...
Встановлення, налаштування та дослідження абонентського програмного забезпечення мережі Інтернет PDF Печать E-mail

Встановлення, налаштування та дослідження абонентського програмного забезпечення мережі Інтернет

Вступ    3
Розділ 1. Історія виникнення Інтернет.    5
1.1. Інтернет сьогодні    9
1.2. Теоретичні основи Інтернету    10
1.2.1.Протокол TCP.    11
1.2.2. Протокол IP.    12
Розділ 2. Будова Інтернету.    13
2.1. Можливості Інтернету.    15
2.2. Інтернет — наймасовіше та найоперативніше джерело інформації.    17
2.2.1. Інтернет — найбільше у світі джерело розваг.    17
2.2.2.Інтернет —найпрогресивніший засіб спілкування і комунікації.    17
2.2.3. Інтернет —найсприятливіший простір для бізнесу.    17
2.2.4.    Інтернет — це ідеальний інструмент для реклами.    18
2.2.5.    Інтернет — це величезний простір для творчості.    18
2.2.6.    Інтернет — ідеальне середовище для одержання нових файлів і програм.    18
2.2.7.    Інтернет — чудовий простір для шопінгу.    18
Розділ 3 Налаштування  программного забезпеченя операційної системи "Windows XP Ru" для роботи в комп'ютерній мережі “Інтернет” (VPN з'єднання)    19
3.1 Налаштування інтерфейсу операційної системи    19
3.2 Встановлення параметрів мережевої карточки    20
3.3 Налаштування параметрів VPN-з'єднання і програми "Internet Explorer"    21
3.4 Створення іконок для з'єднання    23
3.5 Пробне підключення до Інтернету    24
Висновок.    27
Література.    29


Вступ.
Internet - глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює весь світ. Сьогодні Internet має близько 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах світу. Щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10%. Internet утворює як би ядро, що забезпечує зв'язок різних інформаційних мереж, що належать різним установам в усьому світі, одна з іншої.
Якщо раніше мережа використовувалася винятково як середовище передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні задачі розподіленого доступу до ресурсів. Біля двох років тому були створені оболонки, що підтримують функції мережного пошуку і доступу до розподілених інформаційних ресурсів, електронним архівам.
Internet, що служила колись винятково дослідницьким і навчальним групам, чиї інтереси простиралися аж до доступу до комп'ютерів, стає усе більш популярної в діловому світі.
Компанії спокушають швидкість, дешевий глобальний зв'язок, зручність для проведення спільних робіт, доступні програми, унікальна база даних мережі Internet. Вони розглядають глобальну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж.
При низькій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за використовувані лінії або телефон) користувачі можуть одержати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії і багатьох європейських країн. В архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично по всіх сферах людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра.
Крім того Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного і конфіденційного глобального зв'язку у всьому світі. Це виявляється дуже зручним для фірм, що мають, по всьому світі, транснаціональні корпорації і структуру керування. Звичайно, використання інфраструктури Internet для міжнародного зв'язку обходиться значно дешевше прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або через телефон.
Електронна пошта - найпоширеніша послуга мережі Internet. В даний час свою адресу по електронній пошті мають приблизно 20 мільйонів чоловік. Надіслати  листа на електронну адресу значно дешевше ніж звичайного. Крім того повідомлення, послане по електронній пошті дійде до адресата за кілька годин, у той час як звичайний лист може добиратися до адресата кілька днів, а те і тижнів.
В даний час Internet випробує період підйому, багато в чому завдяки активній підтримці з боку урядів європейських країн і США. Щорічно в США виділяється близько 1-2 мільйонів доларів на створення нової мережної інфраструктури. Дослідження в області мережних комунікацій фінансуються також урядами Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччини.
Однак, державне фінансування - лише невелика частина засобів, що надходять, тому що усе більш помітної стає "комерціалізація" мережі (очікується, що 80-90% засобів буде надходити з приватного сектора).


Розділ 1. Історія виникнення Інтернет.
„Інтернет — це місце, це середовище, яке складається з людей і мироїдів їх взаємодій. Це не просто технологія, а новий спосіб співпраці, участі та піклування. Підприємства, які визнають гуманітарний аспект в Інтернеті, з більшою вірогідністю доб'ються успіху в штучних світах Електронної ери, або вони зрозуміють, що все штучне знаходиться в дійсності, а дійсність знаходиться в наших серцях ".
Вінт Серф
Інтернет - найкраща, річ на землі. І хороший він тим, що дозволяє отримати товариша або подругу в будь-якому куточку світа, знайти товаришів зі спільними інтересами і просто поспілкуватися з людьми. Істотна цінність всесвітньої мережі в тому, що вона стала сховищем знань, новин, інформації, книг, музики і багато-багато іншого. Бо саме в Інтернеті можна швидко знайти необхідну інформацію, текст, свіжу новину, книгу, музику. Якщо ж щось не вдається, через Інтернет можна попросити про допомогу — і тоді обов'язково допоможуть!
Як це не дивно, але революційне явище Інтернету на світ комп'ютерів і комунікацій не має історичних аналогів. Всі попередні ключові винаходи людства, такі, як телеграф, телефон, радіо і комп'ютер, лише підготували грунт для виникаючої сьогодні безпрецедентної інтеграції. В наші дні Інтернет одночасно є  середовищем для співпраці і спілкування людей, яке охоплює всю земну поверхню.
Історія ж „всесвітньої павутини" (так ще інколи називають Інтернет)
йде своїми коренями в далекий 1962 рік, і почалося все з військових. Тоді Дж. Ліклайдер став першим керівником дослідницького комп'ютерного проекту в DARPA (Defence Advanced Research Project Agency - Керування перспективних досліджень і розробок Міністерства оборони США). Він зумів переконати своїх послідовників в важливості створення глобальної мережі взаємопов'язаних комп'ютерів, за допомогою яких кожний зможе швидко отримувати доступ до даних і програм будь-якого комп'ютера.
