...
Методи творчого и критичного мислення в проектній технології. PDF Печать E-mail

Методи творчого и критичного мислення в проектній технології.

Методи творчого мислення
1. Метод мозкової атаки
Мозковий штурм — груповий метод творчої діяльності за відсутності будь-яких критеріїв оцінювання й напрямків пошуку ідей. Метод є практично універсальним, тому що дозволяє розглядати майже будь-яку проблему у сфері людської діяльності. Це можуть бути завдання з галузі організації виробництва, сфери обслуговування, бізнесу, економіки, соціології, карного розшуку, військових операцій тощо. Головна умова: завдання мають бути просто й зрозуміло сформульовані.
Метод мозкового штурму (brainstorm) створив у 30-ті рр. XX ст. Алекс Осборн, співробітник рекламного агентства ВВР&О. У наш час існує понад 50 модифікацій цього методу.
Для проведення мозкової атаки обирається ведучий мозкового штурму й створюються дві групи:
1. генератори ідей — учасники, які пропонують нові варіанти вирішення завдання;
2. критики-аналітики — члени комісії, які обробляють запропоновані варіанти. У ці групи слід відбирати людей, які мають певні якості.
Ведучий: вимоги до учасника.
Завдання ведучого: забезпечувати якість мозкового штурму, регулюючи його хід.
Повноваження ведучого:
1.    1. Відповідати за процедуру й регламент роботи (дотримання правил).
2.    2. Припиняти неконструктивне поводження учасників — «перетягання каната», «павиний хвіст» тощо.
3.    3. Забезпечувати психологічну підтримку учасників, атмосферу активності й доброзичливості (повинен уміти миттєво позитивно оцінити будь-яку ідею).
4. Керувати процесом пошуку ідей (необхідно постійно уточнювати формулювання завдання, розширювати поле пошуку, виділяти нові напрямки й аспекти розв’язань, задавати нові напрямки пошуку рішень для учасників).
Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери й активності обговорення, тому роль ведучого в мозковому штурмі дуже важлива. Саме він може «вивести з безвиході» і вдихнути свіжі сили в процес.
Генератор ідей: вимоги до учасника.
Завдання генератора ідей: безупинно висувати ідеї щодо поставленої проблеми або завдання.
Вимоги до генераторів:
1.    Висування великої кількості ідей за широким спектром тем, заснованих на нових принципах, перенесення ідей із різних галузей, використання яскравих несподіваних аналогій.
2.    Використання ідей, висунутих раніше іншим генератором.
3.    Генераторові ідей має бути притаманна віра в те, що кращі ідеї ще попереду, а також оптимізм.
4.    Неприпустимо включати в групу генераторів природжених скептиків і критиканів.
5.    Генератори ідей повинні мати широкий кругозір, а також здатність відходити від нав’язливих ідей.
Типовий генератор активно висуває ідеї з будь-якої запропонованої теми, завдання, у присутності третіх осіб і за наявності критики («фонтан ідей»). Тіньовий генератор активно висуває ідеї індивідуально. Інертний генератор має позитивну установку на творчість, але в нього немає досвіду, низький рівень вимог. Бажано мати в групі генераторів дівчат і юнаків.
Аналітик: вимоги до учасника.
Завдання критика-аналітика: виявлення раціонального зерна в кожній запропонованій до аналізу ідеї.
Вимоги до аналітика:
1.    1. Розуміння специфіки проблеми (завдання).
2.    2. Здатність до узагальнення.
3.    3. Йому мають бути притаманні оптимізм і віра в те, що краща ідея — це та, котра аналізується саме зараз.
4.    4. Гарні аналітики можуть виявити нові принципи розв’язання завдання після класифікації принципів, висунутих генераторами. Дуже часто найцінніше в мозковому штурмі —- новий напрямок пошуку, а не конкретне рішення.
Етапи й правила мозкового штурму
1.    Попередній етап — постановка проблеми. На початку цього етапу проблема має бути чітко сформульована. Учасникам розповідається про завдання генераторів ідей і аналітиків. Потім кожний пише, у якій групі він хотів би брати участь зі своїми товаришами. Відбувається відбір учасників штурму, обрання ведучого.
2.    Основний етап — генерація ідей. Дуже важливо дотримувати правил цього етапу:
•    Головне — кількість ідей. Не робіть ніяких обмежень, радо приймаються як логічні, так і абсурдні ідеї.
•    Повна заборона на критику й кожну (у тому числі позитивну) оцінку висловлюваних ідей, тому що оцінювання відволікає від основного завдання і збиває творчий настрій.
•    Незвичайні й навіть абсурдні ідеї уважно вислуховуються.
•    Комбінуйте й поліпшуйте будь-які ідеї.
•    Усі ідеї фіксуються (записуються на дошці, на диктофон, іншими засобами).
