загрузка...
-->
Алгоритм роботи за методикою «Графічний диктант» Д. Б. Ельконіна PDF Печать E-mail
05.03.2013 17:27

Алгоритм роботи за методикою «Графічний диктант» Д. Б. Ельконіна
ПЛАНУВАННЯ
Мета та задачі: діагностика рівня розвитку довільної регуляції поведінки. Методика «Графічний диктант» Д. Б. Ельконіна виявляє вміння дитини:
• уважно слухати та точно виконувати вказівки дорослого,
• правильно відтворювати на аркуші паперу заданий напрямок ліній,
• самостійно діяти за словесною інструкцією вчителя;
Крім того, тест виконує функції тренування довільної уваги, просторового сприйнят¬тя та дрібної моторики руки.
Контингент досліджуваних становлять діти 1—3-х класів початкової школи. Методика призначена для групових досліджень, але може бути використана і для індивідуальної робо¬ти з дитиною.
Терміни та строки проведення. Методику «Графічний диктант» можна проводити у будь-який період навчального року. Наприклад, планувати дослідження можна на II півріччя (сі-чень-лютий).
Дослідження за методикою займає приблизно 25 хвилин.
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Матеріали та обладнання. Для проведення дослідження кожній дитині видається ар¬куш паперу в клітинку з нанесеними на ньому п'ятьма крапками. Вони наносяться заздалегідь з відступом від лівого краю аркуша 2 см, на певній відстані одна від одної (аркуш умовно ділиться на зони). Прослідкуйте, щоб у кожної дитини була ручка. Вам знадоб¬ляться дошка та крейда, а також зразки візерунків для поточного контролю виконання вправ (на окремих аркушах). На початку дослідження аркуші підписуються (прізвище, ім'я, число, клас).
Інструкція. «Зараз ми з вами будемо малювати різні візерунки. Треба намагатися, щоб вони вийшли красивими та акуратними. Для цього потрібно уважно слухати мене — я буду говорити, на скільки клітинок і в якому напрямку ви повинні провести лінію. Проводьте тільки ті лінії, які я скажу. Коли проведете, зачекайте, доки я не поясню, як треба проводи¬ти наступну. її треба починати там, де скінчилася попередня, не відриваючи олівця від па¬перу. Усі пам'ятають, де права рука? Витягніть праву руку в сторону. Бачите, вона вказує на двері (дається реальний орієнтир, наявний у приміщенні). Коли я скажу, що треба провести лінію праворуч, ви її проведете до дверей (на дошці проводиться лінія зліва направо довжи¬ною в одну клітинку). Це я провів лінію на одну клітинку вправо. А тепер я, не відриваючи руки, проводжу лінію на дві клітинки вгору. Тепер витягніть ліву руку. Бачите, вона показує на вікно (чи інший реальний орієнтир). Тепер я, не відриваючи руки, проводжу лінію на три клітинки вліво. Усі зрозуміли, як треба малювати?».
Процедура дослідження. Після інструктажу психолог переходить до малювання тренуваль¬ного візерунка. «Починаємо малювати перший візерунок. Поставте олівець на саму верхню крапку. Малюйте лінію, не відриваючи олівця від паперу: одна клітинка вниз (не відривай¬те олівця!). Одна клітинка вправо. Одна клітинка вгору. Одна клітинка вправо. Одна клітин¬ка вниз. Одна клітинка вправо. Одна клітинка вгору. Одна клітинка вправо. Одна клітинка вниз. Далі продовжуйте малювати такий самий візерунок самі.
При диктуванні психолог повинен робити досить довгі паузи, щоб діти встигали закін¬чити попередні лінії. На самостійне продовження візерунка дається 1,5—2 хвилини. Дітей попереджають, що візерунок не обов'язково продовжувати на всю ширину сторінки. У про¬цесі проведення роботи психолог спостерігає, щоб діти починали роботу щоразу із зазна¬ченої точки, підбадьорює дітей («Я думаю, що в тебе обов'язково вийде, спробуй ще раз»). У той же час ніякі конкретні вказівки з виконання візерунка не даються.
Після самостійного виконання дітьми тренувального візерунка психолог говорить: «Усе, цей візерунок далі малювати не потрібно. Малюємо наступний візерунок. Підніміть олівці, тепер поставте їх на наступну крапку. Приготуйтеся, починаю диктувати. Одна клітинка вго¬ру. Одна клітинка вправо. Одна клітинка вгору. Одна клітинка вправо. Одна клітинка вниз. Одна клітинка вправо. Одна клітинка вниз. Одна клітинка вправо. А тепер самі продовжуй¬те малювати той же візерунок».
Через 1.5—2 хвилини психолог говорить: «Усе, цей візерунок далі малювати не будемо Малюємо наступний візерунок. Увага! Три клітинки вгору. Одна клітинка вправо. Дві клі¬тинки вниз, одна клітинка вправо. Дві клітинки вгору. Одна клітинка вправо. Три клітинки вниз. Одна клітинка вправо. Дві клітинки вгору. Одна клітинка вправо. Дві клітинки вниз. Одна клітинка вправо. Тепер самі продовжуйте матюкати пси візерунок»
Через 1.5—2 хвилини починається диктування заключного візерунка: «Поставте олівці на саму нижню крапку. Увага! Три клітинки вправо Одна клітинка вгору. Одна клітинка плі¬во. Дві клітинки вгору Три клітинки вправо. Дві клітинки вниз. Одна клітинка вліво Очна клітинка вниз. Три клітинки вправо. Одна клітинка вгору. Одна клітинка вліво Дві клітин¬ки вгору. Тепер самі продовжуйте малювати цей візерунок».
Після закінчення вправи дайте можливість дітям порівняти свої візерунки з еталонами — самоперевірка є дуже корисною, вона дає змогу дитині об'єктивно оцінювати результати своєї роботи Якщо навчальний час ще триває, запропонуйте дітям виконати декілька вправ на зняття емоційного та фізичного напруження.
ОБРОБКА ТА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ
Для подальшої роботи з тестом та обробки вам знадобиться список класу, червона паста, кольорові олівці, зразки правильного виконання завдань методики, дитячі роботи.
Спочатку розкладіть роботи в алфавітному порядку, потім починайте порівнювати їх з еталонами.

