загрузка...
-->
Етапи та стадії виробничого й навчального проектування PDF Печать E-mail

Конспект уроку

Тема уроку. Етапи та стадії виробничого й навчального проектування
Мета уроку: засвоєння знань про етапи виробничого проектування: технічне завдання, технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект, розробка робочої документації тощо; ознайомлення із завданням проектно-конструкторської підготовки виробництва та критеріями оцінювання нової продукції; формування практичних умінь і навичок визначати відмінності між виробничим та навчальним проектами. Розвивати образне та критичне мис-лення, творчу уяву. Виховувати почуття відповідальності, працелюбність, самостійність, уважність.
Обладнання: зразки навчальних та виробничих проектів.
Тип уроку: комбінований.
Орієнтовний план проведення уроку
І. Організаційна частина (2 хв)
ІІ. Повторення вивченого матеріалу й набутих знань і умінь (7 хв)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв)
IV. Оголошення теми й мети уроку (2 хв)
V. Вивчення нового матеріалу (20 хв)
VI. Практична робота учнів (10 хв)
VII. Підведення підсумків роботи (2 хв)
Хід уроку
І. Організаційна частина
• Перевірка присутніх.
• Призначення чергових.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Учитель проводить усне опитування учнів.
1. Що називаємо проектом? Наведіть відомі вам приклади проектів.
2. Чи є серед наведених вами прикладів проекти наукові? Соціальні? Політичні?
3. Розкрийте основні ознаки проектної діяльності.
4. Чим відрізняється проектування від конструювання?
5. Як класифікують проекти?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні ми ознайомимося з основними етапами виробничого проектування, завданнями проектно-конструкторської підготовки виробництва. Завдяки одержаним знанням і вмінням ви зможете здійснити аналіз та встановити відмінності між виробничим і навчальним проектом і відчути себе дорослим працівником у сфері виробництва.
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає такі завдання уроку:
• визначити етапи виробничого проектування;
• розкрити основні завдання проектно-конструкторської підготовки виробництва та критерії оцінювання нової продукції;
• визначати відмінності між виробничим та навчальним проектами.
V. Вивчення нового матеріалу
План вивчення:
1. Поняття про етапи виробничого проектування.
2. Поняття про етапи навчального проектування.
Якщо прослідкувати основні етапи історії суспільства, то нескладно помітити, що рушійною силою його розвитку є вдосконалення знарядь праці. З одного боку, це пояснюється тим, що людина завжди прагнула змінити на краще предметний світ речей, зробити його більш прогресивним та комфортним. З іншого, предмети та об’єкти, які нас оточують, обов’язково мають певні недоліки, що дає змогу винахідникам здійснювати постійний пошук для їх удосконалення.
Удосконалення знарядь праці — це не лише їх конструктивна модернізація, а й установлення більш досконалих виробничих стосунків, утворення нових форм організації виробничої діяльності людини тощо. Ремісник виготовляє певну річ утилітарного призначення від творчого задуму до його втілення в конкретний продукт. Згодом він об’єднується з іншими ремісниками для одержання більшого прибутку від своєї діяльності, що призводить до спеціалізації виробництва — кожен учасник такого процесу виконує лише певну операцію. Спеціалізація виробництва вдосконалює кожну технологічну ланку, створює та розвиває виробничий процес у цілому. Згодом крім окремого технологічного процесу створення певного продукту утворюється виробничий процес, який складається із сукупності технологічних. У ході такого генезису виробничої діяльності вдосконалюється й планова діяльність, тобто відбувається спеціалізація виробництва в тій його частині, де проводять проектування та конструювання виробів. На сьогодні будь-яке сучасне виробництво містить відділ, що займається проектуванням та від-повідним прогнозуванням власної виробничої діяльності. Тут необхідно відразу підкреслити, що виробництво характеризується постійними змінами, які проявляються у вигляді процесу його постійного вдосконалення.
Постійний розвиток і вдосконалення виробництва — необхідна умова його існування, і саме проектування чи проектна технологія виступає рушійною силою його розвитку та вдосконалення.
Перед тим як визначити етапи проектування, розглянемо структуру виробничого проектування.
З попередніх параграфів ми з’ясували, що процес створення різноманітних речей, машин, архітектурних комплексів, технічних систем відбувається по-різному, і для кожного конкретного випадку має індивідуальну структуру чи етапи проектування. До суб’єктивних обставин, що впливають на етапи та процеси проектування, відносять накопичені на цей момент наукові відомості в цій галузі знань, особливості матеріально-технічного оснащення проектних робіт, вимоги економіки, установлені строки виконання експериментального зразка тощо.
