...
Конспект уроку з технологій (11 клас) Матеріали для матчворку, їх властивості. Інструменти та пристосування для “сірникового” конструювання. PDF Печать E-mail

Конспект уроку з технологій (11 клас) Матеріали для матчворку, їх властивості. Інструменти та пристосування для “сірникового” конструювання.
Мета: навчальна: формування знань про матеріали для матчворку та їх властивості, а також інструменти для роботи;
виховна: виховання поваги до трудового навчання та праці в цілому;
розвиваюча: розвивання уміння та навички елементарним правилам підбору матеріалу для роботи.
Хід уроку
I.    Організаційна частина
(Привітання з учнями, перевірка підготовки робочого місця,визначення відсутніх та чергових)
II.    Актуалізація знань учнів
•    Розкажіть коротко історію походження сірників
•    Кого вважають основоположником матчворку?
•    Кого з відомих сірникових творців ви знаєте?
•    Що можна виготовляти із сірників?

III. Викладення нового матеріалу
(Повідомлення теми, мети та завдань уроку)
Фізичні властивості
До них належать: зовнішній вигляд, запах, текстура, макроструктура, воло-гість, густина.
Зовнішній вигляд деревини визначається її кольором, блиском, текстурою і макроструктурою. Колір деревині надають дубильні, смолисті і фарбуючі речо-вини, які є у клітинах. Змінюється колір деревини і внаслідок ураження її різни-ми видами грибів. У молодих дерев деревина звичайно світліша, ніж у старих. Стійкий колір мають дуб, груша, біла акація, самшит, каштан.
Блиск – це здатність спрямовано відображати світловий потік. Блиск дере-вини залежить від її щільності, кількості, розмірів і розміщення серцевинних променів, які спрямовано відображають світлові промені, за рахунок чого і ви-никає блиск на радіальному розрізі. Особливим блиском вирізняються бук, клен, ільма, платан, біла акація, дуб.
Текстурою називається малюнок на розрізі деревини при перерізанні її во-локон, річних шарів і серцевинних променів. Хвойні породи на тангентальному перерізі, через значну відмінність у кольорі ранньої і пізньої деревини, мають га-рну структуру. Листвяні породи з яскраво вираженими річними шарами і розви-неними серцевинними променями (дуб, бук, клен, карагач, ільм, платан) мають дуже гарну текстуру радіального і тангентального перерізів.
Запах деревині надають смоли, ефірні олії, дубильні та інші речовини, що є у ній. Характерний запах скипідару є у хвойних порід сосни та ялини. Дуб має запах дубильних речовин, бакаут і палісандр – ванілі.
Макроструктура характеризується шириною річних шарів, яка визначаєть-ся числом шарів на 1 см зрізу, виміряного в радіальному напрямку на попереч-ному зрізі. Деревина хвойних порід має більш високі фізико-механічні показни-ки, якщо в 1 см не менше 3 і не більше 25 шарів. У листяних кільцесудинних по-рід (дуба, ясеня) збільшення ширини шарів відбувається за рахунок пізньої зони і тому збільшуються міцність, щільність і твердість. У деревині листяних розсія-носудинних порід (береза, бук) немає чіткої залежності властивостей від ширини річних шарів.
Вологістю (абсолютною) деревини називається відношення маси вологи, що є у даному об’ємі деревини, до маси абсолютно сухої деревини, виражене у процентах. Волога, що просочує клітинні блоки, називається зв’язаною чи гігро-скопічною, волога, що заповнює площину клітини і міжклітинні простори – ві-льною чи капілярною.
При висиханні деревини спочатку випаровується вільна волога, а потім гі-гроскопічна. При зволоженні волога з повітря просочує тільки клітинні оболонки до їх повного насичення. Подальше насичення деревини із заповненням порож-нин клітин і міжклітинних просторів відбувається при вимочуванні, пропаренні, сплаві, дощі. Розрізняють такі ступені вологості деревини: мокра – довгий час знаходиться у воді, вологість вища 100 %, свіжозрубана – вологість 50 – 100 %, повітряно-суха, довгий час зберігалась на повітрі, вологість 15-20% (залежно від кліматичних умов і пори року); кімнатно суха – вологість 8-12 %; абсолютно су-ха – вологість близька до 0 %.
Густина вологої деревини r W, кг/м3 - це відношення маси деревини при вологості W, кг, до її об’єму V, м3

Механічні властивості деревини
До них належать міцність, твердість, жорсткість, ударна в’язкість тощо.
Міцність – здатність деревини чинити опір проникненню тіла певної фор-ми. Твердість торцьової поверхні вища за твердість бічної поверхні (тангенталь-ної і радіальної) на 30% у листових порід і на 40% у хвойних. За ступенем твер-дості всі породи деревини можна поділити на три групи:

1. м’які – торцьова твердість 40 МПа і менше (сосна, ялина, кедр, піхта, можевельник, тополя, липа, осика, вільха, каштан);
2. тверді – торцьова твердість 40,1 – 80 МПа (листвениця сибірська, береза, бук, дуб, в’яз, ільм, карагач, платан, горобина, клен, ліщина, горіх грецький, ху-рма, яблуня, ясен);
3. дуже тверді – торцьова твердість більше 80 МПа (акація біла, береза за-лізна, граб, кизил, самшит, фісташки, хмелеграб, тис).
Ударна в’язкість – здатність деревини поглинати роботу без руйнування.
Розколювання деревини має практичне значення, оскільки деякі її види за-готовляють розклюванням (клепка, обід, спиці, дрань). Опір розколюванню за радіальною площиною у деревини листяних порід менший, ніж за тангенталь-ною. Це пояснюється впливом серцевинних променів (у дуба, бука, граба). У хвойних, навпаки, розколювання за тангентальною площиною менше, ніж за ра-діальною.
Здатність деревини утримувати металеві кріплення – важлива її власти-вість. При вбиванні в деревину волокна частково перерізають чи розсувають і, таким чином, спричиняють на бічну поверхню цвяха тиск, який називають тер-тям, що утримує цвях у деревині. Опір деревини витягуванню шурупів приблиз-но у 2 рази більший, ніж опір витягуванню цвяхів.
Здатність деревини вигинатися і дозволяти гнути її. Краще піддаються процесу вигинання листяні кільцесудинні (дуб, ясен та ін.) і розсіяносудинні (бе-реза) породи. У хвойних порід здатність до вигину невисока. У вологої деревини ця здатність вища, ніж у сухої.

IV. Практична робота.
На минулому занятті ви вибрали ескізи робіт, які ви будите виготовляти. Тому сьогодні ми навчимось розробляти основну частину, а також найважливішу деталь при виготовленні виробів.

V. Аналіз роботи усього класу
VІ. Підсумок уроку
VII.Домашнє завдання
Опрацювати конспект з зошита

 

Яндекс.Метрика >