...
Виховний захід: Конкурс юних декламаторів. "Мова рідна – слово рідне" PDF Печать E-mail

Виховний захід: Конкурс юних декламаторів. "Мова рідна – слово рідне"
Мова
Чудово тоді – коли в школу,
Потрібно ходити щодня
Чудово тоді, як без мови,
Не можна прожити і дня.
Її я люблю і шаную,
Як треба казати – завжди.
Повік я її не забуду
Я з нею не знаю біди.
Українець, який за кордон
Їде взнати російський закон, 
Не забуде своєї він мови
Не зречеться своєї розмови
Де б ти не був,
Де б не блукав
Іншої мови, щоб ти не шукав
Українська, в країні єдина
В мові живе душа Батьківщини.

Про нашу мову складено багато віршів, творів, переказів.
Всім відомий письменник С. Воробкевич висловлює свою думку про мову так:

Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову можеш забути
Котрою учила
Нас всіх ненька говорили,
Ненька наша мила?
От тому плекайте, діти,
Рідну нашу мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом!
Мово рідна, слово рідне, -
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Але камінь має!
Наші матері з самого дитинства навчають нас розмовляти українською мовою. І за це ми їм вдячні.

Щоб усім народам
Піснею звучала
Мова наша горда,
Мова величава.

Рідна мова
Мово рідна!
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, —
Гей ,яка ж прекрасна Ти!
Перше слово – крик любові,
Сміх і радість немовляти —
Неповторне слово «Мати» -
Про життя найперше слово…
Друге слово – гімн величний,
Гімн звитяг і клекіт орлій, —
Звук Вітчизни неповторний
І простий, і предковічний…
Ну а третє слово – «Мила» —
Буря крови, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійна мрія…
Перейшов усі світи я —
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов одна лиш ти є.
Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мово – пісня колискова.
Мова – матері уста.
Іван Багряний

Про мову існує багато мудрих висловів.
«…» без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна.
І. Срезневський
Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова.
І. Рєпін
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів
В. Голобородько
Мова – це глибина тисячоліть.
М. Шумило
Нападати на мову народу – це означає нападати на його серце.
Г. Лаубе
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
Л. Костенко
Хай живе велика російська мова, але хай живе і солодко — співуча, ні з чим не зрівняна українська мова.
В. Солоухін

Існує  легенда про мову.
Легенда про мову
Народам долі Бог давав:
Комусь орати, комусь вбивати,
Комусь чекати на жнива,
Комусь пророків розпинати.
І залишилася одна –
Витка печальна в Бога доля:
Незламний дух, жнива струна,
Багато сліз і мало волі.
Тоді замислився Творець…
Дніпро вбирався в барви сонця.
Почувся легіт двох крилець
Людей малого охоронця.
Найменший ангел, ще дитя,
З надій зітканий і з любові,
Просив святого співчуття
Для тих, хто води п’є Дніпрові.
«Ох, скільки крові! Скільки мук!
Ох, скільки болю і обуди !»
І плакав ангел в лоні лук
Над тим, що з милим краєм буде.
«Не плач, синочок, всім в житті
Свій хрест нести, щоб щось збагнути,
За твої сльози золоті
Я дам їм те, що рве всі пута.»
І вітер з лиця тих сліз кришталь.
Все проникаючий і щирий,
Улюбленця свого  печаль
Перетворив у краплі миру.
Міць блискавки і легкість хмар,
Красу барвисту, веселкову,
Мелодій чари, світла, жар
І холод леза вклав у мову,
В долоні ангела поклав,
Благословивши на дорогу,
І до людей його послав
Господь, тамуючи тривогу.
Себе на смерть прирікши, він.
Надію з серцем вийняв разом —
Натхнену й чисту, ніби дзвін,
І людям дав, твердіше алмазів.
«Моя прекрасна і проста,
Моя стражденна Україна!..»
Могутнє слово вклав в уста
Новонародженого сина.
Розтанув ангел. Вже віки
Те слово нашу долю гріє,
І шлях наш не такий гіркий,
Доки жива його надія.

Рідну мову ми вивчаємо у школі.
Рідна мова в рідній школі
Рідна мова в рідній школі!
Що бринить наш чарівніше?
Що наш ближче і миліше,
І дорожче в час недолі?
Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива, -
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
Як розлучимось з тобою,
Як забудеш голос твій
І в вітчизні дорогій
Розмовлятимеш чужою?!
В хату думка прагне, слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
«В рідній школі рідна мова!»
Олександр Олесь


Пісня «Рідна мова»
В кого на чужині
Душа в смутку мліє,
Тай згадує край свій,
Де друзі й сім’я ,
Свою рідну мову,
Як матінку милу,
Як сонячну долю,
Як спів солов’я

Від Чорного моря
По самі Карпати
Звучить наша мова
І квітне земля
Дзвени, рідна мово,
Ти пісня співуча,
Даруй людям радість ,
Веселко моя

Від Сяну до Дону
І десь у Сибірі
Звучить наша мова,
Як спів солов’я
Дзвени, рідна мово,
Ти матінко мила,
Неси оцю пісню
В чужії края.
Мово українська
Мово українська, мово моя мила,
Ти уся із співу весняних дібров;
Ясна — як усмішка, чиста — як сльозина.
Ти моє найбільше щастя і любов.

Я до тебе, мово, так горнуся щиро,
У слова вслухаюсь рідні і прості.
Мово моя, мово — найдивніше диво
Ти моя молитва радості й журбі.

Я тебе, кохана, в душу увібрала
Разом з материнським щедрим молоком,
А ще з піснями, що їх так співала
Матінка, схилившись над моїм чолом.

Мово моя, мово, мовонько шовкова.
У вінку біленькім — світла і м’яка.
Ти для мене завжди бажана й святкова,
І мене без тебе на землі нема.
Молитва
Гріховний світ вирує неспроста,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.
О Господи! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаємо хащами ще й нині.
Прости гріхи й повини безневинні,
І до спасіння всіх нас приведи.
О Господи! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалену мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.
Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня встоголос’ї трав,
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Ти все знесла: насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З–за брат летіла птахом до людей.
Ти наш вогонь на темнім тілі битви,
Новина кров, пролита в боротьбі,
Тебе вкладемо тихо до молитви
І за спасіння дякуємо тобі.

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

 

Яндекс.Метрика >