Вперше такий зв'язок комп'ютерів, який знаходиться в різних штатах, здійснився в 1965 році завдяки Лоуренсу Роберту та Томасу Мерилу. Він проходив по низько швидкісній комутативній телефонній лінії. Проте це була перша в світі нелокальна комп'ютерна мережа.
В кінці 1966 році Лоуренс Робертс прийшов в DARPA, де він почав роботу над концепцією комп'ютерної мережі. Доволі швидко з'явився план ARPANENT (Advance Research Project Agency Network). А вже в серпні 1968 році DARPA організувала відкритий конкурс на розробку комунікатора пакетів IMP (Interface Message Processor - Інтерфейсний процесор повідомлень).
Перше між комп'ютерне повідомлення було відіслано в кінці 1969 році. Тоді першим вузлом ARPANET став Мережений вимірювальний центр Клейнрока (Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі), другий вузол був створений в Стендфордському дослідному інституті. Пізніше до мережі ARPANET були підключені Каліфорнійський університет в Санта-Барбарі і Університет Солт-Лейк Сіті в штаті Юта. Для зв'язку комп'ютерів між собою була необхідна мова, за допомогою якої можна здійснювати передачу даних. Ця мова називається „протоколом". Однак перші комп'ютери мережі ARPANET використовували комунікатор пакетів IMP. Цей комунікатор пакетів розробила група на чолі з Франком Хартом з компанії Bolt-Beranek-Newman.
Початкова концепція об'єднання мережі ARPANET поступово повинна була перерости  в Інтернет.  Ось вона  найбільша подія в  історії  Інтернет - до
початку 70-х років перший паросток Інтернет. Хоч і складався він із чотирьох комп'ютерів. Проте в наступні роки число комп'ютерів, які підключені до ARPANET, швидко зростало.
Одночасно йшли роботи і по створенню функціонально повного протоколу між комп'ютерної взаємодії та іншого мережного програмного забезпечення. В грудні 1970 року була завершена робота над першою версією протоколу NCP (Network Control Protocol - Протокол керування мережею). Його розробила Мережна робоча група під керівництвом С.Крокера.
Спочатку головним стимулом до створення мережі ARPANET, а потім і Інтернет було спільне використання ресурсів. Об'єднати мережу було набагато практичніше, ніж збільшувати число дуже дорогих комп'ютерів.
Демонстрація ARPANET відбулася в 1972 році на Міжнародній конференції по комп'ютерних комунікаціях (International Computer Communication Conference). Так Інтернет вперше вийшов в світ. Вже тоді Мережа мала електронну пошту (e-mail). Саме вона і стала першим досягненням, яке доступне широкій публіці. Для свого часу електронна пошта була тим же, чим в наші дні є „всесвітня павутина", - виключно потужним засобом спілкування та обміну науковими даними.
Тоді ж, в 1972 році, Боб Кан виклав ідею відкритої мережної архітектури. Вона ґрунтується на тому, що Інтернет базується на ідеї існування більшості незалежних мереж майже довільної архітектури. При подібному підході архітектура і технічна реалізація окремих мереж не нав'язується зовні. Відкрита мережна архітектура має на увазі, що окремі мережі можуть проектуватися та розроблятися незалежно, зі своїми унікальними інтерфейсами, які представляються користувачам або іншим постачальникам мережних послуг, включаючи послуги Інтернету.
Боб Кан вирішив розробити нову версію протоколу, що задовольняє потреби довкілля з відкритою мережною архітектурою. Цей протокол пізніше буде названий TCP/IP (Transmission Control Protocoljlnternet Protocol
- Протокол керування передачею/ Міжмережний протокол). Весною 1973 року Боб Кан запросив Вінта Серфа для спільної роботи над детальною специфікацією протоколу. В першому документі Серфа і Кана по об'єднанню мереж описувався один протокол, який називається TCP. Він представляв всі послуги по транспортуванні та передачі даних в Інтернеті. Пізніше виникла реорганізація першого варіанта TCP та розділення його на два протоколи: IP, який обслуговує тільки адресацію і передачі окремих пакетів, і TCP, які мають справу з керуванням потоку даних і нейтралізацією втрати пакетів.
В кінці 70-х стало зрозуміло, що ріст Інтернету супроводжується ростом зацікавленого дослідницького товариства, яке все більше і більше потребує засобу координації. Тоді Вінт Серф, керівник програмою „Інтернет" DARPA, сформував декілька координуючих органів.
Проте в 1983 році Баррі Лейнер, який очолив дослідницьку групу „Інтернет", вирішив, що інтенсивний ріст Інтернет - компанії потребує перебудови координуючих механізмів. А вже в 1985 році, коли спостерігався стрімкий ріст практичних та технологічних аспектів Інтернету, Керування DARPA перестало бути крупним єдиним інвестором Інтернету. На арену почали виходити комерційні проекти.
В тому ж 1985році Боб Кан та Баррі Лейнер пішли з DARPA, після чого активність Керування в області Інтернет пішла на спад.
Ріст популярності мережі Інтернет в комерційному секторі привів до того, що Інтернет відійшов від початкових дослідницьких коренів. Це в співвідношенні з пізнанням необхідності громадської підтримки Інтернету привело до формування в 1991 році Товариство Інтернет (Internet Society) під керівництвом Вінта Серфа. В 1992 році З'їзд по розвитку Інтернету (Internet Activities Board) був перетворений у З'їзд по архітектурі Інтернету (Internet Architecture  Board),  функціонуючий  під  керівництвом  Товариства  Інтернет.
Наступне    створення    та    широке    розповсюдження    „всесвітньої
павутини" привело в Інтернет нових людей, які не рахували себе до числа дослідників та розробників мережі. Була створена нова координуюча організація W3C (World Wide WEB Consortium), яка взяла на себе обов'язки по розвитку протоколів та стандартів, які асоціюються з WEB.
В даний момент Інтернет практично вийшов з під контролю державних організацій і перетворився в поширене джерело інформації та універсальний засіб спілкування для людей в усьому світі.
