...
Писанка - символ життя PDF Печать E-mail

Писанка - символ життя
Зал святково прикрашений у національному стилі. На видному місці-стіл, накритий вишитими рушниками, серветками, гілочками верби, малюнками та листівками на великодню тематику. На столі велика таріль з паскою і писанками, крашанками.
Класний керівник. Доброго дня, друзі! Ось і прийшла весна-найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються з далеких країв птахи, зодягаються в зелень ліси та діброви. І саме з весною приходить в нашу оселю найголовніше свято християн – Пасха, або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями.
З утвердженням незалежної України Великдень одним із перших повертає нам те життєстверджуюче джерело, яким живиться народна мудрість.
Хлопець. Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Дівчина. Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
Класний керівник. Уже незабаром на землю зійде чудове свято Великодня, святе і чисте, як безхмарне весняне небо, гарне, як молоде життя. Срібні голоси церковних дзвонів сповістять світу про урочисту подію Воскресіння Христового і лунатимуть звідусіль щирі вітання «Христос Воскрес!», «Воістину Воскрес!».
І знову все на повні груди
Дихнуло, збуджене життям.
І кожне серце чує чудо,
І світ увесь, неначе храм.
Горять свічки, блищать ікони,
Земля в молитві до небес…
-    Христос Воскрес! - лунають дзвони,
-    І спів: Воістину Воскрес!
І лине музика весіння,
Зринає пісня в унісон:
-    Христос Воскрес! – бо Воскресіння –
Природи вічної закон.
Весна – це сонця перемога!
У Великодній світлий час
Ми наближаємось до Бога,
Бог наближається до нас.
Класний керівник. Великдень в українців завжди асоціюється з писанкою. Важко собі уявити Великдень без писанок, які й око радують, і нечисту силу відганяють. І це зрозуміло. Розписане по-мистецьки яйце створює особливий, святковий настрій. Писанка – це витвір мистецтва. Не випадково все найкраще в Україні завжди порівнюється з писанкою. У народі про гарну дівчину часто кажуть: «Така гарна, як писанка». Тарас Шевченко красу українського села змальовував такими словами:
Село на нашій Україні,
Неначе писанка село…
Сьогодні ми поговоримо про писанку, згадаємо легенди, пов’язані з її виникненням, дізнаємось про технологію її написання, значення символів, які фарби найкраще використовувати та ін.
Учениця. Виконувались писанки здебільшого в п’ятницю, перед Великоднем. Багато наших бабусь, жінок уміють писати писанки. У міфології багатьох народів можна знайти оповідь про яйце, з котрого постав світ. Наші предки вірили, що саме з яйця утворився світ: зі шкаралупи – небо, із плівки, що її встеляє, - небосхил та хмари, із білка – вода, а з жовтка – земля з усіма її багатствами.
Звичай розмальовувати яйця такий давній, що слід його губиться десь у сивій давнині. Вважалося, що розмальовувати писанку не мав права той, хто нещодавно з кимось сварився чи гнівався. Писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добро, достаток. Виконуючи їх, людина сповнюється добротою, вважалось у християн. Про писанку складено чимало легенд. Ось одна з них.
Легенда
Щороку Ірод, прикутий залізними ланцюгами у пеклі, посилає на світ своїх гінців, а як ті повертаються, запитує, чи не творять люди писанки. Якщо гінці не заперечують, тоді Ірод заходиться плачем, зриває ланцюги, однак ковалі знову беруть його у полон і заковують. Тож доки малюватимуть люди писанки, доти існуватиме світ…Для писанок, крашанок використовували різноманітні барвники. Жовту фарбу виварювали з кори дикої квасолі, з кори дикої яблуні, зелену – із насіння молодого соняшника, темну – з дубової кори, фіолетову – з чорної вільхи, коричневу – з лушпиння цибулі. Кожен колір мав магічне значення. Червона писанка означає радість життя і любов для молоді – надію одруження, жовта – уособлює місяць і зорі, а в господарстві – урожай. Блакитна – небо, повітря, простір, у магічному значенні – здоров’я, зелений колір – весну, оживання природи, багатство рослинного і тваринного світу. Чорне з білим – пошана духів, душ померлих, подяка за охорону злих сил.
Поєднання кількох кольорів в узорах орнаменту символізує родинний добробут, мир, любов, злагоду, щасливе й благополучне життя. Є кілька видів святкових яєць, які відрізняють за технікою виготовлення:
КРАШАНКИ – яйця, пофарбовані у різні кольори природними барвниками.
КРАПАНКИ – яйця, на які воском наносять крапочки і занурюють в барвник. Потім віск знімають за допомогою гарячої води.
ПИСАНКИ – яйця, розписані спеціальним інструментом, а потім пофарбовані. Віск знімають за допомогою гарячої води.
ШКРЯБАНКИ – після фарбування яйця на ньому потім голкою вишкрябують візерунок.
МАЛЬОВАНКИ – дерев’яні розмальовані яйця-сувеніри.
А зараз послухайте технологію писання писанки. Писанка пишеться писачком. Ось розгляньте, будь ласка, символи, які пишуться на писанках.
Символи
Орнаментів писанок – безліч:
ДЕРЕВО ЖИТТЯ – символ природи.
ТРИКУТНИК – символ вогню, чоловічої та материнської сили. У християнстві це символ Пресвятої Трійці, а з вписаним в середину колесом – це символ Божого ока.
ДУБОВИЙ ЛИСТОК – символ повного життя.
КОЛОССЯ – символ Воскресіння, уособлення святої їжі.
СОЛЯРНІ ЗНАКИ – знаки сонця.
СОСОНКА – знак землі, трави.
