загрузка...
-->
Надзвичайні ситуації мирного та воєнного часів, їх класифікація PDF Печать E-mail


Надзвичайна ситуація (НС)
— це порушення нормальних умов життєдіяльності людей на певній території, викликане ава-рією, катастрофою, стихійним чи екологічним лихом, а також ма-совим інфекційним захворюванням, що може призвести до людсь¬ких жертв і матеріальних втрат.
Згідно із сучасним уявленням, надзвичайні ситуації із загибел-лю чи несмертельним ураженням 10 і більше людей, які потребу-ють невідкладної медичної допомоги, називають катастрофами.
Надзвичайні ситуації класифікують за такими ознаками:
-    ступенем раптовості: раптові (непрогнозовані) й очікувані (прогнозовані). Легше прогнозувати соціальну, політичну, еконо-мічну ситуації; складніше — стихійне лихо; своєчасне прогнозу-вання НС і правильні дії дають можливість уникнути значних ма-теріальних втрат, а в окремих випадках запобігти загибелі людей;
-    швидкістю поширення: НС можуть мати вибуховий, стрім-кий, помірний і плавний характер. До стрімких найчастіше нале-жать більшість військових конфліктів, техногенних аварій, сти-хійні лиха. Відносно плавно розвиваються ситуації екологічного характеру;
-    масштабом поширення: НС можна поділити на об’єктові, місцеві, регіональні, державні та глобальні. До об’єктових і міс-цевих належать ситуації, які не виходять за межі одного функці-онального підрозділу, виробництва, населеного пункту. Регіональ¬ні, державні та глобальні НС охоплюють цілі регіони, держави або кілька держав;
-    тривалістю дії: НС можуть мати короткочасний або затяж-ний характер. Усі НС, у результаті яких відбувається забруднен-ня довкілля, відносять до затяжних;
-    за характером НС можуть бути умисними й неумисними. До умисних відносять більшість національних, соціальних і війсь¬кових конфліктів, а також терористичні акти. Стихійні лиха за по-ходженням є неумисними. До цієї групи належить також біль-шість техногенних аварій і катастроф.
До надзвичайних ситуацій природного походження відносяться метеорологічні, тектонічні, телуричні, топологічні та космічні явища.
Метеорологічні небезпечні явища: аерометеорологічні: бурі, ура¬гани, шторми, смерчі, шквали, торнадо, циклони; агрометеорологі-чні: великий град, злива, снігопад, сильний туман, сильні морози, надзвичайна спека, посуха; природні пожежі: лісові, торф’яні, поже¬жі хлібних масивів, підземні пожежі займистих корисних копалин.
Тектонічні й телуричні небезпечні явища: землетруси, вивер-ження вулканів.
Топологічні небезпечні явища:
-    гідрологічні: повені, паводки, вітрові нагони, підтоплення;
-    агрологічні: зсуви, силові потоки, обвали, лавини, осипи, цунамі, провал земної поверхні.
Космічні небезпечні явища: падіння метеоритів, залишків ко-мет і штучних космічних апаратів, інші космічні катастрофи.
Надзвичайні ситуація антропогенного походження.
Транспортні: автомобільні, залізничні, авіаційні, водні, трубо-провідні.
