...
Виховний захід (10 клас) Бережи честь змолоду PDF Печать E-mail

Виховний захід (10 клас) Бережи честь змолоду
Мета. Сприяти самоаналізу й самовихованню учнів через роздуми про найвищі моральні принципи, розвивати й поглиблювати їхні почуття честі та гідності, важливих для громадянської зрілості людини.
Орієнтовний хід бесіди з учнями
Учитель.
Дорогі учні! Усі ми живемо в людській спільноті, і кожному хочеться відчувати себе її повноправним членом, якого поважають, люблять, з яким рахуються, якого цінують. Якщо людина цього не відчуває, вона вважає себе скривдженою, ображеною. Проаналізуйте свої взаємини з батьками, вчителями, однолітками. Коли у вас із ними виникав конфлікт? Тоді, коли ви були переконані або вам здавалося, що з вами поводяться нечесно. Саме з цього найчастіше починаються сварки та бійки не лише між дітьми та підлітками, а й між дорослими. Чи не так? (Пауза.)
Так чи інакше ми часто оперуємо поняттями "честь", "чесність" рідше — словом "чесноти".
Поговоримо про зміст, значення та взаємозв'язок цих високих слів. Для початку пропоную вам пояснити значення слова "честь" у таких контекстах (записані на дошці):
1)    Маю честь від імені громади вітати шановних гостей.
2)    Хотіла мене мати за шестого дати.
А той шестий не має чести —
Та не дай мене мати
Та не дай мене взяти. (Народна пісня-гаївка.)
3)    Такі чесноти, як честь і гідність особливо плекалися в народній моралі ("Українське народознавство ", ст. 192).
4)    Суддя: — Чи відома вам відповідальність за неправдиві свідчення?
Свідок: — Так, ваша честь.
5)    Честь і слава юнакам і дівчатам, які в листопаді 2004-го на майдані відстоювали своє право на вибір.
6)    Та кого ви слухаєте? У нього ж ні честі, ні совісті!
7)    "Для української народної моралі характерним було і специфічне розуміння честі відповідно до віку, статі, соціального статусу особи. Якщо для дівчини честь співвідносилася з незайманістю, цнотливістю, то для парубка — з відвагою, спритністю, сміливістю. Честь одруженого чоловіка зіставлялася з його відповідальністю за добробут родини, виховання дітей, вшанування дружини. Честь заміжньої жінки полягала у збереженні подружньої вірності, шанобливому ставленні до чоловіка, народженні а вихованні дітей (З "Українського народознавства ".)
Учні читають з дошки вирази, висловлюють своє розуміння слова "честь " поданих прикладах.
Учитель. Із ваших висловлювань бачимо, що вам зрозуміле багатство змісту цього слова. Справді, слово "честь" має кілька значень, досить близьких за своєю сутністю. Звернемось до словника української мови. (Учень читає виписку з СУМ (т. XI, ст. 317).
Честь — 1) Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці.
2)    Повага, пошана, визнання.
3)    Те, що дає право на шану, повагу, визнання.
4)    Той, хто (те, що) є характеристикою величі, гордості будь-якого місця, середовища.
5) Дівоча невинність, незайманість, цнотливість.
Учитель.
Звернемось до першого і, на мій погляд, головного значення — сукупність вищих моральних принципів.
Які, по-вашому, принципи входять у цю "сукупність"? Ось тут і звернімось до поняття "чесноти".
Це і чесність, і гідність, і правдивість, і щирість, і чиста совість, вірність... Сукупність цих чеснот — джерело того, на що вказує друге значення. Бо, подумайте, чи може мати повагу, пошану, визнання, добру лаву, добре ім'я людина, якій не властива чесність? Яка фальшива й лицемірна? Яка не має власної гідності? Питання риторичне.
Дамо коротку характеристику двом учням (уявним). Уважно послухайте і скажіть, котрого з них ви готові визнати своїм лідером? Хто з них заслуговує більшої поваги?
Перший — над усе прагне і домагається високого балу за знання; не гребує списуванням, шпаргалками і т. п., хизується високими оцінками, іноді випрошує їх у вчителів або й вимагає через впливових батьків, вважає себе кращим за інших.
Другий — вчиться посередньо, але кожна його оцінка зароблена; списувати чи слухати підказки вважає негідним. Скромний, хоча уміє постояти за себе, зневажає зверхність, приниження.
Відповідаючи обґрунтуйте свій вибір (Слухання учнів.)
Учитель.
Дайте відповіді й на питання.
1)    Що, на вашу думку, головніше: високі показники чи те, яким чином людина їх досягає?
2)    Що, на вашу думку, є джерелом людської честі?
3)    Чи хочете ви заслужити похвали, визнання?
4) Чи ставили ви перед собою питання про власне добре ім'я серед людей?
5) Чи думали, як його заслужити?
(Учні відповідають на питання вчителя.).
Учитель.
Шукаючи відповіді на питання "як нам жити?", ми часто звертаємось до великих людей: письменників, філософів, митців, учених.
У працях видатного педагога В.О. Сухомлинського знаходимо "азбуку моральної культури", сформульованої в таких вимогах:
1) Ти живеш серед людей. Кожен твій вчинок, кожне бажання відбивається на людях, які тебе оточують. Є чітка межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки запитанням до самого себе: чи не чиниш зла, незручності чесним людям? Роби все так, щоб хорошим людям було добре, а злим — нестерпно.
