...
Алкоголізм - руйнівник підростаючого покоління PDF Печать E-mail

Алкоголізм -
руйнівник підростаючого покоління


Вчені всього світу протягом майже сорока років все гучніше і тривожніше заявляють про небезпеку, яка підстерігає підростаюче покоління дітей, підлітків, молодь. Мова йде про зростаючий розмах споживання спиртних напоїв неповнолітніми. Так в США (штат Нью-Йорк) 91 процент 16-літніх учнів вживають алкогольні напої. У Канаді біля 90 процентів учнів 7—9 класів вживають спиртні напої. У ФРН 1 процент дітей 8—10 років в стані алкогольного сп'яніння зат-рингується поліцією.
Мабуть, не треба володіти особливою уявою, щоб уявити собі шкоду, яку може викликати у підлітка хоч би одноразове вживання вина або навіть пива. Сучасні дослідження дозволяють обгрунтовано стверджувати, що в тілі людини немає таких органів і тканин, які б не вражалися алкоголем. Попавши в організм, він досить повільно (з швидкістю 0,1 г на 1 кг маси тіла в годину) розщеплюється в печінці. І тільки 10 процентів від загальної кількості прийнятого алкоголю виводиться з організму в незмінному вигляді. Алкого.\ь, що залишився, циркулює разом з кров'ю по всьому організму, поки не розщепиться весь. Висока проникність «молодих» тканин, їх насиченість водою дозволяє алкоголю швидко поширюватися по зростаючому організму.
Токсичний вплив алкоголю передусім позначається на діяльності нервової системи. Якщо вміст алкоголю в крові прийняти за 1 (одиницю), то в печінці він буде таким, що дорівнює 1,45, а в головному мозку — 1,75. Навіть невеликі дози алкоголю впливають на обмін в нервовій тканині, передачу нервових імтльсів. Одночасно порушується робота судин го-ловного мозку: відбувається їх розширення, збільшення проникності, крововилив в тканину мозку. У підлітковому віці мозкова тканина бідніша фосфором, багатша водою, перебуває в стадії структурного і функціонального вдосконалення, тому алкоголь особливо небезпечний для неї. Навіть однократні вживання спиртного можуть мати самі серйозні наслідки.
Неодноразове або часте вживання алкоголю надає буквально спустошуючий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, вироблення етичних категорій і естетичних понять, але і втрачаються вже розвинені здібності. Підліток, що називається «тупіє» і інтелектуально, і емоційно, і етично.
Другою «мішенню» алкоголю є печінка. Саме тут, під дією ферментів відбувається його розщеплення. Якщо швидкість надходження алкоголю в клітки печінки вища за швидкість його розпаду, то відбувається накопичення алкоголю, що веде до ураження  кліток печінки. Алкоголь порушує структуру кліток печінки, призводячи до переродження її тканин. При систематичних вживаннях спиртних напоїв жирові зміни в клітках печінки призводять до омертвіння печінкової тканини, розвивається цироз печінки — вельми грізне захворювання, майже завжди супроводжуюче хронічний алкоголізм. Дія алкоголю на печінку підлітка ще більш руйнівна, оскільки цей орган перебуває в стадії структурного і функціонального формування. Ураження кліток печінки приводить до порушення білкового і вуглецевого обміну, синтезу вітамінів і ферментів. Спиртні напої, можна сказати, «роз'їдають» слизову оболонку стравоходу, шлунка, порушують секрецію і склад шлункового соку, що утруднює процес травлення і, зрештою, несприятливо позначається на рості і розвитку підлітка.
Таким чином, алкоголь ослабляє організм, гальмує формування і дозрівання його органів і систем, а в деяких випадках, наприклад, при зловживанні, і зовсім зупиняє розвиток деяких функцій вищої нервової системи. Чим молодший організм, тим згубніше діє на нього алкоголь. Крім того, вживання алкогольних напоїв підлітками значно швидше, ніж у дорослих, веде до формування у них алкоголізму.
Алкоголізм і суспільство
Алкоголь «б'є» не тільки того, що сам п'є, але і людей, оточуючих його. Часто чоловіки або жінки, схильні до алкоголізму, нехтують своїми обов'язками, друзями, сім'єю і дітьми для того, щоб задовольнити свою потребу. Пристрасть до алкоголю причина різних злочинів. Відомо, що 50 процентів всіх злочинів пов'язані з вживанням алкоголю.
За алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, що причиною їх хвороби часто є алкоголізм батьків.