Виробничі небезпечні явища:
?    з вивільненням механічної енергії: ушкодження чи руйну-вання механізмів, агрегатів, комунікацій, обвалювання конструк-ції споруд;
?    гідродинамічні (вибухи гребель з утворенням хвиль прориву й катастрофічного затоплення); прориви гребель з утворенням про¬ривного паводка; прориви гребель, що призвели до змиву родючо-го шару ґрунтів або відкладення наносів на великих територіях;
?    з вивільненням термічної енергії: пожежі (вибухи) у будин-ках, на технологічному устаткуванні; пожежі (вибухи) на об’єк¬тах видобутку, переробки, зберігання легкозаймистого пального та вибухових речовин; пожежі (вибухи) на транспорті, у будин-ках житлового, соціально-побутового й культурного призначен-ня; виявлення боєприпасів, що не розірвалися; втрата легкозай-мистого пального й вибухових речовин;
?    з вивільненням радіоактивності: аварії на АЕС, АЕУ вироб¬ничого й дослідного призначення з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР) у довкілля; аварії з викидом (погро-зою викиду) РР на підприємствах ядерного паливного циклу (ЯПЦ); аварії на транспортних і космічних засобах, що містять ядерні матеріали;
?    з вивільненням небезпечних хімічних речовин у процесі їх виробництва, переробки або збереження (поховання); аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) СДОР; утворення й по-ширення СДОР у процесі протікання хімічних реакцій;
?    витік бактеріологічних агентів: порушення правил експлуа-тації об’єктів водопостачання й каналізації; порушення техноло-гії в роботі підприємств харчової промисловості; порушення ре-жиму роботи установ санітарно-епідеміологічного (мікробіоло¬гічного) профілю;
Специфічні небезпечні явища:
?    інфекційна захворюваність: одиничні випадки екзотичних й особливо небезпечних інфекційних захворювань; групові випад-ки особливо небезпечних інфекцій; епідемія; пандемія; захворю-ваність тварин (ендоотія, епізоотія, пандроотія); хвороби рослин: прогресуюча епіфітотія; панфітотія; масове поширення шкідни-ків рослин.
Соціально небезпечні явища:
?    війни (війни відносять до спеціальних і соціально небезпеч¬них явищ);
?    військові конфлікти;
?    тероризм, суспільні негаразди, корупція, безладдя в усіх сферах життя;
?    алкоголізм, наркоманія, токсикоманія тощо.
Серед природних катастроф найчастішими (90 %) є такі чоти-ри види: повені (становлять 40 % загальної кількості надзвичай-них ситуацій природного походження), тайфуни (на них припа-дає 20 % катаклізмів), землетруси й посухи — по 15 %.
Якщо врахувати приведену вище класифікацію, то кожній надзвичайній ситуації можна дати якісну й кількісну характерис-тику. При цьому катастрофами (з урахуванням вимог Всесвітньо-го Інституту Захисту) вважають події з кількістю загиблих не ме-нше 10 осіб.
За даними табл. 3.1, співвідношення природних і техногенних катастроф приблизно 1:4. Серед природних катастроф на першо-му місці повені (8,15 %), далі йдуть землетруси (7,22 %) й урага-ни (5,2 %). Щодо катастроф техногенного походження, то тут пе-реважають аварії на авіаційному, автомобільному, залізничному, морському й річковому транспорті (65,7 %).
За ступенем тяжкості, згідно із загальноприйнятою концеп-
цією, катастрофи класифікують на:
?    малі, з кількістю загиблих і поранених 25—100 осіб, з кіль-кістю людей, які потребують госпіталізації, від 10 до 50;
?    середні, з кількістю загиблих 101—1000 осіб, з наданням кваліфікаційної допомоги 51—250 потерпілим;
?    великі, з кількістю загиблих понад 1000 і таких, які потре-бують госпіталізації більш як 250 людей.
З огляду на це, подаємо статистичні дані про найбільші при¬родні й антропогенні катастрофи XX століття (див. табл. 3.2 і 3.3).
У разі прогнозування втрат під час природних катастроф наведені дані можуть бути використані як вихідні, але з обов’¬язковими виправленнями, що враховують вид надзвичайної ситуації, її масштаби, місце події, пору року, час доби та інші чинники. Особливість НС природного характеру полягає в то-му, що вони здебільшого дуже важко передбачувані, тому про-гнозовані за да¬ними статистики втрати завжди необхідно опе-ративно уточнювати.
Таблиця 3.1
СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПРО ЧАСТОТУ КАТАСТРОФ, %
Тип катастроф    США    Інші країни    Усього
Природні катастрофи (статистика за 1948—1997 рр.)
Повені    1,12    7,03    8,15
Урагани    0,70    4,50    5,20
Землетрусу    0,10    4,12    7,22
Торнадо    1,98    —    —
Метеорити    0,0001    —    —
Техногенні катастрофи (статистика за 1989—1998 рр.)
