...
Термінологічний словник сексолога PDF Печать E-mail

Термінологічний словник сексолога

Агенти соціалізації - включають в себе засоби масової інформації, освіту, уряд, сім’ю, ровесників, релігію.
Андрогінність (психологічна) - це поєднання високого розвитку фемінності та маскулінності в одній людині (незалежно від її статі і не пов’язана з порушеннями статевого розвитку або статево-рольової орієнтації). Розвинута андрогінія в людини передбачає багатий арсенал і гнучкість її гендерно-рольової поведінки, високі соціально-адаптивні здібності й інші важливі якості.
Аніма - згідно з Аналітичною психологією К. Юнга - це сукупність жіночих рис в чоловікові.
Анімус - згідно з Аналітичною психологією К. Юнга - це сукупність чоловічих рис в жінці.
Атрофія ґендерної ролі - це втрата роллю її функціональних особливостей, скорочення сфер застосування в результаті обмеження рольової поведінки, тривалого перебування гендерної ролі в латентному вигляді.
Виховання статеве - формування морально-психологічних установок про питання статі, сексуальності та репродуктивного здоров’я.
Ґендер - поняття, що увійшло у вжиток з соціології і визначає соціальну стать людини (на відміну від біологічної статі), соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступі до влади, сімейній ролі та репродуктивній поведінці і є одним з базових вимірів соціальної структури суспільства.
Ґендерне виховання - процес, спрямований на формування певних рис, що визначають необхідне суспільству ставлення людини до представників іншої статі.
Ґендерна культура - сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності, зумовлених суспільним устроєм та пов’язаними з ним інституціями.
Ґендерне насильство (у школі) - насильницький вплив однієї статі на іншу, тобто насильницькі стосунки між хлопцями та дівчатами.
Ґендерна освіта - має на меті ґендерну самоосвіту, систематичне навчання, розповсюдження ґендерних знань.
Ґендерна рівність - є процесом справедливого ставлення до жінок і чоловіків. Для забезпечення справедливості критерії часто повинні компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам існувати в рівних умовах. Справедливість призводить до рівноправності.
Ґендерна рівноправність - це рівне оцінювання суспільством подібностей і відмінностей між жінкою і чоловіком та розрізнення ролей, які вони відіграють.
Ґендерна соціалізація – процес, в якому індивіди вбирають в себе ґендерні ідеали, ґендерні ролі і ґендерно різні моделі поведінки, засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для неї суспільством відповідно до її статі.
Ґендерна чутливість - один з критеріїв оцінки планування змін, проектів, методів дослідження і аналізу. Зміни, методи - ґендерно чутливі, якщо вони враховують становище жінок і чоловіків, не погіршують становища жінок і чоловіків, сприяють встановленню ґендерного балансу.
Ґендерні ролі - 1) зразки поведінки жінок і чоловіків, які ґрунтуються на традиційних сподіваннях, пов’язаних зі статтю; 2) сукупність загальноприйнятих з погляду культури норм і правил поведінки, які закріплюються за людьми в конкретній ситуації. Ґендерні ролі відрізняються у суспільствах з різною культурою і змінюються з часом.
Ґендерні стереотипи - набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються становища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб. Ґендерні стереотипи закріплюють ґендерні розбіжності і стають перепоною до змін у сфері ґендерних відносин.
Ґендерно-рольова ідентичність - вид ідентичності особистості, що полягає в усвідомленні своєї відповідності суспільним стереотипам, характерним для представника певної статі.
Ґендерно-рольові дисгармонії - сукупність психологічних проблем, пов’язаних з труднощами та порушеннями ґендерного розвитку людини, наприклад, ґендерно-рольовий конфлікт, ґендерно-рольовий інфантилізм, ґендерно-рольова недостатність (ґендерно-рольовий дефіцит, атрофія гендерної ролі).
Ґендерно-рольовий дефіцит - це затримка рольового розвитку, блокування важливих потреб у рольовому розвитку, внаслідок чого ґендерна роль не формується, або розвивається в скороченому вигляді.
Ґендерно-рольовий інфантилізм - це невідповідність ґендерної ролі віковій стадії ґендерного розвитку, заміна або компенсація одних ролей іншими, що відповідають більш ранньому періоду життя.
Ґендерно-рольовий конфлікт - протиріччя в сфері ґендерних ролей людини, що відбувається внаслідок невідповідності суспільним нормам і цінностям, що висуваються до цих ролей.
Гермафродитизм (андрогінія) - у біологічному сенсі в людини є аномалією розвитку, при якій статеві залози двох типів можуть або бути об’єднаними в одну залозу, або статеві залози сформовані правильно по чоловічому або жіночому типу, а статеві органи несуть суміш ознак двох статей.
