загрузка...
-->
Дидактичні системи професійного навчання PDF Печать E-mail

Дидактичні системи професійного навчання

· поняття “системи навчання”
· стислий історичний огляд організації діяльності систем професійного навчання, їх переваги та недоліки
Основні терміни теми: система навчання, система професійного навчання, предметна, операційна, операційно-поточна, операційно-предметна, операційно-комплексна, моторно-тренувальна та проблемно-аналітична системи професійного навчання

Поняття “системи навчання”
Під “системою навчання” розуміють впорядкований і певним чином відібраний для навчання навчальний матеріал, зв’язаний між собою на основі дидактичної обробки, для послідовного озброєння учнів знаннями, навиками та уміннями.
Система навчання повинна відповідати змісту навчання, цілям виховання і освіти. Відбір цього змісту і його дидактична обробка в певній системі – одне з найважливіших завдань методистів.
Система професійного навчання – це об’єктивна єдність змісту, форм, методів навчання і дидактичних засобів професійної підготовки, яка забезпечує учням можливість послідовно оволодівати трудовими прийомами, комплексами трудових операцій і видами робіт, характерних для даної професії.
Стислий історичний огляд організації діяльності
систем професійного навчання, їх переваги та недоліки
В дидактиці професійного навчання розрізняють предметну, операційну, операційно-поточну, операційно-предметну, операційно-комплексну, моторно-тренувальну та проблемно-аналітичну. Кожній системі професійного навчання притаманні свої виробничі, педагогічні, психологічні і фізіологічні особливості формування навичок і умінь в учнів на окремих періодах навчання. Будь-яка система професійного навчання повинна мати зміст, певну структуру, зв’язок між структурними елементами, який обумовлює їх цілісність. Головне в системі професійного навчання – це забезпечення єдності наступних компонентів: змісту теоретичного і виробничого навчання; навчально-матеріальної бази і умов навчання; діяльності інженера-педагога або майстра виробничого навчання; діяльності учня.
Розглянемо системи професійного навчання в хронологічному порядку їх виникнення:
Предметна система – виникла в умовах ремісничого виробництва, коли навчання проводилося у формі індивідуального учнівства. В основу навчання була покладена ідея послідовного формування умінь і навичок виготовлення окремих деталей певного завершеного виробу. Учні набувають умінь і навичок одночасно з кількох операцій, які входять до змісту конкретної професії.
Переваги Недоліки
- відкрились можливості раннього включення учнів у продуктивну діяльність;

- учні наочно бачили конкретні результати своєї праці, що сприяло виникненню пізнавального інтересу до оволодіння конкретною професією - ігнорувалися раціональні вимоги до наступності, систематичності (фор-мування виробничих операцій, пере-хід від однієї операції до наступної визначалися не поступовим усклад-ненням змісту виробничого навчання, а особливостями технологічного процесу виготовлення даного виробу)

Операційна система – була вперше запропонована в 60-70-х роках ХІХ ст. в майстернях МВТУ (сьогодні МДТУ ім. М.Г. Баумана). Суть цієї системи полягає у послідовному оволодінні прийомами виконання окремих операцій, не пов’язаних між собою в межах єдиного технологічного процесу, фактично незалежних від виду продукції, що вироблятиметься.
Переваги  Недоліки
- дає змогу оволодіти операціями, які потрібно сформувати, засвоїти у потрібній послідовності відповідно до вимоги поступового зростання складності їх виконання;

- зростання систематичності навчання;

- полегшується контроль роботи учнів - об’єкти вправ з професійної підготовки часто не відповідають реальним об’єктам, мають відверто штучний, учнівський характер;

- значний інтервал між засвоєнням окремих умінь і часом їх використання у виробничій практиці

Операційно-предметна система – формування певних дій відбувається у процесі виготовлення окремих виробів, складність яких постійно зростає. Скажімо, перший виріб виготовляється на базі 5-6 нескладних операцій, наступний – такої ж кількості операцій, але більш складних та ін.
Переваги  Недоліки
- учні бачили результати своєї праці, що викликало в них інтерес до роботи, яка виконувалась - процес виготовлення виробів практично здійснювався за шаблоном;