Авіація    5,05    18,25    23,30
Автомобільний транспорт    1,20    16,80    18,00
Судноплавство    1,95    13,10    15,05
Пожежі та вибухи    3,60    9,45    13,05
Залізничний транспорт    0,35    9,0    9,35
Шахти    0,75    5,30    6,05
Греблі    0,14    0,45    0,59
Сховища газу    0,0015    —    —
АЕС    0,00003    —    —
Значний інтерес викликають статистичні дані про можливість виникнення та ймовірні прогнози НС, що найчастіше зустріча-ються на території нашої країни.
Найбільш непередбачуваними, раптовими, з величезною кіль-кістю жертв і руйнувань є землетруси. Досі неможливо з упевне-ністю передбачити місце й точний час початку цього явища при-роди. Об’єктивними ознаками лиха, що наближається, є незвична поведінка тварин і птахів, світіння вершин гір і дерев, зміна рівня води в криницях. Ці ознаки з’являються за кілька годин, а іноді й за добу до землетрусу.
Таблиця 3.2
КІЛЬКІСТЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ у 90-х роках ХХ століття
Рік    Кількість надзвичайних ситуацій    Постраждало, тис. осіб    Загинуло, тис. осіб
Усього    Техногенного характеру    Природного характеру       
1991    334    209    125    25    236
1992    1015    769    246    68    947
1993    1027    905    122    18    1320
1994    1322    1097    225    51    2672
1995    1369    1088    281    57    4679
1996    1349    1034    315    20    2120
1997    1665    1174    360    83    1735
Таблиця 3.3
НАЙБІЛЬШІ ПРИРОДНІ КАТАСТРОФИ XX століття
Вид катастрофи    Кількість жертв, тис. осіб    Місце й рік катастрофи
Виверження вулкана    30 000    о. Мартиніка, 1902 р.
Зсув    3000    Італія, 1962 р.
Повінь    800 000    о-ви Бенгальської затоки, 1970 р.
Тайфуни    207 000    Пакистан, 1970 р.
Землетрус    650 000    Китай, 1976 р.
Селеві потоки    29 000    Колумбія, 1985 р.
Град    346    Індія, 1988 р.
Таблиця 3.4
ХАРАКТЕРИСТИКА ЖЕРТВ ПІД ЧАС ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ
Катастрофи    Середня кількість    Співвідношення кількості загиблих і поранених
Авіаційні    10—100    10:1
Автомобільні    до 10    1:5
На морському транспорті    10—100    —
Залізничні    10—100    1:10
Вибухи на великих об’єктах    10—100    1:10
Пожежі в будинках    10—100    1:10, 1:20
Аварія з викидом СДОР    10—100    1:50
Вибухи в шахтах    до 10    1:5
За даними літературних джерел, тільки один раз, у 1963 році, у Китаї вдалося завчасно сповістити людей про можливий земле-трус. У результаті загинуло лише 1300 людей, а за масштабами руй¬нувань могли б загинути десятки тисяч. Землетруси бувають на 1/10 частині всієї поверхні континентів Землі. За даними ЮНЕСКО, за останні десятиліття від цього стихійного лиха загинуло понад 1 млн людей. Деякі відомості про землетруси та їх імовірність на території нашої країни подано в табл. 3.5.
Територія України, що має прибережну смугу, зазнає штормів і ураганів. За останні 200 років зареєстровано кілька десятків урага-нів, що стали причиною тисяч жертв. Що ж до повеней, то вони спри¬чиняють смерть не на всій території нашої країни. Людські жертви можуть бути невеликими, але значна кількість людей залишається без даху над головою, повені також завдають чималих матеріальних збитків. Деякі статистичні дані про повені наведено в табл. 3.6.
Для території нашої країни характерними є обвали, лавини, селеві потоки, зсуви. Статистичні дані про ці стихійні лиха наве-дено в табл. 3.7. За останні 80 років в Україні зареєстровано сотні подібних катастроф. Такі лиха передбачувані лише у гірській міс¬цевості, регіонах з пересіченим ландшафтом, який характеризу-ється наявністю ярів, пагорбів. У світі накопичено певний досвід попередження значних руйнувань і жертв під час таких лих.
