...
Народознавча академія для старшокласників: СИРНИЙ ТИЖДЕНЬ PDF Печать E-mail

Народознавча академія для старшокласників: СИРНИЙ ТИЖДЕНЬ

Мета: давати учням знання щодо християнських і народних традицій; виховувати шанобливе ставлення до української духовної спадщини.
Попередня підготовка
Захід має бути не дуже чисельним, найкраще, коли це будуть учитель, учні та їх батьки. Учні мають підготувати повідомлення. Необхідно приготувати вареники, млинці, щоб наприкінці заходу всіх пригостити.
Дійові особи:
1-    й    Доповідач
2-    й    Доповідач
1-    й    Помічник
2-    й    Помічник
1-    а    Господиня
2-    а    Господиня
3-    я    Господиня
4-    а    Господиня
ХІД ЗАХОДУ
Присутні розміщуються за столом.
1-й Доповідач. Наближається час посту, час найбільшого морального вдосконалення християн, час духовного очищення. У цей період людина має дотримуватися певних обмежень, зокрема щодо харчування.
Християнська традиція постування сягає давніх часів зародження християнства.
Тоді набули поширення ідеї аскетизму: найбільшого обмеження у задоволенні фізичних потреб людини. Отці пустельники з IV ст. особливу увагу звертали на їжу християн. Вони поділяли режим харчування на кілька видів: суха їжа, тобто сирі овочі без усякого присмаку, один раз на добу по полудні — це суворий піст; рослинна їжа, зварена з олією, двічі на добу — це слабший, звичайний піст; скоромна їжа, тобто молоко й особливо м'ясо. Від скоромної їжі вони утримувалися зовсім і пісною задовольнялися лише за крайньої потреби.
2-й Доповідач. Під впливом пустельників, а згодом ченців аскетичні ідеї почали поширюватися і на всю Церкву, вони особливо запанували у погляді на піст як утримання від певних видів їжі. Таким чином, було встановлено окремі пісні й скоромні періоди, причому мирянам у скоромні дні дозволялися молоко, яйця і м'ясо, а в пісні вимагалась лише суха чи рослинна їжа.
1-    й    Доповідач. Що ж таке піст? Піст узагалі є втриманням, є випробуванням уміння людини володіти собою, перемагати зло в собі, перемагати недобрі звички й пристрасті. Піст є обмеженням нижчих потреб тіла, щоб приділяти більше уваги вищим прагненням душі людської. Адже «бувають такі тяжкі випробування у боротьбі зі злом життя, коли піст і молитва,— як каже Христос,— є єдиний засіб перемогти в цій боротьбі» (Мар. 9-20).
Пригадаємо слова Євангелія. Коли Христос постив у пустелі, Він 40 днів нічого не їв. Коли ж Він на останку відчув у собі потребу в їжі, то сатана підступив до нього зі своїми спокусами і сказав: «Коли Ти Син Божий, скажи цим каменям у пустелі, і вони стануть хлібом». На це Христос сказав: «Не самим хлібом житиме людина, а всяким словом, що виходить з уст Божих» (Мат. 4, 4),— і відмовився від їжі — задоволення тіла, щоб живити себе словом Божим.
2-    й    Доповідач. А чи відомо вам, чому неділя напередодні Великого посту називається Прощеною? Неділя перед Великим постом називається так тому, що ченці-пустельники, які жили зазвичай разом, увечері цієї неділі, востаннє перед Великим постом, сходилися, щоб попрощатися, і одразу ж розходилися по пустелі до Великодня, щоб на самоті у суворому пості й молитві провести за прикладом Христа цю Чотиридесятницю перед Великоднем. Тому, прощаючись, вони вже втішали себе великодніми співами.
Деякі з них протягом усього посту нічого не їли; деякі брали із собою просвірку і половину її ще приносили назад; останні вживали їжу лише один раз на тиждень — і те, що могли знайти у пустелі... Нас тепер можуть лише дивувати ці великі подвиги посту. Вони дійсно жили не хлібом, а словом Божим і молитвою. І цей піст дивно підтримував не тільки їх душу, але і їх тіло. Майже всі вони жили довго, багато із них проживали до 100 років і більше.
Отже, справжній піст — це ухилення від усього злого, отримання язика, зречення гніву, усунення всякої похоті, наклепів, брехні, пересудів, кривої присяги — зменшення їх і втримання від їжі.
2-й Помічник. Масляна — це останній тиждень перед Великим постом. Тиждень перед Масляною називається «всеїдним» або М'ясниці, на Лівобережній Україні його називають «рябий», оскільки в середу і п'ятницю потрібно постувати. «Всеїдним» же він називається тому, що за церковним уставом дозволяється їсти скоромне.
Масляна складається з трьох частин: «зустріч» — у понеділок, кульмінаційна точка, або «перелом» — у «широкий» четвер і «прощальна неділя» (постові заговини).
Кожен день цього тижня був святковим і мав свою назву. Понеділок — «зустріч», вівторок — «загравання». Починалися ігри. Середа — «ласунка». Ласували різними солодощами. Четвер — «розгуляй», п'ятниця — «тещині вечорниці». Зяті ходили в гості до тестів. Субота — «вечорниці зовиць». Провідували рідних. Неділя — «проводи».
