загрузка...
-->
МІЖНАРОДНА ПРАВОСВІДОМІСТЬ PDF Печать E-mail

МІЖНАРОДНА ПРАВОСВІДОМІСТЬ

10.1. Поняття міжнародної правосвідомості
Міжнародна    правосвідомість    -    це        сукупність        поглядів,    уявлень,    ідей    учасників міжнародних    відносин    щодо    сутності    необхідних    міжнародного    права,    міжнародної законності і міжнародного правопорядку.

Явище  міжнародної  правосвідомості  характерне  для  всіх  етапів  розвитку  міжнародного права.

Суттєве  значення  для  становлення  міжнародно-правової  свідомості  мало  виникнення

держав -  з’явилась  потреба  в  особливій  регламентації  відносин  між  ними.  Цю  потребу  було реалізовано   завдяки   міжнародно-правової   свідомості,   яка   склалася  на  основі  налагодження матеріальних відносин між державами як обмін речей.
Не одночасна поява "міжнародної правосвідомості" і "міжнародного права" має значення для розуміння сутності міжнародної правосвідомості. На ранньому етапі розвитку суспільства, а також  в  періоди  соціальних  катаклізмів  місце  правових  норм  займала  правосвідомість.  Тобто конкретні ситуації вирішувались владами виходячи з їх уяви про правомірне і протиправне.
Міжнародна  правосвідомість,  будучи  формою  суспільної  свідомості,  разом  з  тим  не входить в поняття міжнародного права як системи правових норм.

10.2. Суб'єкти міжнародно-правової свідомості


СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОСВІМОСТІ


БЕЗПОСЕРЕДНІ НОСІЇ    ВИРАЗНИКИ


СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ


ОКРЕМІ ІНДИВІДИ


КОРІННІ НАРОДИ


НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ


ПОЛІТИЧНІ ДІЯЧІ


ВЧЕНІ


ПЕРЕСІЧНІ ГРОМАДЯНИ


МАЛІ СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ


НАЦІЇ, НАРОДИ


Для    становлення    і    розвитку    міжнародної    правосвідомості    найвище    значення    має відповідна діяльність вчених, а особливо діячів науки міжнародного права.
Порівняно  низько  оцінюється  міжнародна  правосвідомість  політичних  діячів.  Правлячі кола держав не приділяють належної уваги розвитку міжнародно-правової свідомості населення.

Бісмарк: “Я  дію  і  я  переконаний,  що  я  завжди  знайду  професора  міжнародного  права,  який виправдає мої дії."
Рівень    міжнародно-правової    свідомості    населення    достатньо    низький,    але    масова міжнародно-правова свідомість росте. В певні історичні періоди вона відігравала важливу роль:

-    рух за заборону випробувань ядерної зброї, хімічної і бактеріологічної війни;

-    протести щодо війни у В'єтнамі і Афганістані;

-    протести проти введення військ в Чехословаччину в 1968 р. та інш.

Роль    носіїв    масової    міжнародно-правової    свідомості    визначається    в    Підсумковому
документі    Віденської    зустрічі    НБСЄ   1989    р.    Документ    особливо    виділяє    необхідність міжнародних контактів викладачів, вчених, журналістів та ін.

Значного   результату   в   розвитку   міжнародно-правової   свідомості   досягли   такі   малі
соціальні  групи,  як  об'єднання  колишніх  в'язнів  гітлерівських  концтаборів,  інші  громадські організації.  Вони  добилися  перелому  в  правосвідомості  широкої  громадськості  європейських країн, виступивши за європейську інтеграцію, за європейську Хартію прав людини. Під тиском масових  організацій  Європейські  держави  уклали  Європейську  конвенцію  про  захист  прав  і свобод людини, створили Європейський суд з прав людини.

