...
ЯК НАЛАГОДИТИ ПРОЦЕС ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ PDF Печать E-mail
26.12.2012 20:48

ЯК НАЛАГОДИТИ ПРОЦЕС ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

Безумовний обов'язок батьків полягає в тому, щоб налагодити процес виконання домашніх завдань. Сюди входить й організація робочого місця, й уточнення розпорядку дня — з тим, Щоб виділити на приготування уроків необхідний час, і визначення послідовності приготування уроків. Крім того, спочатку діти припускаються багатьох помилок і помарок через невміння розподіляти увагу, надмірне напруження, швидку втомлюваність. Присутні під час виконання першокласником домашніх завдань батьки підбадьорюють його, пояснюють, якщо дитина щось не зрозуміла або забула, але не підміняють її діяльність своєю. Звичайно, потрібно вимагати, щоб домашнє завдання було виконане чисто, акуратно, красиво. Але всі ці вимоги повинні залишатися в межах можливостей дитини.
Не мають рацію ті батьки, які примушують переписувати домашні завдання по десять разів. Досягнувши навіть невеликих успіхів, можна закріпити їх наступного дня. «Ривки» ж не приносять позитивного ефекту.
Сьогодні першокласник із сльозами на очах перепише роботу десять разів, а завтра виконає завдання недбало, оскільки батьки були зайняті і не перевірили якість роботи. Як наслідок дитина може почати хитрувати, враховувати зайнятість і настрій батьків, а власної відповідальності у неї так і не сформується.
Але поступово дитині буде потрібно все менше часу для організації занять. Тому безпосередньо участь батьків у виконанні уроків можна буде замінити тільки присутністю. У цьому випадку батьки можуть обмежитися контролем якості виконання завдань. Незмінними залишаються лише інтерес та увага до життя першокласника, уміння радіти його успіхам, а при першій появі труднощів у навчанні або спілкуванні ви, звичайно, повинні допомогти малюкові.
Значне хвилювання відчуває першокласник, коли йому починають ставити оцінки. Приємно, коли це стабільно високі оцінки. Але не припустимо, щоб дитина на цій підставі відчула свою перевагу перед іншими, щоб, розпитуючи дітей про їх оцінки, хвалилася своїми, товаришувала тільки з тими, хто добре вчиться. Слід побоюватися, щоб мотиви пізнавальної діяльності не підмінилися мотивами отримання високих оцінок за будь-яку ціну й будь-який спосіб. Оцінка не повинна стати самоціллю, вона лише вінчає гарну, добросовісну роботу.
Якщо оцінки спочатку недостатньо високі, потрібно розібратися у причинах такого стану справ. Повільність, неуважність і неакуратність є частими супутниками пертих невдач дитини. Часто у дітей виникають труднощі з виконанням письмових робіт. Послідовні, доброзичливі заняття вдома допоможуть виправити становище: прискорити темп діяльності, підсилити концентрацію уваги, поліпшити почерк. Обов'язково повинно бути відмічене старання дитини і висловлена упевненість, що навчання незабаром налагодиться.
У тих випадках, коли у дитини стабільні труднощі протягом досить тривалого часу і поради вчителя не допомагають поліпшити становище, рекомендуємо звернутися по допомогу до психологічної або медико-педагогічної консультації.
Фахівці разом із батьками допоможуть дитині подолати труднощі початкового етапу навчання, причому так, щоб негативно не вилинути на її характер і не підірвати здоров'я. Доброзичливе ставлення дорослих допоможе першокласникові не занепасти духом.
А зараз конкретно розглянемо, що є доцільним і чого не слід робити батькам під час спільного виконання уроків й узагалі, як привчити дитину до виконання домашніх завдань.
Перевірте, чи правильно організоване робоче місце дитини. Воно повинне бути достатньо освітлене. Джерело світла має знаходитися спереду і зліва, щоб на зошит не надала тінь від голови або від руки. Під час виконання уроків на столі не повинно бути ніяких зайвих предметів.
Приступити до виконання домашнього завдання краще за все через годину-півтори після повернення зі школи, щоб дитина встигла відпочити від занять, але ще не втомилася і не перевозбудилася від домашніх розваг та ігор із товаришами. Тут, звісно, йдеться про дитину, яка не відвідує групу продовженого дня. Діти, що відвідують її, виконують домашні завдання у школі. Удома вони повинні відпочити, розважитися, поспілкуватися з батьками і друзями. Якщо дитина зайнята якими-небудь іншими важливими справами (наприклад, відвідує гурток або спить після обіду, що для молодшого школяра дуже корисно), то, звичайно, можна сідати за уроки й пізніше. Але у будь-якому випадку не можна відкладати це на вечір. Дітям, що займаються в другу зміну, доцільніше робити домашні завдання вранці.
Батьки часто вимагають, щоб дитина не вставала з-за столу, поки не приготує всі уроки. Це неправильно. Для 7-річної дитини час безперервної роботи не повинен перевищувати 15-20 хвилин, у 4 класі початкової школи він може досягати 30-40 хвилин. Перерви не повинні бути тривалими — достатньо 5 хвилин, якщо вони заповнені інтенсивним фізичним навантаженням. Можна протягом цих 5 хвилин пограти з дитиною в м'яч. Якщо удома є спортивний комплекс, дитина може полазити по канату і кілька разів підтягтися на турніку. Якщо всього цього немає, можна пострибати через скакалку, зробити декілька присідань, нахилів.
Коли радиш батькам не перевтомлювати молодшого школяра дуже довгими безперервними заняттями, нерідко чуєш у відповідь: «У школі ж він може висиджувати 45 хвилин!» Але не забувайте: сьогодні він вже відсидів 4 уроки. Саме через це його працездатність тепер знизилася.
У жодному випадку не давайте дитині додаткових домашніх завдань, окрім тих, які дали в школі. Не примушуйте переписувати погано виконану класну роботу. Можна запропонувати перевірити її і виправити помилки, але переписувати не треба. Повторне виконання вже зробленого (хай і з помилками) завдання сприймається як безглузда, нудна справа. Воно зводить нанівець завдання займатися, позбавляє віри у власні сили.
З 6-річними школярами взагалі не слід проводити удома жодних навчальних занять, їм не задаються домашні завдання. Це викликано підвищеною стомлюваністю 6-річних дітей. Якщо, окрім шкільних занять, у них будуть ще й домашні, то може наступити нервова перевтома, що серйозно шкодить здоров'ю дітей і різко знижує їхні шкільні успіхи. З шестирічками вдома треба займатися так само, як з дошкільниками: грати, малювати, ліпити, конструювати.

 

Яндекс.Метрика >