...
Виховний захід: Сторінками нашої історії PDF Печать E-mail

Виховний захід: Сторінками нашої історії
Мета: розширити світогляд учнів, прищепити стійкий інтерес до іс¬торії.
Обладнання: правила історичної гри, наочність, історична карта.

Поганий той народ, що не пам'ятає, не цінує і не любить своєї історії.
В. М. Васнєцов

Народ умирає, коли стає населенням. А населенням він стає тоді, коли забуває свою історію.
Ф. Абрамов
Хід гри
Учитель. На Землі, напевно, немає народів з «легкою» історією. Кожному народові випадали на долю свої важкі випробування, руйнівні війни, гніт завойовників. Але саме в роки найжорстокіших іспитів й роз¬криваються сильні і слабкі національні риси. Знання і розуміння минуло¬го залишають глибокий слід у свідомості людей, народжують повагу до славних справ, а ганебні справи предків викликають почуття сорому. І сьогодні ми вирушимо дивовижною дорогою під назвою «історія». Не випадково епіграфом нашої гри ми взяли висловлювання відомого росій¬ського живописця, що написав чудові полотна на теми національної іс¬торії, російських билин і народних казок.

Конкурс знавців історії
За кожну правильну відповідь — 1 бал.
1.    У якій країні вперше стали пити чай з порцелянових чашок і писати на папері? (Папір і порцеляна були винайдені в Китаї.)
2.    Коли в Древній Греції ніхто не воював? (У період Олімпійських ігор) Коли війну виграв усього один кінь? (Під час облоги Трої, Троянський кінь)
3.    Коли іде саме мирні домашні тварини раптом «пожерли людей»? (В Англії в період огородження виникла приказка «Вівці пожирали людей».)
5.    Хто «заснував» державу, якої ніколи не було? (Томас Мор описав неіснуючу державу «Утопія».)
6.    Якою сходинкою ніхто ніколи не ходив? (Феодальною)
7.    Яке прізвище мав Петро І ? (Романов)
8.    Правитель якої величезної за територією держави жив у «сараї»? (Столиця держави хана Батия знаходилася на Волзі і називалася Сарай-Бату.)
9.    Назви яких воєн указують на їхню тривалість? (Семирічна, Тридцятирічна, Столітня)
10.    Коли у військовій історії небезпеку являла свиня? (Під час Льодового побоїща війська німецьких лицарів вишикувалися грізним клином — «свинею».)
Учитель. Історія не менше, ніж література, подарувала нам крилатих виразів. Довгий час автор «Пісні про битву на ріці Чорній» був невідомий. У ній висміювалися бездарні плани бездарних генералів. Починалася вона так:
Гладко було на папері, Так забули про яри. А по них ходити.
Ця пісня була відгуком на серйозні прорахунки російського команду¬вання в Кримській війні 1853-1856 рр. Незважаючи на самовідданий ге¬роїзм російських солдатів, війну програли через безладдя в керуванні військами. Вже в наш час було установлено, що автором пісні був учасник оборони Севастополя, артилерійський офіцер, великий російський пись¬менник Лев Миколайович Толстой. Пісня обійшла всю Росію. Ми і зараз говоримо «Гладко було на папері, так забули про яри», коли плани, роз¬рахунки, здавалося б, легко здійсненні, виявляються помилковими. Уваж¬но прослухайте текст і визначте крилаті вирази, що з'явилися внаслідок певних історичних подій.

Конкурс знавців крилатих виразів
1.    Купці везли товар на ярмарок. Раптом зламалося колесо воза, і все, що було на ньому, впало на землю. Купці розвели руками і з сумом вигукнули: «...» («Що з воза упало, те пропало». Ця приказка виникла в Середні віки, коли земля й усе, що знаходилося на ній, належало феодалові. Якщо падав товар з воза, він безповоротно ставав власністю володаря землі.)
2.    Народився цей вираз у Московії, де місцева знать носила верхній одяг з непомірно довгими рукавами, кінці яких спадали до колін, а то й до самої землі. У такому одязі не попрацюєш! Недарма про людину, що береться за діло рішуче, гаряче, усунувши всі перешкоди, і працює з наполегливістю, говорять, що вона працює ... (засукавши рукава). Про того, хто лінується, кажуть ... («працює спустивши рукава»).
3.    За давніх часів, коли основна маса населення, будучи неписьменною, не могла робити пам'ятних записів, багато князівських і боярських слуг, що вели облік того, що надійшло від населення панові, носили при собі спеціальні дощечки, на яких робили всілякі замітки — зарубки. Назва цих дощечок і стала складовою частиною виразу. Вживається в значенні «дуже міцно запам'ятати». («Зарубати на носі»)
4.    У жовтні 1552 р. військо Івана Грозного захопило столицю Кримського ханства — Казань. Величезна територія перейшла під владу Москви, Щоб тримати в покорі її населення, доводилося використовувати різні способи. Тому російська влада намагалася привернути на свій бік місцеву знать — князів-мурзів. Князі здебільшого охоче йшли на контакт з новою владою, боячись утратити соціальне становище і владу. Багато хто з них переходили в християнську віру, одержували від царя подарунки. А при дворі царя вони прибіднювалися, намагалися одержати якнайбільше нагород і «платні». Так говорять про людину, що прикидається нещасною, щоб викликати до себе співчуття жалісливих людей. («Казанська сирота»)
5.    Прохач у царській Росії, коли звертався в установу або суд, то робив підношення для прискорення розгляду справ. Якщо його «подарунок» не приймали, то він ішов зі своїм підношенням назад. Означає «піти ні з чим, нічого не домогтися». («Залишитися з носом»)
6.    У вбивстві Цезаря в Сенаті брав участь його найближчий друг — Брут. Цезар нібито вимовив цю фразу, побачивши його серед своїх убивць. Уживається як символ зрадництва. («Іти, Бруте?»)