Внесок в розвиток міжнародної правосвідомості зробили національні меншини, корінні
народи.  Вироблення  проекту Декларації  прав  корінних  народів  в  Підкомісії  по  попередженню дискримінації  і  захисту  меншин  відбулося  завдяки  зусиллям  представників  корінних  народів шляхом   втілення   в   положення   Декларації   їх   розуміння   відповідних   міжнародно-правових положень.
Організації,    об'єднання,     міжнародні        рухи    називають    виразниками    міжнародної правосвідомості.    Вони    здатні    самостійно    здійснювати    функції    суб'єкта    міжнародної правосвідомості та їх ідеї все частіше втілюються у відповідні міжнародно-правові документи.
Суб'єктами    міжнародної    правосвідомості    є    також    суб'єкти    міжнародного    права: держави,  міждержавні  об'єднання  та  ін.  Міжнародно-правова  свідомість  таких  суб’єктів  може бути:

1)   загальною (носій - співдружність держав);

2)   індивідуальною (носій - окрема держава);

3)   асоціативну міжнародну правосвідомість (носій - міждержавна організація).


10.3. Структура міжнародно-правової свідомості Міжнародна правосвідомість складається з: а) міжнародно-правової психології і

б) міжнародно-правової ідеології.

Є також точка зору, що міжнародно-правова культура є третім складовим компонентом міжнародної правосвідомості.



Складовими міжнародно-правової психології є традиції, звичаї, уявлення, почуття тощо.

Вони мають відношення більше внутрішньодержавної сфери.
До  міжнародно-правової  ідеології  входять  міжнародно-правові  ідеї,  концепції  і  теорії конкретного суб'єкта міжнародної правосвідомості. Міжнародно-правова ідеологія розвивається паралельно    з    міжнародним    правом.    На    міжнародно-правову    свідомість    здійснює    вплив міжнародно-правова  ідеологія.  Міжнародно-правову  ідеологію  на  відміну  від  правосвідомості можна заборонити правовим актом (заборона нацистської ідеології, расистської ідеології).

Міжнародна правосвідомість змінюється лише через зміну своїх складових.


10.4. Функції міжнародної правосвідомості Міжнародна правосвідомість здійснює три основні функції: а) пізнавальну;

б) оціночну;

в) регулятивну.
Пізнавальна  функція  суб'єктів  міжнародної  правосвідомості  проявляється  в  з'ясуванні особливостей  існуючих  міжнародних  відносин  та  виявленні  можливостей  для  встановлення нових  відносин,  які  регулюються  міжнародним  правом  або  містять  прогалину в  міжнародному праві.  Завдяки    пізнавальній    функції    міжнародної    правосвідомості    встановлюються    рамки можливого міжнародно-правового впливу на міжнародні відносини.
Оціночна  функція  міжнародно-правової  свідомості  дозволяє  на  основі  зібраних  фактів зробити  їх  правову  оцінку.  Виробляється  судження  щодо  відповідності  певних  фактів,  подій міжнародному праву, міжнародній законності, прогнозується їх можливий вплив на міжнародний правопорядок.
Реалізація    цієї    функції    дозволяє    встановити    практичну    користь    діючої    норми міжнародного права, відображення нових потреб і інтересів суб'єкту міжнародного права.

Якщо ідеальна модель норми розходиться з діючою або така норма відсутня, міжнародно-

правова оцінка породжує в правосвідомості мотив.
Міжнародно-правовий  мотив  узгоджується  з  вираженими  в  правосвідомості  потребами, інтересами суб'єкта міжнародного права та породжує певну ціль (наприклад: підтримання миру і безпеки,   розвиток   дружніх   відносин,   співробітництво   у   вирішенні   проблем   міжнародного економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру, сприяння розвитку поваги до прав людини і основних свобод).

Цілі   міжнародної   правосвідомості   фіксують   прогалини   в   міжнародному   праві   та формують  міжнародно-правову  волю  окремого  суб’єкта  міжнародного  права.  Волю  може  бути втілено в конкретну норму міжнародного права.
Міжнародна  правосвідомість  проявляється  на  передправотворчій  і  правотворчій  стадії. Регулятивна  функція  міжнародної  правосвідомості  складається  у  корегуванні  дій  суб'єктів міжнародного  права  на  правотворчій  стадії.  На  цій  стадії  міжнародна  правосвідомість  виявляє найбільш ефективні засоби втілення правової ідеї в норму міжнародного права.
Реалізація   норм   міжнародного   права   також   залежить   від  рівня  міжнародно-правової свідомості.  Завдяки  регулятивній  функції  міжнародної  правосвідомості  суб'єкти  міжнародного права виконують відповідні правові вимоги.

 

Яндекс.Метрика >