...
Виховний захід (5 клас) ЛЮБОВЕ МОЯ – ВКРАЇНО! PDF Печать E-mail

Виховний захід (5 клас) ЛЮБОВЕ МОЯ – ВКРАЇНО!
Мета: виховувати у дітей любов до Батьківщини, до державної мови, художнього слова та народної пісні.
Форма проведення: конкурс юних декламаторів
Завдання:
1.    Виховувати почуття національної гідності.
2.    Показати красу й місце української мови серед інших святинь, показати її влучність, милозвучність.
3.    Розвивати естетичний і культурний рівень дітей.
Оформлення: плакати з віршами й висловлюваннями про українську мову; національні символи; вишиті рушники.
Моя вишнева Україна,
Мій рідний, найсвятіший краю…
Куди б не їхав, де б не був ти,
А кращої землі – немає!

1-й ведучий.
Усіх гостей ми запрошуємо радо
На поетичне і радісне свято.
На ньому повести ми мову рішили
Поезія й пісня – великі дві сили.
2-й ведучий.
Запрошуємо Вас у царство мудрого й красивого, правдивого і чуйного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова. Поезія – це вогник, який запалює душу людини, який схожий на полум’я свічки.(запалюється свічка)
1-й ведучий.
Хай палає свічка…Хай палає.
Поєднає нас вона в цей час.
Друзів голоси нехай лунають,
Пісня й слово хай єднає нас.
(пісня «Червона калина»)
2-й ведучий.
Народ, Батьківщина і національна мова — речі нероздільні. Де б ми не були — скрізь відчуваємо поклик рідної землі. Розчулюємося аж до сліз, зачувши на чужині рідне слово...
1-й ведучий.
Моє слово, неначе жар-птиця,
Заіскриться воно на весь світ
Моє слово - джерельна криниця,
Що розтоплює кригу і сніг.
(На тлі української ліричної народної пісні.)
Учень 1.
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова.
І в голосі яснім ім'я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
Учень 2.
З усіх скарбів, що є в моїй землі,
Ти скарб наш вічний, українська мово.
Тебе кували в кузнях ковалі,
І гартували в горнах кожне слово.
Учень 3.
Для мене рідна ти з дитячих літ,
Коли співала мати колискову.
І гріх забути Шевченків заповіт —
Святе й безсмертне українське слово.
Учень 4.
Коли забув ти рідну мову,
Яка б та мова не була, —
Ти втратив корінь і основу,
Ти обчухрав себе сповна.
Учень 5.
Рідна мово, зелена діброво!
Чую пісню твою запашну.
Ти квітуєш пелюстками слова
У морозних димах полину.
Учень 6.
Рідна мово, росту я крізь тебе,
Крізь родовища дум і краси,
Я курганом стою серед степу,
На кордоні сльози і роси.
Учень 7.
Я прошитий травою густою,
Я промитий Дніпром до кісток.
Рідна мово, без тебе ніхто я,
Мов відірваний вітром листок.
Учень 8.
Рідна мово, не слово погорди
На планеті тебе зберегло.
Ти — пробуджена совість народу,
України живе джерело.
2-й ведучий.
Як співці українського слова говорили про нашу рідну мову?
Учень 1.
С.Воробкевич.
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має.
Учень 2.
М.Рильський.
Як гул століть, як шум віків,
як бурі подих, — рідна мова...
...Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
Учень 3.
В.Сосюра.
Вивчайте, любіть свою мову,
Як світлу вітчизну любіть.
Учень 4.
В.Сосюра.
Ми з нею відомі усюди,
Усе в ній, що треба нам, є.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.

