...
Інтерес дітей до будови тіла та статевих органів PDF Печать E-mail

Інтерес дітей до будови тіла та статевих органів

Протягом раннього та дошкільного дитинства під час проведення гігієнічних процедур малюк вивчає своє тіло, у тому числі й статеві органи. При цьому він з’ясовує ознаки, які відрізняють хлопчиків від дівчаток, чоловіків від жінок.
Проте, багато батьків не мають чіткого уявлення, як доглядати, а з часом і навчити дітей утримувати у чистоті статеві органи.
Медицина, гігієна.
На що у першу чергу повинні звертати увагу батьки новонародженого хлопчика? Насамперед, на відсутність у мошонці одного або обох яєчок ? крипторхізм. Це досить серйозна аномалія, що розвивається на гормональному ґрунті, і дитину обов’язково потрібно показати ендокринологу. Лікування крипторхізму звичайно починають із гормональної терапії, але якщо вона не дає результатів, яєчка опускають у мошонку за допомогою хірургічного втручання. Але в жодному разі не потрібно затягувати з лікуванням ? ця проблема повинна бути вирішена максимум до дворічного віку.
Крім не опущення яєчок, у немовлят бувають порушення розташування отвору сечовивідного каналу - уретри. Сечовий канал повинен проходити по всій довжині статевого члена й відкриватися на його голівці.
Досить часто зустрічається фімоз - звуження крайньої плоті навколо голівки статевого члена. У здорового малюка крайня плоть повинна легко рухатися до повного відкриття голівки пенісу. Якщо крайня плоть дуже вузька, під нею може збиратися смегма, виникати запальні процеси, що іноді навіть заважає сечовипусканню. Такій дитині потрібна консультація уролога. Фімоз у дорослого чоловіка може перешкоджати статевому життю.
Уроджені аномалії статі, на щастя, зустрічаються досить рідко. І якщо вагітність протікала благополучно, то й закінчується вона народженням здорової дитини. Якщо ж підростаючий малюк наполегливо й часто робить якісь маніпуляції зі своїми статевими органами, до цього потрібно підійти тактовно, спробувати відволікти його, але ні в якому випадку не соромити й не забороняти. Ці маніпуляції деякою мірою можуть залежати від стану нервової системи дитини. Як правило, звичка ця поступово проходить. Якщо ж ні, потрібно з’ясувати, чи не пов’язано це з важкими родами, чи не підвищений у дитини внутрічерепний тиск. Тут необхідна консультація невропатолога. У більшості ж випадків ці дії дитини спрямовані на те, щоб викликати приємні відчуття і кваліфікуються як «елементарні сексуально значимі реакції». Проте дитину слід ненав’язливо відволікати від таких маніпуляцій.
Новонародженій дівчинці вже дістається певний набір полових гормонів від мами. Причому іноді у перші дні життя маляти відбувається справжній гормональний криз, під час якого набухають молочні залозки й з них навіть можуть виділятися крапельки білого кольору, що нагадують молоко. Можуть з’явитися виділення з піхви дівчинки, іноді у вигляді білій, а іноді навіть у вигляді кров’янистих крапельок, що дивують і лякають непідготовлених мам. У цьому немає нічого страшного, якщо процес не затягується, але для більшого заспокоєння можна проконсультуватися з педіатром.
Після народження у дівчинки можуть залишатися сліди родового змащення (між великими й малими статевими губами), яке може викликати їх запалення. Змащення необхідно дуже обережно видаляти ваткою під час миття у ванночці, просушити, а потім змазати дитячим кремом або маслом (купленими в аптечній мережі!). Головне не лікування, а правильна профілактика. Слід регулярно водити підростаючу дівчинку до стоматолога, адже хвороботворні мікроорганізми потрапляють зі слиною у шлунково-кишковий тракт. Також ретельно лікувати горло. У випадку застуди запалюється слизова не тільки носоглотки, але й зовнішніх генiталій. Тому, коли дівчинка хворіє на будь-які катаральні інфекції, треба особливу увагу приділяти її статевим органам, не чекаючи, поки почнеться запальний процес (ретельно обробляти, змазувати, підмивати протизапальними травками, періодично їх міняючи, щоб не було звикання).
Найпоширеніше захворювання - вульвовагиніт (запалення зовнішніх статевих органів дівчинки), що проявляється почервонінням, сверблячкою, рясними виділеннями з різким запахом. Викликати його може безліч причин: інфекція, лікування антибіотиками, глисти, болючі скупчення кристаликів солі, які можуть викликати повторні подразнення й запалення.
Із самого раннього віку прийом дівчинкою антибіотиків обов’язково повинен супроводжуватися прийомом протигрибкових препаратів за рекомендаціями лікаря. Буває, що візит до дитячого гінеколога із приводу вульвовагініту закінчується у кабінеті гастроентеролога, тому що ця хвороба часто є наслідком хронічної гастроентерологічної патології.
