...
Виховний захід (7 клас) ДИВОКОЛО УКРАЇНСЬКОГО ВІНОЧКА PDF Печать E-mail

Виховний захід (7 клас) ДИВОКОЛО УКРАЇНСЬКОГО ВІНОЧКА
Мета: розповісти учням про символічні значення квітів та кольорів стрічок, що входять до складу традиційного українського вінка; розвивати в дітях уяву й творчі здібності, виховувати відчуття прекрасного, любов до народних традицій.
Форма проведення: виховний захід
Обладнання: аудіозапис спокійної музики, картки із зображенням квітів, що входять до складу традиційного українського вінка (деревій, барвінок, безсмертник, ромашка, ружа, мальва, півонія, любисток, волошка, мак, калиновий та вишневий цвіт), стрічки (одна коричнева та по дві жовтого, зеленого, синього, блакитного, оранжевого, фіолетового, рожевого та червоного кольорів), українські костюми для дівчат пісенного гурту.
ДІЙОВІ ОСОБИ
Ведуча
Пісенний  гурт дівчат (п'ять осіб)
Учні-читці (одинадцять осіб)
Виховний захід відбувається в класі або шкільній бібліотеці. Угорі на видному місці прилаштовано великий макет українського вінка, від якого розходяться в правий та лівий бік кольорові стрічки. У центрі вінка — плакат із назвою заходу.
Звучить спокійна музика. Наперед виходить гурт дівчат у національному українському одязі та вінках. Вони стають у коло, ведуть хоровод та співають.
Гурт дівчат (разом)
Ой, вінку, наш вінку,
Крищатий барвінку,
Я тебе плела
Та вчора з вечора.
Та повісила тебе
Я в теремі на дереві
На шовковому шнурочку,
На золотім кілочку.
Ведуча. Добрий день, дорогі друзі! Сьогодні ми хочемо запросити вас на наше свято — свято українського вінка.
Український вінок.
Він не просто краса — це символ добра й чудовий оберіг нашої української культури. А ще в ньому прихована чарівна сила рідної землі.
Гурт дівчат (співаємо разом)
Біля річки ходили дівчата — карі оченята,
Личка, мов яблука, брови чорненькі —
Дівчата ой які гарненькі.
Вони в зеленім лузі квіточки збирали,
Квіточки збирали, на хвилю, на воду кидали.
А віночки із ружі червоної,
Ромашки, зілля зелененького,
Волошки синьоокої, червоного маку.
До залу входять учні-читці.
Ведуча. Здавна повелося, що традиційний український вінок має бути з дванадцяти квіток, кожній із яких надано певного символічного змісту.
Далі учні-читці по черзі розказують про квіти українського вінка, супроводжуючи кожну розповідь відповідним малюнком квітки. Закінчивши розповідь, учень-читець прикріплює малюнок до дошки таким чином, щоб урешті-решт утворилося коло, яке нагадуватиме вінок.
1-й учень. Деревій — перша квітка українського віночка. Славен він тим, що має цупке стебло, проростає та цвіте всюди. Мабуть, тому і вважають його символом нескореності українського духу.
2-й учень. Барвінок — дуже шанована в українців квітка, її блакитний погляд супроводжує нас від самого народження: колись барвінок кидали в першу купіль хлопчика-немовляти, щоб ріс малюк гарним, сильним та сміливим. Також пучечки барвінку вішали над дверима та вікнами, щоб уберегти оселю від злих сил. А вічнозелене барвінкове листя нагадувало
нашим пращурам про безсмертя людської душі. Ось чому барвінок — символ життя.
3-й учень. А от безсмертник у віночку — символ здоров'я. Існує чудова легенда про його назву.
Ведуча. Одного разу сталася на землі велика суперечка між квітами. Запишалися ошатні квіти Лілія, Троянда, Айстра: «Навіщо засмічувати все навкруги простенькими польовими квітками, навіщо вони, якщо є такі прекрасні, як ми? Вони не мають навіть сотої частки нашої краси. Отже, лише нами нехай квітне земля!» Посварилися квіти.
Побачивши, як сперечаються між собою її діти, Матінка-Природа дуже розлютилася й вирішила знищити їх усіх, адже вони зневажають одне одного й тому негідні життя.
Але була в рослинному царстві одна маленька квітка, яка звернулась до своїх сестер, щоб помирити їх:
«Мені дуже прикро слухати вашу суперечку, любі сестри,— тихенько промовила вона.— Хіба не для всіх нас світить сонечко, хіба не всіх воно однаково гріє та любить? Отже, якщо ми народилися на цьому світі, то всі маємо і рівні права на життя».
«А як твоє ім'я?» — запитала Троянда.
«У мене немає імені...» — відповіла квіточка.
«Імені не має, а поради дає»,— пихато всміхнулася Лілія.
І тут всі квіти побачили Матінку-Природу. Вона підійшла до квітки, ласкаво посміхнулася й промовила:
«Буде тобі ім'я. Віднині і довіку називатимуть тебе люди безсмертником і поважатимуть за те, що багато лікувальної користі приноситимеш їм».
Так отримав безсмертник свою назву.
4-й учень. А от ромашку вплітають у вінок як символ доброти і ніжності. Вишневий цвіт — то невмируща материнська любов. Без калинового цвіту чи грон ягід також не може бути українського віночка, бо калина — то пісенний образ самої України. Вишневий цвіт, калина та ромашка, переплетені тендітними вусиками хмелю, вважаються втіленням прекрасної душі нашого народу.
