загрузка...
-->
Долікарська допомога при надзвичайних ситуаціях PDF Печать E-mail

- загальні положення;
- перенесення та перевезення потерпілого;
- перша допомога при травмах.
- Загальні положення


При будь-яких травмах людину необхідно доставити в медичний заклад або повідомити (викликати) швидку допомогу.
До прибуття лікарів людині повинна бути надана долікарська допомога і від її якості часто залежить життя людини.
Зупинити кровотечу, перев’язати, зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця повинна уміти кожна людина.
Якщо у потерпілого відсутні зовнішні ознаки життя (немає дихання, відсутній пульс тощо), то це ще не значить, що людина мертва і не потрібно приймати заходів до повернення його до життя.
При важких травмах потерпілого не можна різко рухати тому, що це може викликати больовий шок.

- Перенесення та перевезення потерпілого
Підіймаючи, переносячи чи перевозячи потерпілого потрібно відноситися до нього дуже обережно не допускати різних рухів його тіла чи кінцівок. Необхідно якнайшвидше знайти помічників і перенести потерпілого на носилках, зроблених із підручного матеріалу. Підіймати потерпілого і покласти його на носилки необхідно узгоджено з напарниками.
При переломі хребта, а також при переломі нижньої щелепи потрібно потерпілого класти обличчям до низу. Перевозити потерпілого, по можливості, на носилках або на рівній підставці чи на рівному кузові автомобіля. Їхати потрібно обережно, уникаючи тряски.