За останніми даними, які проводилися дослідницькими організаціями, в даний час кількість користувачів Інтернету в світі становить близько 240 мільйонів чоловік. Близько 2 мільйони чоловік користуються Інтернетом в Україні. А за прогнозами, до 2007 року кількість користувачів Інтернету в світі буде більше 1 мільярд чоловік.
1.1. Інтернет сьогодні
Отже, що ж являє собою Інтернет сьогодні, в епоху, коли ця «мережа мереж» охопила уже всі континенти і більшість країн?
Складається Всесвітня Мережа з великої кількості більш дрібних мереж різного масштабу. До їхнього числа можна віднести і великі регіональні мережі, що охоплюють цілі країни, і відносно крихітні локальні мережі окремих підприємств і організацій, кожна з яких інтегрована в Інтернет. Таким чином, окремі мережі в складі Інтернет відносно незалежні і можуть розвиватися по своїх власних законах і правилам, залишаючись у той же час частиною єдиної структури. Мережі, у свою чергу, складаються з великої кількості постійно підключених комп'ютерів, кожний з яких постачений власною цифровою адресою.
У вересні 2002 року ірландська компанія NUA повідомила наступні дані: число користувачів Інтернет на кінець року перевищило 580 млн. чоловік. З них у США і Канаді проживають 180, ще 185 -у Європі, близько 175 млн. приходиться на частку Азії й Африки. Варто відзначити, що темпи приросту населення Інтернет значно знизилися за останні роки, а в деяких
регіонах (особливо в США) і зовсім намітилася тенденція до «відтоку» користувачів. Утім, за демографічну обстановку в Мережі турбуватися не слід: активно «набирає вагу» Європа й Азія, у яких число користувачів за останні два роки виросло в півтора-два рази.
У 2002 році число російських користувачів Мережі, за даними агентства Monitoring.Ru, перевищило 9 млн. чоловік, з яких близько 2 млн. користуються Мережею щодня. Найактивніша частина аудиторії, що працює в Інтернет близько 3 годин у день, складає не більш 1,4 млн. чоловік, 50 відсотків з яких живуть в Україні.
Приблизно такої ж цифри (8,8 мільйонів за станом на жовтень 2002 року) повідомляє й інша компанія — Nielsen/Net Ratings. За її даними, Україна тепер знаходиться на 20 місці по кількості користувачів глобальної мережі.
Цікаво, що в країні кількість користувачів, що входять в Інтернет зі свого робочого місця практично зрівнялася з кількістю користувачів, що використовують Інтернет будинку. В інших регіонах доступ в Інтернет обмежується в основному роботою або місцем навчання.
1.2. Теоретичні основи Інтернету
Ранні експерименти по передачі і прийому інформації за допомогою комп'ютерів почалися ще в 50-х роках і мали лабораторний характер. Лише наприкінці 60-х років на кошти Агентства Перспективних Розробок міністерства охорони США (DARPA — Defense Advanced Research Project Agency) була створена перша мережа національного масштабу. По імені агентства вона одержала назву ARPANET. Ця мережа зв'язала кілька великих наукових, дослідницьких і освітніх центрів. її основною задачею стала координація груп колективів, що працюють над єдиними науково-технічними проектами, а основним призначенням став обмін електронною поштою і файлами з науковою і проектно-конструкторської документацією.
Мережа ARPANET запрацювала в 1969 році. Нечисленні вузли, що входили в неї в той час, були зв'язані виділеними лініями. Прийом і передача інформації забезпечувалися програмами, що працюють на вузлових комп'ютерах. Мережа поступово розширювалася за рахунок підключення нових вузлів, а до початку 80-х років на базі найбільш великих вузлів були створені свої регіональні мережі, що відтворюють загальну архітектуру ARPANET на більш низькому рівні (у регіональному або локальному масштабі).
Кожен раз, коли говориться про обчислювальну техніку, треба мати на увазі принцип єдності апаратного і програмного забезпечення. Поки глобальне розширення ARPANET відбувалося за рахунок механічного підключення все нових і нових апаратних засобів (вузлів і мереж), до Інтернету в сучасному розумінні цього слова було ще дуже далеко. По-справжньому народженням Інтернету прийнято вважати 1983 рік. Цього року відбулися революційні зміни в програмному забезпеченні комп'ютерного зв'язку. В день народження Інтернету в сучасному розумінні цього слова стала дата стандартизації протоколу зв'язку TCP/IP, що лежить в основі Всесвітньої мережі по нинішній день.
Тут потрібно уточнити, що в сучасному розумінні ТСРRР — це не один мережний протокол, а два протоколи, що лежать на різних рівнях (це так названий стік протоколів). TCP - протокол — це протокол транспортного рівня. Він керує тим, як відбувається передача інформації. Протокол IP — адресний. Він належить мережному рівневі і визначає, куди відбувається передача.
1.2.1.Протокол TCP.
Відповідно до протоколу TCP, дані що відправляються «нарізаються» на невеликі пакети, після чого кожен пакет позначається так, щоб у ньому були дані, необхідні для правильної зборки документа на комп'ютері одержувача.
Для розуміння суті протоколу TCP можна представити гру в шахи по перепису, коли двоє учасників грають одночасно декілька ігор. Кожен хід записується на окремій листівці з вказівкою номера партії і номера ходу. У цьому випадку між двома партнерами через той самий поштовий канал працює як би десяток з'єднань (по одному на партію). Два комп'ютери, зв'язані між собою одним фізичним з'єднанням, можуть точно так само підтримувати одночасно кілька ТСР - з'єднань. Так, наприклад, два проміжних мережних сервери можуть одночасно по одній лінії зв'язку передавати один одному в обидва боки безліч TCP - пакетів від численних клієнтів.
1.2.2. Протокол IP.
