загрузка...
-->
Професійна педагогіка – наука і навчальний предмет PDF Печать E-mail

Професійна педагогіка – наука і навчальний предмет

· роль і місце професійної педагогіки в системі наук про людину
· професійна педагогіка як галузь педагогічної науки
· предмет професійної педагогіки
· основні категорії професійної педагогіки
· тезаурус професійної педагогіки

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ
Роль і місце професійної педагогіки в системі наук про людину
Розвиток сучасної науки характеризується, процесами диференціації й інтеграції.
Диференціація науки виражається в тому, що розділи вже існуючих наук стають самостійними науками, а на стику декількох наук з'являються нові.
Для процесу інтеграції науки характерно насамперед більш глибоке проникнення в сутність явищ і пошуки загальних закономірностей для різних галузей наукового знання, а також широке використання універсальних для декількох наук методів і засобів наукового дослідження.
Ці процеси характерні і для педагогічної науки. Зокрема, процес диференціації педагогіки призвів до виникнення таких її галузей як:
- дошкільна педагогіка;
- педагогіка молодшого шкільного віку;
- педагогіка загальноосвітньої школи;
- професійна педагогіка (педагогіка професійної школи);
- школознавство (управління освітою і навчально-виховними закладами) і т.д.
Професійна педагогіка як галузь педагогічної науки.
Професійна педагогіка - це галузь педагогічної науки, що вивчає закономірності навчання людини професії і формування професійно важливих і соціально значимих якостей особистості працівника.
Професійна педагогіка підрозділяється на:
- педагогіку профтехосвіти (займається питаннями навчання і виховання в умовах ПТУ, ВПУ, професійних ліцеїв);
- педагогіку вищої школи закладів освіти І-ІІ рівня акредитації (займається питаннями навчання і виховання в умовах технікумів, коледжів);
- педагогіку вищої школи закладів освіти ІІІ-IV рівня акредитації (займається питаннями навчання і виховання в умовах інститутів, університетів, академій).
Профпедагогіка не могла розвиватися в рамках загальної педагогіки, обмеженої рамками загальноосвітньої школи. Її становлення пов’язане з розвитком професійно-технічної і вищої школи, науки, техніки, економіки, виробництва.
Складовими частинами наукового фундаменту профпедагогіки, крім загальної педагогіки є:
• загальна і педагогічна психологія;
• інженерна психологія;
• психологія праці;
• фізіологія праці;
• акмеологія (наука про досягнення вершин професійної майстерності).
Крім цього, профпедагогіка спирається на відповідні технічні й економічні науки.
Предмет професійної педагогіки
Предметом вивчення професійної педагогіки є:
1. Цілі і специфічні особливості виховання в умовах професійної школи, зв'язку і залежності між загальними і специфічними методами виховання в цих умовах, особливості формування наукового світогляду в учнів і студентів.
2. Зміст професійної освіти, що визначається соціальним замовленням і змінюється відповідно до суспільного і науково-технічного прогресу.
3. Особливості засвоєння науково-технічних знань, формування практичних умінь і професійних навичок, а також способів професійної діяльності, розвитку професійно важливих якостей і властивостей особистості.
4. Основи управління навчально-виховним процесом в умовах професійного навчального закладу.
Основні категорії професійної педагогіки
До основних категорій професійної педагогіки відносяться: професійна освіта, професійне навчання і професійне виховання.
Професійна освіта ? це процес, продукт і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, необхідних для кваліфікованої діяльності в рамках тієї чи іншої професії, а також правил і норм поведінки, прийнятих у певному професійному середовищі.
Професійне навчання ? це спільна діяльність інженера-педагога і учня по засвоєнню учнем системи науково-технічних знань за професією, а також умінь і навичок рішення типових професійних задач.
Професійне виховання - це спільна діяльність інженера-педагога і учня по засвоєнню учнем правил і норм поведінки, прийнятих у певному професійному середовищі, а також формуванню в нього професійно важливих і соціально значимих якостей особистості.
Тезаурус професійної педагогіки
До основних понять професійної педагогіки відносяться професія, спеціальність, кваліфікація, компетентність, компетенція.
Професія ? це обумовлений суспільним поділом праці рід постійної діяльності, що погоджується з нормами загальнолюдської моралі, базується на ексцентричній екологічній свідомості і є джерелом матеріального забезпечення людини.
Поняття професія і відповідний термін склалися давно. В міру диференціації праці виникла необхідність у терміні, що відображає поділ праці в рамках професії. Наприклад, професія слюсаря підрозділяється на ряд різновидів: слюсар-складальник, слюсар-ремонтник, слюсар-інструментальник і т.д.
Тому в ряді професій як результат поділу праці виділяють окремі спеціальності (професія ? слюсар; спеціальність – слюсар-інструментальник, професія ? лікар; спеціальності ? хірург, окуліст, терапевт і т.д.).
Спеціальність ? це різновид професійної діяльності, що охоплює порівняно вузьке коло робіт у професійній праці.
Крім спеціальностей в окремих видах професійної діяльності виділяють спеціалізації. Наприклад, професія ? лікар, спеціальність ? хірург, спеціалізація ? нейрохірург (оперує на головному мозку).
У такий спосіб спеціальність ? це більш вузьке поняття, ніж професія, а спеціалізація ? більш вузьке поняття, ніж спеціальність.
Кваліфікація ? це рівень підготовленості людини до виконання того чи іншого виду професійно-трудової діяльності. Можна також сказати, що кваліфікація ? це ступінь оволодіння професією.
Відповідно до класифікації академіка В.С. Ледньова можна виділити наступні кваліфікаційні рівні професійної підготовки:
0-й рівень ? некваліфіковані робітники;
1-й рівень ? фахівці робочої кваліфікації;
2-й рівень ? фахівці середньої ланки (техніки);
3-й рівень ? фахівці вищої ланки (інженери, лікарі, вчителі і т.д.);
4-й рівень ? фахівці наукової кваліфікації (кандидати, доктори відповідних наук).
Для робітників кваліфікація визначається відповідним розрядом. Іншими словами розряд ? це показник рівня кваліфікації робітника.
Для фахівців 2-го і 3-го рівнів показником кваліфікації може служити чи категорія клас (викладач 1-й категорії, лікар вищої категорії, юрист 3-го класу і т.д.). Вимоги виробництва до змісту праці працівника даної професії, спеціальності і даного рівня кваліфікації визначаються кваліфікаційною характеристикою.
Кваліфікаційна характеристика – це державний документ, що містить перелік вимог до знань, умінням і навичкам, якими повинний володіти фахівець даної професії того чи іншого рівня кваліфікації.
Кваліфікаційна характеристика робітника складається з двох розділів: «знати», що визначає знання, необхідні для виконання професійних функцій, і «уміти», що містить вимоги до умінь і навичок, якими повинний володіти робітник.
Усі кваліфікаційні характеристики робочих професій зібрані в «Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику» (ЄТКД).
Компетенція ? коло повноважень посадової особи, у межах якого вона повинна мати необхідні знання і має право приймати відповідальні рішення.
Компетентність ? це здатність працівника кваліфіковано виконувати певні види робіт у рамках конкретної професії, домагаючись високих кількісних і якісних результатів праці на основі наявних у нього професійних знань, умінь і навичок;
Компетенція і компетентність співвідносяться як належне і наявне.
Компетенція належить посаді, а компетентність – конкретному працівнику.

