...
Свято матері PDF Печать E-mail

(Звучить пісня "Батьківська стежина", слова Й. Фіштика, муз.
А. Горчинського.)

Ведуча 1: Співай, весняна вулице,
Веселе дзень-дзень-дзень.
Ви знаєте? Ви чули це?
Сьогодні мамин день.
Ведучий 2: І квіти з-під листя
Шепочуть ніжно нам:
"Розквітли ми сьогодні
Для наших любих мам".
Ведуча 1: Мама! Чи є на світі слово прекрасніше й ніжніше? І материні добрі руки, найвірніше й найчуйніше серце - в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років - п'ять чи п'ят¬десят - тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд.
Ведучий 2: На чудове свято мами
Ми до зали завітали
Та із днем оцим чудовим
Привітати вас прийшли.
Ведуча 1: Віддати шану Матері – один з найсвятіших обов'язків людини і неоплатних боргів дітей перед нею. Вона нас зростила, виховала, навчила добра, леліяла, любила. І як же не відплатити їй любов'ю, ласкою і допомогою?
Ведуча 2: На свято запросили сонце, квіти,
Щоб привітати любих мам.
Хорошого настрою, радості, втіхи
Сьогодні бажаємо вам.
Хлопчик: Пам'ятайте, любі друзі,
Пам'ятаймо завжди з вами,
Що для нас у всьому світі
Найдорожчі наші мами.
Дівчинка: Просте, звичайне слово "мати",
А скільки ніжності й тепла.
Якщо всі ласки їх зібрати,
Не буде міри їм й числа!
Хлопчик: Нене наша, мамо золота!
Не дібрати нам до Тебе мови.
Завмирає слово на устах,
Щире слово шани і любові.
Дівчинка:
Можна в світі чимало зробити:        Штурмом вершини науки узяти,
Перетворити зиму на літо,            Можна пройти крізь пустелі і хащі...
Можна пізнати все таємниче        Тільки без мами не можна нізащо.
Та підкорити далеч космічну.        Все найдорожче, що є тільки з нами, -
Можна характер свій подолати,    Все починається з нашої мами.
Хлопчик: Мамо! Немає милішого слова,
Ти ж бо життя і творіння основи,
Пензель, перо надихались тобою,
Вічна ти в пісні - з болем, любов'ю.
Дівчинка: Мамо! Мелодіями молодієш,
Надійно торкаюся твого плеча.
Вже стільки ти вдіяла,
Стільки ще вдієш.
Ти гідна пісень,
І пісні ці звучать.
(Пісня "Рідна мати моя".)
Ведуча 1: Свято матері, яке недавно відродилося в нашій незалежній Україні, ми святкуємо у травні. Саме тоді воскресає природа, оживають поля і луги, білим цвітом зацвітають вишні і яблуні.
Здається, весь світ устелений найкращим розмаїттям квітів.
Ведучий 2: Дорогі наші матері! Сьогодні ми, ваші сини і дочки, вітаємо вас із цим прекрасним святом. Нехай усі квіти землі схиляються до ваших ніг.
(Учні дарують квіти, цілують своїх матерів.)
Хлопчик:    Мамо рідна! Квіти ці тобі,
Щоб не гасло сонце у журбі.
Кожну крапельку душі до дна,
Щоб ніколи не була сумна.
Дівчинка:    Мамо рідна! Хай святиться твоє ім'я.
Всі квіти тобі складаю до ніг.
Хай скроні не сріблить завчасно сніг,
Хай обминають тебе печаль і журба
І щасливими будуть твої літа.
Хлопчик:    Матері букет підношу я
Вам спасибі, матінко моя,
За безсонні ночі і турботи,
За одвічні батьківські клопоти,
За слова, що бережуть від болю,
За усмішку, за щасливу долю.
Дівчинка:    Не старійте, матінко, ніколи -
Молодість вам завжди до лиця,
Як дарунок вічної любові,
Уклін низький вам, матінко моя.
Хлопчик:    Мамо кохана, люба, ріднесенька,
Щастя, здоров'я
Повнісінькі міхи,
А ще до того
Із мене потіхи.
Дівчинка:
Люба мамо моя,    А твій жаль проймає
Калиновий цвіт,    Й серденько моє.
В тобі, рідна нене,    Бо я ж, моя мамо,
Весь мій білий світ.    Твоя плоть і кров.
Твоя втіха і радість    Ти мене родила,
Радує й мене,    Ти є мій покров.