Тепер розглянемо адресний протокол - IP (Internet Protocol). Його суть полягає в тому, що в кожного учасника Всесвітньої мережі повинна бути своя унікальна адреса (IP - адреса). Без цього не можна говорити про точну доставку TCP - пакетів на потрібне робоче місце. Ця адреса виражається дуже просто — чотирма байтами, наприклад: 195.38.46.11. Кожен комп'ютер, через який проходить який-небудь TCP-пакет, може по цих чотирьох числах визначити, кому з найближчих «сусідів»- треба переслати пакет, щоб він виявився «ближче» до одержувача. У результаті кінцевого числа перекидань TCP - пакет досягає адресата. Слово «ближче»у даному випадку оцінюється не географічна «близькість». У розрахунок приймаються умови зв'язку і пропускна здатність лінії. Два комп'ютери, що знаходяться на різних континентах, але зв'язані високопродуктивною лінією космічного зв'язку, вважаються більш «близькими» один до одного, ніж два комп'ютери із сусідніх селищ зв'язані простим телефонним проводом. Рішенням питань, що вважати «ближче», а що «далі», займаються спеціальні засоби - маршрутизатори. Роль маршрутизатора в мережі може виконувати як спеціалізований комп'ютер, так і спеціальна програма, що працює на вузловому сервері мережі.
Оскільки один байт містить до 256 різних значень, то теоретично з допомогою чотирьох байтів можна виразити більш чотирьох мільярдів унікальних IP - адрес (2564 за винятком деякої кількості адрес, використовуваних у якості службових). На практиці ж через особливості адресації до деяких типів локальних мереж кількість можливих адрес складає порядку двох мільярдів, але і на даний час досить багато.

Розділ 2. Будова Інтернету.
«У кільця немає початку і кінця» — цю приказку з нероздільного циклу романів Айзека Азимова можна з повним правом віднести і до Інтернет. У Мережі немає центра — хоча велика частина її ресурсів як і раніше зосереджена в США. Немає в неї початку — хоча традиційно «початком» Інтернет вважається сайт швейцарської лабораторії атомної фізики (CERN), де і народилася технологія Всесвітньої мережі (WWW). Немає в неї і кінця — хоча в Мережі й існує трохи сайтів з такою назвою.
А тому може показатися, що Інтернет немає і визначеної структури. Але вона все-таки є — чітка ієрархія комп'ютерів і користувачів.
Самий нижній — а виходить, і самий масивний рівень мережного «айсберга» — це прості користувачі, підключені до Мережі через низько швидкісний телефонний канал. Потік даних між комп'ютерами і Мережею мізерно малий — не більш декількох кілобайт у секунду! Щоб викачати з Мережі, приміром, текст якоїсь книги, простому користувачеві знадобиться не менш десяти хвилин.
Трохи вище простих користувачів розташовані постійні «громадяни» мережі, зв'язані з Інтернет уже не телефонним, а волокно-оптичним кабелем різної пропускної здатності (як правило, до 128—256 кбіт/с). Ці комп'ютери вже можуть функціонувати як повноцінні вузли Інтернет, саме на них можуть розміщатися сайти Всесвітньої Павутини (WWW), файлові архіви FTP і інша «начинка» Мережі.
Ще вище розташовані провайдери — власники ще більш могутніх і швидкісних каналів зв'язку, що не тільки користуються ними самі, але і надають можливість підключення до Мережі кінцевим користувачам і іншим провайдерам класом нижче. Таким чином, у цю групу попадають і невеликі провайдерські фірми, що обслуговують сотню-іншу користувачів. І часто трапляється так, що кінцевий користувач, що лежить рівнем нижче має у своєму розпорядженні канал, у десятки разів більш швидкісний (або, як говорять самі провайдери, «товстий»), чим теоретично знаходиться на більш високій ступені провайдер...
Ось, і головний «бос» даного сегмента Мережі — організація, що контролює самий «товстий», головний канал, що з'єднує всю мережу цього регіону з іншою частиною Інтернет (його пропускна здатність може досягати декількох гігабіт у секунду). Такий монстр уже не розмінюється на роботу з дріб'язком начебто кінцевого користувача, під його «дахом» знаходяться десятки і сотні наймогутніших провайдерських контор.
Великі країни, як правило, підключені до Мережі відразу через кілька інформаційних магістралей — волоконно-оптичних кабелів або каналів супутникового зв'язку, — що дозволяє забезпечити надійність і стабільність зв'язку. Хоча нерідкі випадки, коли після раптового збою або аварії від Інтернет виявлялася відрізаною ціла країна і навіть континент.
Що ж відбувається, коли із самого низу «айсберга» надходить запит на підключення до одного з вилучених комп'ютерів Мережі? Сигнал відправляється по ланцюжку — від комп'ютера користувача до комп'ютера провайдеру, потім — до проміжного сервера, потім — ще до одного. І так далі — по ланцюжку, проходячи по дорозі через десятки комп'ютерів у різних регіонах. Поспостерігати за маршрутом проходження сигналу часом дуже цікаво, і багато фахівців частенько проробляють таку процедуру за допомогою спеціальних програм. У реальному житті такий «марш-кидок» з України в Токіо через яку-небудь Папуа — Нову Гвінею виглядає порожньою витратою часу і грошей, для Інтернету ця — справа цілком звичайна. У самому гіршому випадку необхідна сторінка відкриється на секунду-іншу пізніше, за рахунок надмірно звивистого маршруту, по якому йде сигнал від вилученого комп'ютера до «персоналки». Нічого страшного, можна і почекати...
Зате за рахунок відсутності єдиного центра, через який проходили б усі сигнали з усіх кінців світу, автономного і цілком незалежного існування окремих сегментів мережі, Інтернет виграє значно більше, ніж утрачає. У Мережі немає границь, її (поки що) неможливо контролювати. Жоден диктатор або терорист не зможе «підгорнути» Мережу під себе, установивши контроль над «головним» сервером. Безумовно, можна установити контроль над окремим сегментом Мережі, фільтруючи всю циркулюючу по ньому інформацію. Так відбувається сьогодні в багатьох мусульманських країнах, у Китаї і Північній Кореї. Але Мережа в цілому не під силу нікому — і саме в цьому і складається її головна перевага перед всіма іншими видами комунікації...
2.1. Можливості Інтернету.
