загрузка...
-->
Виховний захід: Умій учитись, щоб уміти трудитись PDF Печать E-mail

 

Вчитель :

Перед тобою все життя, дитино!

Воно прекрасне, радісне, та все ж,

Ти змалку мусиш вчитись неупинно,

Старатись кожен час і день, без меж!

Потрібно це для тебе, все для тебе!

У світ без знань людина як піде?

Їй розум і знання здобути треба,

Вона без цього щастя не знайде.

І щоб життя твоє було цікаве,

Щоб у майбутнє впевнено іти,

Старайся, вчися і трудись на славу,

І щастя у житті здобудеш ти!

 

 

Що означає вміти учитись? «А хіба ми не вміємо? — спитаєте ви. — Адже тільки те й робимо, що вчимося кожного дня!» Але ж я про те, як треба вчитись, щоб було з того більше користі, і вам було у сто разів цікавіше. Отже, ви згодні прислухатись до моїх порад? Думаю, згодні.

 

Отож, почнемо з самого початку, тобто з уроків у школі. Ви сидите і слухаєте вчителя, учнів, часом самих себе, коли відповідаєте. Але ж як слухаєте? Що чуєте з того, що говорять? А треба добре прислухатись, напружити свою увагу так, щоб вникнути в саму суть почутого. Для цього слід відкинути всі сторонні справи: розмови з товаришем по парті, записки, малюнки, які вам почали так гарно вдаватись, різні вигадки та ін. А всю увагу зосередити на тому, що ж говорять і чи правильно відповідають твої товариші, та й за що, зрештою, їм ставлять високі бали. Словом, треба зосередитись на головному, на самому уроці. Інакше ви просто згаєте дорогоцінний час, а вдома, замість того, щоб зайнятись улюбленою справою, муситимете знову сидіти над тим, що пропустили на уроці. На уроці можна і вчителя запитати, коли щось не зрозумієш, а вдома кого спитаєш? А ви спробуйте посидіти на уроці дуже тихенько, постарайтеся прислухатись до того, що пояснює вчитель, і зрозумієте, що саме про вас дбає вчитель, коли закликає до уваги і тиші. Бо матеріал засвоюється краще, коли дитина уважна і зосереджена, коли її думки націлені на сприйняття уроку. Отож, увага, зосередженість — найперші помічники на кожному уроці.

 

Та це ще не все. Є ще старанність, без якої не обійтися на жодному уроці, бо все почуте треба практично засвоїти, тобто зробити приклади, розв’язати задачу, запам’ятати правило, виконати творчу вправу... Ось тут і слід виявити знання, вміння, силу волі, старанність. А де ж воно все візьметься, якщо ви раптом розлінувалися і не хочете гарно писати, чи навіть вам читати ліньки? В цей момент треба покликати на допомогу всю свою силу волі, щоб прогнати бридку тітку Лінь і взятися до роботи, вкладаючи в неї всю свою майстерність, любов, терпіння, віддаючи всього себе. Це не завжди вдається, правда? Часом тітка Лінь так пригортає вас, так обіймає, що немає ніякої сили вирватись. А тоді бідний зошит за вас червоніє, бо в ньому стільки помилок, такий хаос, бруд, що й годі думати, що це якась дитина працювала на уроці, зразу всім відомо, що цей учень сидів, обійнявшись з тіткою Лінню. А вдома в учня будуть неприємності з батьками, йому доведеться переписувати класну роботу. Народна мудрість про це каже так: «Скупий — двічі платить, а лінивий — двічі робить». Отож запам’ятайте цю мудрість і ніколи не піддавайтесь тітці Ліні, бо вона дуже каверзна, ніколи вашого часу не пожалкує, та й вас самих збиває з пантелику.

 

 

Учень.

Тітка Лінь якось дрімала і дрімала без пуття.

Зголодніла добре, встала і пішла ловить дитя,

Щоб від нього силу взяти й волю висмоктати теж,

А тоді собі лежати й лінуватися без меж!