Хлопчик:    Уклін тобі в цей день великий, ненько,
За ті важкі години ранні,
За золоте твоє серденько,
Що все віддала б в любім зриві,
Щоб тільки ми були щасливі.
Дівчинка:    Хвала тобі за скорбні хвилі,
За твої руки у мозолях,
За тії дні, що з серцем милим,
Молилась ти за нашу долю,
Зносила труд великодушно,
Щоб нам лиш дати хліб насущний.
Ведуча 1: Краще і мудріше за народ ніхто ще не сказав про матір. Леген¬ди, прислів'я, приказки - саме вони і переконують нас у тому, що мати - най¬дорожчий і неоціненний скарб наш.
1.    Нема того краму, щоб купити маму.
2.    Матері не купити, не заслужити.
3.    Нема у світі цвіту цвітнішого понад маківочки, нема ж роду ріднішого над матіночки.
4.    Материн гнів, як весняний сніг: рясно випадає, та скоро тане.
5.    Мати одною рукою б'є, а другою — гладить.
6.    На сонці тепло, а біля матері добре. ,
7.    Дитина плаче, а матері боляче.
8.    У дитини болить пальчик, а в матері — серце, і
9.    У кого є ненька, в того і голівонька гладенька.
10. Мене мати цілий вік дурила. Казала: "Битиму" — та не била.
11. Нема цвіту більшого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.
Ведучий 2: Немає любові, сильнішої від материнської, немає ніжнішої ла¬ски і клопотів за материнські, немає тривоги, тривожнішої безсонних ночей і незімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов.
Найкращі дні для матерів -        За все, що ти зробив чи не зробив,
Це дні, коли щасливі їхні діти...    І знаю я, яка вона щаслива,
Від нас залежить, скільки днів таких    Коли високу радість у собі несе
Ми можемо для матері зробити.    За чесну долю сина!
Хлопчик:    Боляче дітям - боляче й мамі,
Тільки втричі, а не так само.
Кожна стежина, кожна дорога,
Що простягнулась у світ од порога,
Буде дорогою нашої мами,
Тож постараймося йти тільки прямо.
Адже для мами рідна дитина
Чесною й щирою бути повинна.
Ведуча 1: Пройдуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетимось із теплого маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере нас, мов чайка чаєнят, матуся до рідної світлиці. І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у наших серцях. Озветься вона червоною калиною в лузі, стрункою тополею в полі, кучерявою вербою над водою, пахучістю трав. І де б ми не були, нехай завжди до нас прилітають легкокрилі лебеді материнства.
(Пісня "Лебеді материнства" В. Симоненка.)
Ведучий 2: Дорогі наші мами! У цей прекрасний день нехай у ваших серцях цвіте любов, радість, бринить музика. Нехай звуки чарівного вальсу нагаду¬ють вам про юність, про найпрекрасніші миттєвості вашого життя. Дорогі наші, рідні мами! На цей вальс запрошують ваші сини і дочки.
(Вальс танцюють учні з матерями. Виступи учнів.)
Учень 1: Даруймо ж завжди своїм матерям хвилини радості, бо від вашого тепла стане теплішим і добрішим світ. Тільки чи завжди ми даруємо матусі радість? Чи інколи задумуємося над тим, що недобре слово залишає в її душі подряпинку, вибілює коси, розсипається зморшками по чолі? Пам'ятаймо завжди про маму: коли переходимо вулицю, купаємося у річці, катаємося на велосипеді. Оберігаймо серце матері! Даруймо їй хвилини радості!
Учень 2:        Кожна моя дорога -
Зморшка нова у нені,
Кожна моя тривога –
Пасемце сиве у неї.
Дівчинка:    Тож поклонися матері
За всі турботи і жалі,
І за те, що від її тривоги
З кожним днем світліше на землі.
Тож поклонися матері.
(Уклін матерям.)
Хлопчик:    Спасибі вам і за роботу,
За руки ваші і турботу,
За те, що вдома повсякчас
Ви так піклуєтесь про нас
Дівчинка:    Спасибі вам - говорим знов
За вашу ласку і любов,
І вся наша дітвора
Вам зичить щастя і добра.
Хлопчик:    Просим пробачення у вас, найдорожчі,
Завинили в житті ми не раз.
І сльозинку образи змахнули
Ви від прикрого слова не раз.
Ведучі:    Хай в житті вашім радість буде!
Процвітайте, як той цвіт,
Дай же, Боже, нашим ненькам
Многих, добрих і щасливих літ.
(Усі присутні виконують пісню "Многая літа".)

 

Яндекс.Метрика >