...
Символи України PDF Печать E-mail

Мета. Ознайомити учнів із національними символами України — прапорами, гербами; сприяти формуванню національної свідомості школярів, вихованню почуття патріотизму.
Хід журналу
Звучить пісня «Козацький марш».
Вступне слово вчителя.
— Сьогоднішня наша зустріч пройде у формі усного журналу. Девізом його є слова генія українського наро¬ду Т.Г. Шевченка — «Заповіт» (читається уривок).
Останнім часом погляди мільйонів людей спрямовані до своєї історії, культури. Ми обличчям повертаємось до замучених криниць своєї духовності. Такою царицею нашої історії є символіка — державна, національна, на¬родна.
Усний журнал має чотири сторінки:
перша сторінка — «Герб»,
друга — «Національні прапори України»,
третя — «Гімн України»,
четверта — «Народнопоетичні символи України».
Герб
Як свідчать історичні джерела, східні слов'яни вико¬ристовували символічні знаки ще в період родо¬племінного ладу на території України. Ними могли бути хрест, квадрат, ромб, коло, пізніше — зірки, квіти, зброя, звірі, птахи.
За Київської Русі тризуб стає висококнязівським зна¬ком. Його зображення відоме з печатки Святослава Іго¬ровича, де чітко вирізняється князівський знак. Тризуб відомий нам сьогодні як знак Рюриковичів. Вперше йо¬го так назвав відомий російський історик Карамзін.
Тризуб можна зустріти на цеглі Десятинської церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинському. Його зображення знайдено на гербі французької ко¬ролеви Анни (дочки Ярослава Мудрого).
Державний герб — офіційна емблема держави. Цікаві міркування з приводу пояснення значення тризу¬ба висловив Грушевський. З різних пояснень я вважаю найбільш вірним те, що є вершок булави, чи «навчальницької пам'яті». Великий князь київський Володимир Мономах перейняв собі знак тризуба Володимира Святославовича.
Як державний герб тризуб на синьому тлі був схвале¬ний 12.02.1919 р., а 22 січня 1919 р. у Києві було прого¬лошено державним гербом золотий тризуб на синьому тлі.
Символіку із зображенням тризуба в 20—40 рр. XX століття використовували різні політичні, релігійні угру¬повання Західної України.
19 лютого 1992 року Верховна Рада України постановою «Про державний герб України»  затвердила тризуб як Малий  герб України, вважаючи його головним елементом Великого герба. Тризуб став офіційною емблемою нашої держави.