3. Заключний етап — групування, відбір і оцінювання ідей. Визначаються найцінніші ідеї та підбивається остаточний підсумок мозкового штурму. На цьому етапі, на відміну від другого, оцінювання не обмежується, а навпаки, вітається. Методи аналізу й оцінювання ідей можуть бути дуже різними. Успішність цього етапу прямо залежить від того, наскільки «однаково» учасники розуміють критерії відбору й оцінювання ідей.
— Зоною оптимального використання мозкового штурму є:
1.    Завдання, коли ми ще не маємо глибоких знань про об’єкт дослідження й необхідно визначити напрямки розв’язання проблеми. На цьому етапі ми поки що не можемо застосувати логіку. Припустімо, що проблема виникла нещодавно.
2.    Завдання на проектування нової продукції, ідей реклами тощо.
3. «Зворотні» завдання («зворотний» мозковий штурм): як погіршити товар, процес, послугу. Вирішуються ці завдання для того, щоб після зворотного мозкового штурму знайти «зайві ланки» і виключити з процесів непотрібні або шкідливі процедури.
Основний недолік методу — мала продуктивність при значних витратах часу.
2. Метод синектики
Синектика (із гр. — «сполучення різнорідних елементів») — вид мозкового штурму при допущенні обговорення й відсівання ідей на стадії їх висування й визначення прийомів генерування ідей.
Синектика (Synectics) — методика психологічної активізації творчості, запропонована Вільямом Дж. Гордоном у 50-ті рр. XX ст. Дж. Гордон розробив цей метод розв’язання проблем, коли керував групою дослідження винаходів для Артура Д. Літтла.
При організації пошуку нових рішень методом синектики дотримують тих самих правил, що й при використанні методу мозкового штурму. При цьому варто враховувати, що відмінність методу синектики полягає в тому, що на стадії висування ідей заохочуються їх критика й відсівання тих ідей, які не відповідають поставленому завданню.
У процесі генерування використовується прийом аналогій.
Види аналогій.
Пряма аналогія
При прямій аналогії розглянутий об’єкт порівнюється з більш-менш схожим аналогічним об’єктом у природі або техніці. Наприклад, для вдосконалення процесу фарбування меблів застосування прямої аналогії полягає в тому, щоб розглянути, як забарвлені мінерали, квіти, птахи тощо або як фарбують папір, кіноплівки та ін.
Символічна аналогія
Символічна аналогія вимагає в парадоксальній формі сформулювати фразу, яка буквально двома словами відображає суть явища. Наприклад, при розв’язанні завдання, пов’язаного з мармуром, знайдено словосполучення «райдужна сталість», тому що відшліфований мармур (крім білого) — весь у яскравих візерунках, що нагадують веселку, але всі ці візерунки постійні.
Фантастична аналогія
При фантастичній аналогії необхідно уявити фантастичні засоби або персонажів, які виконують те, що потрібно за умовами завдання. Наприклад, хотілося б, щоб дорога існувала там, де її торкаються колеса автомобіля.
Особиста аналогія
Особиста аналогія (емпатія) дозволяє уявити себе тим предметом або частиною предмета, про який ідеться в завданні. У прикладі з фарбуванням меблів можна уявити себе білою воро-ною, що хоче пофарбуватись. Або, якщо вдосконалюється зубчаста передача, то уявити себе шестірнею, що обертається навколо своєї осі, підставляючи боки сусідній шестірні. Слід у буквальному значенні входити «в образ» цієї шестірні, щоб на собі відчути все, що дістається їй, і яких вона зазнає незручностей або перевантаження. Що дає таке перевтілення? Воно значно зменшує інерцію мислення й дозволяє розглянути завдання з нової точки зору.
3. Метод контрольних запитань
Суть методу контрольних запитань полягає у використанні при пошуку розв’язань творчих завдань списку спеціально підготовлених запитань. Цей метод можна застосовувати в комбінації з методом мозкового штурму для генерування ідей, формулювання відповідей. У практиці набули поширення універсальні опитувальники, складені Л.Осборном, Д.Пірсоном, Д.Пойя та ін. Їх досить багато, але по своїй суті вони є своєрідними шпаргалками для винахідників.



Урок № 1 (продовження)
4. Метод фокальних об’єктів (МФО), або метод випадковостей
Розповідь учителя
Метод фокальних об’єктів (МФО) — це метод пошуку нових ідей шляхом приєднання до вихідного об’єкта властивостей або ознак випадкових об’єктів. Застосовується при пошуку нових модифікацій відомих пристроїв і способів, розширенні асортиментів товарів, створенні реклами товарів, сфер застосування відомих речовин, відходів виробництва, а також для тренування уяви.
Метою методу є вдосконалювання об’єкта за рахунок одержання великої кількості оригінальних модифікацій об’єкта з несподіваними властивостями.