БЕЗКОНЕЧНИК – знак води.
Класний керівник. До наших днів дійшли давні традиції дарування писанок. Так, дітям потрібно дарувати писанки світлих кольорів, молоді – яскраві із солярними знаками (зірками, рутами, крапочками), господарям – прикрашені знаками, що символізують урожай та добробут (сорок клинців, пшеничні колоски), а літнім людям – писанки з чорно-білими візерунками та поясами (небесними мостами).
Учень. Вербова гілка розцвіла
У мене на столі
Як символ сонця і тепла.
Що сховані в імлі.
Як знак зеленої весни,
Здоров’я і краси,
Як знак, що щастя слід рясний,
Даровано мені.
Вербова гілка на столі
У мене розцвіла…
Великодня.
Весняний знак –
Знак сонця і тепла.
Класний керівник. Останній тиждень перед Великоднем називають у народі Вербним. У Вербну неділю святять вербу. Верба – одне з найулюбленіших дерев у народі. Цвіт верби – це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики у Вербну неділю освячуються у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і малі, бо «гріх не піти до церкви, коли святять вербу». Якщо господарі повернувшись із церкви заставали того, хто не був у церкві, то били його свяченою вербою, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є! За тиждень Великдень»…
Та найбільше, мабуть, на Великдень ви любите, коли вся сім’я сідає за великодній стіл. Кажуть, що у цей день сонце прокидається рано і не заходить зовсім. Тому цей день ще називають Великим. Але не забудьте перед тим як сісти за святковий стіл – умитися. Вмийтесь із миски, в яку ще й покладіть три червоні крашанки. Першими вмиваються дівчата, потім хлопці і мати, останнім – батько. Будьте певні, що так вчинивши, ви станете ще вродливішими та здоровішими. А вже потім сідають всі за стіл, батько роздає крашанки, примовляючи: «Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника – Воскресіння Христового – у щасті та здоров’ї». А ще нагадаю, про це мені бабуся розповідала, що не святять на Великдень і не їдять курячого м’яса, бо за переказами, коли народився Ісус Христос, то саме курка вигрібала немовля з ясел.
Вербний тиждень ще називають Білим. У ці дні в господарстві в оселі все чистять, прибирають. Сьогодні Чистий Четвер. У свято Чистого Четверга чекають до господи самого Бога і вважається, що він очищає від сквери саме ту оселю, де родина пройшла фізичне і духовне очищення. Завтра Страсна П’ятниця. А ось у Страсну П’ятницю ні мити, ні прясти не можна. Великий гріх рубати дрова. Віруючі люди в цей день до виносу плащаниці в церкві не їдять. А ще в п’ятницю печуть паски «білі», що символізують вічність людського життя. За народним віруванням кажуть: «Хто в п’ятницю співає, то на Великдень буде плакати». Цілу ніч з Чистого Четверга на Страсну П’ятницю мусить горіти свічка, щоб очистити оселю. У Великодню суботу роблять крашанки. А ще кажуть, що у Великодню ніч не можна спати, бо «нечиста сила присниться». Краще в цю дивовижну ніч вслухаймось у великодні дзвони і побажаймо один одному у всій Україні розквіту, здійснення всіх мрій.
Хлопець. О писанко! Ти символ України!
Любові й миру вічна берегиня,
Ти – Воскресіння весняний цілунок!
Ти – мамин великодній подарунок!
Дівчина. Несеш ти людям радість веселкову,
Всміхаєшся крізь Храми Бога словом
Й коли тобою хата наша сяє,
В душі у нас світанок розцвітає.
Класний керівник. Давайте проведемо з вами ще вікторину.
1.    Як за християнським звичаєм потрібно вітатись на Великдень і як відповідати на вітання? (Христос Воскрес – Воістину Воскрес)
2.    До якого часу звичай велить саме так вітатись? (До Зелених свят)
3.    Яку назву в народі має Великодній Понеділок і який давній молодіжний звичай пов'язаний з цією назвою? (Понеділок називають «обливаним», бо за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат, щоб були здорові)
4.    Як називається остання неділя перед Великоднем? (Вербна)
5.    Чому останній перед Великоднем четвер називають Чистим? (Тому що в цей день всі прибирають)
Загадки.
1.    У бочці два тіста, а не змішуються? (Яйце)
2.    У фарбах катається, до церкви збирається? (Писанка)
Класний керівник. Кожна людина, якою б вона не була – зовсім юна чи вже в літах, шукає в своєму житті чогось особливого, того, щоб живило духовні сили. Адже як говорить народна мудрість: «Не хлібом єдиним живе людина».
Де віднайти те, що піднімає нас над сірою буденністю, що робить нас духовно багатими особистостями?
Василь Симоненко радив своїм сучасникам: «В океані рідного народу відкривай духовні острови… Ті острови – то духовні скарби, витворені нашим народом протягом віків. У них – мудрість, сила і пам'ять народу». Один з таких островів – це народне свято. Свято від слова «святий», «святість». Отже, це день, який спрямований на очищення людської душі. То ж давайте звертатись до духовних джерел наших предків, до обрядів, звичаїв. Давайте звертатись до своїх витоків, щоб не загубити тієї ниточки, яка зв’язує нас із минулим поколінням, щоб очистити й освятити свої душі.
Я щиро вітаю вас з наступаючим святом світлого Воскресіння.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце, полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить:
-    Христос Воскрес!
-    Воістину Воскрес!
Нехай зацвіте у вашій душі весна!


 

Яндекс.Метрика >