...
Джерела негативних факторів побутового походження PDF Печать E-mail


У комплексі умов забезпечення безпеки життєдіяльності людини особливе місце належить побуту. Сьогодні міська людина значну частину свого життя проводить у штучно сформованій обстановці. Невідповідність організму людини й житлового або виробничого середовища викликає психологічний дискомфорт. Віддалення від природи підсилює напруження функцій організ-му, а використання найрізноманітніших штучних матеріалів, побу-тової хімії та техніки супроводжується збільшенням кількості дже¬рел негативних факторів і зростанням їх енергетичного рівня.
Побутовим середовищем називають сукупність чинників та елементів, що впливають на людину в побуті. До елементів побу-тового середовища належать усі фактори, що пов’язані з:
-облаштуванням житла, його типом, застосовуваними буді-вельними матеріалами, конструкцією частин будинку, внутріш¬нім плануванням, складом приміщень та їх розмірами; інсоляці-єю та освітленням; мікрокліматом й опаленням; чистотою повітря та вентиляцією, санітарним станом, розташуванням жит-ла щодо транспортних магістралей і промислової зони;
-використанням полімерних будівельних матеріалів, меблів, килимів, покриттів, одягу із синтетичних волокон, які є джерелом шкідливих хімічних речовин;
-використанням побутової техніки: телевізорів, газових, електричних плит і НВЧ-печей, пральних машин, фенів тощо;
-навчанням і вихованням, із соціальним статусом родини, ма-теріальним забезпеченням, психологічною обстановкою в побуті.
Екологічним слід називати житло, яке разом з ділянками, що прилягають до нього, формує сприятливе середовище існування (мікроклімат, захищеність від шуму та забруднень, нешкідливість матеріалів у будівництві тощо) й не спричиняє негативних впли-вів на міське й природне середовище.
Сучасне житло не можна назвати екологічним, оскільки буді-вельні та оздоблювальні матеріали, меблі й устаткування містять шкідливі для організму фізичні і хімічні фактори, системи венти-ляції не відповідають вимогам очищення повітря квартир, пору-шується шумовий режим і мікроклімат, а тепловитрати будинків доволі значні. Поблизу великих будинків формується несприят-ливий мікроклімат, виникає психологічне напруження.
Зелені насадження в житловій зоні збагачують повітря кис-нем, сприяють розсіюванню шкідливих речовин, поглинають їх, знижують улітку рівень шуму на 8—10 дБ. Відповідно до реко-мендацій екологів і медиків в ідеальній для життєдіяльності зоні будівлі не повинні займати понад 50 %, а асфальтовані й покриті каменем простори — більше 30 % облаштованих площ. Зелені насадження й газони не тільки поліпшують мікроклімат, тепло-вий режим, зволожують та очищюють повітря, а й здійснюють сприятливий психофізичний вплив на людей. У містах слід ско-рочувати простори, покриті каменем, асфальтом, бетоном, змен-шувати інтенсивність руху автотранспорту, утворювати невеликі паркові ансамблі і сади, озеленювати території.
Усі негативні фактори побутового середовища можна поділити на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні. Їх ідентифікація доволі складна через комплексний вплив у всіх його сферах.
Концентрація забруднюючих речовин у повітрі приміщень у десятки й сотні разів вища, ніж на вулиці. Найбільше забруднює приміщення формальдегід — безбарвний газ з різким неприєм-ним запахом, що входить до складу синтетичних матеріалів і ви-діляється різними речами: меблями, килимами й синтетичними покриттями, фанерою, пінопластом. Меблі найчастіше виготов-ляють з тирсоплит, до складу яких також входить формальдегід. Він може зумовити подразнення слизових оболонок очей, горла, верхніх дихальних шляхів, а також головний біль і нудоту. Меблі дають близько 70 % забруднення повітря житлового приміщення, небезпечна концентрація токсичних газів накопичується у закри-тих шафах і шухлядах. Синтетичні матеріали виділяють вініл-хлорид, сірководень, аміак, ацетон і багато інших з’єднань, що змішуючись, утворюють ще більш токсичні речовини.
Дуже небезпечними є виділення із синтетичних матеріалів, які надходять в повітря під час пожеж, органічне скло й поролон. Наприклад, під час горіння інтенсивно виділяють синильну кис-лоту, фосген та інші небезпечні отрути. Саме тому спалювання синтетичних матеріалів у побуті неприпустиме.
У лаках і фарбах містяться токсичні речовини, які мають не лише загальну токсичну, а й алергенну, канцерогенну, мутагенну та інші дії. Особливий контроль встановлено за використанням нових полімерних матеріалів, допущених до застосування санітар¬ною службою.