Можливі три варіанти співвідношення компетентності і компетенції:
А. Компетентність нижче компетенції.
У цьому випадку працівник не може займати визначену посаду через відсутність необхідних професійних знань, умінь і навичок в обсязі, який вимагається вищезгаданою посадою. Даний стан називається професійним (службовим) невідповідністю. Працівник має потребу в професійній допідготовці (у випадку якщо він претендує на заняття посади) чи підвищенні кваліфікації (якщо він у даний момент уже займає визначену посаду). 
Б. Компетентність відповідає компетенції.
Таке співвідношення свідчить про повну професійну (службову) відповідність.
В. Компетентність перевищує компетенцію.Дана ситуація характеризується неможливістю професійної самореалізації особистості в рамках даної посади. Досягнутий рівень компетентності вимагає надання нової чи посади документального його оформлення у виді присвоєння відповідного розряду, класу, категорії.
Необхідний рівень компетентності випускника професійного навчального закладу визначається стандартом професійної освіти (професійно-технічного чи вищого), однак випускнику обов'язково необхідний час для входження в професію, освоєння нової соціальної ролі, професійного самовизначення, формування професійно важливих і соціально значимих якостей особистості, придбання досвіду самостійного виконання професійної діяльності. Це викликає невідповідність компетентності і компетенції, що усувається в період професійної адаптації випускника.
Для випускника закладу професійної освіти динаміку приведення у відповідність компетенції і компетентності можна умовно зобразити в такий спосіб:

Об’єм професійних знань, умінь і навиків
Повертаючись до поняття кваліфікації можна визначити її графічно так:де:
V?кф   - об’єм професійних знань, умінь і навиків, що забезпечують даний рівень кваліфікації;
Vкф    - об’єм професійних знань, умінь і навиків, що забезпечують рівень кваліфікації попереднього щабля.
З приведеного малюнка видно, що рівень кваліфікації збігається з верхньою границею компетентності, тому що працівник повинен мати такий обсяг професійних знань, умінь і навичок, який би гарантував виконання самих складних робіт у межах даної компетенції. Нижня ж границя компетенції збігається з кваліфікацією попереднього рівня. Розглядаючи кваліфікацію як крапку на кривій компетентності, можна сказати, що кваліфікація ? це документально оформлений рівень компетентності.
Можна також стверджувати, що для повної відповідності займаної посади досягнутий працівником рівень компетентності повинен збігатися з рівнем кваліфікації і збігатися з верхньою границею зони компетенції.
Тоді зона компетенції визначається рівністю:
Vк = V?кф - Vкф (1)
Література для самоосвіти
1. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1995. – 237 с.
2. Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение. – К.: Выща шк., 1990. – 248 с.
3. Основы профессиональной педагогики: Профпедагогика / под ред. С.Я. Батышева и С.А. Шапоринского. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1977. – 504 с.
4. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. Зайчук, Н.М. Розенберг та ін. / За ред. Н.Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 1992. – 334 с.
5. Профессиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям. – М.: Ассоциация "Профессиональное образование", 1997. – 512 с.

 

Яндекс.Метрика >