Конкурс знавців афоризмів
Кому належать наступні афоризми?
1.    «Хто до нас з мечем прийде — від меча і загине».
(Так сказав Олександр Невський, довідавшись, що наступає ворог. Це перефразування євангельського вислову: «Ті, хто взяли меча, з мечем загинуть».)
2.    «Дивись у корінь!»
«Одного разу збрехавши, хто тобі повірить?» «Вік живи — вік учися!»
(Так казав Козьма Прутков.)
3.    «Нехай це буде матір'ю містам руським». (Князь Олег про Київ)
4.    «Йду на ви!»
(Так князь Святослав попереджав своїх супротивників про наступ.)
5.    Цей князь, виходячи з купелі й іронізуючи над собою, сказав: «Тепер пізнав я істинного Бога»
(Князь Володимир Великий після того, як охрестився)
Учитель. О. В. Суворов говорив: «Кожен воїн повинен розуміти свій маневр. Воюють не числом, а умінням». Він часто користувався при¬слів'ями і приказками, та й сам створив чимало афоризмів, що дійшли до нас у його знаменитій «Науці перемагати». Я почну, а ви продовжте.
«Стріляй рідко, ... (але влучно)».
«Сам гинь,... (а товариша визволяй)».
«Вуха відтирай снігом,... (боягуза лікуй небезпекою)».
«Військо ненавчене — ... (що шабля не відточена)».
«Дисципліна— ... (мати перемоги)».
«Тільки того б'ють,... (хто боїться)».
«Двом смертям не бувати ... (а однієї не минати)»
«Небезпеці краще йти назустріч,... (ніж очікувати на місці)».

Конкурс ерудитів «Незвичайні імена»
Учитель. Деякі діячі залишили помітний слід в історії. За це вони одержали незвичайні імена. Ваша задача назвати історичного діяча, якого стосується дане прізвисько, і з'ясувати, за що він його дістав.
1.    Всесвітній павук.
Французький король Людовик XI (1423-1483). Проводив політику зміцнення королівської влади в період централізації держави. Плів, як павук павутину, інтриги, заманюючи до своєї сітки і знищуючи супротив¬ників.
2.    Зухвалий Віттенберзький чернець.
Мартін Лютер (1483-1546), професор університету. У 1512 році став доктором богослов'я, виступав проти католицького духівництва. Родо¬начальник Реформації в Німеччині.
3.    Король-Сонце.
Людовик XIV, король Франції (1638-1715). У період його правління були створені умови для посилення абсолютизму. Придворні іменували його «Король-Сонце».
4.    Батько історії.
Геродот (490/480 — 430/427 років до н.е.). Давньогрецький учений-історик. Багато подорожував. Його праці містять великий географічний, етнографічний та історичний матеріал.
5.    Страшний сліпець.
Ян Жижка (1360-1424 р.). Ватажок таборитів у гуситських війнах. У результаті поранення осліп, але продовжував воювати. Його ім'я ви¬кликало страх у ворогів.
Учитель. Друге завдання називається «Стрічка часу». Ви повинні відповісти, до яких століть належать наведені нижче роки.
1799 р. (XVIIIст.), 789 р. (VIII ст.), 2000 р. (ХХ ст.), 1552 р. (XVI ст.), 1314р. (XIV ст.), 5 р. (І ст.), 1812 р. (XIX ст.), 1900 р. (XIX ст.), 700 р. (VII ст.), 1300 р. (XIII ст.), 25 р.(І ст.), 47 р. (І ст.). ,



Бліц-турнір
На обмірковування відповіді надається 1 секунда. Правильна відпо¬відь — 1 бал.
1.    Коли була надрукована перша в Україні книга і як звали першодрукаря? (1574р., Іван Федоров)
2.    Хто і коли хрестив Русь? (Князь Володимир, 988р.)
3.    Коли був заснований Львів? (1256р.)
4.    Хто побудував замок на острові Хортиця і заснував Запорозьку Січ? (Дмитро Вишневецький)
5.    Хто була мати турецького султана Сулеймана III? (Роксолана)
6.    «Найвидатніший державний діяч, якого коли-небудь мала Україна». Кого так охарактеризував історик В. Липинський? (Б. Хмельницького)
7.    Якого українського гетьмана, за розпорядженням церковної влади, щорічно піддавали анафемі? (Івана Мазепу)
8.    Як називався період глибокої кризи української державності, фактично громадянської війни, коли Правобережжя обирало свого гетьмана, а Лівобережжя — іншого? (Руїна)
Члени команд можуть виправити помилки, якщо такі існують.