Суть методу полягає в перенесенні ознак випадково обраних об’єктів на об’єкт, що вдосконалюється, який лежить ніби у фокусі перенесення й тому називається фокальним. Утворені незвичайні сполучення розвиваються шляхом вільних асоціацій.
Метод фокальних об’єктів (МФО) створив у 1923 р. Е.Кунце — професор Берлінського університету, в 1950-х рр. його удосконалив Ч.Вайтинг у США. Цей метод відзначається простотою і значними, практично необмеженими можливостями пошуку нових точок зору щодо вирішуваної проблеми. У методі використовуються асоціативний пошук і евристичні властивості випадковості.
Алгоритм дій при використанні МФО:
•    Виділити об’єкт, що підлягає вдосконаленню. Фокальним об’єктом (ФО) може бути як окремий предмет, річ, товар або . послуга, так і організація в цілому або її окремі підрозділи. При обранні фокального об’єкта визначте мету його вдосконалення — це буде критерій, за яким потім відбиратимуться ідеї.
•    Вибрати три-чотири випадкові об’єкти (відкривши будь-яку книгу, газету тощо).
•    Виписати для кожного з них кілька характерних ознак (властивостей). Краще використовувати випадкові слова з різних галузей: техніка, поезія, фантастика, явища природи, живі об’єкти та ін. Слова не повинні належати до тієї ж галузі, що й сам фокальний об’єкт. При виборі властивостей слід уникати банальних означень, таких якгарний, жовтий, трикутний, важкий, надійний тощо. Вони властиві майже будь-якому об’єкту, тому високою є ймовірність того, що при асоціюванні з фокальним об’єктом вони не дадуть цікавого сполучення. Можна вибирати властивості, ознаки, які об’єкт виявляє іноді. Наприклад: лампочка — згасла, автомобіль — що буксує, вітер — завиваючий, кішка — брудна, листок — дірявий.
•    Отримані ознаки перенести на ФО й одержати нові сполучення. Нові сполучення розвити шляхом вільних асоціацій. При генерації нових ідей на основі отриманих словосполучень важливо розвивати ланцюжки асоціацій, давати кілька варіантів відповідей на запитання: «Що це може бути?», «Де це можна використати?», «Кому це потрібно?».
•    Зафіксувати всі цікаві ідеї.
•    Оцінити нові ідеї й відібрати найбільш ефективні з погляду реалізації. Результатом застосування МФО є список ідей і пропозицій щодо нових модифікацій об’єкта. При відборі найбільш ефективних пропозицій зазвичай залучають експертів.
Достоїнствами МФО є його універсальність, простота освоєння й необмежені можливості пошуку нових підходів до проблеми, нешаблонність висунутих ідей. Проте цей метод має й недоліки. Його неможливо застосувати при вирішенні складних завдань, адже в ньому відсутні системні правила відбору й критерії оцінювання одержуваних ідей.
5. Метод гірлянд випадковостей й асоціацій
Цей метод є розвитком методу фокальних об’єктів. Він допомагає знайти велику кількість підказок для нових ідей шляхом утворення асоціацій. Алгоритм цього методу визначає порядок дій, що ефективніше пояснити на прикладі розв’язання конкретного завдання.
Приклад використання методу гірлянд випадків й асоціацій.
Завдання: необхідно запропонувати нові, оригінальні й корисні модифікації стільців для розширення асортименту меблевої фабрики.
Алгоритм методу
1. Визначення синонімів об’єкта.
Гірлянда синонімів для слова «стілець»: стілець — крісло — табурет — диван — лавка.
2. Довільний вибір випадкових об’єктів.
Утворимо другу гірлянду зі слів, узятих навмання, наприклад: лампа — решітка — кишеня — кільце — квітка (учні можуть її і пропонувати інший набір випадкових слів).
3. Утворення комбінацій з елементів гірлянд синонімів і випадкових об’єктів, тобто кожний синонім поєднують із кожним випадковим об’єктом.
Таким чином одержуємо: крісло з лампочкою, ґратчастий стілець, диван з кишенями, табурет для квітів тощо.
4. Складання переліку ознак випадкових об’єктів.
Для зручності їх поєднують у таблицю (таблицю можна накреслити на дошці й графи «Ознаки» заповнювати разом з учнями).
НАЙМЕНУВАННЯ Й ОЗНАКИ ВИПАДКОВИХ ОБ’ЄКТІВ
Найменування    Ознаки
Лампочка    Скляна, електрична, колбоподібна, із цоколем, прозора, матова
Решітка    Металева, пластмасова, плетена, кована, гнучка, велика, дрібна
Кишеня    Передня, бічна, задня, зовнішня, внутрішня, накладна, із блискавкою, для зберігання документів, носових хусточок, грошей
Кільце    Металеве, дерев’яне, пластмасове, надувне, емальоване, з орнаментом, для спортивних вправ, кільце Сатурна
Квітка    Одноколірна, багатобарвна, запашна, чашоподібна, плямиста, зонтична, польова, гірська, осіння, водяна, садова, із шипами, симетрична, лікарська
5. Генерування ідей шляхом почергового приєднання до технічного об’єкта і його синонімів ознак випадково обраних об’єктів.