Фізіологічна особливість новонароджених дівчаток така, що власного змащення статевих органів маляті недостатньо, тому дитячі креми й масла завжди повинні бути під рукою, і ними треба змазувати статеві органи маленької дівчинки регулярно.
Валеологія.
Батьки повинні з дитинства прищеплювати кожній дитині відчуття неповторності і радості існування. Проте частіше стається навпаки. Дорослі вільно або мимоволі, привчають дітей ненавидіти свій тілесний храм, засуджуючи їх за пережиті тілесні задоволення. Адже з цього починається агресія і жорстокість спочатку до себе, а після і до інших, до всього світу. Постійні обмеження сковують людину, пригнічують її. Придушення прагнення дитини до отримання знань про своє тіло перетворюється або на агресію, або на усвідомлення власної нікчемності. Як перше, так і друге надзвичайно шкідливі: зокрема для дитини і для суспільства у цілому.
Дитині необхідно розповідати про тіло, допомагаючи тим самим усвідомити диво, що дароване нам Богом. Вивчення анатомії і фізіології організму необхідно проводити з самого раннього віку, бо це прикладні, життєві корисні науки. Розкажіть про живу силу емоцій, опишіть ажурні нерви і гіллясті переплетення судин. Навчіть дитину прислухатися до власного дихання і сприймати тонкі враження сну після пробудження. Розкажіть про емоції, що вириваються з серця, про світло розуму, що випромінюється напружено працюючим мозком. Повідайте про чудову витривалість і чарівництво загартування, вкажіть на значення їжі і допоможіть в освоєнні мистецтва в будь-яких умовах залишатися здоровим.
Навчіть дітей весело дружити зі своїм тілом для того, щоб мати можливість покластися на нього у непростій ситуації. Навчіть їх довіряти тілу. Живити, очищати, слухати, радіти разом з тілом, піклуватися про нього і керувати уміло. Всьому цьому потрібно навчити, інакше дитина завжди буде дещо не в собі, тобто поза зв’язком з власним тілом. Зрозумійте, що любов до власного тіла не просто механічна гігієна і техніка безпеки, але філософія відповідальності, релігія дбайливості і мистецтво турботи.
Кожна людина незримо вплетена в тканину Світового Життя, тому всяка неувага до себе є оборотним боком неуваги до всесвіту. А всяке відчуження від самого себе рано чи пізно заводить в безвихідь сварки з оточенням. Хай дитина стане мудрим правителем своєї клітинної держави, уміння управляти якою нітрохи не менш важливо за уміння гармонійно організовувати зовнішні справи.
Психологія.
У психологічний літературі ігри в «тато i маму», «дочки – матері», у «лікарню» отримали назву сексуальних, соцiосексуальних ігор. Вони відіграють важливу роль не тільки у статеворольовому особистісному розвитку, а й в становленні здорової сексуальності (А.М. Свядощ). Під час цих ігор діти часто проявляють інтерес до статевих органів однолітків, роздягаються, можуть роздивлятися один одного, виконуючи визначені ролі (мами, дочки, лікаря), задовольняючи тим самим свою допитливість.
Банальний сюжет з життя групи дошкільного закладу: хлопець заглядає у трусики до дівчини. Одна вихователька публічно карає дітей, вичитує батьків за погане виховання доньки та сина, радить показати дитину лікарю, інша на все село розносить плітки про «6-ти річну «повію», замість того, щоб зробити інцидент предметом задушевної розмови окремо зібраної «дівчачої» частини дитячого колективу. Тоді б дівчата одержали хороший урок необхідності дотримання певної соромливості і відмінностей у відносинах між хлопчиками і дівчатками.
Якщо помітивши сексуальні ігри або дії дітей, батьки чи вихователі карають дитину, вона усвідомлює, що за такою поведінкою криється щось негарне, негідне. Це відчуття може залишитися у дитячій свідомості на все життя. Психологи звертають увагу на такий факт: негативні емоції дітей, викликані картанням, жорстким доріканням дорослих за подразнення ними статевих органів, закріплюються у корі головного мозку дитини, уходять у підсвідомість і можуть потім, у дорослому віці, викликати статеву слабкість, фригідність.
Інтерес дитини до оголеного тіла цілком природний. З двох до п’яти років діти ставлять запитання про тілесну відмінність між хлопчиками та дівчатками. Не діставши відповіді, яка їх задовольнила б, вони зроблять власні висновки. Причому дитина може й не запитати про те, що її цікавить, боячись осуду, але мучитиметься нерозв’язаним питанням. У цьому віці дівчинка боїться, що не відповідає еталону справжньої жінки. Вона вивчає власні статеві органи так само, як до цього часу вивчала руки, ноги, пальці. Вчені вважають, що діти віком від 3 до 6 років відчувають фізичний потяг до дорослих, яких люблять. Вони притискаються до них, люблять розглядати, торкатися руками.