«Блеф»-конкурс
Учитель. Слово «блеф» означає «вигадка, неправда, розрахована на введення в оману кого-небудь». От і я буду намагатися увести вас в оману і по черзі ставити питання, що стосується історії. Питання починається зі слів: «Чи вірите ви, що ...». А ви повинні сказати або «так», або «ні». Ще краще буде, якщо ви зможете обґрунтувати свою відповідь. За однозначну відповідь — 1 бал, за обґрунтовану відповідь — 2 бали.
1.    Чи вірите ви, що слов'яни, коли рубали дерево, просили у нього вибачення і «годували» його, залишаючи їжу на пеньку?
(Так. Слов'яни поклонялися усьому, що росло на землі, — деревам, травам, квітам. З деревами розмовляли, їм довіряли свої таємниці. На деревах розві¬шували розшиті рушники, стрічки, одяг. У священних гаях молилися і судили родичів. Старі, могутні дерева заборонялося рубати. Вони вважалися «за¬ступниками» місцевості.)
2.    Чи вірите ви, що в давнину у слов'ян був такий звичай: вороги разом варять і їдять кашу, укладаючи мирну угоду, бо без цього вона вважалася не дійсною?
(Так. Адже в ті часи без каші, так само, як і без пирогів, на Русі не про¬ходило жодної важливої події. Кашу варили й у свята, і в будень. Дійсно в давнину у слов'ян був звичай: ворогуючі сторони в разі укладання миру разом їли кашу. Без цього мирний договір був не дійсним. Дотепер про людину, з якою важко домовитися, говорять: «З нею каші не звариш».)
3.    Чи вірите ви, що Володимир Мономах був онуком київського князя й іспанської королеви?
(Ні. Володимир Мономах був онуком київського князя і візантійського імператора.)
4.    Чи вірите ви, що цирульників (перукарів) у XVII ст. зараховували до медичного персоналу?
(Так. Цирульник — це те саме, що і перукар, але разом з тим він був і лікарем, що виконував фельдшерські і навіть докторські операції.)
5.    Чи вірите ви, що цар Іван Грозний першого повітроплавця, кріпака Микиту, нагородив по-царськи грошима і звільнив з кріпацтва?
(Ні. Цар «віддячив» своєму холопові, наказавши: «Людина не птах, крил
не повинна мати. Дерев'яні крила суперечать єству. То не Божа справа, а від нечистої сили. За цю співдружність з нечистою силою відрубати вигаднико¬ві голову, а вигадку вогнем спалити».)
6.    Чи вірите ви в те, що цар Іван Грозний розірвав першу друковану книгу, а першодрукаря І. Федорова вигнав з Москви?
(Ні. Навпаки, цар Іван Грозний був вражений і захоплений чіткістю дру¬кованих літер. Не знайшовши жодної помилки, цар велів відкрити друкарню.)
7.    Чи вірите ви, що для того, щоб оглянути всі цінності Ермітажу, треба пройти понад 24 км?
(Так. У 1988р. Ермітаж потрапив до книги рекордів Гіннесса як най¬більша картинна галерея світу. Щоб відвідати кожний з 322 залів цього музею, де зберігається близько 3 млн творів мистецтва, треба пройти близько 25 км.)
8. Першим російським музеєм була Кунсткамера, що в перекладі озна¬чає «кабінет рідкісних речей», відкрита за наказом Петра І у Петер¬бурзі в 1719 році. Експонати цього музею — усілякі дива типу кістяка двоголового теляти або вівці з чотирма очима і двома язиками — при¬возили з усіх куточків Росії і навіть із-за кордону. Чи вірите ви в те, що відвідування такого музею в часи Петра І коштувало великих грошей і потрапити туди було дуже складно?
(Ні. Кунсткамера була відкрита для безкоштовного огляду і користуван¬ня. Більше того, відвідувачі не дуже охоче йшли до Кунсткамери, тому цар наказав усіх пригощати: дамам давали горнятко кави, а чоловікам — чарку горілки.)

У ч и т е л ь. От і добігла кінця наша коротка подорож по історії. Ми обговорили багато питань, довідалися багато цікавого. Адже, не знаючи минулого країни, краю, у якому живеш, не можна вважати себе по-справж¬ньому освіченою людиною.

 

Яндекс.Метрика >