5-й учень. Ружа, мальва та півонія символізують в оздобі українських дівчат віру, надію та любов. Про них також складено в народі легенду.
Ведуча. Кажуть, що колись були три сестри, і звали їх саме Ружа, Мальва та Півонія. Славилися ці дівчата своєю вродою, але ще найбільше — добротою і чудодійним цілительством, бо рятували людей від багатьох хвороб.
Якось довідались про це злі сили і вирішили згубити дівчат. Перетворили вони одного Злого Духа на гарного воїна та підіслали його до сестер. Удаючи із себе пораненого, постукався він уночі до хати та й питається, чи тут дівчата-красуні живуть, що людей лікують?
«Тут»,— відповіла Ружа, найстарша сестра.
«То впустіть мене до хати»,— каже воїн.
Відчинили двері дівчата, допомогли пораненому, загоїли його рани, втамували біль.
«А хто ти будеш?» — питає його Мальва.
«Той, хто на бранному полі найсміливіший та найжорстокіший».
«А чи зробив ти що-небудь доброго людям?»
«Ні» — каже Злий Дух.
«То і наша допомога не буде тобі на користь!» — вигукнула Півонія.
Розлютився гість, дмухнув смертю на дівчат — гадав він, що навіки зітре з лиця землі людську надію, віру та безкорисну любов. Але, на диво, не впали мертвими дівчата, а перетворилися на гарні цілющі квіти.
З тих пір ще більше шанують люди ружу, мальву та півонію, прикрашають ними свої подвір'я: мальву саджають під вікном, півонію — біля криниці, а ружу — у садку, ближче до сонця.
6-й учень. Про красиву дівчину в Україні завжди казали: «Вона така гарна, наче в любистку купана». Існує повір'я, що любисток — приворотне зілля, за допомогою якого дівчина може привернути до себе хлопця. Через це в народі цю квітку іноді називають любчик. Любисток — символ дівочої відданості.
7-й  учень
На просторах поля золотого
Сині зірочки тремтять,
То — шматочки неба голубого —
Виграють волошки та горять.
Синьоокі волошки завжди приваблювали своєю тендітною скромною красою. Цю квітку можна зустріти в житньому полі, де лагідно шепочуться стиглі колоски, що радіють яскравому сонечку. Синій колір волошки символізує чисту радість та сподівання, що живуть у кожній людській душі.
Ведуча. Про любисток та волошку кажуть, що колись вони були парою птахів і провіщали щастя й вірне кохання. Та заздрісні лихі люди забажали впіймати цих птахів, щоб тримати щасливу долю лише біля себе. Проте, потрапивши в сітку, волошка та любисток раптом перетворилися на тисячі іскорок, які розлетілися по всій землі й проросли привітними квітками. З того часу кожній людині вони дарують свої добрі чари.
8-й учень. Останньою квіткою українського вінка є мак. Ця квітка уособлює собою вічну боротьбу між добром і злом. Чорна серцевина — то ненависть, а червоні пелюстки — палка любов. Ошатними пелюстками огорнута серцевина — то любов долає ненависть, не дає їй заволодіти душею людини.
Мак — дуже шанована українцями квітка. У народі навіть існує гра, яка має її назву.
Ведуча проводить із глядачами гру «Мак».
Двох бажаючих обирають «маківниками». Усі інші гравці беруться за руки, ходять по колу та співають. «Маківники» стають у середину кола і, відповідаючи на питання, намагаються рухами відтворити текст пісні.
— Чи поїхали в поле? — Поїхали! Приспів:
Край долини мак,
Край широкої мак,
Мак чистий, головистий.
Молодії молодочки
Завивали головочки:
Станьте в круг, буде мак тут.
—    Виорано поле? — Виораної
Приспів.
—    Чи сіють мак? — Сіють!
Приспів.
—    Чи пора полоти? — Пора!
Приспів.
—    Чи цвіте мак? — Цвіте!
Приспів.
—    Чи одцвівся мак? — Одцвівся!
Приспів.
—    Чи спіє мак? — Спіє!
Приспів.
—    Чи пора трусити? — Пора!
Приспів.
Ведуча. Плести віночок — то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети: як плести вінок і коли, як зберігати квіти у вінках. Та окрім квітів неодмінною прикрасою віночка є кольорові стрічки, кожна з яких також має в ньому певне місце та значення.
Виходять троє учнів-читців з кольоровими стрічками. Розповідаючи про значення кольорів, вони чіпляють стрічки під вінком з малюнків.
9-й учень (тримає в руках коричневу стрічку та дві жовті). Першою у вінку — посередині — в'язали світло-коричневу стрічку. Вона вважається символом землі-годувальниці. Побіч від коричневої в'язали дві жовті — символ сонця.
10-й учень (тримає в руках дві зелені, дві сині та дві блакитні стрічки). Побіч жовтих плели світло-зелені — символ краси і молодості, далі — сині та блакитні — символи води та неба.
11-й учень (тримає в руках по дві стрічки оранжевого, фіолетового, рожевого та червоного кольорів). За блакитною стрічкою слідувала оранжева — символ хліба, фіолетова — символ мудрості, рожева — символ щирості та привітності. Останніми в'язали червоні стрічки — символ добробуту та багатства.
В е д у ч а. От і добігло кінця наше свято, але не закінчується наша зустріч з прекрасними українськими традиціями. І нехай ніколи не залишає вашу душу любов до рідної землі та до рідного джерела народної мудрості.

 

Яндекс.Метрика >