Депривація - втрата, недостатність. Материнська депривація - брак або недостатність материнської турботи; емоційна депривація - недостатність адресованих суб’єкту емоцій.
Еротика - зображення оголеного тіла, а також геніталій - якщо кількість таких зображень не перевищує 20% від загальної кількості зображень і 50% від площі кадру або всього зображення. Показ відвертих сцен на дальньому плані «без явної візуалізації взаємодії геніталій» варто вважати еротикою, а демонстрацію групових і гомосексуальних зносин на передньому плані, сцен сексуального насильства і статевих збочень - порнографією.
Закоханість - позитивне емоційне переживання, потяг до людини як до сексуального об’єкта. На відміну від кохання, швидко виникає, досягає найвищої точки і швидко згасає та характеризується незначною ідентифікацією з образом об’єкта закоханості і розчаруванням у разі найменшої невідповідності його ідеальному значущому «Я». У дорослому віці тлумачиться як ознака психічного інфантилізму.
Ідентичність - це збереження і підтримка особистістю власної цілісності, тотожності, нерозривності історії свого життя, а також стійкий образ «Я», усвідомлення у собі певних особистісних якостей, індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, способів поведінки.
Інверсія статевих та гендерних ролей - зміна компонентів чоловічих та жіночих ролей на протилежні, заміна одних іншими. Серед них можна назвати гомосексуалізм, трансвестизм, транссексуалізм.
Конструкт - класифікаційно-оцінковий еталон, за допомогою якого відбувається розуміння подібності об’єктів між собою і відмінності його від інших.
Кохання - інтенсивне, сердешне і відносно стійке відчуття суб’єкта, обумовлене сексуальними потребами і що виражається в соціально сформованому прагненні бути з максимальною повнотою представленим в життєдіяльності іншого так, щоб будити у нього потребу відповідного відчуття тієї ж інтенсивності.
Любов - висока ступінь емоційно позитивного відношення, що виділяє об'єкт серед інших і поміщає його в центр життєвих потреб і інтересів суб'єкта (любов до батьківщини, до матері, до дітей, до музики тощо)
Маскулінізація - освоєння чоловічих моделей поведінки та розвиток відповідних особистісних рис, прийнятих в певному соціумі.
Маскулінність - комплекс загальноприйнятих у певному соціумі психічних ознак та правил поведінки, які відрізняють чоловіка від жінки.
Мастурба-ція (онані-зм, рукоблу-дство) - отримання статевого задоволення поза статевим актом через подразнення своїх статевих органів (у чоловіків іноді називають також онанізмом), по імені персонажа Старого Заповіту Онана, який проливав сперму на землю, не маючи бажання мати спільне потомство з дружиною померлого брата. На Русі мастурбація називалася грецьким словом «малакія» або слов’янським «рукоблудіє» і вважалася за гріх, який православна церква суворо засуджувала.
Порнографія - детальне зображення сцен статевого акту і деталізовану демонстрацію оголених геніталій, якщо вони використовуються для збудження сексуальних інстинктів глядачів без будь-якої художньої або навчальної мети.
Патріархат – прийняття чоловічого досвіду і кваліфікації як норми на робочому місці або нейтрального стандарту. Дана концепція підсилилась в епоху індустріалізму і підтримувалась контролем чоловіків над політичними, соціальними і економічними ресурсами.
Психосексуальний розвиток - процес фізіологічного, соціального і психологічного формування людини як представника чоловічої або жіночої статі.
Рольова ідентичність - це усвідомлення себе суб’єктом психологічних ролей. Американський соціолог Чед Гордон виділяє 5 видів рольової ідентичності: статеву, етнічну, ідентичності членства, політичну, професійну.
Соціалізація - це засвоєння людиною суспільного досвіду, суспільних норм і цінностей, соціальних ролей.
Сексізм - зверхнє, зневажливе ставлення представників однієї статі до іншої. Ґрунтується на удаваному уявленні про перевагу моральних, інтелектуальних, культурних, фізичних та інших рис в однієї статі стосовно іншої.
Сексологія (дитяча) – наука про статевий розвиток та виховання дитини.
Сексуальність дитини - розвивається поступово і характеризується трьома етапами: платонічним, еротичним і сексуальним потягом.
Соціальні експектації - система норм рольової поведінки людини, що виступають у формі вимог до особистості, які висуває суспільство. Дотримання соціальних еспектацій особистістю заохочується, а недотримання, навпаки, піддається санкціям з боку суспільства.
Статева диференціація - сукупність генетичних, морфологічних і фізіологічних ознак, на підставі яких розрізняються чоловіча і жіноча статі, це фундаментальна і універсальна властивість живого, пов’язана з функцією відтворення собі подібних. У людини статева диференціація соціально обумовлена.
