...
Порядок рассмотрения споров об оплате труда. PDF Печать E-mail

Порядок рассмотрения споров об оплате труда.

Трудові спори розглядаються:
1) комісіями по трудових спорах;
2) районними (міськими) судами.
Такий порядок розгляду  трудових  спорів,  що  виникають  між
працівником   і   власником   або   уповноваженим   ним   органом,
застосовується   незалежно   від   форми    трудового    договору.
Установлений порядок  розгляду трудових спорів не поширюється
на спори про дострокове звільнення  від  виборної  платної  посади
членів   громадських  та  інших  об'єднань  громадян  за  рішенням
органів, що їх обрали.

Комісія по  трудових  спорах  обирається  загальними  зборами
(конференцією)   трудового   колективу   підприємства,   установи,
організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік.
Порядок обрання,   чисельність,  склад  і  строк  повноважень
комісії визначаються загальними зборами  (конференцією)  трудового
колективу підприємства, установи, організації. При цьому кількість
робітників у  складі  комісії  по  трудових  спорах   підприємства
повинна бути не менше половини її складу.
Комісія по трудових спорах обирає  із  свого  складу  голову,
його заступників і секретаря комісії.
За рішенням   загальних   зборів   (конференції)    трудового
колективу підприємства, установи, організації можуть бути створені
комісії  по  трудових  спорах  у  цехах   та   інших   аналогічних
підрозділах. Ці комісії обираються колективами підрозділів і діють
на тих же підставах,  що й комісії по трудових спорах підприємств,
установ, організацій.
У комісіях по трудових спорах підрозділів можуть розглядатись
трудові спори в межах повноважень цих підрозділів.
Організаційно-технічне забезпечення   комісії   по   трудових
спорах  (надання  обладнаного  приміщення,  друкарської  та  іншої
техніки,  необхідної літератури, організація діловодства, облік та
зберігання  заяв  працівників і справ,  підготовка та видача копій
рішень і т.  ін.) здійснюється  власником  або  уповноваженим  ним
органом.

Комісія по  трудових  спорах є обов'язковим первинним органом
по розгляду трудових спорів,  що  виникають  на  підприємствах,  в
установах,  організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях
222,  232 Кодексу законів про працю.
Трудовий спір  підлягає  розглядові  в  комісії  по  трудових
спорах,  якщо  працівник  самостійно  або  з  участю профспілкової
організації,  що  представляє   його   інтереси,   не   врегулював
розбіжності   при   безпосередніх   переговорах  з  власником  або
уповноваженим ним органом.
Працівник може  звернутися  до  комісії  по трудових спорах у
тримісячний строк  з  дня,  коли  він  дізнався  або  повинен  був
дізнатися про порушення свого права.
У разі  пропуску  з  поважних  причин  установленого   строку
комісія по трудових спорах може його поновити.
Заява працівника,   що   надійшла   до   комісії,    підлягає
обов'язковій реєстрації.

Комісія по трудових спорах  зобов'язана  розглянути  трудовий
спір  у  десятиденний  строк  з  дня подання заяви.  Спори повинні
розглядатися  у  присутності   працівника,   який   подав   заяву,
представників  власника  або  уповноваженого  ним органу.  Розгляд
спору  за  відсутності  працівника  допускається  лише   за   його
письмовою заявою. За бажанням працівника при  розгляді  спору  від
його імені може виступати представник  профспілкового  органу  або
за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.
У разі  нез'явлення  працівника  або  його  представника   на
засідання   комісії  розгляд  заяви  відкладається  до  наступного
засідання.  При повторному  нез'явленні  працівника  без  поважних
причин  комісія  може  винести  рішення  про  зняття  цієї заяви з
розгляду,  що не позбавляє працівника права подати  заяву  знову в
межах  тримісячного  строку  з  дня,  коли  працівник дізнався або
повинен був дізнатися про порушення свого права.
Комісія по  трудових  спорах має право викликати на засідання
свідків,    доручати    спеціалістам     проведення     технічних,
бухгалтерських  та  інших  перевірок,  вимагати  від  власника або
уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи.
Засідання комісії  по трудових спорах вважається правомочним,
якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до  її  складу
членів.
Працівник і власник або уповноважений ним орган  мають  право
заявити  мотивований відвід будь-якому члену комісії.  Питання про
відвід вирішується більшістю голосів членів комісії,  присутніх на
засіданні.  Член комісії,  якому заявлено відвід, не бере участі у
вирішенні питання про відвід.
На засіданні комісії  ведеться  протокол,  який  підписується
головою або його заступником і секретарем.
Комісія по  трудових спорах приймає рішення більшістю голосів
її членів, присутніх на засіданні.
У  рішенні  зазначаються:  повне  найменування  підприємства,
установи, організації, прізвище, ім'я та по  батькові  працівника,
який звернувся до комісії, або його представника,  дата  звернення
до комісії і дата розгляду  спору,  суть  спору,  прізвища  членів
комісії, власника або представників уповноваженого ним органу;
результати голосування і мотивоване рішення комісії.
Копії рішення    комісії   у   триденний   строк   вручаються
працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.