І прийшла вона до класу, стала діток пригортать.

Заважати їм тим часом, працювати не давать.

Діти зразу лінь відчули, проганяти почали,

А безпечні — не збагнули, себе Ліні віддали.

І тепер у них проблеми: сил нема і волі теж,

В навчанні нема системи... Думаю, не ви? Авжеж?

 

 

Будьте сильні, не піддавайтеся на спокуси, не лінуйтесь, а працюйте на уроці старанно, наполегливо. Згодом це увійде в звичку і ви зрозумієте, що виграли дуже багато часу і нервів також. Чому я кажу — нервів? А погодьтесь, коли у вас класна робота виконана не просто добре, а — класно, то всі задоволені: ви, ваші батьки, вчителька. І весь світ здається веселим і радісним, навіть, коли ллє за вікном дощ. У вас тоді настрій пречудовий, вам весело, ви — щасливі, а отже вашим нервам — спокій! Я от часом думаю, що кожного дня учні пишуть у зошитах «Класна робота», — це не просто тому, що вона виконується в класі, а тому, що повинна бути виконана — «класно»! І цей запис має зобов’язувати кожного учня виконувати кожну роботу — відмінно, якісно!

 

Учень.

Уроки виконав я вчасно:

І вивчив все і прочитав,

І написав завдання «класно!»,

Бо часу я не марнував.

 

Тож, щоб сумління чисте мати,

Роби, як слід, і не спіши.

А зараз можна йти гуляти, —

Зайнятись чимось для душі...

 

 

Але час уроків закінчився, і всі учні біжать стрімголов додому А вдома завжди дуже цікаво! У кожного є своє улюблене заняття, за яким дитина може сидіти годинами. Це різні види творчої діяльності: випалювання, вишивання, плетіння, малювання, читання художньої літератури, моделювання, заняття спортом — та хіба все перелічиш! Ще треба виконати уроки. Але і без них аж ніяк не можна, поки діти малі, їм треба вчитись, бо недаремно кажуть у народі: «Чого не навчивсь Іванко, того Іван не буде знати». От бачите, який мудрий наш народ! Прислухайтесь до народної мудрості, вона не підведе. Тому відкладемо найцікавіші справи, а візьмемося після короткого відпочинку за уроки, бо їх задали багатенько: І до них треба взятись серйозно, щоб завтра одержати найбільше балів, тому що ви не просто учень у школі, а учень, який добре знає, що знання потрібні йому самому. Без них у житті, як без води: і ні туди, і ні сюди. Бо що то за людина без знань у сьогоднішньому житті? Вона як бур’ян, від неї ніякої користі. Що вона може? У космос полетіти, відкрити новий вид енергії, лікувати людей, вчити дітей, вирощувати хліб? Та нічого сьогодні без знань людина не зможе зробити, тому вихід один — вчитися і то дуже добре, щоб потім тобі ж самому було легше і цікавіше жити. Отже, пора за уроки. В добрий час!

 

Учень.

Ах, скільки різної мороки:

І те зробити, й те зробить.

Та я сідаю за уроки,

Бо час, як та вода, біжить.

 

А треба встигнути багато,

Завдання зовсім непрості.

А завтра — в школу, бо не свято.

Знання ж потрібні у житті!

 

Я зосереджено працюю,

Як бджілка, вдома я труджусь.

І за столом не байдикую,

Старанно вчуся, вчусь і вчусь!

