...
Виховний захід: Родинне свято. «Традиції родини.» PDF Печать E-mail

Виховний захід: Родинне свято.
«Традиції родини.»

Мета  Виховувати любов до Батьківщини; зміцнювати почуття обов’язку , усвідомлення себе часткою свого народу й особистої причетності до всього, чим живе родина народ.
Ведуча. Шановні батьки! Ми раді вітати вас сьогодні на нашому святі «Родина, родина...». Ми запросили вас на вечір спілкування для того, щоб надати можливість вам попишатися своїми дітьми, розповісти про них щось таке, що відомо лише вам, батькам. А наші діти мають сьогодні чудо¬ву нагоду сказати про вас, найближчих і найдорожчих їм людей, сердечні і теплі слова вдячності, висловити свої почуття.
Хотілося б, щоб цей вечір допоміг вам, шановні батьки, краще пізнати і зрозуміти наше молоде покоління, а дітям - побачити в вас люблячих, чутливих та вимогливих друзів.
Через сім'ю наші діти входять у суспільство. В сім'ї їм вручають ес¬тафету досвіду поколінь, котру вони повинні нести далі, щоб передати її своїм дітям і тим самим - майбутньому. Жоден виховний заклад не може дати того, що дає нормальна сімейна атмосфера, спілкування з батьком та матір'ю.
Діти уподібнюються дорослим, копіюють їх, орієнтуються на поведі¬нку як прообраз власних дій. Тому недарма в народі кажуть «Від доброго дерева добрий і пагінець одійде, а од добрих батька й матері піде й добра дитина».
Спогади, спогади, спогади... (звертаючись до батьків) Чи пам'ятаєте ви свої перші думки після народження дитини? Про що ви думали, коли вам вперше принесли ваше дитятко?
(Батьки діляться своїми спогадами).
(Учениця читає вірш В. Симоненка «Лебеді материнства»).
Лебеді материнства
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,
Лопотіли крилами і рожевим пір'ям,
Лоскотами марево золотим сузір'ям.
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмільні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Василь Симоненко

Ведуча. Ваші перші спогади про раннє дитинство. З якого часу ви се¬бе пам'ятаєте? З ким пов'язані ці перші спогади? З якою подією?
(Діти діляться своїми спогадами).
Ведуча. Діти підготували до нашого вечора фото, розповіді «Моя сім'я». Давайте попросимо їх ще раз розказати про своїх мам, тат, сімейні традиції, свята.
А зараз я хочу надати слово батькам. Можливо, хтось хоче доповнити своїх дітей?
Що вміють робити ваші мами, батьки? Чи маєте ви з дітьми спільні заняття, захоплення?
(Розповідь про спільні захоплення).
Ведуча. Вважаю, що спільні захоплення (а ви зі мною погодитесь) зміцнюють сім'ю, роблять її життя повнокровним та цікавим.
А тепер я попрошу дітей швидко подумати і продовжити таке речен¬ня: «Я поважаю батьків за те, що...» (діти говорять по черзі).
Батьки, а тепер продовжіть речення ви: «Більше всього я ціную в сво¬їй дитині...» (батьки говорять по черзі).
Як бачимо, кожен любить і поважає своїх батьків, а батьки дітей. Не ховайте гарних слів, не соромтесь, дорогі діти, чистих слів вдячності.
Ведуча. А зараз проведемо конкурс. Правила такі: і діти, і батьки від¬повідають на всі питання письмово, потім звіряють, якщо відповіді батьків і дітей співпадають - нараховуються бали.
Отже, перевіримо, як батьки знають своїх дітей.
1.    Що проситиме ваша дитина в той день, коли їй ні в чому не буде відмовлено?
2.    Чим ваша дитина, одержавши повну свободу, займе себе першочергово?
3.    Назвіть друзів ваших дітей.
4.    Який предмет у школі для вашої дитини найцікавіший?
А зараз перевіримо, як діти знають своїх батьків.
1.    Якого кольору очі у твоєї мами?
2.    Який колір улюблений у твоєї мами, батька?
3.    Яка найулюбленіша квітка твоєї мами?
4.    Які пісні любить слухати мама, батько?
5.    Напишіть дати народження своїх батьків.
(Журі підраховує бали і оголошує переможців).
Ведуча. А зараз поговоримо про стосунки батьків і дітей у сім'ї.
1.    Чи бувають у тебе в сім'ї конфлікти? З ким із батьків і з якої причини?
2.    (Батькам). Які заохочення і покарання застосовуються у вашій сім'ї?
3.    (Дітям і батькам). Чи відіграють якусь роль діти у вихованні батьків?
(Діти і батьки по черзі відповідають).
Ведуча. Слово дітям. Вони проведуть з вами конкурс «Народна муд¬рість».
(Виходять дві учениці).
1-а учениця. Від народження дитини до кінця свого життя батьки ту¬рбуються про долю дітей. Мати не тільки береже їх, але й навчає їх усьому: охайності, працьовитості. Батько - захисник роду, народу, годувальник сім'ї. Батькове слово - закон. Споконвіку сини слухалися батька, брали з нього приклад.
2-а учениця. У багатьох народних піснях, прислів'ях, приказках го¬вориться про це.
Пропонуємо вам взяти участь у конкурсі «Народна мудрість». Вам потрібно відгадати кінцівку прислів'я.
1-а учениця. Прислів'я про схожість батьків і дітей.
1) Яке дерево, такі в нього квіточки, Які батьки... (такі їхні діточки).
2)    Який кущ, така й калина, Яка мати,... (така й дитина).
3)    Який дуб, такий тин, який батько, .. .(такий син).
4)    Не навчив батько, не навчить і... (дядько).
2-а учениця. Прислів'я про щастя мати рідну маму.
1)    Як під сонцем квітам, ... (так з матір'ю дітям).
2)    Як мати рідненька, ... (то й сорочка біленька).
3)    Мати однією рукою б'є, ... (а другою голубить).
4)    Дитина плаче, а матері... (боляче).
(Підведення підсумків).
1-а учениця. Мати! Батько! Які дорогі для кожного з нас ці слова! Стільки в них тепла, щастя, радості, душі, милосердя і доброти. Але не завжди ми буваємо по відношенню до матері і батька доброзичливими, уважними. Часто не розуміємо їх мудрих порад, не завжди реагуємо на їхні зауваження.
(Звучить пісня «Росте черешня в мами на городі»).
Росте черешня в мами на городі
Росте черешня в мами на городі
Стара-стара, а кожен рік цвіте,
Щоліта дітям ягодами годить,
Хоча й вони не дякують за те.

