...
Виховний захід: Культура телефонної розмови PDF Печать E-mail

Виховний захід: Культура телефонної розмови

Усний журнал
Мета. Пояснити особливості правил спілкування на відстані; формувати культуру телефонних розмов.
Завдання. Виховувати культуру взаємин у колективі, формувати вміння користуватися телефоном.
Епіграф: “Добре, якщо хтось добре говорить, але ще краще, якщо хтось добре слухає”. (Р. Емерсон.)
Хід заняття
В будь- якому підручнику з фізики можна прочитати, що телефон винайшов американський учений Белл ще в позаминулому столітті. Та в жодному із підручників ви не знайдете тих слів, що їх вимовив винахідник у своїй першій телефонній розмові.
У різній літературі наводяться приблизно сорок варіантів ввічливого початку телефонної розмови і двадцять варіантів того, як можна повідомити про мету свого дзвінка. Пропонується і значна кількість можливих способів покликати до телефону потрібну людину і стільки можливих відповідей на ці прохання. Існує чимало різноманітних запитань щодо способів продовження телефонної розмови; налічується близько пятдесяти ввічливих фраз для підтримання розмови.
Розмови по телефону настільки звичні для нас, що ми вже не помічаємо їх комунікативної і ситуаційної складності. Мається на увазі та обставина, що в процесі телефонної розмови ви не бачите свого співрозмовника і змушені підтримувати бесіду, орієнтуючись, переважно, на звук його голосу. Такі характеристики, Як інтонація, темп, ритм дихання дають змогу певною мірою відчувати настрій людини і підтримувати розмову. Але загалом ви все ж таки виключені з контексту ситуації і просуваєтеся “навпомацки”, “всліпу”.
Як правильно вибудувати телефонну розмову й водночас розвинути в себе інтуїцію? Послухайте декілька рекомендацій з цього приводу, дотримання яких допоможе вам стати приємним співрозмовником.
Правило перше. Уже за першими словами, які ви почули по телефону, спробуйте визначити характер наступної розмови й цілі вашого абонента: вас про щось будуть просити, повідомляти якусь важливу інформацію, дякувати, виявляти симпатію чи демонструвати агресію й негативні емоції.
Підтримуючи розмову, уявляйте вираз вашого співрозмовника, подумки “подивіться” на обставини, у яких він перебуває. Якщо ви розмовляєте з незнайомою людиною, засобами уяви “намалюйте” її портрет. Такі дії допоможуть вам правильно побудувати бесіду, розвинути та зміцнити в собі такі якості, як інтуїція, комунікабельність, емпатія.
Правило друге. Дзвінки додому до 9 години ранку та після 22.00 вечора вважаються порушенням елементарного етикету. Якщо не має якихось надзвичайних причин порушувати це правило, краще не дзвонити.
Правило третє. Якщо ви телефонуєте незнайомій людині вперше, треба зказати, хто дав вам її номер телефону.
Правило четверте. Абонент, якому телефонують, може не називати себе, а просто сказати: “Алло!” чи “Слухаю!”.
Правило пяте. Неприпустимо тому, хто телефонує, починати розмову із запитань: “Хто це?”, “Хто біля телефону?”. Це неввічливо. Треба спочатку назвати себе, а потім зясувати, хто зняв трубку. Наприклад: “Це телефонує Ігор Доміна, вибачте, а з ким я розмовляю?”.
Правило шосте. Якщо вас просять передати слухавку третій особі, якої у цей час не має поруч, не слід запитувати хто телефонує. Краще нейтрально поцікавитися: “ЇЇ зараз немає. Що передати?”.
Правило сьоме. Завершувати розмову має той, хто зателефонував.
А тепер пропоную виконати вправу, яка допоможе краще запаамятати те, про що йшлося на занятті.
Вправа ”Пригадай і напиши”. Учням пропонується на аркушах паперу написати якомога більше фраз, якими можна скористатися, розпочинаючи телефонну розмову. Завдання краще виконувати в малих групах. Після завершення роботи й обговорення запропонованих учнями варіантів варто розіграти кілька ситуацій з теми “Культура телефонної розмови” за конкретним змістом (повідомлення про те, що захворів і не прийде до школи, проблема, повязана з виконанням домашнього завдання, запрошення піти на дискотеку тощо).
Підбиття підсумків заняття. Уміння зрозуміти почуття і настрій оточуючих, поставити себе на їхнє місце, уявити як відгукнуться в душах інших наші слова і вчинки – справжнє драматичне дійство, імя якому – життя.
Психологи розробили багато тестів, які дають змогу визначити характер людини за її манерою розмовляти по телефону. Ось найкоротший із них.
Тест
Що відповісти, коли той, хто зателефонував до вас, помилився номером?
А. Ви не туди потрапили!
Б. Вибачте, але тут такого немає. Напевно, ви помилилися. Зателефонуйте ще раз!
В. Який ви номер набираєте?! Ні, це зовсім інший.
Відповідь.
А. Ви – натура творча, імпульсивна. Варто навчитися лише контролювати власну поведінку.
Б. Ви – людина спокійна, терпляча, витримана. Та не дозволяйте іншим експлуатувати Вашу врівноваженість.
В. Ви – людина серйозна й практична. Щоправда, іноді бракує тактовності у ставленні до оточуючих. Навчіться не лише думати про себе, а й турбуватися про інших.
Висновок. Як висновок нашого заняття я хочу привести слова швейцарського мислителя кінця ХVII ст. Лафатера: “Хочеш бути розумним – навчися розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати, переставати говорити, коли нема чого більше сказати”.

 

Яндекс.Метрика >