Наприклад, увівши в гірлянду синонімів ознаки лампочки, можна утворити такі сполучення:скляний стілець; крісло, що випромінює тепло; колбоподібний табурет; прозорий стілецьтощо.
Аналогічно одержують нові ідеї конструкцій, приєднуючи до гірлянди синонімів ознаки інших випадкових об’єктів — решітки, кишені, кільця, квітки.
6. Генерування гірлянд асоціацій.
По черзі з ознак випадкових об’єктів, виявлених на четвертому кроці, генеруються гірлянди вільних асоціацій.
Генерування гірлянди асоціацій за першою ознакою випадкового об’єкта «лампочка». Цією ознакою є слово «скляна». Гірлянда асоціацій створюється шляхом постановки запитання: «Що нагадує слово "скляна"?» Відповідь може бути такою: «Скляне волокно». Далі запитується: «Що нагадує слово "волокно"?» Воно може на-гадувати тканину, плетиво,в’язання. Аналогічно, продовжуючи пошук елементів гірлянди асоціацій, можна збільшити довжину гірлянди. Тканина може нагадувати плаття для свята, що відзначалося літнього сонячного дня. Сонце може нам нагадати орбіти, за якими рухаються планети. Це асоціюється з космонавтами, які літають на величезні відстані від Землі. Далекі відстанішвидко долаються на літаку. Літаками керують льотчики, які у випадку аварії можутькатапультуватися. Катапульти застосовуються для запуску літальних апаратів у повітря з військових кораблів, що охороняють морські кордони, тощо.
Гірлянда асоціацій у цьому випадку може мати такий вигляд: скло — волокно — тканина — плаття — свято — сонце — південь — спека — планета — космонавт — літак — льотчик — аварія — катапульта — літальний апарат — повітря — військовий корабель — море — кордонтощо.
7. Генерування нових ідей.
До елементів гірлянди синонімів технічного об’єкта по черзі намагаються приєднати елементи гірлянди асоціацій.
Так, наприклад, використовуючи тільки першу гірлянду асоціацій, можна утворити такі сполучення: скляний стілець, крісло зі скловолокна, пуф, обтягнутий тканиною, крісло для катапульти, курортне крісло, крісло від спеки (або що створює спеку), крісло з парасолькою, літній стілець, крісло для засмагання, крісло для відпочинку, крісло для космонавта, стілець для свята, обтягнутий гарною тканиною, літакове крісло, рятувальний стілець при аваріях тощо.
8. Вибір альтернативи. На цьому кроці вирішують питання: продовжувати генерування гірлянд асоціацій чи їх уже досить для підбору корисних ідей.
9. Оцінювання й вибір раціональних варіантів ідей.
10. Відбір оптимального варіанта.
Відбір оптимального варіанта з раціональних здійснюється різними прийомами оптимізації. Досить простим і ефективним є метод експертного оцінювання.
Висновок: аналіз показує, що знайдені ідеї різноманітні за своєю суттю.
Тест для перевірки засвоєння нового матеріалу
1. Метод мозкової атаки — це метод:
а) вирішування творчих винахідницьких завдань;
б) залагодження міжособистісних конфліктів;
в) вирішення завдань із галузі інформаційних технологій.
2. Мета методу мозкової атаки — стимулювати групу людей:
а) до трудової діяльності;
б) конфліктів, критики;
в) швидкого генерування великої кількості ідей.
3. Скільки груп людей послідовно розв’язують завдання при використанні методу мозкового штурму?
а) 2;                                         б) 3;                            в) 4.
4. Як називається група, що працює на першому етапі мозкового штурму?
а) генератори ідей;               б) експерти;               в) аналітики.
5. При використанні методу синектики:
а) генерація ідей та їх критика не розподілені в часі;
б) генерація ідей та їх критика розподілені в часі;
в) об’єкт спочатку критикується, а потім генеруються ідеї щодо його вдосконалення.
6. Метод контрольних запитань є варіантом методу:
а)           фокальних об’єктів;
б)           мозкового штурму;
в)           гірлянд випадковостей й асоціацій.
7. Метод фокальних об’єктів — це метод пошуку нових ідей шляхом:
а) приєднання до вихідного об’єкта властивостей або ознак випадкових об’єктів;
б) створення гірлянд асоціацій;
в) критики властивостей об’єкта.
8. Емпатія — це аналогія:
а) фантастична;                     б) особиста;               в) символічна.

 

Яндекс.Метрика >