...
ЛІКУВАННЯ НАРКОМАНІЇ PDF Печать E-mail

ЛІКУВАННЯ НАРКОМАНІЇ
Хронічне захворювання характеризується періодами загострень і періодами ремісії. При правильному лікуванні ремісії можуть бути дуже і дуже тривалими — хоч усе життя. Незважаючи на це, все одно зберігається небезпека загострення, якщо людина перебуває в умовах, що провокують новий сплеск хвороби.
Отже, повністю вилікувати залежного з цієї точки зору неможливо — завжди залишається ризик рецидиву. Але це абсолютно не означає, що людина не в змозі позбутися залежності і хворобливої пристрасті до наркотиків. Будь-яка залежна від наркотиків людина може повернутися до повноцінного життя, відновити все, що було віднято наркотиком, і до кінця своїх днів перебувати в стані ремісії. Єдине непорушне правило для будь-якого залежного — ніколи не повертатися до наркотиків. Одного разу буде досить — усе почнеться спочатку.
Отже, говорячи про лікування наркозалежних, можна сформулювати завдання так: залежну людину потрібно вивести в стан ремісії і створити умови для того, щоб вона була довготривалою.
В останні десятиліття людство постійно шукає універсальний, простий і дешевий спосіб лікування наркоманії. Пропонуються різні системи гіпнозу і кодування, хірургічні методи (спеціальні операції на головному мозку, блокуючі центри, що відповідають за формування залежності), численні методи медикаментозного лікування, психотерапевтичні методики й реабілітаційні програми. Досвід показує, що діючими виявляються тільки ті методи лікування, що ставлять собі за мету навчити людину жити без наркотиків. У вирішенні цього завдання беруть участь три цілком рівноправні сторони: сам залежний, його оточення (батьки, родичі, друзі) і фахівці. Між цими ж сторонами розподіляється відповідальність за резуль-тат лікування.
У звільненні від залежності людина проходить довгий шлях:
1.    Спочатку — підготовчий етап (усвідомлення необхідності лікування, ухвалення рішення і, нарешті, звертання до фахівців). Роль батьків на підготовчому етапі — допомогти дитині знайти найбільш придатний для неї спосіб лікування. Перш ніж починати лікування, важливо продумати весь його шлях, а не тільки найближчі кроки. Відсутність перспектив може негативно позначитися на результаті проходження кожного з етапів. Невизначеність, як відомо, не додає впевненості.
Коли рішення про початок лікування прийнято, далі настає стан знаття фізичної залежності (детоксикація). Це найменш тривалий етап лікування. Під час детоксикації наркозалежний виступає швидше як пасивна сторона: він виконує вказівки лікарів, одержує лікарську терапію і проходить процедури, мета яких очистити організм від фізичної присутності наркотику і виключити його з процесу обміну речовин.  За рахунок  цього  припиняються прояви абстинентного синдрому, і пацієнт перестає відчува-ти фізичні страждання й органічну потребу в одержанні нової дози наркотику. Тривалість детоксикації — 5-10 днів. За цей час, як правило, вдається цілком відновити пацієнта фізично, Детоксикація — короткий проміжок часу, за який залежному потрібно приготуватися до подальшого лікування.
3.    Після повернення з клініки необхідно якнайшвидше (в ідеалі — негайно) приступити до наступного етапу — реабілітації. Ця частина лікування —
найтриваліша і трудомістка. За час реабілітації пацієнт має позбутися психічної залежності від наркотику. У цьому йому необхідна допомога близьких і підтримка  фахівців  (психологів,  психотерапевтів).
Реабілітація — процес відновлення втрачених навичок, соціальних зв'язків, налагодження зруйнованих людських    стосунків.    Тому    обов'язкова    умова успішної реабілітації — наявність колективу або групи, в якій під керівництвом фахівця відбуваються зазначені процеси. Важливо зрозуміти, чи підходить ця реабілітаційна програма конкретній людині. Це
стає зрозуміло після декількох занять. Якщо людина відчуває, що перебування в групі її обтяжує,  необхідно негайно шукати інший спосіб проходження реабілітації.
4.    Будь-яка реабілітаційна програма — спосіб, інструмент, що допомагає залежній людині заново опановувати світ. У реабілітаційному центрі, у групі, під час   консультацій  із  психологом  процес   освоєння
дійсності в більшій чи меншій мірі відбувається за допомогою моделі реального життя (так, терапевтичне співтовариство в реабілітаційному центрі — тільки «суспільство в мініатюрі», штучно створений організм). Тому слідом за етапом реабілітації необхідний етап входження в реальне життя (соціальна реабілітація).   Ця   частина   шляху  в   значній   мірі здійснюється людиною самостійно. Важливо не перестаратися в прагненні відгородити її від труднощів — інакше вийде троянда з казки «Маленький
принц» — красива, але нездатна до самостійного життя.   Соціальна  реабілітація   (працевлаштування, навчання, знаходження друзів) допомагає людині позбутися думок про те, що вона «не така, як усі», «хво-ра».   Цього   можна   досягти,   тільки   здобуваючи соціальні зв'язки в реальному суспільстві і живучи за його правилами. Важливо вчасно відчути зміни, що
відбуваються в людині, і відповідно до цих змін перебудувати свої стосунки з нею. У цьому випадку час то також буває необхідна консультація фахівця. Важливо пам'ятати, що не існує способу віддати комусь хвору дитину, а одержати здорову. Весь шлях від наркотиків близьким і люблячим людям треба буде пройти разом, крок за кроком.

Поради для тих, хто ще має сумніви, спробувати наркотики чи ні:
•    Найголовніше — вміти сказати НІ, коли тобі пропонують спробувати наркотик,  незважаючи на те, хто це — твій друг чи брат, адже вони теж можуть помилятися і потрапити в халепу.
•    Не бійся виглядати «білою вороною» у компанії — це є твоє життя, і саме ти вирішуєш свою долю. Якщо важко відмовитись, зміни компанію і звернися
за порадою до дорослих, спеціалістів — соціальних педагогів та психологів. Повір, вони знають, що краще.

 

Яндекс.Метрика >