Боротьба з алкоголізмом — найбільша соціальна і медична проблема будь-якої держави. Шкода алкоголю доведена. Навіть малі дози його можуть стати причиною великих прикрощів або нещастя: травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду сім'ї, втрати духовних потреб і вольових меж людиною.
Алкоголізм — захворювання, викликане систематичним уживанням спиртних напоїв, що характеризується патологічним потягом до них, розвитком психічної (нездоланний потяг) і фізичної залежності (появою абстинентного синдрому при припиненні вживання). У випадках тривалого плину хвороба супроводжується стійкими психічними і соматичними розладами. Ця проблема стала особливо актуальною для нашої країни в останні 5 — 6 років, коли в зв'язку з політичними й економічними реформами кількість хворих цією недугою різко зросла. За соціальними даними, щорічно на кожного росіянина, включаючи жінок і дітей, при-ходиться по 180 літрів випитої горілки.
Етнологія. У формуванні алкогольної залежності вирішальну роль грають наступні фактори:
1)    соціальні фактори: культурний і матеріальний
рівень життя, стреси, інформаційні переванта
ження, урбанізація;
2)    біологічні:   спадкоємна  схильність.   За даними
Альтшуллера до 30% дітей, чиї батьки зловжива
ли алкоголем, можуть стати потенційними алко
голіками.
3)    психологічні: психоемоційні особливості особис
тості, здатність до соціальної адаптації і протис
тояння стресам. На мою думку, що домінує фак
тором, у зв'язку з яким алкоголізм одержав ши
роке поширення в Україні, є низька здатність до
соціальної адаптації в українців при переході
від одного ладу до іншого і різка зміна соціаль
ного стану населення.
Патогенез. У патогенезі алкоголізму виділяють три стадії: 1-а — компенсована, 2-а — нарко-манійна, 3-я — термінальна чи стадія декомпенсації.
Грізними ознаками початку захворювання на першій стадії служать: головний симптом — нездоланна тяга до вживання алкоголю, утрата «почуття міри» стосовно випитого, формування толерантності до алкоголю і легкої форми абстинентного синдрому. Після прийняття високих доз виникає амнезія, знижується працездатність. На першій стадії формується лише психічна залежність. Вже в цей час можливі порушення функціонування деяких систем органів: часто спостерігаються алкогольні кардиоміопатії, описана неврастенічна симптоматика — порушення сну, стомлюваність, безпричинні коливання настрою.
В другій стадії хворобливий потяг до алкоголю підсилюється. Цьому супроводжують наростаючі психічні зміни: концентрація всіх інтересів на алкоголі, егоцентризм — крайня форма індивідуалізму й егоїзму, притуплення почуття боргу й інших вищих емоцій, безтурботність, емоційне огрубіння. Характерною рисою другої стадії є остаточне формування абстинентного синдрому. Крім того, у другій стадії продовжується і досягає мак-симуму ріст толерантності до алкоголю, що почався в першій стадії. За даними лікаря А.С. Боброва, із 1026 пацієнтів, що довгостроково страждають алкоголізмом (друга стадія), 78% було потрібно для досягнення стану сп'яніння прийняти усередину не менш 500 мл горілки. Із соматичних розладів спостерігаються: алкогольна жирова дистрофія і навіть цироз печінки, 3 боку ШКТ — гастрити, панкреатити.
У третій стадії на перший план висуваються ознаки ПСИХІЧНОГО збідніння, соматичного постаріння : ггадіння толерантності до алкоголю (що ми найчастіше бачимо в обличчях БОМЖів). Амнезія трап.-іяється навіть при прийомі малих доз алкоголю. При цьому змінюються як характер сп'яніння так і характер потягу до алкоголю, що із предмета смакування перетворюється в засіб підтримки життєдіяльності.
Загальна токсична дія
1)    Мембраноруйнівна дія. Етиловий спирт порушує
стан мембран, змінюючи структуру біліпидного шару, змінюючи тим самим їхню проникність, грубо порушує систему трансмембранного транспорту,
2)    Патогенна дія продуктів метаболізму етилового
спирту, Після проходження гематоенцефально-
го бар'єру сивушні олії й ацетальдегід підсилю
ють вивільнення, взаємодіють з дофаміном і но-
радреналіном,   роблячи   психостимулюючий   і
галлюциногенний вплив.
3)    Зміна метаболізму. Змінюється жировий обмін
— активується ліпогенез,  синтез холестерину.
Підсумок  —  атеросклероз,  жирова дистрофія
печінки.
Інгібується цикл Кребса, знижується глюконсо-генез, що сприяє гіпоглікемії.
Блокується синтез білка, у результаті чого розвивається гіпопротеїнемія.

 

Яндекс.Метрика >