...
Виховний захід: Інтелектуальна гра "Чи знаю я рідну мову" PDF Печать E-mail

Виховний захід: Інтелектуальна гра "Чи знаю я рідну мову"
Мета: Прищепити учням любов до рідної мови, щоб рідне слово жило, грало різними барвами й відтінками в душі молодої людини.
Обладнання: рушники, на столах калина, колоски, свічки, книги про мову.
(Лине ніжна українська мелодія, під її звуки виходять ведучі)
1-й         – Рідна мова — то матері слово.
Вона, як та неопалима купина.
Ніколи не згорить, ніколи не зів'яне, бо в ній — народу серця полум'яне.
2-й         – Мово моя!
Я тебе захищаю й люблю.
Я твій цвіт бережу, я твій плід не гублю.
Дорогий і найкращий мій спадок,
Я тебе заступлю від міщанських нападок.
Вчитель:    Мова — багатство нації
Мова — це не тільки "набір" слів, але це ще й скарбниця духовності нашого народу.
"Мова — це поняття неосяжне, воно трішки більше від яблука і трішки менше за всесвіт…", — говорить Тарас Шевченко, істинний знавець цього невичерпного джерела мудрості.
Потрібно оберігати нашу мову, щоб не засмічувати цей чудовий квітник. Щоб слова-квіти жили, буяли пишним цвітом і займали дійсно почесне місце у чудесному Божому квітнику мов…
Гра
1-й     Ведучий:
В нашій мові зустрічаються слова, які вже давно стали символом українського народу. Проте, як виявляється, деякі з них мають зовсім не українські корені. Поясніть такі слова, їх походження:

Гайдамака — (це слово прийшло до нас із тюрко-угро-татарських мов. Там воно означало "погонич стада". Ще й нині частина цього слова — гайда — існує в нашій мові).

Гетьман — (запозичене середньовічними слов'янами з німецьких діалектів, де воно означало "командир", "начальник" (сучасне німецьке "Гауптман").

Чумак — (походження цього слова ще достовірно невизначено. Може воно примандрувало теж із татарського краю, а може утворилося від слова "чума". Як нагадування про ту страшну хворобу, на захист від якої чумаки змащували собі штани, сорочки дьогтем).

2-й Ведучий: Як правильно сказати?

Неправильно:            Правильно:
Приймати (прийняти) участь —    брати (взяти)участь;
Кидатися у вічі —            впадати (впасти) у вічі;
Приводити приклад —            наводити приклад;
Приймати (прийняти) міри —    вживати (вжити) заходів;
Йдеться мова —                іде мова, йдеться;
Прикласти зусилля —            докласти зусиль;
Поправити положення —        виправити становище;
Все рівно —                все одно, однаково;
Так получається —            так виходить;
Робити виводи —            робити висновки;
Слідуючий порядок денний —    такий порядок денний;
Слідуюча пропозиція —        наступна (така пропозиція);
Вірний висновок —            правильний висновок;
Приймати до уваги —            брати (взяти) до уваги;
Заронити підозру —            збудити підозру;
Підняти питання —            порушити питання;
В поті лиця —                в поті чола;
Несолоно сьорбавши —        піймавши облизня шилом патоки вхопивши.

1-й Ведучий. Чули ви коли-небудь такий розхожий вислів: "Говорити по-українському"? Гадаю, і не раз. А "виглядати добре" ви вмієте? Погодьтеся, відразу напрошується запитання: звідки виглядати? Тож давайте звернемося калькування з російської мови фразеологізмів і надалі "говоритимемо українською".
2-й Ведучий: Як правильно?
    Все в мире переходящее (усе на світі скороминуще).
    Все, кто входит в коллектив (усі, хто належить до колективу).
    Все это пустяки (усе це пусте, дрібниці).
    Вспыхнул спор (спалахнула сперечка).
    В толпе неразбериха (у натовпі безладдя).
    Вход по приглашениям (вхід за запрошенням).
    Выглядеть хорошо (мати гарний вигляд).
    Выписка из протокола (витяг з протоколу).
    Выходить из себя (аж нетямитися).
    Говорить невпопад (говорити не до речі, не до ладу).
    Говорить по-украински (говорити українською).
1-й Ведучий: уважно прочитайте речення і виправте помилки.:
1.    Нова Марійчина сукня кидається у вічі.
2.    Оксанка зодягає черевики на високих каблуках у виключних випадках.
3.    Я не люблю приймати участь у шкільних заходах.
4.    У мене натягнуті стосунки з моєю однокласницею.
5.    Жити за чужий рахунок я не хочу.
6.    Носяться слухи, що в школі зовсім не буде іспитів, а лише тестування.
2-й Ведучий: А тепер попробуємо закінчити українські прислів’я:
1.    Незнайко на печі лежить, а знайко…
2.    Гірким лічать, а солодким…
3.    Дурний і в Києві не купить…
4.    Намолов сім мішків гречаної вовни і всі…
5.    Яка головонька, така й…
1-й Ведучий: Поясніть вислови:
1.    Баба на двоє ворожили (невідомо чи здійсниться, щось чи ні).
2.    Ведмідь на вухо наступив (люди, що не мають музичного слуху).
3.    Жувати жуйку (нудно і настирливо повторювати те саме).
4.    Позичати очей у Сірка (втрачати почуття сорому, власної гідності).
5.    Мати куцу пам'ять (швидко що не-будь забувати).
2-й Ведучий. Чимало наших патріотів полюбляють казати "ця Україна", забуваючи, що вказівний знаменник "цей" часто-густо має зневажливий відтінок. А ще виходить наче всупереч Шевченкові і здоровому глузду, є кілька Україн.
1-й Ведучий. А ще можна почути не тільки від телекоментаторів, а й від освічених людей: "Моя улюблена дружина". Подумати б, у нього гарем. Адже "улюблений" — це один із багатьох: улюблений фільм, спортивний клуб, колір тощо. Коли про єдину живу істоту, то тут до місця буде "коханий" (любий): кохана дружина, кохана матуся.
Учитель. Рідна мова — то неоцінене
духовне багатство, в якому народ
живе, передає з покоління в покоління
свою мудрість і славу, культуру і традиції.