- Перша допомога при травмах
Поранення. Розрізняють рани проникаючі та непроникаючі. Проникаючі більш небезпечні, оскільки можуть бути вражені внутрішні органи і кісткова система.
Проникаючі рани можуть викликати внутрішню кровотечу. При наданні допомоги при пораненнях необхідно знати наступні правила:
- не потрібно промивати рану водою, або змащувати мазями, оскільки це може занести бруд з поверхні шкіри, що викличе гноїння;
- не слід витирати забруднення з рани;
- не слід забирати з рани згустки крові, бо це може викликати кровотечу;
- перед наданням допомоги потрібно добре вимити руки.
Для надання долікарської допомоги використовують індивідуальні пакети, якими перебинтовують рану, а якщо немає індивідуального пакету, то потрібно використати чисту тканину і на неї накапати розчин йоду в вигляді плями більше рани. Не слід рану або тканину змочувати йодом, бо це може викликати опіки.
Допомога при кровотечі. Кровотеча є одним із найчастіших ускладнень важкої травми. Серцево-судинна система дорослої людини містить в собі 5...5,5 літрів крові. За 1 годину серце перекачує біля 350 літрів крові. Тому при сильній кровотечі людина дуже швидко може втратити значну частину крові, а це приводить до смерті.
Кровотеча буває артеріальною і венозною. Артеріальну кровотечу зупинити важко і вона є більш небезпечною. Ознакою її є сильний потік крові яскраво червоного кольору, а ознакою венозної - потік темно-вишневого кольору.
Кровотечу необхідно зупинити при любій її інтенсивності. Якщо кровотеча не сильна, то можна обмежитися накладанням тугої пов’язки, а рану змастити розчином йоду.
При сильній кровотечі використовують інші методи. В деяких випадках кровотечу можна зупинити при перегинанні кінцівок в суглобах. В ямку в місці згину, яка знаходиться вище рани, вкладають тампон з любої тканини. Потім сильно згинають суглоб. При цьому стискується артерія, яка веде кров до рани.
При переломі кістки на пораненій кінцівці такий метод зупинки використати неможливо, тому використовують спеціальний гумовий жгут для перев’язки. Жгут накладають поверх одежі, пульс не повинен прослуховуватись. Неможливо тримати жгут в теплий період року більше 2-х годин, а в холодний - більше 1 години. Після цього потрібно жгут зняти на 10 хвилин, щоб забезпечити приток крові. Для надання допомоги при сильній кровотечі кровоносні судини потрібно притискувати пальцями рук.
Кровотеча із внутрішніх органів дуже небезпечна. При ній блідніє обличчя, спостерігається запаморочення. В цьому випадку до місця травми необхідно прикласти міхур з льодом або холодною водою. Якщо є підозріння, що кров тече з черевної порожнини, то не потрібно давати пити воду.
При кровотечі із носа потерпілого необхідно посадити і трішки нахилити вперед голову, накласти на переносицю і на шию холодну пов’язку.
Допомога при переломах, вивихах, ушибах. Переломи кісток, вивихи суглобів та розтяження зв’язок супроводжується сильним болем, який різко посилюється при спробі змінити положення пошкодженої частини тіла. Тому в першу чергу необхідно надати кінцівці найбільш зручне положення.
При відкритих переломах в рану можуть попасти забруднення. Необхідно перев’язати рану.
При переломі хребта необхідно під спину дуже обережно підкласти дошку або перевернути потерпілого обличчям вниз. Заборонено допускати перегину тулоба, оскільки це може призвести до пошкодження спинного мозку.
Падіння та удари часто супроводжуються важкими пошкодженнями черепа та струсом мозку. Ознакою черепної травми є кровотеча з вух та блювання. Ознакою струсу мозку є головний біль, нудота, блювання, втрата свідомості. Без втрати свідомості діагноз «струс мозку» лікарі не ставлять.
Потерпілого необхідно покласти на спину, накласти на голову пов’язку, прикласти до голови холодну примочку. До прибуття лікаря потерпілому необхідно забезпечити повний спокій.
Перелом і вивих ключиці супроводжується різким болем, який посилюється при русі плечового суглоба. Необхідно в підмишечну впадину покласти тампон м’якої тканини або вати і прибинтувати зігнуту під прямим кутом руку до тулоба.
При травмі кінцівок незалежно від того, чи відбувся перелом або вивих, необхідно забезпечити повну нерухомість. Необхідно прибинтувати до руки (ноги) шину або палку, щоб зафіксувати нерухомість пошкодження.
Допомога при опіках та обмороженнях. Опіки бувають термічні (вогонь, пар, кип’яток), хімічні (кислоти), електричний (електричний струм, вольтова дуга).
Розрізняють три ступені опіків:
I ступінь - почервоніння;
II ступінь - почервоніння, піхурі з рідиною;
III ступінь - відмирання і відривання тканини.
З обпечених частин тіла заборонено знімати пошкоджений одяг, який прилип до тіла, а пов’язку (стерильну) накладають поверх частин одягу. Не дозволяється нічого витирати з рани, бо при цьому травмується шкіра. При хімічних опіках в першу чергу потрібно промити рану великою кількістю води.
Обмороження відноситься до термічних пошкоджень. При обморожені в першу чергу вражаються кровоносні судини і порушується кровообіг. Для встановлення кровообігу відкриті частини тіла розігрівають розтиранням, спочатку на морозі, а потім в теплому приміщенні. Снігом розтирати не дозволяється, бо це приведе до пошкодження шкіри.
Розтирають ватою, змоченою спиртом, або горілкою до тих пір, поки не почервоніє шкіра, а потім перев’язують. Якщо з’явились піхурі, то розтирати не потрібно, а перебинтувати і відправити в лікарню.
Допомога при непритомності, сонячних, теплових ударах і отруєннях газами.
Непритомність. Ознакою є головозапоморочення, нудота, потемніння в очах, слабість. Необхідно покласти людину, опустивши голову нижче тулоба, щоб забезпечити притік крові до мозку. Дають пити воду і нюхати нашатирний спирт. Заборонено прикладати до голови холодні примочки.
Теплові та сонячні удари. Перегрівання організму людини супроводжується розладом функцій всіх органів. При підвищенні температури тіла до 410С, не дивлячись на зусилля медицини, 50% потерпілих помирає.
Потерпілий непритомніє, піт не виділяється, шкіра висихає, часто буває носова кровотеча, нудота та блювання. Потерпілого необхідно покласти на прохолодне місце, так, щоб голова була вище тулоба, дати нюхати нашатирний спирт і прикласти до голови холодну примочку. У випадку зупинки дихання  необхідно робити штучне дихання та зовнішній масаж серця.
Отруєння газами. Проблема профілактики отруєнь набула великої актуальності в результаті накопичення в навколишньому середовищі біля 6 млн. різних токсичних речовин, а біля 60 тисяч із них використовуються в побуті.
Найбільш розповсюдженими газами, якими можливо отруїтися, є оксид вуглецю, ацетон, хлор та інші.
Оксид вуглецю (угарний газ) виділяється при згоранні палива.
Отруєння буває трьох ступенів:
I ступінь - при заміні 20...30% кисню вуглекислим газом. Симптоми: головний біль, головозапаморочення, почервоніння обличчя; II ступінь - при 30...35% заміні кисню вуглекислим газом. Симптоми: втрата свідомості, порушення зору, людина сама не може вийти з приміщення; III ступінь - при наявності в повітрі оксиду вуглецю, який замінює 35% кисню. При цьому людина втрачає свідомість і помирає.
Допомога при отруєнні газами. Потерпілого потрібно негайно винести (вивести) із забрудненої зони, роздягнути, укласти на рівну поверхню, тепло накрити, дати нюхати нашатирний спирт і пити молоко.
Допомога при утоплені. Розрізняють два види утоплення: синій тип, при якому вода попадає і заповнює легені, і блідий тип, коли води в легенях немає. Синій тип частіше буває, коли людина не одразу занурюється під воду, а бореться за життя і ковтає при цьому воду. Коли вода в легенях (отікання легенів), з рота та носа виділяється піна.
При синьому типі необхідно спочатку видалити воду із дихальних шляхів та легень. Необхідно покласти потерпілого на коліно рятувальника обличчям вниз і однією рукою відкрити рот, а другою натискують неодноразово періодично на спину. Після припинення витікання води потерпілого необхідно покласти на спину і почати штучне дихання і зовнішній масаж серця.
Блідий тип буває у тих, хто не пробує боротися за своє життя, а іде одразу під воду. Часто це буває в несвідомому стані. Людина задихається в зв’язку з відсутністю кисню. В цьому випадку слід одразу приступити до реанімаційних заходів - штучного дихання та зовнішнього масажу серця. Коли потерпілий почне дихати, йому необхідно давати нюхати нашатирний спирт.

 

Яндекс.Метрика >