...
Домашня родина PDF Печать E-mail

(Хлопчик, дівчинка і Сонце)
Діалог.
1.    Де зелені хмари яворів
заступили неба синій став
на стежині сонця я зустрів,
привітав його і запитав.

2.    Всі народи бачиш ти з висот,
всі долини і гірські шпилі,
де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?

3.    Я вам усміхаюся здаля.
Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні, а земля
там найкраща, де вродився ти!

Хлопчик                            Дівчинка
Ми є діти українські,                Ми мала, та всі ми друзі,
хлопці та дівчата,                    ми — одна родина.
рідний край наш Україна,            Та найбільша наша мати,
щира і багата.                    ненька Україна.

Ведуча.
1.    На цій чудовій і мальовничій землі жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут — корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І сьогодні ми запросили вас хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, та свято наше родинне.
2.    Щоб роду не було переводу, він має жити багато літ. А хто ж є берегинею роду?
В давнину старі люди говорили, що то є хата, оселя, усе, що в ній є, що збагачує, освячує сім’ю і піснею, і вишивкою, і добрим словом, і добрими справами.
3.    Родина здавна цінилась працелюбством. Головною працею українців було і є хліборобство. Хліб — оберега сім’ї, родини, він святий.
1) казка «Три хлібини»
прислів’я про хліб.
Влітку до схід сонця виходили в поля жито жати. А зимовими вечорами жінки і дівчата пряли, ткали, вишивали і співали.
Пісня «Подолянка».
4.    Мати — всьому початок, берегиня роду. Мати і батько — найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя, вони живлять наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.
(Вірші, гуморески про батьків).
5.    Заспівай мені, мамо моя,
як бувало, колись, над колискою,
буду слухати, слухати я
і стояти в замрії берізкою.
(Колискову співає мати)
6.    Образи батька і матері увійшли в мудрість народу
(прислів’я про батьків)
казка «Сьома донька»
7.    Щаслива та хата, де живе родина, в якій люблять і шанують один одного, де люблять ходити в гості і самі є гостинними, бо і у нас теж гості на порозі.
Сценка. (Мама і син біля столу).
Заходять діти.
Мати. — Добридень, діти. Заходьте, сідайте!
Діти. — Вітаємо зі святом родини.
1 учень. — (вербова гілка в руках).
Дарую оберіг тобі,
і прошу пам’ятати,
ця квітка від полин-землі,
де б’є водиця-мати.
Як хочеш мудрим ти зрости,
науку маєш знати,
що квітку можна із лози
на свято дарувати.

2 учень. (ключик і любисток)
— Ось тобі ключик –                Будеш з любистком
не треба й замок.                    ось цим берегти –
Він вхід відкриває                матимеш друзів
до наших думок.                    багато ще ти.

3 учень. (миска)
— Я тобі, Іванку, дарую миску. Ця річ незвичайна. Як буде тобі колись сумно, постав перед собою цю мисочку, налий водиці і кажи: «Я не сумний, а радісний, а квіточка діє — тугу розвіє». Бережи її як оберіг і вона заступатиме тобі лиха.
Хл. — Ці дарунки дорогі, і для дому всі святі. Спокій, радість бережуть і від суму стережуть.
Мати. Це не просто дарунки, це святині. Як добре, що твої друзі нагадали мені моє дитинство.
4 учень. (рушник).
Ось і моє вітання. Не я шив, а бабуся. Вишивала тобі на здоров’я, щоб добре ріс.
Я Іванку вишиванку
білу подарую,
синю стежечку від неба
в квітах намалюю.
Сорочечку одягай, маму й тата звеселяй,
від хвороб її носи і здоров’я бережи.
5 учень. (сопілка)
Прийми від мене сопілочку. Як засумуєш, то знай:
Маєш дудочку брати
і на дудочці грати,
її ніжним співом серце звеселяти.
Пісня «Ой у саду калинонька»
Ведуча. Яке ж українське свято без веселощів і жартів.
Пісня-діалог «Куди їдеш, Явтуше?»
Гуморески.
6 учень.
Хай живе наш рідний дім.
Тепло й затишно у нім.
Тут і тато, тут і ненька
і бабусенька рідненька.

Будемо жити, батьків любити,
як з давнини повелося,
щоб наша доля нас не цуралась,
щоб краще в світі жилося.

 

Яндекс.Метрика >