...
В гостях у казки PDF Печать E-mail

(Зала прикрашена ілюстраціями до відомих книжок, дитячими малюнками із ка¬зок. На сцені гасла: "З книжкою жити - з добром дружити", "Книга - дзеркало життя". Звучить фонограма, під звуки музики виходять Ромашка і Барвінок.)
Ромашка:
Добрий день, люди добрі,            Бо сьогодні - книги свято,
Ті, хто прийшов до нас,               Вона розуму нас вчить,
Наші діти і дорослі                      Вчить до мрії шлях долати,
Раді бачити всіх вас.                   На землі добро творити.
Ми сьогодні дуже раді                 Книжка - добрий, мудрий друг,
Всій маленькій дітворі,                Вона знає все навкруг.
Барвінок: Я - Барвінок, я - хрещатий.
Хочу свято книжки розпочати,
Бо без неї, знай, народ,
Ані в космос, ні в город!
Ромашка: Бач, напала нетерплячка,
Відійшла зимова сплячка,
Хоче свято розпочати.
Спочатку треба зі святом привітати
І в діток дещо запитати:
Чи всі вони вміють читати,
Чи в бібліотеку записались ?
Барвінок:    А я ось книжечку вже взяв
І танок веселий для вас підготував.
(Танець "Полька-веселинка". Звучить фонограма. На сцену виходить Казкар. Він високий, кремезний, у широких шароварах, чоботях, вишитій сорочці, у нього довгі сиві вуса.)
Казкар: Добрий день, мої любі друзі! Чи задумувались ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки? А безсмертні вони тому, що в них живе сам народ. Казки впродовж віків були і залишаються носіями доброти і мило¬сердя.
Сьогодні ми казку сюди запросили,
Щоб бачити і слухати її гуртом,
А казка у залі десь заблукала –
Давайте пошукаєм її ми разом.
(Казкар ходить по сцені, заглядає в залу, шукаючи Казку. Виходить дівчина з торбинкою за плечима.)
Казкар: Ти хто така?
Дівчинка: Я - посланець від Казки. Вона передала ось цю торбинку (знімає її) і сказала, що в ній є різні загублені речі з казок. Якщо діти відгадають що з якої казки, то вона лише тоді прийде і проведе вас у свою чарівну країну.
Казкар (заглядає у торбину): От маємо мороку, та нічого не вдієш. Подивимося, що тут є.
(Казкар по черзі витягує з торбинки предмети, діти відгадують, з якої вони казки.)
Предмети:
Яйце ("Курочка"Ряба".)
Рукавичка ("Рукавичка".)
Жмуток соломи ("Солом'яний бичок".)
Борошно (в торбинці) ("Колобок".)
Човник ("Івасик-Телесик".)
Казкар (знову заглядає в торбу): Ніби немає вже нічого. Добре, що відгада¬ли, молодці! Тепер "Казко прийди!" - гукаємо.
Діти: Казко, Казко!
Казкар: Казко, Казко! Не йде! Може ми для неї пісню заспіваємо?
(Виконують пісню.)
Казкар (прислухається): Не йде. Що за біда? А може ще щось залишилося в цій торбі? (Засунув руку в торбу.) Ой! Укололо! (Витягує булаву.) Ану мерщій відгадайте. Давайте пригадаємо, в якій казці герой змія переміг! Та це казка про ... Котигорошка. Молодці, відгадали, а за це я вам дарую танець.
(Танець "Котигорошка".)
Казкар: Любі мої, заплющіть очі і слухайте мою казку. У тридев'ятому царстві, за високими горами, за глибокими морями є країна, якої немає на жодній карті світу. Це - країна Казок. Править нею королева Казка. А допо¬магає їй у цьому добра Фея.
(Звучить ніжна мелодія, входить Казка і добра Фея.)
Казка: Добрий день, дорогі мої діти! Я думаю, що ви мене знаєте. Так, так. Я - українська народна казка. Сьогодні поведу вас у свою країну - в чарівну див¬ну країну Казок. Там ми зустрінемося з її веселими, дотепними мешканцями.
Добра Фея:
Світ дивовижний вас вітає!        Та прагне більше пізнавати -
Всіх тих, хто вдумливо читає,        Кмітливих, добрих і відважних,
І тих, хто любить мандрувати,        А ще, звичайно, і уважних.
Звеселить і причарує,
Охопить тим, що подарує
Казок чудовий хоровод.
(Звучить мелодія пісні з кінофільму "Попелюшка". З-за куліс виходить Попе¬люшка. Бідно одягнена, танцює і співає.)
Попелюшка:
Ви повірте, ви повірте,        У палац, де був бенкет,
Що за сон приснивсь мені:        Танцювали танцюристи
Ніби принц сюди приїхав        І наспівував квартет.
На сріблястому коні!        Па-ра-ру-ра, па-ра-ру-ру-ра,
Він повіз мене з собою        Па-ра-ру-ра, па-ра-ру-ра...
(Закінчила співати.)
Мачуха і сестра поїхали на бал. Кілька ночей я шила їм святкове вбрання. Мені ніколи не потрапити до королівського палацу, а так хочеться! Я тан¬цювала б краще за всіх! Але в мене немає ні гарного вбрання, ні черевичків. Зате я маю на цілу ніч роботу: і в хаті прибрати, і крупи перебрати, і троянди пересадити, і їсти наварити, і посуд перемити. Бо я ж Попелюшка! Але я живу в чарівній країні Казок. І я обов'язково буду веселитися на королівському балу.