Разом із тим, індивідуальні відмінності в організації процесу створення проекту не повинні впливати на основні принципи та етапи проектної технології.
На сьогодні методика створення та відповідні етапи проектування в умовах серійного виробництва зазнають значного впливу з боку зарубіжного досвіду дизайнерських розробок. Наприклад, в усьому світі дизайнери дедалі більше використовують інформаційні технології на стадії формотворення виробу, яке традиційно було обмежене лише креслярським способом. Так, ще зовсім недавно можливість перенести креслення з паперу на екран комп’ютера порівнювалась із новим відкриттям у проектуванні. Наступним кроком стала поява технології 3D, або проектування об’єкта у тривимірному просторі. Уже сьогодні світові технології виробничого проектування вступають у нову фазу — у так звану галузь цифрового моделювання, коли об’єкт на екрані комп’ютера не лише виглядає, але й віртуально функціонує, як це має відбуватись у реальному житті. Тому якщо зараз описати найбільш сучасний спосіб проектування, завтра він може опинитися в архівах майбутнього виробництва. Щоб уникнути цього, розглянемо етапи проектування лише в загальних рисах, які в тій чи іншій мірі можуть наповнюватися сучасними інформаційними чи іншими провідними технологіями майбутнього.
Процес проектування виробів в умовах виробництва складається з таких основних етапів:
• дослідження та складання завдань проекту;
• художньо-конструкторський пошук;
• ескізний проект;
• складання конструкторської документації.
Дослідження та складання завдань проекту. На цьому етапі відбувається дослідження проблеми (товару чи послуги), над якою буде працювати творчий колектив. Нині фірми використовують найпоширенішу форму здійснення проектних робіт, це так звані «цільові програми», які передбачають створення творчих дизайнерських команд. Вони мають визнаного лідера й обов’язково включають кількох спеціалістів, що здатні генерувати ідеї з найважливіших сфер інноваційної діяльності (ринок, техніка, менеджмент). Організаційна структура, склад фахівців і вимоги до керівника проекту визначаються рівнем інноваційного рішення у створюваному продукті чи процесі, а також певним терміном завершення роботи.
Під час вивчення інформації, яка стосується проекту, з’ясовують чи визначають самостійно всі вимоги до об’єкта проектування. Уся зібрана інформація про майбутній об’єкт виготовлення аналізується з позицій зручності, технологічності, економічності та естетичності виробу. Етап завершується складанням науково обґрунтованих вимог до цього об’єкта, відповідних проектних харак-теристик. На основі проведеної роботи складають технічне завдання.
Художньо-конструкторський пошук. На цьому етапі відбувається створення початкових творчих ідей у вигляді ескізних та графічних форм, що може також відбуватися в об’ємному вигляді — макетах. Розробка графічної частини відбувається на основі технічного завдання та відповідних нормативних документів (ГОСТів, нормалей). Ескізування промислових виробів відбувається від принципової схеми до графічної розробки окремих деталей, і потім до виробу в цілому. На цьому етапі ескізи (певної кількості) можуть відображати ідею проекту в цілому, зображення окремих вузлів із прорисовкою окремих фрагментів деталей виробу, мати вигляд компоновочних схем. Спочатку ескізи виконуються без дотримання масштабу, оскільки на цьому етапі перевіряються різні напрямки розв’язку форми та конструкції майбутнього виробу, і вже потім уточнюється через креслення з дотриманням масштабу та вимог ЕСКД.
Ескізи конструктивних елементів виробів розробляються з урахуванням вимог міцності, жорсткості конструкції, а також стійкості з урахуванням максимальних габаритних відхилень у процесі експлуатації. Наприклад, для меблевого виробництва такими габаритними відхиленнями вважають перекидання столу, шафи під час висування ящиків або відкривання дверцят тощо.
Особливе місце на цьому етапі має метод макетування майбутнього виробу. В умовах виробництва дедалі більше використовуються інформаційні технології, про що ми згадували на початку цього параграфа. Макетування за допомогою комп’ютерних технологій використовує для того, щоб остаточно розв’язати компоновочні варіанти, з’ясувати об’ємно-просторові пропорції тощо. Однак більшість сучасних підприємств, крім віртуального макетування, використовують традиційне виготовлення матеріальних макетів із метою створення більш реального відтворення об’єкта проектування, особливо в плані кольорового рішення. Якщо мова йде про створення зразків меблевих виробів, то виготовлення макета дає змогу з’ясувати реальні співвідношення дослідного зразка до розмірів людини чи тих речей, із якими буде взаємодіяти (функціонувати) виріб.
