...
Реферат на тему: Захист сільськогосподарських тварин і рослин від ураження PDF Печать E-mail



СПОСОБИ ЗАХИСТУ ТВАРИН
Основний спосіб групового захисту тварин — укриття їх в обладнаних тваринницьких приміщеннях. Мож¬на також обладнати для тварин силосні та сінажні траншеї, овоче- і картоплесховища, підземні виробки, печери. Якщо приміщень немає, то тварин, що були на пасовищах, ховають у лісі, ярах, улоговинах, під навісом.
Для профілактики і захисту тварин від радіоактивних речовин (РР), отруйних речовин (ОР) і бактеріологічних засобів (БЗ) застосовують спеціальні препарати: радіопро-тектори проти ураження РР, антидоти від ОР і біопрепара¬ти (вакцини і сироватки) для профілактики і лікування інфекційних захворювань. Ці речовини уводяться твари¬нам усередину через рот або підшкірне. Найпростішими засобами індивідуального захисту великих тварин є за¬хисні маски для органів дихання і накидки для шкірного покриву, панчохи для кінцівок. Вони використовуються при перегонах (перевезеннях) тварин через ділянки радіоактивного зараження. Захисна маска виготовляється з трьох шарів мішковини і двох шарів фільтрувального матеріалу (вата, клоччя, мох), має форму циліндра з дещо розширеним дном. На вільному краї роблять-, валик для щільного прилягання маски до морди тварини. Маска затримує до 85 % радіоактивного пилу. Якщо просочити ма¬ску спеціальними сумішами, вона захищатиме і від деяких отруйних речовин.

У тваринницьких приміщеннях усі щілини замазують цементним розчином, у дерев'яних будівлях щільно заши¬вають дошками або конопатять клоччям чи ганчір'ям. Вікна заклеюють синтетичною плівкою ззовні, усередині закривають щільними навісними щитами (віконницями), віконт проміжки без рам можна закласти цеглою. Двері по периметру ущільнюють смужками гуми або повстю, об¬бивають плівкою або толем. На двірний проміжок зсереди¬ни навішують зволожений брезент. У приточні венти¬ляційні труби вставляють найпростіші фільтри з тирси, моху, сіна, загорнутих у мішковину. На вентиляційні от¬вори ставлять щільні засуви. Для підсилення захисної по¬тужності дерев'яних стін до них ззовні підсипають грунт (сніг) до висоти вікон.
У приміщенні створюють запас кормів і води на 5—7 діб (у кормових проходах, коморах, тамбурах, на горищах).
Для виробничого персоналу, який залишається на фермі, обладнується спеціальна кімната, пристосована для захисту. У ній повинні бути продукти харчування, питна вода. Потрібно мати й аварійне освітлення, спец-
одяг, аптечку для надання першої медичної допомоги людям і тваринам. На території ферми влаштовується протирадіаційне укриття. Передбачається місце, де мож¬на було б провести ветеринарну обробку тварин. Радіоак¬тивний пил з тіла тварини змивають чистою водою або водою з милом, лугами, пральним порошком.
Для обробки тварин, уражених отруйними речовина¬ми і бактеріологічними засобами, застосовують спеціальні хімічні речовини — дегазатори, що розкладають (нейт¬ралізують) ОР, і дезінфектори, що згубно діють на мікро¬би (віруси). Ці речовини за своєю дією розподіляються на хлорувальні й окислювальні. Хлорувальні — це хлорне вапно, двохтретиноосновна сіль гіпохлориду кальцію, хло¬раміни, нейтральний гіпохлорид кальцію, а також різні солі дихлорізоціанурової та трихлорізоціанурової кислот. Окислювальні речовини — марганцевокислий калій, пере¬кис водню. Можуть застосовуватися розчини формаліну, їдкого натру.

ЗАХИСТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН
Ураження і загибель рослин спричинюють проника¬юча радіація, радіоактивний пил, гербіциди (паракват, ефіри 2,4-Д або 2,4,5-Т, какодилова кислота та інші, що застосовуються у чистому вигляді і в різних сумішах). Біологічні засоби ураження рослин — це збудники гриб¬кових захворювань сільськогосподарських культур: стеб¬лової, жовтої, бурої іржі злакових, пірикуляріозу рису, фітофторозу картоплі, а також деякі комахи-шкідники та бур'яни.
Щоб захистити рослини від радіоактивних речовин, зменшити забруднення ними врожаю, проводять спеці¬альні агрохімічні та агротехнічні заходи. Агрохімічні за¬ходи .— це внесення мінеральних та органічних добрив у підвищених дозах, додатковий полив, культивація, бо¬ротьба з бур'янами та ін. Агротехнічні заходи — це зми¬вання з рослин радіоактивного пилу дощувальними уста¬новками, переорювання забруднених угідь — звичайне або глибоке (до 60 см) — спеціальними плугами з пере¬вертанням пласта землі. Якщо рослини повністю загину¬ли, їх збирають з полів, вивозять у відведені місця і спа¬люють, а ділянки переорюють.
Засоби боротьби з хворобами і шкідниками рослин — обприскування, обпилювання, фумігація, протруювання насіння. Обприскування — це нанесення на рослини отру¬тохімікатів у краплиннорідкому стані. При обпилюванні рослин наноситься хімічна речовина у порошку (дуст). При фумігації в атмосферу, що оточує уражені місця в за¬критих приміщеннях, вводиться хімічна речовина в паро¬подібному або газоподібному стані. Протруювання — це передпосівний обробіток насіння такими отрутохімікатами проти збудників хвороб і шкідників, як цинеб, купрозан, карбофос, метафос, хлорокис міді, бордоська рідина, полі-карбоцин, гранозан та ін. Отрутохімікати зберігаються під охороною на особливих складах на певній відстані від на¬селених пунктів. Доступ стороннім особам на ці склади за¬бороняється.
Робочі розчини отрутохімікатів 'приготовляються у день їх застосування на спеціально відведених для цього майданчиках. Перевезення здійснюється спеціальним транспортом. Особи, зайняті обробітком посівів або на¬сіння, проходять спеціальний інструктаж. Під час робіт не дозволяється їсти, пити, курити; не можна працюва¬ти без респіратора і спецодягу. До робіт не допускають¬ся підлітки до 18 років, вагітні жінки, матері, які году¬ють немовлят. Після перевезення хімікатів та обробітку

ними посівів транспорт і техніку промивають чистою во¬дою. Усі роботи з хімічного захисту рослин проводяться тільки під керівництвом фахівців.
Для обробітку посівів сільськогосподарських культур застосовуються обпилювачі та обприскувачі різних типів. Наприклад, для обробітку польових культур, садів, вино¬градників, бавовни, а також закритого ґрунту використову¬ють обприскувачі ОВТ-1 (мал.), ОНК-Б, OB-3, OBC-A та ін.; на невеликих ділянках застосовують ручні обприс¬кувачі ОРД-Б, ОРП-Г. З цією самою метою застосовують літаки (АН-2) і вертольоти (Ка-26, Мі-2) сільськогоспо¬дарської авіації.
Найбільш економним і ефективним вважається аеро¬зольний спосіб обробітку посівів аерозольними генерато¬рами (АГ-Л6, АГ-УД-2).

ЗАХИСТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Зберігання продукції на герметизованих складах і в підземних виробках — один з надійних способів захисту. Корми для тварин — сінаж і силос — захищені від ура¬ження РР, ОР і БЗ у сінажних і силосних траншеях, ямах, баштах.
Якщо продукція зберігається не в приміщенні, її слід заховати в тару. Для цього використовують мішки — ба¬гатошарові паперові, лляні з прокладкою з поліетиленової плівки, бочки, щільні картонні або дерев'яні ящики.
Зерно, сіно, солому можна заховати під навісом, на¬крити поліетиленовою плівкою або брезентом, дрібними гілками, солом'яними чи очеретяними матами.
Картоплю, моркву, буряк, турнепс добре захищають овочесховища, особливо напівзаглиблені. У польових умо¬вах їх зберігають в ямах, траншеях, прикритих землею, або ж складують у бурти, а зверху накривають шаром со¬ломи і засипають землею.
При транспортуванні надійний захист сільськогоспо¬дарської продукції забезпечує спеціальний транспорт: бо-рошновози, рефрижератори, цистерни. Вони герметичні і не допускають уражень. Залізничні вагони потрібно гер¬метизувати, приділяючи особливу увагу дверям і вікнам. На суднах герметизують завантажувальні люки. Звичай¬ним вантажним автотранспортом продукцію треба перево¬зити у тарі. Якщо зерно насипають у кузов автомобіля, то його герметизують: зверху накривають брезентом або полі¬етиленовою плівкою, кінці закріплюють на бортах дерев'я¬ними планками.

 

Яндекс.Метрика >