загрузка...
Ергономічні та психологічні основи безпеки життєдіяльності PDF Печать E-mail


1.1. ергономічні основи безпеки життєдіяльності;
1.2. психологія безпеки життєдіяльності.

1.1. Ергономічні основи безпеки життєдіяльності
Безпеки життєдіяльності (БЖД) - комплексна дисципліна, яка опирається на дані суміжних наук. Однією з таких наук є ергономіка.
Ергономіка вивчає функціональні можливості людини в процесі діяльності з метою створення таких умов, які роблять діяльність ефективною і забезпечують комфорт для людини. Іншими словами, мова йде про визначенні сумісності характеристик людини і характеристик середовища. Ергономіка намагається пристосувати техніку до людини. Але це не завжди задача, яку можна вирішити. БЖД розглядає і проблеми пристосування людини до техніки.
Фахівці в області ергономіки виділяють п’ять видів сумісності, забезпечення яких гарантує успішне функціонування систем «людина-середовище» і «людина-виробництво»: інформаційна, біофізична, енергетична, просторово-антронометрична і техніко-естетична.
В складних системах оператор майже завжди безпосередньо не керує фізичними процесами. Часто він віддалений від місця їх виконання на великі (значні) відстані. Об’єкти керування можуть бути невидимими, невідчутними. Оператор бачить покази приладів, екранів, схем, чує сигнали, які свідчать про хід процесу. Всі ці пристрої називають засобами відображення інформації (ЗВІ). При необхідності оператор користується ручками, кнопками, вимикачами і іншими органами керування, які в сукупності утворюють сенсомоторне поле. ЗВІ і сенсомоторні присторої - це інформаційна модель машини (комплексу). Через неї оператор і забезпечує керування найбільш складними системами. Завдання ергономіки полягає в тому, щоб забезпечити створення такої інформаційної моделі, яка б відображала всі необхідні характеристики машини в даний момент і в той же час дозволяла б оператору безпомилково приймати і переробляти інформацію, не перевантажуючи його увагу і пам’ять. Ця задача дуже складна. Від її рішення залежить безпека, точність, якість, продуктивність праці оператора. Інакше кажучи, інформаційна модель повинна відповідати психофізіологічним можливостям людини. В цьому і полягає вимога інформаційної сумісності.
Біофізична сумісність має на увазі створення такого навколишнього середовища, яке б забезпечувало достатню працездатність і нормальний фізіологічний стан оператора. Ця задача поєднується з вимогами охорони праці. Граничні значення для багатьох факторів навколишнього середовища встановлені законодавством, але вони не завжди ув’язані з функціональними завданнями та можливостями оператора. Тому при розробці машин з’являється необхідність спеціального дослідження параметрів шуму, вібрації, освітлення, повітряного середовища і т.д.
Силові та енергетичні параметри людини мають визначені межі. Для приведення в дію сенсомоторних пристроїв (кнопок, перемикачів і т.д.) можуть бути потрібні дуже великі або надзвичайно малі зусилля. І те, і друге погано. В першому випадку людина буде втомлюватись, що може привести до небажаних наслідків в керуючій системі. У другому випадку можливе зниження точності роботи системи, так як оператор не почуває опору важелів. Енергетична сумісність передбачає узгодження органів управління машиною з оптимальними можливостями оператора у відношенні прикладених зусиль, витраченої потужності, швидкості і точності руху.
Просторово-антронометрична сумісність передбачає врахування розмірів тіла людини, можливості огляду оператора зовнішнього простору, положення (пози) оператора в процесі праці. При рішенні цієї задачі визначають об’єм робочого місця, зони досягнення для кінцівок оператора, відстань від оператора до приладного пульту та ін. Деяка складність забезпечення цієї сумісності полягає в тому, що антронометричні показники у людей різні. Сидіння, що задовольняє людину середнього зросту, може виявитись надзвичайно незручним для людини маленького або дуже високого зросту. Як поступити в таких випадках? Відповідь на це питання дає ергономіка.
Техніко-естетична сумісність полягає у забезпеченні задоволення людини від спілкування з машиною, від процесу праці. Всім знайоме позитивне відчуття при користуванні тендітно виконаного приладу або пристрою. Для рішення численних і надзвичайно важливих техніко-естетичних завдань ергономіка використовує художників-конструкторів та дизайнерів.