2)    Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Плати їм за це добром.
3)    Всі блага і радощі життя створюються працею. Без праці немислиме чесне життя. Народ учить: Хто не працює, той не їсть, — назавжди запам'ятай цю заповідь, умій бути гнівним, нетерпимим, непримиренним до неробства, лінощів, недбайливості, пустого базікання.
Ледар, дармоїд — ворог суспільства, твій особистий противник. Навчання — твоя перша праця. Ідучи до школи, ти йдеш на роботу. Працьовитість — твоя честь і доблесть. Своєю працьовитістю ти примножуєш честь сім'ї, роду і створюєш своє ім'я. Справжня людина створюється тільки працею.
4) Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабший і беззахисним.
Допомагай товаришеві у біді. Поважай і шануй матір і батька — вони дали тобі життя, виховують тебе, хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим і непримиренним до зла серцем. Твоя любов до батьків — це твоя праця в ім'я того, щоб вони були раді за твою громадянську красу, честь, гідність. У доброті та великодушності щодо чесних, добрих, безпорадних, беззахисних — не слабкість, а сила. Безсердечність породжує байдужість, байдужість породжує себелюбство, а себелюбство — джерело жорстокості.
5) Не будь байдужим до зла. Борись зі злом, обманом, несправедливістю. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, обкрадає суспільство. Найбільше зло — зрада високих ідеалів. (Твори в п'яти томах, т. І, ст. 120—121.)
Якщо ви були уважними, то мали б запам'ятати: "себелюбство — джерело жорстокості". Але в цій же самій книзі В. Сухомлинського знаходимо вираз "здорове самолюбство". І далі: "Самоповага — махи самовиховання". Чи немає тут суперечності?
Спробуймо з'ясувати. Є самозакоханість егоїста, черствого і байдужого до чужої біди. Є і повага до себе як відчуття гідності людини. Люблячи себе, людина прагне до кращого, хоче позбутись поганих рис, досягти досконалості. Ми, як правило, в негативному значенні розуміємо честолюбство. Але скажіть, що поганого в тому, що людина бажає удостоїтись честі, визнання, поваги від людей? Річ у тім, як іти до слави. Для одних — це самоціль, і до неї вони йдуть, не гребуючи ніякими засобами, переступаючи через людські долі, ранячи або й убиваючи інших. Такий шлях нечесний. Ним можна досягнути багатства, влади, але честі — ніколи. Кажуть, що переможців не судять. Це неправда. Того, хто переміг неправдою, можуть величати на словах, вихваляти — зі страху чи з корисливих цілей. Але він ніколи не матиме ні визнання, ні поваги чесних людей. Хочеш доброї слави — роби добро, не думаючи про винагороду, і тоді самі прийдуть до тебе і добре ім'я, і повага, і честь.
Один мудрий чоловік сказав: "Гроші втратити — мало втратити, здоров'я втратити — багато втратити, честь втратити — втратити все". Повірте, із усіх людських втрат найтяжче повернути собі добре ім'я. Недарма народна мудрість застерігає: "Бережи честь замолоду".
Саме замолоду людина заробляє собі честь, творить добре ім'я. Його нелегко створити, але дуже легко втратити.
Пізнаючи довколишній світ, навчаючись розпізнавати добро і зло, пізнавайте і самих себе, частіше задавайте собі питання: який (яка) я? Аналізуйте свої думки, бажання, вчинки: чи варті вони самоповаги? Чи подобаєтесь ви собі такими, якими ви є? Чи прагнете стати кращими? А якщо прагнете, то як цього досягти? Такі думки, такі питання й пошук відповіді на них — це робота душі, без якої нема самовиховання, самовдосконалення.
Це не остання наша розмова про найвищі моральні цінності. Наостанок хочу вам сказати: цінуючи власну честь і гідність, шануйте ці почуття в інших, будьте непримиренними до приниження людини людиною. Відомий французький письменник Жорж Сіменон писав: "Найстрашніший злочин перед людиною — це переконати людину в її нікчемності порівняно з іншими людьми. Віднявши у людини почуття власної гідності, самоповаги, можна довести її до відчаю, до крайності, штовхнути її на самогубство і навіть на злочин".
Усі ви стали очевидцями, сучасниками події, яка сколихнула весь наш народ, про яку ви колись з гордістю розповідатимете своїм дітям та онукам, через яку новими очима на нас, українців, подивився світ — "помаранчевої революції". Що вивело мільйони людей на майдани? Злочинна влада сфальсифікувала вибори президента, щоб провести на цей пост свого ставленика. Це образило гідність народу — і він сказав своє "ні" брехні, фальсифікації, обману.
О. Довженко говорив, що велика та держава, в якій велика мала людина. Що значить "мала людина"? Це звичайна, рядова, трудяща людина, не знаменитість, а така, як ми з вами, як мільйони таких, як ми. Великими нас може зробити високе почуття людської гідності, ніким не потоптана і нічим не заплямована честь. Тоді кожен з нас буде великою людиною, а всі ми разом — великою нацією.

 

Яндекс.Метрика >