(Звучить ніжна мелодія, у цю саму мить прокидається Дюймовочка і виходить із квітки, яка знаходиться в глибині сцени.)
Дюймовочка: Ой, як тут гарно! Як просторо! Брр, аж моторошно стає, коли згадаю, як викрала мене стара жаба зі своїм гидким синочком. А зараз я в країні Казок. Як тут гарно, весело і тому подарую вам пісеньку!
(Входить Казка і добра Фея.)
Фея (звертається до Казки): Ваша величносте, а ви знаєте, яке лихо нас спіткало? Багато дітей сьогодні не люблять читати. Закинули книжки до старих шаф. Діти стали схожі на маленьких старих, що весь час сидять перед екраном телевізорів. їм байдуже хто переможе - добро чи зло. Діти нині на¬дають перевагу комп'ютерним іграм, а не казкам. Казку вони забули.
Казка: Діти, не забувайте казок. Читайте їх. Адже в них стільки добра і радості. Нумо разом ще раз згадаємо героїв, які живуть у моїх казках. (Звучить мелодійна пісня про Колобка.)
Казка: Колобок чудово нам співав, але, чуєте, до нас ще хтось поспішає на свято. (З-за куліс чути голос кози.)
Коза: Ме-е-е-е!
Коза-дерєза:     Я коза-дереза,
Півбока луплена.
За три копи куплена,
Тупу, тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету –
Тут тобі й смерть!
Казка:        Кізонько моя мила, кізонько моя люба!
Чи ти їла, чи ти пила?
Коза-дереза: Ні, моя люба, Казко, я так поспішала до вас на свято, що не пила, не їла, тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водички крапельку, стільки пила, стільки їла.
Казка: Що це за казка?
Діти: Коза-дереза.
Казка:            Чи не бачила ти, Козю,
Коли бігла через лози,
Хто ще біжить на свято?
Коза:            Оце бігла я до річки -
Зустріла Вовка і Лисичку.
(Звучить фонограма, вбігає Лисиця.)
Лисиця: Ой, куди я потрапила ?
Казка: На свято книги, але мені здається, що тебе не запрошували.
Лисиця:            Я лисичка, я сестричка
Хитрувати маю звичку,
Але тут, на цьому святі,
Я не буду хитрувати.
Лінуватись не люблю
І за це себе хвалю.
(З'являється Вовк.)
Вовк: Здорова була, задавако! Вже годину за тобою спостерігаю. А вона себе вихваляє, а вона все хвостом крутить. Сміх та й годі!
Лисичка: Ой, налякав! Де ти взявся тут, Вовчику?
Вовк: Ішов у справах.
Лисичка: Як добре, що тебе зустріла, бо зголодніла страшенно. Почастуй мене, любчику.
Вовк: Ще чого! Тебе частувати! Самому поїсти б не завадило: Ану, давай, Лисице, вставай!
Лисиця: Як ти зі мною розмовляєш? Зі мною - першою красунею лісу?
Вовк: Вставай, вставай! Назбирай грибів та з м'ясом насмажимо.
Лисичка: Де ж я м'яса візьму?
Вовк: На полювання сходиш.
Лисичка (втікаючи): Ні, ні! Не буду і не хочу!
Казка:    Щоб гостей мати,
Треба пісню заспівати.
(Виконують пісню.)
Карлсон:    Я з доброї казки до вас завітав,
Мене кожний, мабуть, упізнав,
Я вродливий, розумний, у міру товстенький,
У повному розквіті сил.
Казка: Діти, хто до нас прилетів?
Діти: Карлсон.
Карлсон: Так, я Карлсон, що живе на даху! Мій найкращий друг - Малюк. Що я найбільше люблю? Правильно! Поїсти смачно. Сьогодні я дуже голодний, бо облетів півсвіту, щоб допомогти королеві Казці. Не знайшов ні торта, ні вареника. А вранці з'їв тільки 20 булок, 20 котлет, 20 пиріжків 110 банок вишневого варення. У вас часом немає чогось смачненького? Жаль! Лечу шукати далі. А вам дарую пісню.
(Звучить пісня.)
Казка: Дорогі діти! Читаючи книжки, з кожним днем стаєте розумнішими, добрішими, кмітливішими. А які ви кмітливі, ми зараз перевіримо з моєю доб¬рою помічницею.
Добра Фея: Я не тільки вмію веселити і чарувати, а й забавляти.
(Проводять ігри. Звучить фонограма, на сцену виходять Барвінок, Ромашка, Казкар.)
Ромашка: Ви частіше до нас приходьте.
Барвінок: Ми прощаємося з вами.
Ромашка: Просим, чистими руками
Наші книжечки беріть.
Барвінок:    Сторінок не загинайте,
Олівців не закладайте.
Разом: Просим, книги бережіть.
Казкар: Завершується наше свято, ви повернетеся додому і уважно глянете на свої книги.
Ось вони стоять рядами,
Щось шепочуть сторінками,
Мудрі, дивні, стародавні,
Подвиги героїв славні,
Невідомі й славнозвісні,
Наші рідні, українські.
Казка: Настав час повертатися з чарівної країни Казок. І мені потрібно йти. А ввечері, коли будете лягати спати, ми знову зустрінемося. Отже, до зустрічі!
Добра Фея:     Ми зустрілися у казці,
Щоб у цю чудову мить
Зрозуміти, як прекрасно
Нам на світі білім жить.
Хай мине дитинство наше у маєві літ,
Не забудеться ніколи казки дивосвіт.

 

Яндекс.Метрика >