На цьому етапі також дизайнери іноді використовують клаузуру, хоч її більше застосовують у навчальних цілях. Клаузура може виконуватися на папері з використанням різноманітних зображувальних засобів. Про клаузуру ми будемо говорити більш докладно в наступних параграфах цього посібника.
Ескізний проект — це остаточна творча пропозиція конструктора чи дизайнера, яка повністю відображає характеристики виробу. Ескізний проект — це графічна частина проекту, яка складається із головного планшету, на якій зазначають тему проекту, варіанти планування (садиби) чи форми виробу. До графічної частини також виготовляють ортогональні вигляди виробу, його перспективне зображення, зображення макета виробу чи інтер’єру, розрізи вузлів, схеми компоновок, номенклатурні креслення, пояснюючу записку. Ортогональні вигляди виробу — це головний фасад усієї конструкції, бічні вигляди, які дають уявлення про розмірні, кольорові й фактурні особливості об’єкта проектування.
Розріз — умовне зображення предмета, розділеного площиною (простий розріз), і декількома площинами — комбінований розріз. У проектуванні промислових виробів найбільш характерні розрізи, що показують функціональний зміст виробу.
Схеми з компонування застосовуються в тому випадку, коли є необхідність показати варіанти складання, наприклад, корпусних меблів на базі уніфікованих частин.
Під час створення групи виробів різного функціонального призначення (наприклад, це меблі — шафа, ліжко, тумба під телевізор тощо), розроблених серійним методом проектування, в ескізний проект включають номенклатурне креслення. На ньому зображують: різні види виробів із фасаду, вироби у двох — трьох проекціях або в аксонометрії (перспективі), виконані графічно або у вигляді фотографій із макетів.
Обов’язком елементом проекту промислового виробу є перспективне зображення цього виробу, інтер’єру, виконане на планшеті. Найчастіше використовують кутову перспективу в архітектурному проектуванні, фронтальну — для зображення інтер’єру чи меблевих виробів тощо.
Складання конструкторської документації. На цьому етапі проектування відбувається складання креслярської документації — робочі креслення необхідні для виготовлення запланованого виробу. На виробництві або в проектно-конструкторському бюро робочі креслення виконуються після затвердження ескізного чи художньо-конструкторського проекту.
Успішність та ефективність навчального проектування теж забезпечується за умови правильної та послідовної, організаційно-спланованої діяльності, в основі якої лежить логічна послідовність дотримання етапів виконання проектів. Зміст проектування складається з таких етапів, які взаємопов’язані між собою і найефективніше розкривають послідовність розроблення та виконання проекту, а саме: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, завершальний.
На кожному етапі має здійснюватися відповідна система послідовних дій у виконанні проекту, які називаються стадіями.
Перший етап проектування — організаційно-підготовчий, на якому постає важливе завдання — правильно вибрати об’єкт проектування, адже від цього залежить успіх подальшої роботи.
На цьому етапі необхідно вибрати і поставити проблему, усвідомити значення майбутнього виробу як для самого себе, так і для суспільства в цілому, тобто визначитись у доцільності виконання проекту.
Збирають інформацію стосовно обраної проблеми чи виробу, який будуть проектувати, використовуючи довідники, книги, журнали, каталоги, мережу Інтернет. Результатом роботи на цьому етапі може бути реферат із тієї проблеми, яка досліджується в цьому проекті.
Проектувальники формують та пропонують різноманітні ідеї, а згодом і варіанти конструкції, визначають та обговорюють оптимальний варіант запропонованої конструкції, найбільш вдалі параметри своєї майбутньої конструкції, із погляду умов використання, із власного досвіду та досвіду оточуючих. Аналізують різні варіанти конструкцій із метою виявлення параметрів і граничних вимог до об’єкта проектування.
Отже, цей етап проектування складається з таких стадій: пошук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів, формування основних параметрів, обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх результатів. Засобами діяльності (співпраці) виступають особистий досвід, досвід учителя та однокласників, а також засоби масової інформації — журнали, книги, Інтернет тощо.
Наступним етапом проектування є конструкторський, на якому проектувальники складають ескізи можливих варіантів майбутнього виробу, проводять функціональний та композиційний аналіз, на основі чого вибирають оптимальну форму чи конструкцію виробу, здійснюють добір матеріалів та інструментів, визначають найдоцільнішу технологію виготовлення обраної конструкції, виконують економічні, екологічні та міні маркетингові дослідження та вносять відповідні зміни (пошук недорогих матеріалів чи зменшення кількості оброблюваних операцій під час планування технологічного процесу). Також на цьому етапі розробляється робоче креслення чи ескіз, на основі якого буде виготовлено виріб.