Оцінка результатів
Тест оцінюється за двома параметрами:
1) вміння слухати та точно виконувати вказівки дорослого;
2) вміння діяти самостійно за заданим зразком.
Результати виконання тренувального візерунка не оцінюються. У кожному з наступ¬них візерунків окремо оцінюються виконання диктанту і самостійне продовження візерун¬ка. Оцінка виставляється за наступною шкалою.
Критерії оцінювання    бали
Точне відтворення візерунка (нерівність ліній, «тремтяча» лінія, бруд не враховуються і не знижують оцінки)    4
Відтворення, що містить помилку в одній лінії    3
Відтворення з декількома помилками    2
Відтворення, у якому є лише подібність окремих елементів з візерунком, що диктувалися    1
Відсутність подібності навіть в окремих елементах    0

За самостійно продовжений візерунок оцінка виставляється за цією ж шкалою.
Таким чином, за кожний візерунок дитина отримує 2 оцінки: за виконання диктанту і за самостійне продовження візерунка. Обидві оцінки коливаються від О до 4. Підсумкова оцінка роботи під диктовку виводиться з трьох відповідних оцінок за окремі візерунки шляхом під-сумовування максимальної та мінімальної. Отримана оцінка може коливатися від О до 8.
Аналогічно з трьох оцінок за продовження візерунків виводиться підсумкова. Оби¬дві підсумкові оцінки дають суму — середній бал (СБ), відповідно він може коливатися від Одо 16.
АНАЛІЗ ТА ФІКСАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА
Спочатку заповнюємо протокол, де разом із числовими характеристиками виконання можна давати і якісні характеристики (використовується колір: високий рівень — червоний (7—8), середній — жовтий (5—6), нижче за середній і низький — зелений (0—4)).
Обчислюються відсоткові співвідношення (% вище норми, норма, нижче норми). Ко¬ристуючись нормативами виконання, психолог має можливість умовно розділити групу на 4 категорії:
1) Діти, що показати добрий та достатній рівень виконання тесту. Можна припустити, що вони не матимуть особливих труднощів у навчанні в процесі засвоєння знань.
2) Діти, що виконати завдання на середньому рівні,— здебільшого правильно виконува¬ли словесну інструкцію, але припустилися значних помилок на репродуктивному рів¬ні при самостійному виконанні роботи. Зазвичай потребують індивідуальної допомоги на початковому етапі, даті переважно пристосовуються виконувати навчальні завдання самостійно.
3) Діти, що показали низький рівень виконання. Вказуються конкретні причини, аналізу¬ються індивідуальні труднощі. Такі діти потребують підвищеної уваги вчителя та поетап¬ного контролю з його боку в процесі засвоєння нових знань. Своєчасно помічені труд¬нощі та вживання певних заходів профілактики шкільної неуспішності суттєво підви¬щують вірогідність виправлення ситуації.
4) Діти, які практично не виконали роботу. Аналізуються індивідуальні причини з метою розробки корекційно-розвиваючих заходів подолання неуспішності конкретних дітей. Ці діти потребують більш глибокого психодіагностичного обстеження та психолого-педагогічного супроводження.
Дві останні категорії дітей становлять «групу ризику».

 

Яндекс.Метрика >