Користувачів, у першу чергу цікавить — «душа» Інтернету, її внутрішнє наповнення. Ті види послуг, що вона може запропонувати.
Насправді фраза «я працюю в Інтернет»не занадто інформативна — це все рівно, що сказати «я живу в будинку». У якому саме будинку, де він розташований, скільки кімнат у квартирі?
Робота з Інтернет складається з щоденного спілкування з добрим десятком окремих сервісів Мережі. Деякі з них використовуються частіше, деякі рідше, ну а з якоюсь частиною зіштовхуватися і зовсім не приходиться.
WWW — Worldwide Web, Всесвітня Павутина. Саме з цим, наймолодшим сервісом Інтернет, зіштовхуємося, коли заходимо на «сторінку» або сайт якої-небудь організації. WWW — це система «сторінок», що містять текст, графіку, а іноді — і звукові файли і навіть відео зображення. Побудовані «сторінки» по системі гіпертексту, тобто кожен їхній елемент може бути зв'язаний з іншою сторінкою, що часом знаходиться на іншому кінці світу. Саме на цей сервіс вказують два перших елементи адреси Інтернет. Наприклад:
http://www.Microsoft.com
Перша частина адреси, до похилих дужок, вказує на те, що доведеться мати справу з гіпертекстовою сторінкою і протоколом передачі даних http (Hypertext Transfer Protocol); А префікс www підтверджує, що мається справа з частиною системи WWW. Неважливо, що це — сайт великої корпорації або «домашня сторінка» знайомого. Працювати з WWW-сторінками, озброївшись спеціальною програмою перегляду — браузером. Таким, приміром, як вмонтований у Windows комплекс Internet Explorer.
WWW — найпоширеніший і популярний сервіс Інтернет, якоюсь мірою здатний замінити всі інші...
FTP — другий з великих сервисів і протоколів Інтернет. Сервери FTP, на відміну від WWW — це просто файлові архіви на вилученому комп'ютері. Працювати з ними можна точно так само, як і з власним комп'ютером — за допомогою Провідника або іншої програми для роботи з
файлами (файлового менеджера).
Про приналежність адреси до цього сервісу свідчить абревіатура ftp: ftp://ftp.Microsoft.com
E-Mail — Електронна пошта. Для роботи з цим сервісом необхідна поштова програма — наприклад, вмонтований у Windows пакет Outlook Express.
Адреса електронної пошти легко відрізнити за значком @ — він не зустрічається більше ніде:
lasarus (@) name.com
News — сервери новин. У чомусь цей сервіс схожий на електронну пошту, тільки повідомлення посилаються не на «поштову скриньку» конкретного адресата, а в спеціальну «групу новин». І читати їх може не одна людина, а всі передплатники — них може бути сотні тисяч!
2.2. Інтернет — наймасовіше та найоперативніше джерело інформації.
Своє «представництво», власну WWW-сторінку в Мережі має сьогодні практично кожна велика західна організація, фірма або компанія. В Інтернет розташовані «електронні» варіанти багатьох тисяч газет і журналів, через Мережу транслюються сотні радіостанцій і телекомпаній. Важко знайти яку-небудь область людської діяльності, що не була б представлена в Інтернет у всій своїй повноті сотнями і тисячами «сторінок». Крім «дублікатів» існуючих періодичних видань, ви можете знайти в Мережі безліч зразків оригінальної «електронної преси».
Інша популярна технологія одержання інформації — через так названі «групи» новин, число яких наближається сьогодні до ста тисяч, а також численні «розсилання», що поширюються по каналах електронної пошти...
2.2.1. Інтернет — найбільше у світі джерело розваг.
Ігри і музика, кіно і театр — усі види мистецтва і всі дітища величезної індустрії розваг представлені сьогодні в Інтернет. Можна зіграти в гру з партнером, що знаходиться на іншому кінці землі, довідатися новини про життя улюбленої рок-групи і прослухати їхній останній диск. Розгадати кросворд і одержати результати останнього футбольного матчу. З головою зануритися у велику колекцію анекдотів і стати збирачем Дуже Цікавих Картинок. Нарешті, навіть взяти участь у засіданні Суспільства Аматорів Волосатих Каракатиць...
2.2.2.Інтернет —найпрогресивніший засіб спілкування і комунікації.
Щодня користувачі Мережі відправляють один одному сотні мільйонів електронних послань — для багатьох з них Інтернет цілком замінив звичайну пошту. Мільйони людей щодня знайомляться і спілкуються один з одним на всіляких «болтальних» каналах IRC. Поки порівняно невелике число людей користується послугами Інтернет - телефонії і відеоконференцій, однак ці технології спілкування стають усе більш популярними.
2.2.3. Інтернет —найсприятливіший простір для бізнесу.
Усе більш популярною стає електронна торгівля, що дозволяє користувачеві зробити покупку практично будь-якого товару в будь-якій точці планети. По Інтернет ви можете замовити й одержати нові програмні продукти, послати букет квітів коханій дівчині і навіть придбати автомобіль. А також довідатися останні результати торгів на біржах усього світу, довідатися про курс акцій тієї або іншої компанії і провернути з ними угоду. Для великих фірм і корпорацій Мережа стала ідеальним середовищем для проведення всіляких операцій і розрахунків, а також торгівлі за схемою business-to-business, нарад у реальному часі. Утім, заробити в Мережі може не тільки велика фірма, але і практично будь-яка людина, що створила свою сторінку.
2.2.4.    Інтернет — це ідеальний інструмент для реклами.
Мережа дає будь-якій людині практично безкоштовну можливість сповістити багатомільйонну аудиторію про пропоновані їм послуги або продукцію. Інтернет зрівнює приватних осіб, фірми середньої руки і великі корпорації: в усіх є однакові можливості для залучення покупців. Не треба платити тисячі і навіть мільйони доларів за миті реклами на телебаченні, не треба купувати смуги в газетах — ваша сторінка в Інтернет буде функціонувати цілодобово, без перерв.
2.2.5.    Інтернет — це величезний простір для творчості.