Учень 5.
М.Рильський.
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову, пильно й ненастанно
Політь бур'ян,
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Учень 6.
Л.Забашта.
Україно, жить тобі, як і твоїй співучій мові,
Аж доки сяють голубі, небесні шати,
1 шовкові шумують трави,
І горить у небі чиста дощовиця.
Учень 7.
І.Качуровський.
...Ступаю твердо по своїй землі
І слухаю священну рідну мову.
Учень 8.
Л.Костенко.
Квітуча мова, поривання духа!
(Виконання  пісні  «Мамина вишня».)
1-й ведучий.
Любов до України починається з любові до рідної батьківської домівки, до пам'яті про стежки дитинства, до народної мудрості.
А яку силу мають молитви! Адже це духовне багатство нашого народу. Послухайте молитву Катерини Мотрич «До мови».
(Читає під звуки органної музики.)
Мово — Пресвята Богородице мого народу.
З чорнозему, рясту, любистку, м'яти,
З роси, з Дніпровської води,
Від зорі і місяця народного.
Мово — мудра Берегиня,
Що не давала погаснути роду людському,
І тримала народ у небесному Олімпі,
Нам давала сили гордого народу—
Я молюсь за тебе, Пречиста Богородице — Мово!
(Лунає пісня про мову.)
2-й ведучий.
Я, родина, українська мова, народна пісня, мудрість народна — усе це Батьківщина. Ці поняття нероздільні, це те, що викарбовується в наших серцях ще при народженні.
Учень 1.
Синє небо очей, вуст огненна калина,
І святий ореол чистоти, як вінець —
Україно моя, моя рідна Вкраїно,
Богородице роду козацьких сердець.
Учень 2.
Гомонить давнина у піснях журавлиних,
Десь копито ступа вороного коня —
Україно моя, моя рідна Вкраїно,
В балакучім цім світі ти для мене одна.
Учень 3.
Свіжість юних лісів і гаїв солов'їних,
Мальовнича краса, вітру лагідний вальс —
Україно моя, моя рідна Вкраїно,
Божа мати землі, де родився Тарас.
Учень 4.
Ти, мов сонце з небес, неповторна, єдина,
І незламна, як воля, ти нескорений птах —
Україно моя, моя рідна Вкраїно,
Вся в любистку та м'яті, чебреці, рушниках.

Учень 5.
Пролітають роки, розлетілись хвилини,
Тільки ж небо очей все таке ж голубе —
Україно моя, моя рідна Вкраїно,
Я тобою живу і кохаю тебе.
(Лунає запис пісні про Україну.)
1-й ведучий.
Пахнуть медом земля і гаї солов’їні,
Під блакиттю хліба золотять країну.
Посилаю я зір в небеса журавлині
І молю довголіття тобі, Україно.
Учень 1.
Розтанула зоря досвітня,
Росою вкрилися поля,
Ласкава, щедра і привітна
Лежить навкіл моя земля.
Учень 2.
Вона тобі не пошкодує
Свого добра, свого тепла,
І щедро хлібом нагодує,
Води хлюпне із джерела.
Учень 3.
Для тебе цвітом зарясніє,
Птахами виповнить ліси,
Вбере долини й полонини
І квіти дивної краси.
Учень 4.
Твоя це мати — Батьківщина,
Твій дім з малих дитячих літ,
Звідсіль дороги і стежини
Тобі лежать в широкий світ.
Учень 5.
Моя ти земле колискова,
Моя пісенна сторона,
Моя ти доле калинова,
Ти мати, в кожного одна.
Учень 6.
Краю мій лелечий, щире моє слово,
Небо твоє ніжно-голубе,
Рідна Україно, земле колискова,
Обіймаю піснею тебе.
(пісня «Моя Україна – Червона калина»)
2-й ведучий.
Не розгубіть скарбів душі
І не зречіться маминої мови,
Бо все життя – то не лише обнови,
Є в ньому біль і терни на межі.
1-й ведучий.
Що нелегке – те дороге встократ,
Мов мамина незгасна колискова.
Життя таки – не карнавал казковий,
Без буднів, друзі, не буває свят.
(Пісня «Про калину пісня лине»)

 

Яндекс.Метрика >