Речовини, що несуть небезпеку у виробничому середовищі, шкідливі й у побуті. Так, вимагають обережного поводження по-жежанебезпечні та вибухонебезпечні речовини: розчинники, аце-тон, бензин, а також отрутохімікати для боротьби з комахами — інсектициди, з бур’янами — гербіциди, з хворобами рослин — фун¬гіциди. Під час їх застосовування потрібно суворо дотримуватися інструкцій, що містяться на упаковках, етикетках і в листівках, і вживати заходи безпеки. Наприклад, проникнення хлорофосу, кар¬бофосу й інших аналогічних речовин в організм людини призво-дить до дезактивації холін-естерази — важливого ферменту нер-вової системи. Застосування побутових отрутохімікатів у закритих приміщеннях без засобів захисту небезпечно для життя.
Різні миючі та синтетичні чистячі речовини викликають по-дразнення шкіри, алергійні реакції під час вдихання їх пари й аеро¬золів. Кислотні й лужні побутові препарати спричиняють вира-жену місцеву дію на шкіру та слизової оболонки.
Небезпечним є газове устаткування через можливий витік природного газу, який має вибухонебезпечні й токсичні власти-вості. Оксиди вуглецю й азоту, що утворюються під час згорання газу, призводять до скорочення обсягу легень (особливо у дітей) та зростання загрози гострих респіраторних захворювань. Корис-туватися газовим устаткуванням можна тільки в гарно провітрю-ваних приміщеннях.
Вдихання пари лаків, фарб, хімічних розчинників та їх аерозо-лів підвищує сприйнятливість людей до інфекцій. Шкідливо вди-хати тютюновий дим. Учені США підрахували, що від 500 до 5000 смертей щорічно безпосередньо пов’язані з пасивним ку-рінням, тобто вдиханням тютюнового диму некурцями.
У побуті на людину впливають електричні поля від електропро-водки, електричних приладів, освітлювальних пристроїв, НВЧ-пе¬чей і телевізорів. У кольоровому телевізорі електрони приско-рюються напругою в 25 кВ, за їх гальмування на екрані кінескопа збуджується рентгенівське випромінювання. Конструкція телеві-зора забезпечує поглинання значної його частини, але за тривало-го перебування поблизу телевізора можна одержати певну дозу опромінення. Тому телевізор не доцільно використовувати як ди-сплей комп’ютера, а також сидіти поблизу екрана.
Нерідкі випадки ураження людей електричним струмом. Елек-тричні прилади екологічно чисті, вони значно полегшують хатню роботу, а також працю в сільському господарстві та на присадиб-ній ділянці, підвищують комфортність життя за умови дотримання правил безпеки, інакше побутова електротехніка стає джерелом серйозної небезпеки.
Матеріали з підвищеною радіоактивністю можуть разом з бу-дівельними матеріалами (гранітом, шлаком, цементом, глиною тощо) потрапити в будівельні конструкції житлових будинків і створювати небезпеку радіоактивного опромінення їх мешканців. Під час розпаду природного урану як проміжний продукт утво-рюється радіоактивний газ радон. Виділяючись з будівельних ма-теріалів і ґрунту, радон може накопичуватися в приміщенні, яке не провітрюється, й потрапляти в організм через органи дихання. Провітрювання знижує концентрацію радону й отрутних випарів синтетичних матеріалів.
За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, 70 % шкідливих компонентів потрапляє в організм людини з продук-тами харчування. Це й різні харчові сурогати, напої, а також сіль-ськогосподарські продукти, під час вирощування яких інтенсив-но застосовувалися гербіциди, пестициди та мінеральні добрива. Причиною харчових отруєнь почасти є патогенний мікроб, на-приклад, «кишкова паличка». Нею заражаються, споживаючи м’яс¬ні, рибні, овочеві вироби, які не пройшли належної термічної об-робки. Особливо небезпечне для людини отруєння токсином ботулізму. Під час вживання неякісних консервів токсин потрап-ляє в кров і вражає клітини центральної нервової системи. Люди-на спочатку відчуває загальне нездужання, слабкість, запаморо-чення, головний біль, сухість у роті. Характерною ознакою отруєння токсином ботулізму є порушення зору (з’являються сіт-ка перед очима, роздвоюються предмети, які ніби плавають у ту-мані). Згодом утруднюються ковтання й дихання.
У цих випадках хворому негайно слід ввести спеціальну сиро-ватку. Тому не можна вживати консерви, у яких зіпсована або піднята кришка.
Алкоголь у помірних дозах поліпшує настрій і самопочуття. Однак зловживання ним викликає втрату самоконтролю. Однако-ва кількість алкоголю на різних людей впливає по-різному. Так, у разі прийому горілчаних напоїв натщесерце концентрація його в крові вища й наслідки отруєння важчі, ніж у разі прийому після їжі; жіночий організм чутливіший до алкоголю, порівняно з чо-ловічим. Постійне та непомірне вживання алкоголю призводить до залежності наркотичного характеру, що зрештою, зумовлює розвиток такого симптомокомплексу, як алкоголізм. Алкоголь, поширюючись в організмі, призводить до утворення речовин, що блокують засвоєння ним цукру й жирів, що, своєю чергою, знижує засвоєння вітамінів, необхідних для повноцінного харчування клі-тин. На окислення алкоголю витрачається велика кількість кисню. До того ж виводиться з організму лише 5—15 % алкоголю. Межа безпеки — це вживання 0,5—0,75 л вина з 10 %-вим вмістом ети-лового спирту впродовж двадцяти чотирьох годин.

 

Яндекс.Метрика >