За допомогою Мережі можна заявити про себе на весь світ, створивши особисту домашню сторінку. Про що хочете. Про улюблену групу або композитора, про породу кішок або про збирання поплавців. А можна — про себе, щоб потім дивувати знайомих.
2.2.6.    Інтернет — ідеальне середовище для одержання нових файлів і
програм.
Через Мережу можна одержати нові драйвери для пристроїв, що входять до складу комп'ютера, виправлення і доповнення для використовуваних програм, а іноді і їхні нові версії.
2.2.7.    Інтернет — чудовий простір для шопінгу.
За допомогою Мережі можна здобувати товари і послуги в тисячах „віртуальних" магазинів, брати участь в електронних торгах ведучих бірж світу або брати участь у віртуальних аукціонах.

Розділ 3 Налаштування  программного забезпеченя операційної системи "Windows XP Ru" для роботи в комп'ютерній мережі “Інтернет” (VPN з'єднання)
Для того, щоб мати змогу працювати з Інтернетом, необхідно попередньо  налаштувати програмне забезпечення операційної системи. Цей документ описує, як налаштувати По Ос "Windows XP" для підключення до Всесвітньої Комп'ютерної мережі через VPN - з'єднання.

Перед тим, як розпочати налаштувати програмне забезпечення, будь - ласка, переконайтеся, що мережеве обладнання на Вашому комп'ютері встановленно правильно і коректно працює. Після цього просимо Вас зробити наступне.
3.1 Налаштування інтерфейсу операційної системи
1.1. Наведіть курсор мишки на "Пуск" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки. Після цього, (в меню кнопки "Пуск" одразу присутній пункт "Панель управления"), будь-ласка, виконайте дії пунктів 1.2-1.3.
1.2. Наведіть курсор мишки на робочу панель праворуч від "Пуск", один раз клацніть правою кнопкою мишки, наведіть курсор мишки на "Свойства"  і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
1.3. Після цього необхідно навести курсор мишки на закладку "Меню "Пуск""), один раз клацнути лівою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "Классическое меню "Пуск"", один раз клацнути лівою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "OK" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
1.4. Після цього просимо Вас навести курсор мишки на робочий стіл, один раз клацнути правою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "Свойства", один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
1.5. Клацаючи лівою кнопкою мишки, будь-ласка, оберіть "Классическая" нижче від "Тема:", наведіть курсор мишки на "OK" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
3.2 Встановлення параметрів мережевої карточки
2.1. Наведіть курсор мишки на "Пуск" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки. Після цього, будь-ласка, наведіть курсор мишки на "Настройка", "Панель управления"  і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
2.2. Якщо у вікні "Панель управления" є надпис "Выберите категорию", тоді наведіть курсор мишки на "Переключение к классическому виду" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
2.3. У вікні "Панель управления" наведіть курсор мишки на "Сетевые подключения", один раз клацніть правою кнопкою мишки, після чого просимо Вас навести курсор мишки на "Открыть" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
2.4. Потім необхідно навести курсор мишки на "Подключение по локальной сети", один раз клацнути правою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "Свойства" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
2.5. Просимо Вас навести курсор мишки на "Протокол Интернета (TCP/IP)", один раз клацнути лівою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "Свойства"  і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
2.6. У вікні, яке з'явиться, будь-ласка, наведіть курсор мишки на "Использовать следующий IP - адрес", один раз клацніть лівою кнопкою мишки, введіть значення IP - адреси, маски, шлюзу праворуч від "IP - адрес", "Маска подсети:", "Основной шлюз" відповідно (їх вказано у листку користувача), наведіть курсор мишки на "Использовать следующие адреса DNS - серверов:", один раз клацніть лівою кнопкою мишки і праворуч від "Предпочитаемый DNS-сервер:" введіть "194.44.151.1".
2.6.1. У вікні "Свойства: Протокол Інтернету (TCP/IP)" наведіть курсор мишки на "OK" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
2.6.2. У вікні "Подключение по локальной сети - свойства" наведіть курсор мишки на "OK" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
2.7. Просимо Вас закрити всі вікна (для цього, будь-ласка, наводіть курсор мишки на кожен знак "" в кожному вікні і один раз клацайте лівою кнопкою мишки).
2.8. Після цього необхідно перезавантажити комп'ютер.
3.3 Налаштування параметрів VPN-з'єднання і програми "Internet Explorer"
3.1. Наведіть курсор мишки на "Пуск" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки. Після цього, будь-ласка, наведіть курсор мишки на "Настройка", "Панель управления" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
3.2. Просимо Вас навести курсор мишки на "Свойства обозревателя", один раз клацнути правою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "Открыть" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
3.3. Наведіть курсор мишки на "Подключения", один раз клацніть лівою кнопкою мишки, наведіть курсор мишки на "Добавить..." і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
3.4. На екрані з'явиться вікно, за допомогою лівої кнопки мишки оберіть "Украина" нижче від надпису "Страна, где вы находитесь:", за допомогою клавіатури введіть "0342" нижче від "Телефонный код города:", наведіть курсор мишки на "импульсный набор", один раз клацніть лівою кнопкою мишки, наведіть курсор мишки на "OK" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
3.5. Якщо на екрані з'явиться вікно "Телефон и модем", наведіть курсор мишки на "OK" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
3.6. Після цього у вікні "Мастер новых подключений" необхідно навести курсор мишки на "Подключение к виртуальной частной сети через Інтернет", один раз клацнути лівою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "Далее" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
3.7. Потім  наведіть курсор мишки на біле поле, яке знаходиться нижче від "Имя компьютера или IP-адрес (наприклад, microsoft.com або 157,54,0,1):", один раз клацніть лівою кнопкою мишки, за допомогою клавіатури введіть "194.44.151.10", наведіть курсор мишки на "Далее" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
3.8. Просимо Вас навести курсор мишки на біле поле, яке знаходиться під надписом "Введите название для этого подключения:" один раз клацнути лівою кнопкою мишки, за допомогою клавіатури ввести "CitNet", навести курсор мишки на "Готово" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
3.9. Після того, як на екрані з'явиться вікно "CityNet Параметры", будь-ласка, встановіть прапорці ліворуч від "Использовать прокси-сервер для этого подключения (не применяется для других подключений)." і від "Не использовать прокси-сервер для локальных адресов" (наводячи курсор мишки і клацаючи лівою кнопкою мишки), за допомогою клавіатури введіть "194.44.151.1" праворуч від "Адрес:" і "3128" праворуч від "Порт:", наведіть курсор мишки на "Дополнительно..." і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
вікні "Параметры прокси-сервера") наведіть курсор мишки на біле поле, яке знаходиться під надписом "Не использовать прокси-сервер для адресов, начинающихся с:", один раз клацніть лівою кнопкою мишки, за допомогою клавіатури введіть "*.if.ua;10.*", наведіть курсор мишки на "OK" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
3.11. У вікні "CityNet Параметры" наведіть курсор мишки на "Свойства" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки. Потім у вікні "CityNet Свойства" просимо Вас навести курсор мишки на "Безопасность", один раз клацнути лівою кнопкою мишки і прибрати прапорець ліворуч від "Требуется шифрование данных (иначе отключаться)".
