...
Овочевий ярмарок PDF Печать E-mail

Залу оформлено у вигляді ярмарку. На лотках із написами «Городина», «Садовина», «Вишивки», «Гончарні вироби», «Посуд» розкладено відповідні товари. Біля входу зібралися діти з кошиками, торбинами. Ведуча запрошує всіх на ярмарок.
Ведуча.
Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!
На ярмарок, прошу, гуртом, поодинці,
Чекають на всіх там чудові гостинці!
На ярмарку нашім веселім, багатім
Є чим дивуватись і є що придбати,
Тут щедрі дарунки і саду, й городу,
Тут пісня і жарти — усім в нагороду.
Тут речі умільців, ні з чим незрівнянні —
Барвисті стрічки, рушники вишивані.
Полив'яний посуд — тарелі, горнятка,
Сопілки — хлоп'яткам, намисто — дівчаткам.
Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!
Під мелодію пісні «Ой там, на точку, на базарі» діти проходять між рядами і розглядають товар, а батьки припрошують купувати і рекламують свій товар. Наприклад, так:
Картопля
Купуйте, коштуйте усі бараболю,
Варіте і смажте із сіллю й без солі,
Сто страв господиня з картоплі зготує,
Картопля, як хліб — вона всіх нагодує.
Помідор
Беріть помідори, вони — пречудові.
До вашого столу хоч зараз готові!
Морква
Ця морква під сонечком щедрим зростала,
Земелька водою її напувала.
Тому-то морквина така соковита.
Морквяного соку вам треба попити.
Часник
Хто гострого хоче — часник хай придбав,
Він всякі мікроби вогнем випікає!
Груша
Скуштуйте цю грушу — солодку, духмяну,
У роті, немовби медок, вона тане.
Яблука
Лоточків із яблуками не минайте,
Які до смаку вам, такі вибирайте.
Сортів тут багато, усі вони — різні,
Ось яблука ранні, ось — яблука пізні.
Калина
Беріте калину — червоні корали —
Ці кетяги небо і сонце ввібрали.
Напоїть матуся калиновим чаєм —
Недугу ураз, як рукою, знімає.
Вишивки
Купуйте, дивуйтесь, але не баріться. Краса то яка — підійдіть, подивіться!
Яка то робота, які то узори!
В цих вишивках — пісня й лани неозорі,
Птахів щебетання, весняні світання,
Квітковий розмай і калини зітхання!
Хлопчик. Оця вишиванка пасує дівчаткам!
Дівчинка.
А ці сорочки до лиця вам, хлоп'ята!
Для вас готували прекрасні майстрині
Ось ці пояси — і червоні, і сині.
Хлопчик.
Беріть, не минайте рушник цей, сестрички,
Утріться, й рум'янець не зійде із личка.
Діти-покупці підходять невеликими групами до лотків, запитують господаря, що він просить за товар і пропонують свої умови. Платнею може бути вірш, загадка, пісенька, скоромовка й таке інше.
Наприклад, купуючи капусту, говорять:
Ген із поля до села
В кухню тіточка прийшла.
На підлозі сіла, хрусь!
Я сама не роздягнусь!
Стали тітку роздягать —
Зняли хусточок із п'ять,
Фартухи, кожух, каптан,
Аж залишився... качан.
Як же зветься тітка тлуста?
Здогадалися?
Про калину: «Молода дівчина така гарна, як калина» (приказка).
Про картоплю. У столиці Соломонових островів послуги лікарів оплачуються картоплею. Один візит до хворого — 1 картоплина. Але такий розрахунок тільки в будні і до настання темряви. Вечірня допомога коштує 5 картоплин. А з суботи до поне¬ділка — 10.
І так про кожну річ, яку купують. Також розігруються цікаві ярмаркові сценки. В перерві між купівлею виконуються пісні:
На веселім базарі:
(Слова І. Складаного на мелодію пісні «Ой там, на точку, на базарі»)
Ой, там, на веселім базарі,
Лежебоку молодого продавали.
Стали думать і гадать,
Що за нього можна дать. (2 р.)
Ой, радились ми, говорили
Та й на тому усі разом порішили:
Лежебоку не продать,
Бо не хочуть купувать. (2 р.)
Ой, там, на веселім базарі,
Нечупарика малого продавали.
Стали думать і гадать,
Що за нього можна дать. (2 р.)
Ой, радились ми, говорили
Та й на тому усі разом порішили:
Нечупару не продать,
Бо не хочуть купувать. (2 р.)
Виходять Омелько в солом'яному брилі, а за ним — усі члени родини, від стареньких до малень¬ких. Діти співають, українську народну пісню «Сімейка»:
У нашого Омелечка
Невелика сімеєчка:
Тільки він та вона,
Та старий, та стара,
Та Іван, та Степан,
Та Василь, та Панас,
Та той хлопець, що в нас,
Та дві дівки косаті,
Та два парубки вусаті,
Та дві Христі в намисті,