У 1996 р. затверджено Положення уряду про класифікацію НС природного й техногенного характеру. Відповідно до зазначеного документа, НС класифікують залежно від кількості потерпілих, кількості населення з порушенням умов життєдіяльності, розмірів матеріальних збитків, а також меж поширення уражаючих факторів.
Таблиця 3.5
СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПРО ЗЕМЛЕТРУСИ
Сила    Середня
кількість
на рік    Радіус
струсів,
км    Прогнози наслідків
за шкалою Ріхтера    за 12-баль¬ною шкалою           
до 4    IV—V    8000    0—15    Руйнувань немає
4—6    VI—VІІ    900    5—30    Тріщин у будинках, жертв немає
6,1—7,0    VІІІ—IХ    140    20—80    Руйнування окремих будин¬ків, одиничні жертви
7,1—8,0    Х—ХI    15    50—120    Масові обвалювання будин¬ків. Загибель значної кіль-кості людей
8,0    ХI—ХІІ    I    80—160    Руйнування міст. Масові жертви. Національна ката¬строфа. Необхідна міжна-родна допомога
Надзвичайні ситуації поділяють на об’єктові, місцеві, регіона-льні, загальнодержавні.
Об’єктові — потерпілих не більш як 20 осіб з них одна люди-на загинула; порушень умов життєдіяльності населення зазвичай немає; зона НС не виходить за межі об’єкта виробничого чи соці-ального призначення.
Місцеві — потерпілих від 20 до 50 людей, загиблих — 1—2 особи; порушені умови життєдіяльності для населення чисельні-стю від 100—300 осіб; матеріальний збиток становить близько 1 % зведеного місцевого бюджету; зона НС не виходить за межі населеного пункту.
Таблиця 3.6
СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПРО ПОВЕНІ НА ТЕРИТОРІЇ НАШОЇ КРАЇНИ
Вид повені    Середня кількість на рік    Площа,
що опинилася
під водою, км2    Кількість загиблих    Кількість тих, хто залишився без даху
Сезонні паводки    1—10 на багатьох водоймах    10—100    —    —
Закінчення табл. 3.6
Вид повені    Середня кількість на рік    Площа,
що опинилася
під водою, км2    Кількість загиблих    Кількість тих, хто залишився без даху
Затяжні дощі, ви-хід рік з берегів    1 раз
на рік    10—100    одиничні випадки    100—1000
Те ж саме для сис¬тем рік і каналів    1 раз на 10 років    100—1000    10—100    30—40 %
до кількості населення за-топленої зони
Руйнування
гребель    одиничні за всю історію    10—100    100—1000    1000—10 000
Циклони, катаст-рофи, урагани на всьому узбережжі    1 раз на 10 років    1000—100 000    100 000    100 000—
1 000 000
Таблиця 3.7
СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПРО СНІГОПАДИ,
СЕЛЕВІ ПОТОКИ, ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ
Вид
стихійного лиха    Частота
на рік    Площа,
км2    Кількість загиблих    Кількість тих, хто залишився без даху
Снігопади    10—100    Територія насе-лених пунктів    одиниці    —
Лавини, селеві потоки, зсуви    1—10    1—10    10—100    100—1000
Лісові пожежі    10—100    100—1000    10—100    до 80 %
населення
Регіональні — потерпілих від 50 до 300 осіб, серед них загиб-лих 3—5 людей; порушені умови життєдіяльності 500—1000 лю-дей; матеріальний збиток становить 10 % зведеного річного бюд¬жету; зона НС охоплює територію двох областей.
Загальнодержавні — потерпілих понад 300 людей, загиблих більше 5 осіб; порушені умови життєдіяльності 1000 осіб; мате-ріальний збиток становить понад 10 % зведеного річного бюдже-ту; зона НС охоплює більш як дві області.
Основною метою такої класифікації є визначення й розмежу-вання повноважень організацій і територіальних органів влади під час ліквідації наслідків НС.

 

Яндекс.Метрика >