 

 

І ось ти за столом, а перед тобою щоденник, у якому написано, що ти повинен зробити на завтра. А записи теж треба робити чітко, бо пам’ять може підвести, і ти зробиш не те, що задано, а тоді знову неприємності. З чого почати? (Відповіді учнів). Можна і так, і так, а найкраще, все ж, почати з усних предметів: спочатку вивчимо правила, які полегшать нам виконання письмових вправ. Правила слід вивчати так, щоб вміти застосувати їх практично, тому зосередьтеся, подумайте, про що там написано, і добре запам’ятайте, придумайте свої приклади за аналогією до тих, які є в підручнику. А тепер можна приступати до виконання вправи. Ось зараз вправу виконувати зовсім легко і просто, бо зрозуміло, що вимагається, тільки ж напишіть дуже ретельно, кожну буквочку виводьте старанно, це привчить вас до охайності та порядку. Та й про ведення зошита не забудьте, згадайте, скільки клітинок або лінійок треба відступити від попередньої роботи, про абзаци не забудьте. Гарно і правильно виконана праця принесе радість і задоволення, та й самому на таку роботу приємно подивитись. Отже, ви підготували один урок, тепер ще раз повторіть правило, наведіть приклади (свої, а не з підручника), не забудьте повторити ще й те, що задано, і те, в чому ви сумніваєтеся. Ось тепер ви молодці! Приступайте до наступного уроку. Принцип такий же. Спочатку вивчіть правила, а тоді беріться до вправи чи завдання. А якщо ви читання відклали насамкінець — нічого страшного, почитати можна і зараз. Та добре запам’ятайте, що читати треба уважно, щоб зрозуміти зміст прочитаного. При цьому вимкніть музику, не ставте чайник, чаю поп’єте потім, як усе зробите. Починайте працювати, бо ж ви знаєте, що читання — це найголовніше в початкових класах, тут треба добре оволодіти технікою читання, щоб читати вільно і легко, та ще й виразно і свідомо. Але, крім цього, ще треба добре навчитись переказувати те, про що читали, відповідати на запитання, які стоять після тексту, коротко сформулювати зміст статті. Тут треба добре потрудитись, щоб не запинатись та не заїкатись.

 

Для того пропоную кожному з вас дуже цікаве заняття. Якщо ви прочитали кілька разів текст і вже готові його переказати, то станьте перед дзеркалом і уявіть, що ви стоїте перед класом і розказуєте, при тому дивіться на своє відображення у дзеркалі і стежте за дикцією, за мімікою, за своїми жестами... Що, не виходить з першого разу? Звичайно, я вам вірю, ні в кого з першого разу не виходить, бо раптом усе забуваєш, не знаєш, на чому зупинився, що далі казати. Але не занепадайте духом, прочитайте ще раз і починайте знову переказувати перед дзеркалом. Ще трохи терпіння, ну, нехай сьогодні і не вийшло так, як хотілось, то перекажіть уже без дзеркала, а назавтра повторіть знову. Ви не помітите, як навчитесь гарно вести діалог, підбирати потрібні слова, щоб висловити свою думку, ви таки навчитесь перед дзеркалом переказувати, а це додасть вам впевненості у розмові між своїми однолітками і дорослими, допоможе виробити правильну дикцію і міміку, освоїти гарні жести і ще багато чого позитивного. Ось яке воно дивовижне дзеркало — просто чарівне!

 

Учень.

— Дзеркальце маленьке, просто чарівне,

Говорити гарно ти навчи мене.

Щоб усім хотілось слухати розмову,

Щоб я мав прекрасну дикцію і мову.

— Щоб уміть, дитино, гарно говорити,

Треба мову рідну дуже добре вчити,

З книжкою дружити, а ще не кривлятись,

Говорити чемно і завжди всміхатись.

 

 

Учень. Відгадайте загадку: «Хто завжди каже правду?» (Дзеркало).

 

— Ви вже все зробили і, зрозуміло, втомились, хоч перед дзеркалом було дуже цікаво, бо ви були неначе на екрані телевізора, а це так важко. Може, хтось захотів уже зараз стати диктором на телебаченні? Тренуйтесь, це допоможе вам наблизитись до своєї мрії.