1-    й    Доповідач. На перший день Масляної, у «м'ясопусну » неділю, за давнім звичаєм, готували зі свинячих ніжок; тому цей день ще називали «ніжкові заговини».
2-    й    Доповідач.У заміжніх жінок на цьому тижні був свій звичай, що мав назву «колодкувати». Полягав він у тому, що жінки йшли до корчми та приносили так звану «колодку»: невелике поліно або навіть просто палицю. Вони сповивали «колодку» полотном, тримали її на руках, колихали, що мало символізувати її народження. Цю подію відзначали цілий тиждень, бо в «понеділок "колодка" народилася, у вівторок хрестилася, у середу відмічали похрестини, у четвер "колодка" помирала, у п'ятницю її ховали, а в суботу — поминали». І хоча привід для зборів жінок був не тільки веселим, а й сумним, веселилися весь тиждень однаково.
1-й Доповідач. За іншим звичаєм, у понеділок Масляної заміжні жінки ходили по домівках і прив'язували «колодку» до ноги тим матерям, які не видали дочок заміж або не оженили своїх синів упродовж останніх М'ясниць. Цей звичай супроводжувався сміхом, веселощами, жартами.
Дівчата колись також в'язали «колодку», але робили це парубкам, які були ще не одружені. Хлопці ж, щоб позбутися «колодки», хоча вона й була оздоблена барвистими стрічками та паперовими квітками, повинні були платити викуп дівчатам грошима або подарунками: намистом, стрічками, шовковими хустками.
1-    й    Помічник. У п'ятницю зяті запрошували на частування тещ. Разом із ними запрошувалися й інші родичі. Уважається, що в давнину Масляна взагалі була святом молоді.
2-    й    Помічник. Головною їжею на Масляну є вареники з сиром і сметаною. Вареники під час Масляної варили щодня. Існувала навіть така приповідка: «Вареники доведуть, що і хліба не дадуть!» Уважалося, що сир під час Сирного тижня набуває чарівних властивостей.
Але й гречані млинці, на маслі або на смальці смажені, — теж обрядова їжа в ці дні, і не тільки в Україні. Такі млинці або щось подібне печуть і інші слов'янські народи. Якесь ніби печиво з тіста приносили в жертву Бахурові стародавні римляни. Усе це, «ймовірно, є символом сонця».
1-    й    Доповідач. Увечері на «постові заговини» старі люди ходили колись до рідних і знайомих «прощатися» — просити прощення за «кривди» чи «гріхи», заподіяні протягом року. Відвідували, бувало, і цвинтар, щоб і померлі родичі простили їм.
2-    й    Доповідач. Як ідуть, бувало, до живих, то ввійшовши до хати, уклонялись тричі кожному, не виключаючи і малих дітей. При цьому відбувався такий діалог:
—    Прости мені!
—    Бог простить!
—    І вдруге прости!
—    Бог простить!
—    І втретє прости!
—    Бог простить!
1-    й    Помічник. Колись вірили, що Страшний суд відбувається саме в цей вечір. Богобоязливі люди в Сиропусну неділю не виходили з хати, не вживали спиртного, а сиділи вдома і пригадували, чи багато гріхів наробили в цьому році.
Напередодні Великого посту, у Прощену неділю, церква згадує вигнання Адама та Єви з раю. Разом із церквою і всі віруючі щороку знову і знову переживають цю подію та бачать себе позбавленими раю, чують слова Ісуса Христа про піст та прощення і вступають у дні Великого посту, прощаючи одне одному гріхи. «Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших» (Мф. 6:14,15).
2-    й    Помічник. За це тиждень має назву Пущення, а ще його називають Сирним тижнем, тому що хоча й забороняється їсти м'ясо, дозволяється вживати сир, масло, рибу.
1-й Помічник. Головною частиною свята були розкішні застілля. Існувало повір'я, що чим більше буде з'їдено й випито, тим багатшим буде врожай і приплід тварин. На Масницю щоденно пекли млинці, подаючи їх із маслом, сметаною, сиром, медом. Сирна неділя була доказом ситого, забезпеченого життя. І до цього часу існує приказка: «Не життя, а Масниця». Так говорять, коли хочуть похвалитися.
1-    й    Доповідач. Погулявши, промовляли: «Масниця, Масниця, яка ти мала — якби ж тебе сім неділь, а посту одна!»
2-    й    Доповідач. Це була підготовка до суворих днів Великого посту, що настає одразу за Масляною і триватиме цілих сім тижнів, до самого Великодня.
1-    а    Господиня.А зараз запрошуємо шановних гостей до нашого частування.
2-    а    Господиня. Тож пригощайтеся нашими млинцями, варениками, сметаною та ряжанкою.
3-    я    Господиня. Смакуйте на здоров'я, ми намагалися вас порадувати своєю майстерністю.
4-    а    Господиня. Смачного! Будьте здорові сьогодні і завжди!

 

Видавництво "Основа" Немировська Ніна Григорівна "Цікаві заходи на весь рік", 135 с

 

Яндекс.Метрика >