Мамо! Мамо! Вічна і кохана.
Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, Ви молилися за мене
Дні і ночі, сива моя нене...

Живе старенька мати у господі,
Невтомні руки, серце золоте.
Щодня і дітям, і онукам годить,
Хоч рідко хто з них дякує за те.

Ну що ж, про вдячність забувають люди,
Душа сліпа у щасті, а проте —
Вони прозріють, але пізно буде:
Черешня всохне, мати - одцвіте...
Микола Луків

2-а учениця. Ця пісня нагадує нам, що завжди є за що перепросити своїх батьків.
1-а учениця. Хочеться, аби кожен з нас дорожив своїми батьками, думав про них, був поруч у складну хвилину, відгукувався на кожен по¬клик. Бо вони вчать нас жити, вчать відваги, мужності, любові до праці, вчать своїм життям, особистим прикладом. Давайте будемо добрішими, милосерднішими, чеснішими, чемнішими, співчутливішими, уважнішими до них.
(Звучить пісня «Пісня про матір»).
Пісня про матір
Посіяла людям
літа свої, літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегш
і тихо пішла за межу.
—    Куди ж це ви мамо? —
сполохано кинулись діти.
—    Куди ж ви бабусю? — онуки біжать до воріт.
—    Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені діти...
А ви вже без мене ростіть.
—    Та як же без вас ми??.
Та що ви намислили, мамо?
—    А хто нас бабусю,
у сон поведе по казках?
—    А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
і золото в колосках.
—    Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт!
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу, —
Лишайтесь, матусю.
Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
красива і сива, як доля,
Змахнула рукою — злетіли увись рушники.
"Лишайтесь щасливі", —
і стала замисленим полем
На цілу планету,
на всі покоління й віки.
Борис Олійник

Ведуча. Тема цієї пісні нагадує, що пройде час і ваші діти матимуть сім'ї, самі стануть батьками. Давайте запитаємо у них, як вони уявляють свою майбутню сім'ю, як вони виховуватимуть своїх дітей. Які принципи виховання ви успадкуєте від своїх батьків, а що робитимете інакше?
(Висловлювання дітей).
Ведуча. У зв'язку з тим, що діти дорослішають, які тривоги у вас ви¬никають?
(Висловлювання батьків).
Ведуча. Шановні батьки! Батьківська любов потрібна для самоповаги дитини, добрих взаємин з іншими людьми, позитивних уявлень про самого себе.
(Нагородження переможців).
Ведуча. Шановні батьки! Дорогі діти! Дозвольте закінчити нашу зу¬стріч поетичними рядками:
Хай же будуть ваші руки сильнішими, а душі зрячими!
Хай поруч з матір'ю завжди йтиме батько!
Хай кожна дитина, яка приходить у цей світ, матиме ці два крила не задля того, щоб літати, а щоб впевнено ходити по землі!
(Звучить пісня «Родина, родина»).

РОДИНА
Може, в житті хтось принаду
підкине
У чарівничих звабливих очах...
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок, надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці
причину.
Якщо зневіра тебе обпече...
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.
ПРИСПІВ:
Родина, родина — від батька
до сина,
Від матері — доні добро передам,
Родина, родина — це вся Україна
З глибоким корінням, з високим
гіллям.
В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина — бальзамові
ліки,
Ліки від старості і самоти.
Все відцвітає і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття...
Тільки родина — як вічна
зернина —
На невмирущому полі життя.
ПРИСПІВ.

 

Яндекс.Метрика >