1.2. Психологія безпеки життєдіяльності.
Психологія безпеки життєдіяльності складає важливу ланку в структурі заходів по забезпеченню безпечної діяльності людини. Проблеми аварійності та травматизму на сучасних підприємствах неможливо розв’язати тільки інженерними методами.
Досвід свідчить, що в основі аварійності та травматизму загалом лежать не інженерно-конструкторські дефекти, а організаційно-психологічні причини, низький рівень професійної підготовки по питанням безпеки, недостатнє виховання. Недостатнє направлення спеціаліста на дотримання безпеки, допуск до небезпечних видів робіт людей з підвищеним ризиком травматизму, перебування людей в стані втоми або інших психологічних станах, що знижують надійність (безпечність) діяльності спеціаліста.
Міжнародний досвід та вітчизняні дослідження свідчать, що від 60 до 90 відсотків травм в побуті та на виробництві відбуваються за виною самих потерпілих.
Під психологією безпеки розуміється застосування психологічних знань для забезпечення безпеки життєдіяльності людини. Психологією безпеки розглядаються психічні процеси, психічні властивості і особливо детально аналізуються різноманітні форми психічних станів, які спостерігаються в процесі праці.
В структурі психічної діяльності людини розрізняють три основні групи компонентів: психічні процеси, властивості і стани.
Ефективність діяльності людини базується на рівні психічної напруги (стресу). Психічна напруга проявляє позитивний вплив на результати праці до відповідної границі. Перевищення критичного рівня активації веде до зниження результатів праці аж до повної втрати працездатності.
Надмірні форми психічної напруги позначаються як надграничні. Нормальне завантаження (емоційна стимуляція) оператора не повинна перевищувати 40...60% максимального навантаження.
В більш виражених формах психічної напруги втрачається координація руху, можуть з’являтись непродуктивні форми поведінки та інші негативні явища. В залежності від домінування збудженого або гальмівного процесів можна виділити два типи надграничної психічної напруги - гальмівний та збуджений.
Гальмівний тип - характеризується скутістю і зменшенням швидкості рухів. Спеціаліст не здатний з такою спритністю і швидкістю, як раніше, працювати. Знижується швидкість відповідних реакцій. Уповільнюється процес мислення, погіршується згадування, з’являється розгубленість та інші негативні ознаки, невластиві даній людині у спокійному стані.
Збуджувальний тип проявляється гіперактивністю, багатослівністю, тремтінням рук і голосу. Оператори виконують численні, надиктовані конкретною потребою дії. Вони перевіряють стан приладів, поправляють одяг, розтирають руки. В спілкуванні з навколишніми, вони виявляють роздратованість, не притаманну їм різкість, грубість, образливість.
Таким чином, надграничні форми психічного напруження лежать не рідко в основі помилкових дій і неправильної поведінки операторів в складному стані. Довгі психічні напруження і особливо їх надграничні форми призводять до вираження певного стану втоми.
Організація контролю за психічним станом операторів необхідна в зв’язку з можливістю появи в спеціалістів особливих психічних станів, які не являються постійною якістю особи, але виникають спонтанно або під дією зовнішніх факторів, суттєво змінюють працездатність людини. Серед особливих психічних станів, які мають значення для психічної надійності оператора, необхідно виділити пароксимальні розлади свідомості, психогенні зміни настрою, стану, зв’язані з прийманням психічно активних засобів (стимуляторів, транквілізаторів, алкогольних напоїв).
Пароксимальні стани - групи розладу різного походження (органічні захворювання головного мозку, епілепсія, запаморочення), які характерні короткочасною від секунд до декількох хвилин втратою свідомості.
При виражених формах спостерігаються падіння людини і судорожні рухи тіла і кінцівок.
Пароксимальні перерви в операторській діяльності можуть бути причиною згубних наслідків, особливо для водіїв автотранспорту, верхолазів, монтажників та будівельників, працюючих на висоті.