Ставлення до тіла людини – істотний чинник статевої культури. Це може бути розуміння краси тіла, захоплення його досконалими формами, лініями, ставлення до нього як до вінця «творіння», а може бути й навпаки – бачення в ньому тільки бруду, недосконалості та ганьби. От чому деякі батьки вважають інтерес дітей до оголеного тіла неприпустимим і будь-що намагаються «викорінити» його. Пригадується випадок 20-ти річної давності, описаний у журналі для батьків «Сім’я і школа», коли мати образилася на 13-річного сина, за те, що він підглядав за нею у ванні й вважаючи його збоченцем та негідником позбавила на довгий час материнського спілкування.
Така упередженість дорослих, їхня низька культура можуть призвести до розвитку сексуальних дисгармоній, загострення нездорового інтересу до сексуального аспекту статевих відносин, негативно позначитися на формуванні статевої свідомості й статевої соціалізації дітей, підлітків, юнаків.
Як же поводитися батькові, коли донька, скажімо, побачила його оголеним? Якщо дівчинка стала випадковим свідком ваших інтимних процедур, не слід лаятися чи гніватися на неї. Розумніше буде спокійно сказати: «Доню, почекай мене, будь ласка, за дверима. Я зараз вдягнуся». І інцидент буде вичерпано. Однак, коли дитина продовжує шукати можливість підглядати за дорослими, особливо, коли вони оголені, це вже має насторожити, наштовхнути на думку, що в її статевому вихованні щось негаразд, що, мабуть, у сім’ї було мало розмов і доступних для її віку пояснень з проблем статі. У такому випадку, поки ще не пізно, слід відповісти на запитання, які можуть тривожити дитину. З раннього дитинства дитину слід учити сприймати оголене тіло природно. Дівчинка разом з матір’ю може приймати душ чи митися у лазні, і це не повинно викликати ніяковості, сорому чи страху. Така дівчинка не комплексуватиме, коли їй доведеться приймати водні процедури у спортивному або молодіжному таборі відпочинку разом зі своїми подругами, не буде соромитися свого тіла на пляжі серед багатьох незнайомих людей. Батькам не варто забувати й про те, що їхня дитина постійно спілкується з ровесниками, які перебувають під впливом різних «сімейних педагогічних систем», різного сімейного статевого виховання. Зіткнення протилежних стереотипів, норм статево-рольової поведінки може значно ускладнити стосунки дитини з іншими людьми. Дуже важко визначити власну позицію, не перебуваючи у полоні статеворольових стереотипів. Єдине, що можна порадити батькам, – це те, що кожне конкретне подружжя має діяти продумано та злагоджено. Головне ? не прикидатися, не обдурювати ні самих себе, ні дитину, не керуватися лише «модними» чи лише глибоко усталеними традиційними поглядами.
Педагогічна практика.
А ось деякі поради майбутнім колегам від педагогів, які на практиці зустрілися з проявами цікавості дітей до статевих органів. Тут треба запастися терпінням, почуттям гумору, повагою до малюків, кмітливістю.
Два хлопчика середнього дошкільного віку у спальній кімнаті групи на очах у багатьох дітей, відтягнувши свої пенси за крайню плоть намагаються прикласти їх один до одного. Вихователю, яка стала свідком цього випадку, вистачило здорового глузду, щоб не жахнутися й не зробити таким чином їхні дії прикладом для наслідування інших дітей. Буденним тоном вона спитала: «Хлопці, що це ви робите?», на що отримала відповідь: «Міряємо у кого довший».
- А де ж ви таке бачили? ? допитувалася педагог.
- Так татко з кумом робили. ? сповістила дитина.
- Ну то й ладно, якщо ви вже помірялися, то лягайте спати. ? поставила крапку у діалозі вихователь, зрозумівши, що спочатку треба здійснювати статеве виховання батьків хлопчаків.
Учителька початкової школи поділилася власним досвідом розрішення пікантної ситуації, коли на перервах хлопці її класу заглядали однокласницям під спідниці, а ті зчиняли страшний галас. Вона покликала до класу лише чоловічу його половину і запропонувала хлопцям уважно роздивитися… дівчачі трусики, які саме з цією ціллю підготувала. Потім, не картаючи учнів за бешкетування, змовницьки запропонувала їм звертатися до неї, коли у них виникне бажання ще раз побачити цю деталь дівочого одягу. На останок вона попросила не розповідати дівчатам про їхню домовленість. Ситуацію було таким чином вирішено, навіть повторної демонстрації дівочої білизни не знадобилося.
Педагогічна практика підкидає різноманітні життєві ситуації в яких вихователь чи то вчитель має миттєво розібратися й прийняти найбільш оптимальне рішення. Проте, з-за неуцтва у статевих питаннях педагоги у більшості подібних випадків губляться, або агресивно ставляться до дітей.