"Учітесь, брати мої,
Думайте, читайте
І чужому научайтесь
Й свого не цурайтесь" — так казав видатний наш поет Т.Г. Шевченко.

6.    Фестиваль «Веселка»
«Ну де ще є така чарівна пісня, серед яких на світі славних мов?».
Ведуча 1. Немов чарівний самоцвіт 
Повний блиску і принади,
Палає пісня з давніх літ –
Надія і розрада.
Хто цю пісню збереже,
Її у серці плекати буде, -
Скарби найбільші той знайде,
Які лише можуть мати люди.

Ведуча 2. Ну де це є така чарівна пісня,
Серед яких на світі славних мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то навіє радість і любов.

Ведуча 1. Шановні гості, Ви завітали на фестиваль «Веселка». Який називається так: «Ну де ще є така чарівна пісня, серед яких на світі славних мов?»
На нашому святі переплітаються пісня і веселка.
Адже веселка на сонячному промені співає всіма кольорами, веселиться.

Ведуча 2. Сьогодні ми з вами полинемо у світ пісні.

Ведуча 1. Пісня … Хто не був зачарований нею. Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історій, і заквітчана людськими подіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів.
Вона пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями.
Ведуча 2. Українська пісня живе з давніх часів переживаючи цілі покоління. Добрі люди кажуть:
«Українець співає цілий рік і цілий вік».
(прослухування виконання пісень)

Ведуча 1. Ніколи і нікому не вдасться заглушити українську пісню. Вона як думка вічна.
Нехай завжди з нами буде рідна пісня.
Нехай вона збереже тепло наших сердець, а нас робить красивішими у своїх почуттях, підносить нашу національну і людську гідність.
7.    Бесіди
"Символи України"
Наш час такий швидкий, події так блискавично змінюються, що важко встигнути за історичним процесом. Кожен день постають перед нами усе нові і нові проблеми, питання. Їх висуває саме життя. І все ж, минуле завжди поряд, воно притягує і навіть деколи шокує. Сьогодні ми повинні ознайомитися з українською національною символікою, з її історичним минулим, яка стала основою державних символів України. Довести, що у священних символах України народ прагнув відобразити і ясні зорі, і тихі води, і край веселий і мир хрещений, і славу, і волю.
У вас на парті лежить Конституція України – основний закон України. Відкрийте розділ І статтю 20.
Давайте зачитаємо цю статтю Конституції України. (учні зачитують)
Символіка держави – своєрідна відмінна картка країни, вона представляє її, підтверджує її існування. І кожного народу свої символи. Походження їх сягає у далеке минуле.
Ви проводили різну роботу, дізнались багато цікавого. Отже, вам слово.
До найбільших святинь будь-якого народу належить і гімн. Це ті слова, та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, з трепетом у душі слухати ту мелодію, яка віднаходить найпотаємніші струни, кличе до високого й світлого. Є такий символ в українців - це гімн " Ще не вмерла України".
Звучить ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ, всі в класі встають.
1 учень. Згадаємо, що перша музична символіка нашого народу сягає часів Київської Русі. Тоді роль державного гімну в сьогоднішньому розумінні виконували бойові заклики та пісні які створювали патріотичний настрій перед битвами. Вони, як свідчить "Слово о полку Ігоровім", закликали воїнів до хоробрості "за землю Руську".
2 учень. За часів козацької історії на перший план виходять пісні - гімни, що прославляють подвиги цієї своєрідної суспільної організації. Особливо популярною була спочатку " Нумо, хлопці, до зброї":
Ой зібрались були чайку рятувати,
Славу добувати.
Ой чи пан, чи пропав - двічі не вмирати.
Нумо, хлопці, до зброї!
3 учень. Пізніше поширилися такі, як "Пісня про Байду", "Ой на горі вогонь горить", "Ой на горі там женці жнуть".
(учні виконують народну пісню "Ой на горі там женці жнуть")
4 учень. У 1848 році коли у Львові стає до влади Головна Руська Рада, вона приймає рішення взяти за національний гімн вірш отця Івана Гушалевича "Мир вам, браття".
5 учень. Та саме в ті часи у другій половині XIX століття (1862 рік) у Києві з являється вірш відомого етнографа Павла Чубинського "Ще не вмерла України". Він був покладений на музику Михайлом Вербицьким і невдовзі став новим національним гімном.
6 учень. Цей твір і сьогодні залишається найпопулярнішим українським національним гімном. Після всенародного референдуму 1 грудня 1991 року, який підтвердив незалежність України,музична редакція національного гімну "Ще не вмерла Україна" затверджена гімном нашої держави.
Державний Гімн України
на слова відомого етнографа Павла Чубинського "Ще не вмерла України"

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

 

Яндекс.Метрика >