Засобами діяльності виступають усі робочі інструменти і пристрої, якими користуються при розробці проекту.
Отже, конструкторський етап містить такі стадії: складання ескізних варіантів (клаузура), розробка конструкторсько-технологічної документації, добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання, вибір технології обробки деталей виробу, їх з’єднання, обробка, економічне та екологічне обґрунтування, міні-маркетингові досліджен
зоня, в яких визначають доцільність виготовлення проекту з точки зору економії матеріалів та енергоресурсів для його виготовлення. Перед тим, як що-небудь виготовити, треба зважити, у що обійдеться пропонована робота. Яким буде прибуток чи витрати на виготовлення виробу? Відповіді на ці запитання дають економічні розрахунки. Таким чином, необхідно знаходити раціональні конструкції, проявляти заповзятість, спритність, кмітливість, щоб виготовити корисну річ з мінімальними матеріальними затратами, з недорогих матеріалів і разом з тим, наділивши її цілим рядом переваг.
У проспекті творчого проекту на цьому етапі необхідно подати: обґрунтування витрат необхідних матеріалів, засобів, енергії для виготовлення виробу; визначення його собівартості та ціни, передбачуваних прибутку й термінів реалізації.
Наступним моментом цього етапу буде здійснення екологічної експертизи, де необхідно подати повну характеристику з точки зору екологічної безпеки виготовлення, і не менш важливим є обґрунтування використаної сировини.
На третьому етапі — технологічному, виконуються заплановані операції, здійснюється самоконтроль та оцінка якості виробу. Засоби — інструменти та обладнання, що заплановані й передбачені в змісті технологічного процесу.
Цей етап проектування передбачає такі стадії, як виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом, самоконтроль своєї діяльності, дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці.
На заключному етапі здійснюється кінцевий контроль, порівняння і випробування проекту, порівнюють виготовлену конструкцію із запланованою. Якщо будуть знайдені недоліки та неполадки, намагаються їх усунути, аналізується проведена робота, встановлюється, чи досягли своєї мети, який результат їхньої праці, здійснюється самооцінка спроектованого виробу.
На самому початку роботи необхідно визначити, який проект буде виконуватися: індивідуальний чи груповий. Якщо проект виконується двома учнями або групою, то відбувається їх формування за інтересами, розподіл ролей, завдань відповідно до рівня знань, бажаної практичної діяльності в рамках проекту.
Як відомо, в основі проекту лежить певна проблема. А для її розв’язання людина повинна мати знання з різних галузей науки, а також володіти певними інтелектуальними вміннями (робота з інформацією, її аналіз, узагальнення і висновки), творчими вміннями (вироблення ідеї, варіантів розв’язання проблеми, прогнозування результатів), комунікативними вміннями (ведення дискусії, уміння слухати й чути співбесідника, відстоювати свою точку зору, висловлювати власну думку).
Під час виконання проектів кожен виріб, послугу можна реалізувати різними шляхами — варіантів вирішення кожного завдання є безліч. Тому потрібно кілька разів намалювати, прочитати і, лише переконавшись у тому, що певний варіант найбільш технологічний, економічний, екологічний, відповідає вимогам дизайну, найбільш задовольняє вимоги школи, сім’ї або ринку, приступити до його виготовлення.
VI. Практична робота
Завдання до практичної роботи. Аналіз та встановлення відмінностей між виробничим та навчальним проектом.
6.1. Вступний інструктаж
Послідовність виконання роботи
1. Підберіть проекти для аналізу.
2. Проведіть аналіз виробничих проектів: структура, етапи та стадії, послідовність, види експертної оцінки.
3. Проведіть аналіз навчальних проектів: структура, етапи та стадії, послідовність, види експертної оцінки.
4. Заповніть порівняльну таблицю:
Відмінні ознаки виробничого та навчального проекту
№    Виробничий проект    Навчальний проект


5. Проаналізуйте дані таблиці.
6. Занотуйте висновки проведеного аналізу виробничих та навчальних проектів.
6.2. Заключний інструктаж
Підведення підсумків практичної роботи, аналіз характерних помилок, оцінювання виконаної роботи.
VIІ. Підсумок уроку
Рефлексія
Підведення підсумків уроку доцільніше провести за допомогою інтерактивного методу «Мікрофон», що надасть можливість кожному учневі сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
1) Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
2) Де можна застосувати знання, які ви сьогодні отримали, у пов-сякденному житті?
3) Чи справилися ви зі своїми завданнями?
4) Що найбільше сподобалося та запам’яталося на уроці?
VIII. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал з підручника §
Виконати вправи:

 

Яндекс.Метрика >