У разі  незгоди  з  рішенням  комісії  по   трудових   спорах
працівник  чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити
її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм  виписки
з протоколу засідання комісії чи  його  копії.  Пропуск  вказаного
строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши  причини
пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути  спір
по суті. В разі  коли пропущений строк не  буде  поновлено,  заява
не  розглядається,  і  залишається  в  силі  рішення  комісії   по
трудових спорах.
Рішення комісії   по   трудових   спорах  підлягає  виконанню
власником або уповноваженим  ним  органом  у  триденний  строк  по
закінченні десяти днів,  передбачених  на  його оскарження (стаття
228),  за винятком випадків,  передбачених частиною п'ятою  статті
235 Кодексу законів про працю.

У разі невиконання власником або  уповноваженим  ним  органом
рішення  комісії  по  трудових спорах у встановлений строк (стаття
229 КЗпП)  працівникові  комісією  по  трудових  спорах   підприємства,
установи,   організації   видається   посвідчення,   що  має  силу
виконавчого листа.
У посвідченні  вказуються:  найменування  органу,  який виніс
рішення  щодо  трудового  спору,  дати  його  прийняття  і  видачі
посвідчення;  прізвище, ім'я та по батькові працівника; рішення по
суті  спору.  Посвідчення  засвідчується   підписом   голови   або
заступник   голови   комісії   по  трудових  спорах  підприємства,
установи, організації та печаткою комісії по трудових спорах.
Посвідчення не  видається,  якщо  працівник  чи  власник  або
уповноважений ним  орган  звернувся  у  встановлений  статтею  228
строк  із  заявою  про  вирішення  трудового  спору  до  районного
(міського) суду. 
На   підставі   посвідчення,   пред'явленого    не    пізніше
тримісячного  строку  до  районного   (міського)   суду,   судовий
виконавець  виконує  рішення  комісії   по   трудових   спорах   у
примусовому порядку.
У разі пропуску працівником установленого тримісячного строку
з   поважних   причин   комісія  по  трудових  спорах,  що  видала
посвідчення, може поновити цей строк.

У разі  звільнення  без  законної  підстави  або  незаконного
переведення на іншу роботу працівник повинен  бути  поновлений  на
попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на  роботі  орган,  який
розглядає  трудовий  спір,  одночасно  приймає рішення про виплату
працівникові середнього заробітку за час  вимушеного  прогулу  або
різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи,  але
не більш як за один рік.  Якщо  заява  про  поновлення  на  роботі
розглядається більше одного року, не  з  вини  працівника,  орган,
який  розглядає  трудовий  спір,  виносить  рішення  про   виплату
середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У разі визнання формулювання причини звільнення  неправильним
або  таким,  що  не відповідає чинному законодавству,  у випадках,
коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі,  орган,
який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання  і
вказати в рішенні причину  звільнення  у  точній  відповідності  з
формулюванням чинного законодавства та з посиланням на  відповідну
статтю  (пункт)  закону.  Якщо  неправильне  формулювання  причини
звільнення  в  трудовій   книжці   перешкоджало   працевлаштуванню
працівника,  орган,  який  розглядає  трудовий   спір,   одночасно
приймає рішення про  виплату  йому  середнього  заробітку  за  час
вимушеного прогулу в порядку і на  умовах,  передбачених  частиною
другою цієї статті.
У разі  затримки  видачі  трудової книжки з вини власника або
уповноваженого  ним  органу  працівникові  виплачується   середній
заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Рішення про поновлення на роботі  незаконно  звільненого  або
переведеного  на  іншу роботу працівника,  прийняте органом,  який
розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.


Відповідно  до  п.47 Примірного статуту колгоспу і пунктів
9,  18,  26  Положення  про  порядок  розгляду   трудових   спорів
колгоспників, затвердженого 2 квітня 1981 р., трудові спори членів
колгоспу незалежно від займаної посади (крім  віднесених  Статутом
до   виключної   компетенції  загальних  зборів  членів  колгоспу)
приймаються   до   судового   розгляду,   якщо   вони   попередньо
вирішувались комісією по трудових спорах і в ній не було досягнуто
згоди сторін або колгоспник не погодився з її рішенням чи  рішення
не виконується правлінням колгоспу.
При додержанні зазначених вимог судовому розгляду  підлягають
спори   з   питань:   виплати  належного  колгоспникові  заробітку
(основної,   додаткової   або   натуральної    оплати,    премій),
передбаченого Положенням про оплату праці в колгоспі;  переведення
на іншу роботу й  оплати  праці  при  переведенні;  звільнення  із
займаної  посади  (роботи);  виплати  середнього  заробітку за час
вимушеного  прогулу;  надання  відпустки,  її  оплати  і   виплати
грошової компенсації при припиненні трудових відносин;  повернення
грошових  сум,  відрахованих  із  заробітку  на  покриття   шкоди,
заподіяної  колгоспові;  застосування затверджених у колгоспі норм
виробітку  і  відрядних  розцінок,  а   також   умов   праці,   що
забезпечують  виконання норм виробітку;  накладення дисциплінарних
стягнень;  видачі та використання спецодягу, спецвзуття і захисних
засобів;  виконання  інших  передбачених  у  колгоспі  заходів  по
охороні праці; з інших питань застосування установлених умов праці
колгоспників.

 

Яндекс.Метрика >