...
КОНКУРСНІ ТА ВИДОВИЩНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ PDF Печать E-mail

КОНКУРСНІ ТА ВИДОВИЩНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ

1. Особливості конкурсних програм.
2. Видовищні форми дозвілля.
3. Концерт як видовищна форма організації дозвілля.
4. Фестиваль як різновид масових дозвіллєвих заходів.
1. Особливості конкурсних програм.
Конкурсні форми дозвілля – це складне поєднання різних форм культурно-дозвіллєвої діяльності, в основі яких лежить конкурс, змагання. До конкурсних форм організації дозвілля належать вікторини, естрадні виступи, спортивні, художні, мистецькі конкурсні вечори, які об’єднують ерудитів, витівників, самодіяльних співаків, акторів та інших талановитих людей. За тематикою конкурсні форми дозвілля поділяють на пізнавальні, розважальні, професійні тощо.
За кількістю учасників ці форми поділяють на командні (“КВК”, “Брейн-ринги”, “Старти надій” тощо) та індивідуальні (“Міс ...”, “Супермен”, “Зоряний час”, “Поле чудес”, “Таврійські ігри” та ін.).
Найбільш поширеними є такі види конкурсних форм дозвілля: ігрові (“КВК”, “Кохання з першого погляду”), шоу-вікторини (Щасливий випадок”) конкурси-змагання (“Міс ...”), спортивні конкурси-змагання (“Сильні, сміливі, спритні”), мистецькі конкурси (гумористів, читачів) та інші.
Щоб організувати конкурс необхідно:
- за декілька тижнів розробити умови конкурсу та вимоги до учасників;
- організувати рекламу конкурсу;
- розробити програму або сценарій конкурсу;
- підібрати учасників і членів команд;
- визначити місце проведення, подбати про його художнє оформлення виготовити необхідний реквізит;
- визначити склад жюрі;
- підготувати ведучих конкурсної програми;
- знайти спонсорів.
Найбільш поширеною конкурсною формою дозвілля є “КВК”. Організація “КВК” вимагає перш за все врахування вікової специфіки аудиторії. Тематика “КВК” може бути різною. Традиційною для “КВК” є така схема проведення:
- вихід і привітання команд;
- представлення жюрі;
- розминка;
- конкурс капітанів;
- змагання команд;
- конкурс болільників;
- домашнє завдання;
- ігри команд;
- підведення підсумків і урочисте завершення конкурсу.
У жюрі прийнято запрошувати компетентних спеціалістів, думці яких гравці довіряють і з рішенням яких погоджуються. Об’єктивність рішень жюрі – основа цікавості конкурсу.
Ведучий – одна з головних дійових осіб. Ерудиція, кмітливість, вміння захопити зал, комунікабельність, почуття гумору, такту, енергійність, організаторські здібності, допитливість – ось неповний перелік тих якостей, які повинні бути притаманні ведучому.
1. Видовищні форми дозвілля.
Видовища популярні з часів Давньої Греції і Давнього Риму. Видовищні форми дозвілля сьогодні ще називають “шоу”. Шоу-програма – це масова форма організації відпочинку. “Шоу” у перекладі з англійської – вистава розважального жанру. Шоу-програми порівняно великі за масштабами території та глядацькою аудиторією.
До програми шоу входять видовища: інсценізації, театралізовані виступи, покази, конкурси, використовуються слайди, кіно- та танцювальні супроводи, елементи гумору, клоунада, пантоміма тощо. У шоу-програмах відсутнє громіздке декоративне оформлення, але багато світлових ефектів. І кожна зміна світла – це певна зміна номеру, мізансцени. Світло створює святкову атмосферу, відповідний настрій, підкреслює сцену. У таких програмах беруть участь професійні актори, зірки естради, їх безпосереднє спілкування з глядачами, прихильниками їх таланту є досить популярним.
Для підготовки шоу-програм використовують такий монтажний лист:
№ час виконавці дія текст звукоряд світлоряд відеоряд реквізит костюм