Статева ідентичність - єдність поведінки і самосвідомості індивіда, що зараховує себе до певної статі і що орієнтується на вимоги відповідно статевої ролі. Первинна статева ідентичність формується у дитини до півтора років, а до трьох-чотирьох років статева приналежність асоціюється з певними соматичними поведінковими властивостями, усвідомлення належності до певної статі.
Статева належність - спрямовує активність індивіда у діяльності, пізнанні, впливає на когнітивну, афективну й регулятивну сфери осо6истостi, є суттєвим чинником у формуванні інтересів, ціннісних орієнтацій дитини.
Статева приналежність – багаторівневий процес, де кожний ланцюжок спирається на всі попередні, і в той же час діє автономно від них, це породжує велику кількість індивідуальних варіацій, які не можуть бути тільки спадковими якостями, або виховними.
Статева роль – модель поведінки, яку повинен засвоїти індивід, щоб його визнавали як чоловіка або жінку, один з найбільш розповсюджених механізмів дитячого научiння статево визначеній поведінці.
Статева самосвідомість – усвідомлення власної статевої належності та психофізіологічних відмінностей між статями.
Статева свідомість (за В.Ю. Каганом) - система знань, особистісних смислів та значень, які одночасно означають та формують переживання та мотивацію людиною свого буття як представника статі.
Статева соціалізація - з моменту визначення паспортної статі новонародженої дитини починається процес передачі їй стійких форм соціальної поведінки відповідно до статевої ролі.
Статеве виховання (дітей) - процес систематичного, свідомо здійснюваного спрямованого впливу на психічний i фізичний розвиток хлопчика (чоловіка) i дівчинки (жінки) з метою оптимізації їх особистого розвитку i діяльності у всіх, пов’язаних з взаєминами представників різної cтaтi, сферах життя, детермінує над сексуальним, а сексуальне - розширює і збагачує статеве виховання. Полягає в оволодінні хлопчиком чи дівчинкою нормами статевої поведінки i культурою мiжстатевих відносин, це система психолого-педагогічних, соціально-культурних та медико-біологічних заходів, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей та підлітків й оволодіння ними нормальних взаємин з особами протилежної статі.
Статеві о-ргани, геніталії – органи статевого розмноження тварин і людини.
Статеворольова орієнтація - тяжіння індивіду до певної статевої групи, після шести років змінити статеворольову орієнтацію психологічними методами практично неможливо.
Статеворольовi уявлення - структурний компонент статевої самосвідомості індивіда, відіграють роль своєрідної емоційно-етичної установки, яка регулює поведінку дитини як з однолітками (своєї та протилежної статі) так i з дорослими.
Стать - сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує продовження роду («sех»), поведінкові та соціальні ознаки, які визначають індивіда як жінку чи чоловіка.
Стате-вий диморфі-зм (від лат. di - два, morphe - форма) - анатомічні відмінності між самцями і самками одного і того ж біологічного виду, не враховуючи статевих органів. Статевий диморфізм може проявлятися в різних фізичних ознаках. У людей статевий диморфізм незначний у період немовляти (при народженні щодо вимірів тіла, разом з вагою становить близько 2-3 %), виразніший у дошкільному та шкільному віці, стає виразнішим у період дозрівання, а у дорослих людей диморфізм доходить до 8 %. Насамперед його складає більший зріст у чоловіків, більший окіл тазу в жінок, більш похиле розташування вертлюжної впадини у дівчат; більший окіл плечового пояса та довші кінцівки у хлопців, більші молочні залози і більший підшкірний жировий шар у дівчат (головним чином на стегнах та сідницях), різниці у черепній будові і фізичній справності.
Стереотип маскулінності - фемінності - сукупність соціо-нормативних уявлень про те, чим відрізняються чи повинні відрізнятися одне від одного чоловіки і жінки за своїми соціальними, психічними і фізіологічними рисами.
Фемінність - сукупність фізичних, психічних та поведінкових властивостей, характерних для жінки в певному соціумі. Відповідно до традиційних поглядів - це високий ступінь розвитку рис, протилежних чоловічим: пасивності, залежності, підлеглості, слабкості духу тощо.
«Я»-концепція - відносно стабільне, тією чи іншою мірою усвідомлюване переживання неповторної системи уявлень індивіда про самого себе, на основі якого він взаємодіє з іншими і ставиться до себе.

 

Статеве виховання. Навчальний посібник з питань здійснення статевого виховання дітей від народження до юнацького віку.  Миколаїв «Прінт-Експрес», 2010. - 112 с., ілюстр. © Л.М. Олійник, 2010 Всі інші матеріали по статевому вихованню належать даному автору.

 

Яндекс.Метрика >