3.12. Будь-ласка, наведіть курсор мишки на "Сеть", один раз клацніть лівою кнопкою мишки, нижче від "Тип VPN:" встановіть "PPTP VPN" (клацаючи лівою кнопкою мишки), наведіть курсор мишки на "Параметры" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
3.13. У вікні "Параметры PPP"  необхідно прибрати прапорець ліворуч від "Использовать программное сжатие данных", навести курсор мишки на "OK" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
3.14. У вікні "CityNet Свойства" наведіть курсор мишки на "OK" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
3.15. У вікні "CityNet Параметры" наведіть курсор мишки на "OK" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
3.16. У вікні "Свойства: Интернет"  наведіть курсор мишки на "Никогда не использовать" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
3.17. У вікні "Свойства: Интернет" просимо Вас навести курсор мишки на "Общие", один раз клацнути лівою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "С пустой", один раз клацнути лівою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "OK" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
3.18. Будь-ласка, закрийте всі вікна (для цього наводіть курсор мишки на кожен знак "" в кожному вікні і один раз клацайте лівою кнопкою мишки).
3.4 Створення іконок для з'єднання
4.1. Наведіть курсор мишки на "Пуск" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки. Після цього, будь-ласка, наведіть курсор мишки на "Настройка", "Панель управления" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
4.2. У вікні "Панель управления" наведіть курсор мишки на "Сетевые подключения", один раз клацніть правою кнопкою мишки, після чого просимо Вас навести курсор мишки на "Открыть" і один раз клацнути лівою кнопкою.
4.3. Просимо Вас навести курсор мишки на "CityNet", один раз клацнути правою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "Создать ярлык" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
4.4. У вікні "Ярлык"  необхідно навести курсор мишки на "Да" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
4.5. Будь-ласка, закрийте всі вікна (для цього наведіть курсор мишки на кожен знак "" в кожному вікні і один раз клацайте лівою кнопкою мишки).
4.6. Наведіть курсор мишки на "Ярлык для CityNet", один раз клацніть правою кнопкою мишки, наведіть курсор мишки на "Переименовать", один раз клацніть лівою кнопкою мишки, за допомогою клавіатури змініть назву на "CityNet" і один раз клацніть на "Enter" (на клавіатурі).
4.7. Просимо Вас навести курсор мишки на "Пуск", один раз клацнути лівою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "Программы", один раз клацнути лівою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "Internet Explorer" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
4.8. Після того, як на екрані з'явиться вікно "about:blank - Microsoft Internet Explorer", просимо Вас навести курсор мишки на біле поле під "Адрес", один раз клацнути правою кнопкою, навести курсор мишки на "Создать ярлык" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
4.9. Коли Вам буде повідомлено, що ярлик буде створено на робочому столі, будь-ласка, наведіть курсор мишки на "OK" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
4.10. Будь-ласка, закрийте всі вікна (для цього наведіть курсор мишки на кожен знак "" в кожному вікні і один раз клацайте лівою кнопкою мишки).
4.11. Потім необхідно навести курсор мишки на "aboutblank", один раз клацнути правою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "Переименовать", один раз клацнути лівою кнопкою мишки, за допомогою клавіатури ввести "CityNet Login" і натиснути "Enter" на клавіатурі.
4.12. Просимо Вас навести курсор мишки на "CityNet Login", один раз клацнути правою кнопкою мишки, навести курсор мишки на "Свойства" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
4.13. У вікні "Свойства: CityNet Login", будь-ласка, наведіть курсор мишки на біле поле, яке знаходиться праворуч від "Адрес (URL):", один раз клацніть лівою кнопкою мишки, за допомогою клавіатури введіть "https://citynet.if.ua/login", наведіть курсор мишки на "OK" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
3.5 Пробне підключення до Інтернету
5.1. Наведіть курсор мишки на "CityNet" на робочому столі, один раз клацніть правою кнопкою мишки, наведіть курсор мишки на "Подключить" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
5.2. Після цього необхідно навести курсор мишки на біле поле, яке знаходиться праворуч від "Имя пользователя:", один раз клацнути лівою кнопкою мишки, за допомогою клавіатури ввести Ваше ім'я користувача (його вказано у листку користувача, наприклад, "test"), навести курсор мишки на біле поле, яке знаходиться праворуч від "Пароль:", один раз клацнути лівою кнопкою мишки, за допомогою клавіатури ввести Ваш пароль (його вказано у листку користувача, наприклад, "12345678"). Якщо ви бажаєте, аби щоразу при під'єднанні до Інтернету ім'я користувача і пароль вводились автоматично, встановіть прапорець ліворуч від "Сохранить пароль" (наведіть на нього курсор мишки і один раз клацніть лівою кнопкою мишки). Потім наведіть курсор мишки на "Подключиться" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
5.3. Просимо Вас зачекати, поки у робочій панелі (біля годинника) не з'явиться спеціальна іконка - два комп'ютери, сполучені кабелем
5.4. Будь-ласка, наведіть курсор мишки на іконку "CityNet Login", яка знаходиться на робочому столі, один раз клацніть правою кнопкою мишки, наведіть курсор мишки на "Открыть" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
5.5. Якщо на екрані з'явиться вікно "Предупреждение системы безопасности", встановіть прапорець ліворуч від "Больше не показывать это предупреждение", наведіть курсор мишки на "Да" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
5.6. Якщо на екрані з'явиться вікно "Предупреждение системы безопасности", наведіть курсор мишки на "Да" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
5.7. Наведіть курсор мишки на біле поле, яке знаходиться праворуч від "Ім'я", один раз клацніть лівою кнопкою мишки, за допомогою клавіатури введіть Ваше ім'я користувача (яке вказано у листку користувача, наприклад, "test"), наведіть курсор мишки на біле поле, яке знаходиться праворуч від "Пароль", один раз клацніть лівою кнопкою мишки, за допомогою клавіатури введіть Ваш пароль (який вказано у листку користувача, наприклад, "12345678"), наведіть курсор мишки на "під'єднатись" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
5.8. За допомогою програми "Internet Explorer" спробуйте відвідати декілька сайтів (наприклад, "www.freebsd.org", "www.linux.org", "meta-ukraine.com", "www.rada.gov.ua", "www.rambler.ru", "www.yandex.ru", "www.yahoo.com").