До видовищних форм дозвілля відносять театральний концерт, шоу-програми, фестивалі та інше. Надзвичайно популярними є авторські шоу-програми, присвячені акторам, художникам, поетам та іншим відомим людям.
Примірний план проведення ток-шоу такий:
1. Музична заставка, яка сповіщає про початок ток-шоу.
2. Вихід ведучого, його вітання з глядачами. Оголошення теми ток-шоу, представлення героя (героїв).
3. Вихід героя ток-шоу, його вітання з глядачами.
4. Повідомлення деяких відомостей про героя ток-шоу.
5. Інтерв’ю (бесіда) ведучого з героєм (приблизно 10 запитань).Ця частина може перериватись відео матеріалом про героя, зачитуванням уривків з газет, журналів, книг, доповненнями і коментарями самого герою.
6. Запитання присутніх до героя ток-шоу і його відповіді. Може бути організований конкурс на краще запитання, автор якого отримує приз від героя ток-шоу.
7. Заключне слово ведучого, подяка глядачам і герою за участь у ток-шоу.
2. Концерт як видовищна форма організації дозвілля.
Поняття “концерт” (у перекладі “змагання”) вживається у різних значеннях:
1)– це музичний твір для одного чи декількох інструментів і оркестру, яким притаманна віртуозна сольна партія, змагання соліста з концертом;
2) – це публічне виконання творів мистецтва за заздалегідь визначеною програмою.
Концерти бувають збірні, тематичні, театралізовані.
У збірному концерті поєднуються виступи артистів різних жанрів: читців, співаків, музикантів, танцорів, які не пов’язані між собою.
Тематичний концерт присвячується одній темі, даті, події. Номери пов’язані між собою, доповнюють один одного, випливають один з одного.
Театралізований концерт – це концерт-спектакль, що є органічним сплавом різних видів мистецтв. У такому концерті застосовують елементи театрального мистецтва, такі як художнє слово, мізансцена, музика, світло, шуми, художнє оформлення, просторова композиція тощо.
Театралізований концерт має тему, ідею, сюжетний хід, рольових персоніфікованих ведучих, сценографію (спеціально створене оформлення, яке визначає і виражає образ цього концерту і кожного номера чи епізоду), передбачає театральні костюми, грим тощо. Для створення сценічної атмосфери у концерті використовується світло, музика, шуми, на фоні яких розвивається дія.
Концерт повинен мати пролог, основну частину (15 –20 номерів), фінал.
Етапи роботи над театралізованим концертом:
1. Визначити тему та основну ідею концерту.
2. Визначити форму концерту (концерт-огляд, концерт мітинг, концерт-видовище).
3. Відібрати концертні номери.
4. Визначити сюжетний хід.
5. Підібрати художні засоби.
6. Розробити сценарій концерту.
7. Розробити план-графік підготовки і випуску концерту, в якому передбачені:
7.1. Робота з ведучим над текстом.
7.2. Робота над зведеними номерами.
7.3. Створення зв’язок між номерами.
7.4. Зведення номерів в епізоди.
7.5. Введення в епізоди фонової музики, шумів, світлового оформлення тощо.
7.6. Проведення:

а) монтажувальної репетиції;

б) зведеної репетиції по блоках чи епізодах;

в) прогонної репетиції;

г) генеральної репетиції в костюмах.
3. Фестиваль як різновид масових дозвіллєвих заходів.
Фестиваль (в перекладі з французьської – святковий) – це масове свято, показ, огляд досягнень музичного, театрального, естрадного, циркового чи кіномистецтва. За значенням фестивалі бувають місцеві, національні, міжнародні. За жанром – музичні, пісенні, театральні, народної творчості, кінофестивалі тощо.
Фестивалем, як правило, охоплюється велика кількість учасників і заходів. Тривалість фестивалю – від 1 – 3 днів до кількох місяців. Підготовка фестивалю передбачає велику організаційну роботу, якою займається оргкомітет.
Проведення фестивалю включає: урочисте відкриття, низку різноманітних заходів (конкурси, концерти, шоу, зустрічі тощо), закриття фестивалю. Досить часто у роботі фестивалю бере участь жюрі.

 

Яндекс.Метрика >