Ведучий.
Доброго ранку, мрійні діброви,
Доброго ранку, щедрі поля!
Чисті джерела та синьоброві, —
Все, що нам душу розвеселя.
Ведуча.
Все відбивається в краплі росини,
Все, що навколо квітне, співа,
Все, що ти бачиш і чуєш, сину, —
Наше життя, наша радість жива.
Ведучий.
Шепіт колосся, зілля цілюще,
Помах чаїного дива-крила,
Все, наче казку, ти, невмируща
Рідна природо, людям дала!
Ведуча.
Рідна природо!
Нам дорога ти, —
Спів соловейка, шум у гаю.
Вічно любити, оберігати
Красу-багатство, землю свою!
Ведучий.
Сьогодні вітають вас планета
Земля, щедра Природа ,Вода і
Атмосфера, Фауна і Флора,
Зелені і голубі патрулі
Нашої школи.
1-й юннат.
Всім, хто природу оберігає,
Все для неї віддає,
Ми — юні охоронці природи —
Шлемо привітання своє.
2-й юннат.
У цьому святковому залі
Сьогодні зібралися всі,
Хто природу охороняє,
Любить і шанує її.
Земля.
Я — Земля — багата, щедра, мальовнича. Сьогодні я годую, напуваю, одягаю і звеселяю 4,5 млрд. землян. Мої скарби, мої багатства належать вам, люди. Я в змозі, я в силі забезпечити достаток вам тільки тоді, ко¬ли ви дбайливо будете користуватися моїми ресурсами.
1-й юннат.
Наш дом по имени Земля,
Наш дом — один во всей Вселенной.
Во все века и времена
Он был, он будет неизменно.
Природа.
Я, Природа, — багатство і окраса рідної Землі. Кожен з вас не уявляє свого життя без чарівного світу природи — розлогих ланів і тінистих гаїв, пов¬новодних річок і чистого голубого неба. Зберегти цей дивосвіт для себе, для нащадків — обов'язок кожного мешканця чудової планети Земля.
Сьогодні вже не досить тільки захоплюватись кра¬сивими пейзажами, говорити про свою любов до тварин, просто гуляти в лісі або збирати квіти на лузі. Я, Природа, даю вам усе життя свіже повітря, чисту воду, пахучий хліб, гарний настрій и бадьорість. Прошу, благаю і, нарешті, вимагаю, дбайливого ставлення до мене! Працюйте так, щоб я цвіла, а ви були здорові.
2-й юннат. Тривогу природи ви зрозумієте краще, коли по¬слухаєте вірш, що розповідає, якою прекрасною була природа колись, на що перетворилася зараз, і яким трагічним може стати її майбутнє при хижацькому способі господарювання:
Природа когда-то прекрасной была:
Планета когда-то прекрасной была,
И реки струились прозрачней стекла,
Был снег белоснежным и дождь — как слеза.
Сияла на солнце небес синева.
Планету природы исскусный резец
Миллионами лет превратил в образец.
Но ценят ли те ручейков серебро,
Кто делает деньги и копит добро?
Уверены сильные мира сего:
Нажыва на свете — превыше всего.
Истыкали трубы просторы небес,
Отравлены воды, испакощен лес.
Плывут облака, точно черная ночь,
Дышать и животным, и людям невмочь.
Опасный недуг проникает в тела,
Зеленые листья сгорают дотла.
И хлеб ядовит, что взрастил человек,
И желтый на улице падает снег.
В смятении сильные мира сего:
Земля оскудела, в ней нет ничего.
И золота горы глупцов не спасут, —
С мольбой о пощаде плетутся на суд.
Но кто их услышит? Вокруг все мертво
В живых не осталось уже ничего.
(Д. Марстон, Англия)
Природа. Подумати страшно, що байдужим став¬ленням до мене можна згубити все живе на Землі.
1-й юннат.
Не хвилюйся, Природо.
Голос миру і справедливості переможе. Зелені пат¬рулі нашої школи слідкують, щоб кожна посаджена рослина вижила, виросла і радувала око пишним роз¬маєм.
Вода.
Я, Вода, — джерело життя на Землі. Я необхідна, щоб готувати їжу, плавити сталь, зрошувати поля. Жодна галузь народного господарства не обходиться без мене. Без води немислиме життя на Землі. І то¬му не можна допустити, щоб я — чиста, прозора — падала смертю на Землю, текла отрутою в річках.
Земля. Без води я, Земля, перетворилась би на безплідну пустелю.
Флора. Без води не могли б жити і схилили б свої голівки додолу рослини.
Фауна. Від спраги загинули б звірі, птахи, усе жи¬ве на Землі.
2-й юннат. Без води не могли б жити і ми, люди.
Флора. На земній кулі багато різних видів рослин. І кожна потрібна, корисна. Без рослин ми ніяк не мо¬жемо обійтись,  бо рослини — це кисень, — їжа, різноманітні ліки від недугів, захист від палаючого сонця і пронизливого вітру, це та краса, серед якої відпочиваєш, черпаєш силу.
1-й юннат.
Та не всі добре відносяться до свого земного друга: зривають квіти, ламають гілки дерев у парках, скверах і лісах. Як хочеться, щоб кожен зрозумів це. Кожен зірваний листочок і без потреби знівечена гілка — це вияв черствої, жорстокої душі.
Фауна.
А що за ліс, коли в ньому не чути щебету птахів, прекрасного співу соловейка, а що за поле — без співу жайворонка, без сірого зайчика, що за річка — без риби, луг — без різнобарвних квітів і метеликів. Сьогодні господар цього — людина, від неї залежить моє багатство.
Червона книга. Не хвилюйтеся, Флоро, Фауно. На планеті Земля живе людина розумна, думаюча. Вона все робить для того, щоб зберегти рослинний і тва¬ринний світи.
Атмосфера. Я забезпечую всіх людей Землі кис¬нем. Про чистоту мою повинні турбуватися люди всієї планети, бо для мене немає кордонів. У мене не¬має вибору для вас, люди. Дихати ви мусите і тоді, коли в атмосфері дим, отруйні речовини, гази. Вихід один, — боротися за чистоту повітря над головою.
Земля. Я, планета Земля, — спільний дім усіх на¬родів, тому турбота про мене має бути спільною. Фа¬кел життя не утримати одній людині.
Юннат. Десятки тисяч років господарює людство на Землі. Увесь цей час Природа шепче на вухо: «Лю¬дино, бережи мене!». Але фабрики, заводи, гуркіт літаків, скрегіт металу, бетону притупили слух люди¬ни. Сьогодні вже природа не шепоче, а на повен го¬лос кличе на допомогу: «Людино, збережи мене».
Природа. Охороняйте природу! У мене немає ні кулаків, ні зубів, щоб захиститись від недругів. Мої скарби довірені вам, люди, вашій совісті, розуму, благородству.
Ведуча. Рідна природо! Яка дорога ти: і спів соло¬вейка, і шум гаю. Ми будемо завжди тебе оберігати, красу, багатство і землю щедру, уквітчану свою.
Ведучий.
Синє небо, вимите грозою. Трави. Липи. Бджоли. Голуби... Друже, зачарований красою, Бережи і множ її скарби!