- учні не могли виконувати операції на потрібному рівні якості, оскільки в процесі навчання не приділялося потрібної уваги вправам для формування окремих умінь і навичок

Операційно-поточна система – учень виконує одну операцію, а потім передає деталь на сусіднє робоче місце. Далі він отримує нову деталь, повторює ту ж саму операцію. Щоб засвоїти нову операцію, учень повинен зайняти сусіднє робоче місце на лінії. Послідовність операцій і становить зміст технологічного процесу.
Переваги  Недоліки
- підвищення продуктивності праці досягається лише за умови тривалого виконання кожної з операцій на кожному робочому місці і випуску стабільної продукції - складність організації послідовного переходу учнів з одного робочого місця на інше;

- зниження якості продукції при зміні умов роботи

Операційно-комплексна система – протягом першого етапу навчання з будь-якої професії учні послідовно вивчають потрібні операції, а далі вони виконують комплексні роботи, які містять раніше сформовані операції. При виконанні комплексних робіт можна досягнути подвійної мети: по-перше, вдосконалити вміння виконувати операції, по-друге, набути умінь виконувати на базі кількох операцій комплексну роботу, яка відповідає даному технологічному процесу. Зміст окремих комплексних робіт у процесі навчання поступово ускладнюється.
Переваги  Недоліки
- комплексну роботу можна проводити у процесі реальної продуктивної праці учнів;

- учні поступово оволодівають саме тими способами і прийомами роботи, які стануть у пригоді їм у наступній професійній діяльності - розрахована на навчання робітників переважно ручним та машино-ручним професіям безпосередньо в навчальних умовах;

- в підготовчий період виникають труднощі по включенню учнів в виробництво корисної продукції;

- недостатньо сприяє розвитку таких компонентів трудової діяльності як організація праці, контроль роботи;

- гальмує в ряді випадків вдосконалення трудових прийомів, так як в вправах вони в чистому вигляді не зустрічаються

Моторно-тренувальна система (система ЦІП) – виникла в 30-ті роки ХХ ст. у Центральному інституті праці (Москва). ЇЇ особливості полягали у глибокому, доведеному до повного автоматизму розчленуванні трудового процесу під час навчання, розробці вправ для формування не тільки окремих прийомів, а й окремих рухів.
Переваги  Недоліки
- правильна побудова трудових рухів і робочих прийомів при виконанні виробничих операцій;

- учні настроюються на швидку, ритмічну працю - стандартний, дещо “механічний” підхід до виконання роботи, який перешкоджає свідомому удосконале-нню трудових навичок

Проблемно-аналітична система – запропонована академіком С.Я.Батишевим на початку 60-х років ХХ ст. Весь матеріал програми виробничого навчання розподіляють на окремі навчальні проблеми, кожна з яких має, наскільки це можливо, самостійне значення. Учні засвоюють необхідні уміння і навички, вивчаючи проблему за проблемою у чітко визначеній послідовності, а після вивчення усіх проблем переходять до вивчення технологічного процесу, але вже більш детально і на більш високій науковій основі.
Проблемно-аналітична система передбачає три послідовних періоди виробничого навчання:

- вивчення окремих ситуацій і вправи в їх виконанні;

- вивчення проблеми в цілому і вправи в її виконанні;

- вивчення всього технологічного процесу і самостійне виконання завдань по його веденню, регулюванню та контролю.
В кожному періоді розрізняють два етапи навчання:

1) етап рішення інтелектуальних завдань;

2) етап самостійної роботи учнів під керівництвом інструктора, коли в них вже остаточно формуються і закріплюються виробничі навики і уміння.
Переваги 
- більшою мірою, ніж інші системи, відповідає вимогам науково-технічного прогресу;

- полегшується не тільки розв’язання важливих виробничих проблем, а й зростає розумова активність учнів

Література для самоосвіти:
1. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1995. – 237 с.
2. Основы профессиональной педагогики: Профпедагогика / Под ред. С.Я. Батышева и С.А. Шапоринского. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1977. – 504 с.
3. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. Зайчук, Н.М. Розенберг та ін. / За ред. Н.Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 1992. – 334 с.
4. Профессиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям. – М.: Ассоциация "Профессиональное образование", 1997. – 512 с.

 

Яндекс.Метрика >