Ведучий. Доброго ранку, мрійні діброви, Доброго ранку, щедрі поля! Чисті джерела та синьоброві, — Все, що нам душу розвеселя. Ведуча. Все відбивається в краплі росини, Все, що навколо квітне, співа, Все, що ти бачиш і чуєш, сину, — Наше життя, наша радість жива. Ведучий. Шепіт колосся, зілля цілюще, Помах чаїного дива-крила, Все, наче казку, ти, невмируща Рідна природо, людям дала! Ведуча. Рідна природо! Нам дорога ти, — Спів соловейка, шум у гаю. Вічно любити, оберігати Красу-багатство, землю свою! Ведучий. Сьогодні вітають вас планета Земля, щедра Природа ,Вода і Атмосфера, Фауна і Флора, Зелені і голубі патрулі Нашої школи. 1-й юннат. Всім, хто природу оберігає, Все для неї віддає, Ми — юні охоронці природи — Шлемо привітання своє. 2-й юннат. У цьому святковому залі Сьогодні зібралися всі, Хто природу охороняє, Любить і шанує її. Земля. Я — Земля — багата, щедра, мальовнича. Сьогодні я годую, напуваю, одягаю і звеселяю 4,5 млрд. землян. Мої скарби, мої багатства належать вам, люди. Я в змозі, я в силі забезпечити достаток вам тільки тоді, ко¬ли ви дбайливо будете користуватися моїми ресурсами. 1-й юннат. Наш дом по имени Земля, Наш дом — один во всей Вселенной. Во все века и времена Он был, он будет неизменно. Природа. Я, Природа, — багатство і окраса рідної Землі. Кожен з вас не уявляє свого життя без чарівного світу природи — розлогих ланів і тінистих гаїв, пов¬новодних річок і чистого голубого неба. Зберегти цей дивосвіт для себе, для нащадків — обов'язок кожного мешканця чудової планети Земля. Сьогодні вже не досить тільки захоплюватись кра¬сивими пейзажами, говорити про свою любов до тварин, просто гуляти в лісі або збирати квіти на лузі. Я, Природа, даю вам усе життя свіже повітря, чисту воду, пахучий хліб, гарний настрій и бадьорість. Прошу, благаю і, нарешті, вимагаю, дбайливого ставлення до мене! Працюйте так, щоб я цвіла, а ви були здорові. 2-й юннат. Тривогу природи ви зрозумієте краще, коли по¬слухаєте вірш, що розповідає, якою прекрасною була природа колись, на що перетворилася зараз, і яким трагічним може стати її майбутнє при хижацькому способі господарювання: Природа когда-то прекрасной была: Планета когда-то прекрасной была, И реки струились прозрачней стекла, Был снег белоснежным и дождь — как слеза. Сияла на солнце небес синева. Планету природы исскусный резец Миллионами лет превратил в образец. Но ценят ли те ручейков серебро, Кто делает деньги и копит добро? Уверены сильные мира сего: Нажыва на свете — превыше всего. Истыкали трубы просторы небес, Отравлены воды, испакощен лес. Плывут облака, точно черная ночь, Дышать и животным, и людям невмочь. Опасный недуг проникает в тела, Зеленые листья сгорают дотла. И хлеб ядовит, что взрастил человек, И желтый на улице падает снег. В смятении сильные мира сего: Земля оскудела, в ней нет ничего. И золота горы глупцов не спасут, — С мольбой о пощаде плетутся на суд. Но кто их услышит? Вокруг все мертво В живых не осталось уже ничего. (Д. Марстон, Англия) Природа. Подумати страшно, що байдужим став¬ленням до мене можна згубити все живе на Землі. 1-й юннат. Не хвилюйся, Природо. Голос миру і справедливості переможе. Зелені пат¬рулі нашої школи слідкують, щоб кожна посаджена рослина вижила, виросла і радувала око пишним роз¬маєм. Вода. Я, Вода, — джерело життя на Землі. Я необхідна, щоб готувати їжу, плавити сталь, зрошувати поля. Жодна галузь народного господарства не обходиться без мене. Без води немислиме життя на Землі. І то¬му не можна допустити, щоб я — чиста, прозора — падала смертю на Землю, текла отрутою в річках. Земля. Без води я, Земля, перетворилась би на безплідну пустелю. Флора. Без води не могли б жити і схилили б свої голівки додолу рослини. Фауна. Від спраги загинули б звірі, птахи, усе жи¬ве на Землі. 2-й юннат. Без води не могли б жити і ми, люди. Флора. На земній кулі багато різних видів рослин. І кожна потрібна, корисна. Без рослин ми ніяк не мо¬жемо обійтись, бо рослини — це кисень, — їжа, різноманітні ліки від недугів, захист від палаючого сонця і пронизливого вітру, це та краса, серед якої відпочиваєш, черпаєш силу. 1-й юннат. Та не всі добре відносяться до свого земного друга: зривають квіти, ламають гілки дерев у парках, скверах і лісах. Як хочеться, щоб кожен зрозумів це. Кожен зірваний листочок і без потреби знівечена гілка — це вияв черствої, жорстокої душі. Фауна. А що за ліс, коли в ньому не чути щебету птахів, прекрасного співу соловейка, а що за поле — без співу жайворонка, без сірого зайчика, що за річка — без риби, луг — без різнобарвних квітів і метеликів. Сьогодні господар цього — людина, від неї залежить моє багатство. Червона книга. Не хвилюйтеся, Флоро, Фауно. На планеті Земля живе людина розумна, думаюча. Вона все робить для того, щоб зберегти рослинний і тва¬ринний світи. Атмосфера. Я забезпечую всіх людей Землі кис¬нем. Про чистоту мою повинні турбуватися люди всієї планети, бо для мене немає кордонів. У мене не¬має вибору для вас, люди. Дихати ви мусите і тоді, коли в атмосфері дим, отруйні речовини, гази. Вихід один, — боротися за чистоту повітря над головою. Земля. Я, планета Земля, — спільний дім усіх на¬родів, тому турбота про мене має бути спільною. Фа¬кел життя не утримати одній людині. Юннат. Десятки тисяч років господарює людство на Землі. Увесь цей час Природа шепче на вухо: «Лю¬дино, бережи мене!». Але фабрики, заводи, гуркіт літаків, скрегіт металу, бетону притупили слух люди¬ни. Сьогодні вже природа не шепоче, а на повен го¬лос кличе на допомогу: «Людино, збережи мене». Природа. Охороняйте природу! У мене немає ні кулаків, ні зубів, щоб захиститись від недругів. Мої скарби довірені вам, люди, вашій совісті, розуму, благородству. Ведуча. Рідна природо! Яка дорога ти: і спів соло¬вейка, і шум гаю. Ми будемо завжди тебе оберігати, красу, багатство і землю щедру, уквітчану свою. Ведучий. Синє небо, вимите грозою. Трави. Липи. Бджоли. Голуби... Друже, зачарований красою, Бережи і множ її скарби!
|