Та дві ляльки в колисці.
Он як!
Омелько.
Так, у мене, Омелька,
Чималенька сімейка!
Усі хочуть їсти-пити,
Треба посуд їм купити.
Омельчиха.
Купити кожному по мисці,
Великому — велику,
Меншому — меншу,
Малому — маленьку,
Найменшенькому — найменшу.
Бабуся.
А що ж миска без ложки?
Дідусь.
Доведеться купити й ложки:
Великому — велику,
Меншому — меншу,
Малому — маленьку,
Найменшенькому — найменшу.
Омельчиха.
Та ще треба купити діткам
сорочки та спіднички,
чобітки і рукавички,
звичайнісінькі шнурки,
стрічечки і пояски.
Омелько.
Ой, доведеться.
Діти.
А гостинці?
Омелько.
Будуть вам і гостинці.
Омелько підходить до лотків і купує ложки, миски. Діти «платять» піснею:
Ой, я, молода,
На базар ходила. (2 р.)
На базар, на базар.
На базар ходила я.
Ой, я, молода,
Окуня купила. (2 р.)
Окуня, окуня,    .
Окуня купила я.
Діти також розповідають скоромовки. Все купивши, Омелькова сімейка співає українську на¬родну пісню «Як пішли ми на базар»:
Як пішли ми на базар
Ложки купувати,
Ложки мої, ложки (2 р.)
Ходять коло хати.
Як пішли ми на базар
Миски купувати,
Миски мої, миски (2 р.)
Ходять коло хати.
Звучить музика. Ведуча звертає увагу, що ще хтось іде на ярмарок. На бутафорському возі їде Явтух. Відбувається діалог між ним і дітьми як в українській народній пісні «Да куди їдеш, Явтуше?». Діти співають, а Явтух відповідає звичайною мовою:
—     Да куди їдеш, Явтуше,
Да куди їдеш, мій друже?
—     Не скажу!
—     Да коли ж твоя та добрая ласка.
То й скажеш!
—     На базар!
—     Ой, що везеш, Явтуше?
Ой, що везеш, мій друже?
—     Не скажу!
—     Да коли ж твоя та добрая ласка,
То й скажеш!
—     Груші!
—     Ой, дай мені, Явтуше.
—     Ой, дай мені, мій друже!
—     Не дам!
—     Да коли ж твоя та добрая ласка,
То й даси!
—    Візьми ось, гниленьку!
Ведуча. А що ще є на твоєму возі?
Явтух. Не скажу, а відгадаєте — покажу.
Діти загадують загадки:
Стоїть пані, чепуриться,
Бо вдягла сорочок триста. (Капуста).
Товстий Гнат —
При землі, не впізнать.
А як вирвеш, борщик звариш,
Тоді й похвалиш. (Буряк).
А що то за коні стоять на припоні:
Довгасті, голчасті, зеленої масті,
Нікого не возять, лише солі просять. (Огірки).
Сидить дівчина в коморі,
А коса її надворі. (Морква).
Без рук, без ніг, а виліз на пліт'. (Гарбуз).
Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля).
Коли всі загадки відгадані, «овочі» говорять:
Ми з гарбузової родини.
А виростаєм — для людини!
За те нас люблять і шанують,
Що різні страви з нас готують!
Який салат без огірка?
А що за борщ без буряка?
Чи то без моркви?
Без капуста!
Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є — і всі живуть в достатку!
«Овочі» виконують танок під музику української народної пісні «Ой, ти, гарний Семене».
Під музику до зали на ярмарок заходять троє гусей (сірий, білий і в капелюсі) і купують гармошку.
Діти співають пісню «Веселі гуси»:
Жили у бабусі
Три веселих гусі,
Один сірий, другий білий,   
Третій в капелюсі.            (2 р.)
Мили гуси лапки
Десь біля канавки,
Один сірий, другий білий,
Третій в капелюсі.            (2 р.)
Виходить бабуся з лозиною. Гуси ховаються.
Бабуся. А чи не бачили ви, діти, моїх гусей?
Діти. А яких, бабусю?
Бабуся. Та біленького, сіренького і ще одного в капелюсі.
Діти. Бачили.
Вийшли, вийшли гуси,
Кланялись бабусі:
Один сірий, другий білий,
Третій в капелюсі.             (2 р.)
Бабуся. А чого це ви, мої любі, аж на ярмарок забрели?
Гуси (по черзі):
Гусачок купив гармошку,
Унизу дірява трошки!
Ну й вона ж і грати вміла —
Як старий гусак шипіла.
Гуси і бабуся виходять.
Ведуча.
На доброму ярмарку ми побували,
Одні — продавали, інші — купували,
Співали,'сміялись та ще й жартували, А тепер вже й додому час.
Діти (співають):
Ой, там, на веселім базарі
Продавали, купували, жартували.
І з покупками потому
Повертаємось додому.        (2 р.)
Ведуча. Наш ярмарок закінчується. Ми бажає¬мо вам, щоб завжди на ваших столах був достаток, щоб було  що продавати, за що купувати.
Щоб родила щедро нива,
щоб у хаті все, як слід,
щоб довіку був щасливий
український славний рід.

 

Яндекс.Метрика >