...
Виховний захід: Уроки економії і бережливості PDF Печать E-mail

Виховний захід: Уроки економії і бережливості
Ціннісне ставлення до праці.
Мета: розвивати вміння економити та берегти, любити рідну природу. Краще пізнати рідну місцевість.

Вчитель: У пресі дедалі частіше з'являються публікації про те. що вирубуються ліси, міліють ріки, замулюються озера, зубожіє Світовий океан, пустелі поглинають родючі землі.
За підрахунками вчених за 3,5 століття з Планети безповоротно щезли сорок шість видів ссавців і дев’яносто чотири — птахів.
Викиди в атмосферу становлять на рік понад 200 млн тонн окису вуглецю, близько 46 млн тонн двоокису сірки та 53 млн тонн окису азоту. Це дуже небезпечні отруйні речовини.
Сьогодні ми з вами будемо спілкуватись на тему: «Уроки економії та бережливості».
Згадаймо, які пам’ятки природи є у нашій місцевості? Що ми можемо зробити, щоб зберегти рослинний і тваринний світ.
Учень 1. Товтра «Самовита», НПП «Подільські товтри».
•    Товтра Самовита.
На столі виготовлена з гіпсу товтра,  вчитель звертає увагу учнів на неї.
Учень зачитує повідомлення про товтру Самовиту як пам’ятку природи загальнодержавного значення.
Розповідь супроводжується демонстрацією фотографій /слайдів/ природи рідного села, товтри.
На екран проектується титульна сторінка «Червоної книги України».
Диктор:
Знов над плесом.
Наче лось на кризі.
Застигну - хоч і криком закричи.
Вже сон-трава давно в «Червоній книзі»,
В «Червоній книзі» родичі-сичі.
Рослини товтри Самовитої занесені до Червоної книги….(Учениця зачитує).
Учитель: Перед вами титульна сторінка Червоної книги України. Перегляд кадрів із Ч. кн..( рослини Хмельниччини).                                                                                                                                     

Учениця.
В Червону книгу ми занесли                                                              
Світ неповторний та чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть зеленіти віти —                                     
Верби, берізки, горобини
I диво-дівчини калини.
Невже ми більше не побачим,
Як б1ля річки верби плачуть.
Як розцвітають на майданах
Високі красені- каштани.                                                            
Ми всі господарі природи,
Тож збережемо її  вроду!

Учень 2. НПП «Подільські товтри».
( Учень зачитує повідомлення про ліс. Згадує рослин та тварин, що занесені до Червоної книги України; перегляд фотографій, що зробили самі учні).

Поетична сторінка.
I читець:
Рятуємо чисте повітря.
Рятуємо воду
В морях, в океанах.
В малих і великих річках
І ті, що зникають, у полях, у лісах, у лугах.
II    читець:
Рятуємо злаки. А потім рятуємо квіти Рятуємо світанки від кіптяви, гару й димів. Рятуємо тишу, щоб в тиші мовчати й радіти
Рятуємо вулицю від голосних двигунів.
III    читець
Рятуємо землю. А потім рятуємо небо.
Рятуємо мрії. Кохання солодкий мотив.
Рятуємо ніжність... Від кого рятуємо? Від себе.
Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти
I    читець:    Все на землі, все треба берегти:
І птаха, й звіра, і оту тварину.
Не чванься тим. що цар природи ти.
Бо. врешті, ти - лише її частинка.
II    читець:
Так. частка - невелика і залежна. Цю істину сприймай беззастережно. Якщо береш, то треба віддавати. Коли й надалі хочеш царювати.
Учитель. Отож, вимирає, гине природа України, а разом із нею гине українська душа.  Не даремно були написані слова:
Якби краса душі людини,
Могла природи досягти,
Тоді б ніколи ми не знали —
Ні  сліз,ні  горя,ні  б1ди.
(Під час читання цитати  звертаю увагу учнів на кольоров1 фотознімки із зображенням фотографій рослин із Ч.кн., що розміщені в компютері).
Погляньте на ці фото, вдивіъся в досконалість цих квітів і постарайтеся зрозум1ти, що якби наші з вами душі були такими ж прекрасними і бездоганними, то не було б, можливо, отого «Списку жертв
природи»,ні сліз, ні горя, ні біди.
А тому цю красу потрібно рятувати.
Вчитель. Пам'ятайте! Людина, яка любить тварини  і   рослини,   завжди  добріша,   людяніша,   милосердніша. Людина  починається з любові, а любов з дитинства.
І за¬пам'ятайте одне: як би там не сталося,
Жити — це не просто жити,
Щоб життя, як поле перейти,
Треба, щоб із рук родило жито —
Палаци виростали й сади.
Адже недаремно кажуть, що людина не марно прожила свій вік, якщо вона збудувала дім, вирости¬ла дітей, посадила дерево.
Давайте згадаємо хоч і прості правила поведінки в природі, але дуже корисні, необхідні. Саме їх ми часто забуваємо.
Можна:
1-й учень. Саджати квіти, дерева.
2-й учень. Охороняти рідкісні рослини.
3-й учень. Обгороджувати мурашники.
4-й учень. Прибирати місце відпочинку.
5-й учень. Милуватися красою природи.
6-й учень. Підгодовувати птахів.
7-й учень. Розумно збирати лікарські рослини.
8-й учень. Спостерігати за тваринами.
Не можна:
1-й учень. Ламати гілки деревам.
2-й учень. Обдирати кору дерев.
3-й учень. Рвати багато квітів.
4-й учень. Руйнувати гнізда.
5-й учень. Смітити в лісі.
6-й учень. Ловити метеликів.
7-й учень. Вбивати живе.
8-й учень. Руйнувати павутиння.
Мені дуже хочеться вірити, що після сьо¬годнішнього заняття душі ваші стануть добрішими, серця теплішими і ви назавжди запам'ятаєте, що
Земля — не рабиня наша, а мати,
Сонце — не вітчим наш, а рідний батько,
Ліси — наші брати, ріки — сестри,
Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями,
А ми на своїй планеті —
не тимчасові мешканці, а мудрі господарі.
Воскресайте, камінні душі.
Розчиняйте серця і чоло,
Щоб не сказали про вас грядущі:
— їх на землі не було.

 

Яндекс.Метрика >