Національні прапори України
Державний прапор — емблема країни, яка символізує її суверенітет, тобто незалежність.
Український державний прапор — це синьо-жовте прямокутне полотнище 1 з двох рівних смуг: верхньої — синьої і нижньої — жовтої. Поєднання цих кольорів може пояснюватись багатозначно: це і чисте, мирне, безхмарне небо над жовтим колоссям хлібної ниви (таке тлумачення найбільш поширене), і велика гармонія космосу, сонця, землі та всього, що є на землі сущого. У великій шані були знамена в Київській Русі. Честі бути прапороносцем у війську удостоювались найхоробріші, справжні воїни.
Є така історична наука, яка називається геральдикою. її завдання — вивчати, досліджувати герби та інші державні знаки. Вивчаючи літописні матеріали, вчені на початку XX ст. прийшли до висновку, що серед барв на прапорах Київської Русі переважали сині та жовті.
У козацьку добу синьо-жовті барви найбільше зустрічались у західноукраїнських землях. Під час визвольної війни під проводом
Б. Хмельницького, крім малинового прапора, козацькі полки мали різні знамена: зелені, сині, жовті та ін.
Із середини XIX ст. активізується український національно-визвольний рух. Головна Руська Рада, яка зібралась у Львові, ухвалила за національний прапор колишню емблему Галицького князівства — зображення золотого лева на блакитному тлі.
Українські січові стрільці мали прапор із зображенням архістратига Михаїла з мечем в одній руці і щитом — у другій. А на щиті — золотий лев на блакитному тлі.
Українська Центральна Рада узаконила синьо-жовтий прапор; такі ж кольори мав і прапор ЗУНР.
У 1939 р. галичани зустрічали з хлібом-сіллю та з синьо-жовтим прапорами радянське військо. Зустрічали як визволителів від польської окупації, але незабаром переконались, що попали під ще гірше ярмо. Організатори зустрічей за синьо-жовті прапори потрапили до сталінських катівень, багато з них було знищено.
Нині Державний прапор постійно майорить над будинком Верховної Ради України, резиденцією Президента України, над будинками обласних і районних Рад, над представництвами нашої держави у країнах світу.
Синьо-жовтий прапор України піднімається при відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні призів переможцям міжнародних спортивних змагань.
Учні декламують поезії.
1-ий: Гей, вдарте в струни, кобзарі,
Натхніть серця піснями!
Вкраїнський прапор угорі —
Мов сонце над степами.
2-ий: Немарно пролилася кров
В боях за кращу долю,
За синьо-жовту хоругов,
За України волю.
3-ій: Хвала борцям, що на зорі
Лягли в холодні ями,
Гей, вдарте в струни, кобзарі,
Натхніть серця піснями!
4-ий: Хвала, що в лузі піднімали
Червону калину,
З неволі матір визволяли,
Боролись до загину.
5-ий: Іти з народом в майбуття
Під рівнем стягом України,
Віддати їй усе життя —
Найбільше щастя для людини!
Гімн України
Слово «гімн» грецького походження (похвальна пісня), урочиста пісня.
Відомий український поет, фольклорист, етнограф і науковець Павло Платонович Чубинський у 1863 р. написав вірш "Ще не вмерла України". Це був час царських утисків і переслідувань української мови, культури. Та всупереч їм, велась просвітницька робота, наростала визвольна боротьба. Вірш поширився серед української інтелігенції. А оскільки найпопулярнішою тоді була поезія Т. Шевченка, то й цей вірш багато людей вважали твором великого Кобзаря. Покладений на музику західноукраїнським композитором Михайлом Вербицьким, твір став національним гімном українців. Цей славень надихав на боротьбу за свободу України січових стрільців і вояків УПА, підтримував надію і віру ув'язненим і репресованим, із ним у серпні 1991 р. була проголошена самостійна держава Україна. Донедавна заборонений, національний гімн стає Державним гімном України.
Учениця читає напам'ять.
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Учень.
Гарне жниво зародила
Козацькая нива,
На арену світу вийшла
Вільна Україна.
Суверенная держава
В світі голос має,
Синьо-жовтий прапор рідний
Високо тримає.
"Ще не вмерла України" —
Весь народ співає.
Усі учні встають і співають прийнятий Верховною Радою України Державний гімн.
Народнопоетичні символи України
Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабу¬сина вишиванка, рушник, сорочка, калина біля вікна, барвінок — все це наші символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова, завжди буде символом добра і надії. Людина не має права бути безбатченком, завжди повин¬на пам'ятати батьківську хату, з якої вона пішла у вели¬ке життя. У композитора О. Морозова є задушевна пісня на слова А. Демиденка — «Душі криниця».
Звучить пісня «Душі криниця».
Рушник — один із символів України (звучить «Пісня про рушник»). Рушник на стіні. Хліб-сіль на рушнику. Рушник з давніх-давен символізував мир, злагоду та здо¬ров'я в сім'ї. Все наше життя проходить поруч із руш¬ником.
(Розповідь про рушник, калину).
У поета Ю. Рибчинського та композитора І. Поклада є пісня «Три поради»:
«Не рубай тополю край дороги, може та тополя - твоя доля,
твоя доля світла, тополина, наче пісня журавлина».
«Не стріляй у птаха на світанні, може то любов твоя остання».
І третя порада:
«Не ламай калину коло хати,
Бо вона заплаче, наче мати».
Заключне слово учителя.
— Державні символи — це святиня, і шанобливе, трепетне ставлення до них є ознакою високої громадянської свідомості, національної гідності і, зрештою, культури людини. Певно, вам доводилося бачити в телепередачах, як американці під час виконання їх Державного гімну урочисто стоять, приклавши руку до серця. І якими ж дикунами виглядають деякі наші люди, коли під звуки священної пісні своєї держави розмовляють, ходять тощо.
Будьте патріотами, любіть святині своєї держави, пам'ятайте, що наше право мати символи — герб, прапор, гімн — вартувала мільйони людських жертв, море крові, пролитої "за Україну, за її волю, за честь і славу, за народ".


 

Яндекс.Метрика >