5.9. Після цього необхідно від'єднатися від Інтернету. Для цього, будь-ласка, у вікні "Access - Microsoft Internet Explorer" наведіть курсор мишки на "завершити" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.
5.10. Коли з'явиться вікно, просимо Вас навести курсор мишки на "Да" і один раз клацнути лівою кнопкою мишки.
5.11. Наведіть курсор мишки на іконку VPN-з'єднання у робочій панелі (два комп'ютери, сполучені кабелем), один раз клацніть правою кнопкою, наведіть курсор мишки на "Отключить" і один раз клацніть лівою кнопкою мишки.

Висновок.
Інтернет - сама найкраща, сама без подібна річ на землі. І хороший він тим, що дозволяє отримати товариша або подругу в будь-якому куточку світа, знайти товаришів по захопленням і просто поспілкуватися з людьми. Істотна цінність всесвітньої мережі в тому, що вона стала сховищем знань, новин, інформації, книг, музики і багато-багато іншого. Бо саме в Інтернеті можна швидко знайти необхідну інформацію, текст, свіжу новину, книгу, музику. Якщо ж щось не вдається, через Інтернет можна попросити про допомогу - і тоді обов'язково допоможуть!
Internet - глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює весь світ. Сьогодні Internet має близько 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах світу. Щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10%. Internet утворює як би ядро, що забезпечує зв'язок різних інформаційних мереж, що належать різним установам в усьому світі, одна з іншої.
Дана курсова робота присвячена темі „Встановлення, налаштування та дослідження абонентського програмного забезпечення мережі Інтернет". Вона складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури, яка використовувалась для написання роботи. Перший розділ „Історія виникнення Інтернет" складається з двох пунктів та двох підпунктів. У цьому розділі розповідається про історію виникнення Інтернету коли, як, з якої причини він виник, і які можливості має Інтернет сьогодні. Тут також розкриті теоретичні основи Інтернету, описано як працюють протоколи TCP та IP.
Другий розділ має назву „Будова Інтернету". Він містить два пункти і сім підпунктів. В цьому розділі розглядаються основні компоненти, з яких складається мережа Інтернет, які їхні можливості, показано, що Інтернет - наймасовіше та найоперативніше джерело інформації, найбільше у світі джерело розваг, самий прогресивний засіб спілкування і комунікації, самий сприятливий простір для бізнесу, це ідеальний інструмент для реклами, це величезний простір для творчості, ідеальне середовище для одержання
нових файлів і програм, чудовий простір для шопінгу.
Третій розділ називається “Налаштування програмного забезпечення операційної системи "Windows XP Ru" для роботи в комп'ютерній мережі “Інтернет”(VPN з'єднання)”.В ньому міститься п’ять пунктів, в яких розписано як встановити, налаштувати параметри і програми для роботи в комп’ютерні мережі “Internet“.
В кінці курсової роботи зроблено висновки та подано список літератури. Оскільки при написанні даної роботи використовувалась різноманітна література то її можуть використовувати студенти та учні, які хочуть оволодіти основними методами пошуку інформації, вчителі у школах та викладачі у вузах.

Література.
1.    Березін С, Раков С. Інтернет у вас вдома. Вид. 2-е. -СПб.: BHV-Санкт-
Петербург, 1999,440с.
2.    Габбасов Ю. Інтернет 2000. -СПб.: Санки-Петербург, 1999,440 с.
3.    Денисов А. Майкрософт Інтернет Екстілорер 5.: Довідник. —СПб.: Питер,
1999,448 с.
4.    Золотов С. Протоколи Інтернету. -СПб.: BHV-Санкт-Петербург, 1999,
304 с, іл..
5.    Леонтьев В.П. Найновіша енциклопедія Інтернет 2003- М.: ОЛМА-
ПРЕС, 2003.-781с: іл..
6.    Оліфер В.Г. Комп'ютерні мережі. Принципи, технології, протоколи.-
СПб.: Пітер, 2002, -672 с, іл..
7    Стівенс Ч.Р. Протоколи ТСРЯР. Практичне керівництво/Пер.з англ.. і
комент.     А.Ю.     Глебовського.-СПб.:     „Невський     діалект"-„БХВ-
Петербург", 2003.- 672с: іл..
8.    Фролов А.В., Фролов Г.В. Практика застосування PERL, PHP, APACHE,
MySQL для активних WEB-сайтів.- М.: Видавництво- Торгівельний дім
„Російська Редакція", 2002. -576 с: іл..

 

Яндекс.Метрика >