Сучасні засоби психофізіологічних дослідів дозволяють своєчасно виявляти людей з скритою схильністю до параксимального стану.
Психогенні зміни настрою і ефективні стани виникають під впливом психічних дій. Зниження настрою і апатія можуть продовжуватись від декількох годин до 1...2 місяців. Зниження настрою спостерігається при загибелі рідних і близьких людей, після конфліктних ситуацій. При цьому проявляються апатія, в’ялість, всезагальна скованність, заторможенність, затруднення переключення уваги, сповільнення темпу мислення. Зниження настрою супроводжується погіршенням самоконтролю і може бути причиною виробничого травматизму.
Під дією скривдження, виробничих невдач можуть розвиватись ефективні стани (ефект-вибух емоцій).
В стані ефекту в людини розвивається психічне (емоційне) стиснення об’єму свідомості. При цьому спостерігаються різні рухи, агресивні і руйнуючі дії. Особи, схильні до ефективного стану, відносяться до категорії з підвищенним ризиком травматизму і не повинні призначатися на спеціальності з високою відповідальністю.
Медикаментозні і алкогольні зміни психічного стану пов’язані з вживанням психічно активних засобів. Сучасна медицина в своєму арсеналі має великий запас психофармакологічних засобів, які впливають на психічну діяльність і стан людини.
Практичний досвід свідчить, що приймання легких стимуляторів (чай, кава) допомагає в боротьбі з сонливістю і може сприяти збільшенню працездатності на короткий період. Але приймання активних стимуляторів (первітин, фенамін) на відповідальних видах робіт здатне викликати негативний ефект - погіршується самопочуття, зменшується рухомість і швидкість реакцій.
Розповсюдження серед населення вживання транквілізаторів (седуксен, еленіум) являє особливу проблему. Надаючи виражений спокій і попереджуючи розвиток неврозів, ці препарати можуть знизити психічну активність, уповільнювати реакцію, викликати апатію і сонливість, що також небезпечно для виконання потребуючих уваги дій оператора.
Пияцтво і алкоголізм також являє серйозну проблему для БЖД.
Недопустимість вживання алкогольних напоїв в робочий час і вплив їх на працездатність загальновідомі.
За різними даними автотравматизм в 40...60% випадків пов’язаний з вживанням алкоголю, а смертельні випадки на виробництві в 56...64% випадків зумовлені вживанням алкоголю і помилковими діями загиблих.
З позиції безпеки праці особливе значення має післяалкогольна астенія (похмілля). Розвиваючись в дні після вживання алкоголю вона не тільки знижує працездатність, але й веде до гальмування і зниження відчуття безпеки.
Мінливість психічної діяльності під впливом побутових і виробничих дій ставить перед інженерами-організаторами виробничої діяльності завдання створення системи контролю за психічним станом оператора.
БЖД по суті направлена на захист людини від небезпеки. В той же час слід пам’ятати, що людина сама є носієм потенціальної небезпеки. Так, в процесі життєдіяльності вона виділяє отруйні речовини, випромінює тепло, може бути причиною різного роду небажаних подій внаслідок помилкових дій.
Окрім цього, необхідно пам’ятати, що поведінка великих скоплінь людей, особливо в умовах паніки, має свої закони і відрізняється від поведінки однієї людини. Закони групової психології необхідно враховувати при аналізі небезпечних (особливо екстремальних) ситуацій.
Психологічна наука дає деякі рекомендації по корекції реакції поведінки людини і дій людини в надзвичайних ситуаціях. Для безпечного стану системи «людина-середовище» необхідне взаємоузгодження характеристик людини і елементів, складаючих середовище. В тих випадках, коли такого взаємоузгодження немає, можливі наступні наслідки:

- зниження працездатності людини;

- розвиток загальних і професійних захворювань;

- аварії, пожежі, вибухи;

- виробничий травматизм.

 

Шановні відвідувачі цього сайту! Окремі структурні частини тексту (формули, таблиці, малюнки тощо) можуть бути відсутні в його електронній версії. Для отримання повної версії тексту, що Вас зацікавив, звертайтеся, будь ласка, за: ICQ: 604-606-238, e-mail: Apgrate9@meta.ua

Загрузка...
>