 

А тепер можна ввімкнути музику, тільки не дуже голосно, бо голосна музика погіршує слух, а це небажано, та й сусіди на голосне звучання з вашого магнітофона також голосно реагують, а кому це приємно? Можна чайник поставити, щоб перекусити, тепер треба підкріпитись. Бо ж ви ще не все зробили. У вашому щоденнику записано прочитати дуже цікаві твори, записати прислів’я, вірш вивчити на урок позакласного читання. І хоч це завдання і не на завтрашній урок, а лише через тиждень, все ж я раджу вам піти в бібліотеку і вибрати ці твори, а ввечері за годину до сну сісти в тиші і почитати. Бо читання — це найулюбленіше заняття вдома! Так я думаю, та й ви, діти, коли відчуєте смак до читання, теж будете уривати кожну вільну хвилинку, щоб почитати книжку. А зараз, коли ви вже поїли, послухали улюблені музичні твори, біжіть у бібліотеку, виберіть потрібні книжки, запишіть прислів’я, вірш, який учителька рекомендувала, і йдіть зі спокійною совістю додому.

 

Нарешті, настав час для гри, улюблених занять, спортивних секцій. Бачите, скільки ще вільного часу є у вас, коли ви все зробили так, як треба, не відволікались ні на що стороннє, а робили все правильно, старанно, своєчасно і вдумливо. Ви ж не слухали радіо, коли вчили уроки, не їли, коли читали, не слухали музики, а сиділи в тиші, працювали наполегливо і старанно, робили все ретельно, вдумливо, а не мріяли, коли вираховували приклади, не жували, коли розв’язували задачу і т. д.

 

Отож, запам’ятайте дуже важливі правила. Коли сідаєте за уроки, вимкніть телевізор, магнітофон, радіо, комп’ютер. У кімнаті має бути тиша, ніщо не повинно відволікати вашої уваги від занять. Працюйте дуже старанно, вдумливо. Спочатку вивчіть правила, а тоді беріться за письмові роботи. Читати треба уважно, перечитувати неодноразово ті місця, де чогось не зрозуміли, чи в чомусь засумнівались, а переказувати обов’язково кожен текст і бажано перед дзеркалом, щоб виробляти правильну дикцію, міміку, жести і почуватись впевнено серед дорослих та дітей, мати гарну, вишукану мову, вміти висловлювати свої думки. Ніколи не кидайте роботи доти, доки не закінчили її, бо потім важко до неї повертатись. Виробіть у собі звичку все доводити до завершення і лише тоді вставати із-за столу, коли вся робота виконана бездоганно. Бездоганно виконуйте кожну роботу, щоб мати від неї задоволення і радість, найбільшу кількість балів. Запам’ятайте, що це потрібно тільки вам, бо перед вами широкий світ, усе життя, і від вас самих залежить, якими ви підете у це життя — розумними, мудрими, сильними, чи неуками та недоучками. Пам’ятайте народну мудрість, яка каже: «За одного вченого сім невчених дають, та ніхто не бере». Бачите, яка вага вченої людини! Ваша наполегливість, старанність стане вам у пригоді, бо себе навчите, виробите добру звичку кожну роботу виконувати самовіддано, правильно, наполегливо і доводити її до завершення. Ці навички високо цінуються всюди — у школі і на будь-якій роботі. Таких людей завжди візьмуть на роботу, бо вони вміють працювати, не гають часу на розмови та балаканину, вони вміють робити все своєчасно і вдумливо, а також швидко і правильно, тому їх на кожній роботі цінують.

 

Отже, тепер ви зрозуміли, що, навчаючись у школі, ви готуєте себе до життя, для майбутнього, щоб стати гарними працівниками, щоб у вас не виникало труднощів з роботою, щоб ви могли отримати улюблену професію, добру роботу, бути кваліфікованим спеціалістом. Тому вже сьогодні запам’ятайте: щоб у житті чогось досягти, треба змалку старанно вчитись, уміти вчитись, аби потім вміти добре трудитись.

 

 

Яндекс.Метрика >