Статеве виховання. Навчальний посібник з питань здійснення статевого виховання дітей від народження до юнацького віку.  Миколаїв «Прінт-Експрес», 2010. - 112 с., ілюстр. © Л.М. Олійник, 2010 Всі інші матеріали по статевому вихованню належать даному автору.

Література

1. Бовуар С. де. Второй пол. Т. 1 и 2: Пер. с франц./Общ. ред. и вступ. ст. С.Г. Айвазовой, коммент. М.В. Аристовой. — М.: Прогресс; СПб.: Алетейя, 1997. - 832с.
2. Гаубаса С.М. Особливості статевого виховання дітей різного віку в сучасних умовах // Все для вчителя, 2003. – № 29. – С. 22-25.
3. Коцур Н.І. Пізнай себе: метод. посіб. / Н.І. Коцур, Л.С. Гармаш: Переяслав-Хмельницький держ. педагогічний ін-т ім. Г.С. Сковороди – Переяслав-Хмельницький: Освіта, 2000. – 56 с.: (За здоровий спосіб життя).
4. Кузнєцова О.А. Статеве виховання школярів: Навчальний посібник. – Миколаїв: Вид-во „ІЛІОН”, 2004. – 176 с.
5. Леві В.Л. Звідки я взявся // Нестандартна дитина: Перекл. з рос. – К.: Рад. шк., 1991. С. 174-205.
6. Мазниченко М., Чхетиани Т. Половое воспитание старших дошкольников // Дошкольное воспитание, 2004. – № 5. – С. 45-53.
7. Макаренко С. Женственность и мужественность: вопросы их формирования у детей и подростков // Воспитание школьников. – 2001. – № 9. – С. 38-40.

 

Яндекс.Метрика >