...
Технічні засоби навчання PDF Печать E-mail

Технічні засоби навчання

 

Зміст:

 

Вступ...............................................................................................................................3

 

1. Психолого-педагогічні основи використання технічних засобів у

навчальному процесі............................................................................................4

1.1. Людські можливості щодо сприйняття інформації...................................4

1.2 Місце і роль технічних засобів у пізнавальному процесі..........................7

 

2. Сучасні технічні засоби навчання,  їх класифікація та особливості

використання........................................................................................................9

 

Список використаної літератури.................................................................................18

 

Вступ

 

Державотворчі процеси в Україні актуалізували необхідність реформування вищої освіти. Основні засади реформування освітньої діяльності визначені Законом України “Про освіту”, Указом Президента України “Про основні напрямки реформування вищої освіти в Україні”, національною програмою “Освіта”, нормативними документами Міністерства освіти і науки України та МВС України.

Сьогодні в Україні зростає потреба в належній юридичній та спеціальній підготовці, підвищенні професійної майстерності працівників органів внутрішніх справ як важливого чинника забезпечення правопорядку і законності в державі. Перед відомчою освітою МВС України поставлено завдання задовольнити потребу органів внутрішніх справ у кваліфікованих кадрах.

В умовах всезростаючого інформаційного навантаження якість підготовки фахівців значною мірою залежить від інтенсифікації та оптимізації навчального процесу на основі ефективного використання класичних та активного впровадження нових методик, що базуються на найширшому використанні різноманітних технічних засобів навчання. Науково-технічний прогрес та сучасна педагогічна наука, забезпечуючи викладача найновішими методиками і технічними засобами подачі навчального матеріалу, вимагають від нього постійної самоосвіти та зусиль щодо вдосконалення педагогічної майстерності, як однієї з найвагоміших умов забезпечення належного рівня підготовки фахівців-юристів для органів внутрішніх справ.

Навчально-методичний посібник покликаний розширити знання психолого-педагогічних аспектів використання сучасних технічних засобів навчання, їх технічних особливостей та можливих методичних прийомів застосування.

 

 

1. Психолого-педагогічні основи використання технічних засобів у навчальному процесі

1.1. Людські можливості щодо сприйняття інформації

 

Як стверджує педагогічна наука, під навчанням можна розуміти процес пізнання, що керується загальними принципами дидактики. Кінцева мета навчання полягає в отриманні освіти як системи знань, переконань, навичок та умінь, необхідних людині для певної подальшої діяльності.

Як і будь-якій сфері людської діяльності, навчанню притаманні певні елементи. Як відомо, суб’єктом процесу пізнання виступає педагог, об’єктом його діяльності - слухач (студент, курсант, учень), а кінцевим результатом є рівень оволодіння ними знань, умінь, навичок. Всі ці компоненти утворюють динамічну систему, в якій постійно відбувається процес змін особи, що навчається, і самовдосконалення педагога.

Інформаційні процеси, що лежать в основі навчання, - багатогранні. Однак принципова схема будь-якого інформаційного впливу включає в себе як обов’язкові елементи джерело інформації, її приймача і канал зв’язку між ними.

З філософської точки зору, процес пізнання інтерпретується як відображення об’єктивної дійсності в нашій свідомості, без відображення пізнання не існує.

Відображення людиною починається з відчуття, без якого неможливе формування в свідомості якихось образів, знань. Тому органи чуттів і створені на їх основі почуттєві методи пізнання являють собою канал, через який інформація від об’єкта пізнання прямує до свідомості. Почуттєве пізнання закінчується сприйняттям відображення об’єкта, тобто вводом його органами чуттів у свідомість людини.

Органи чуттів людини мають різну здатність до сприйняття та запам’ятовування інформації. На мал. наведено їх порівняльні характеристики.

 

 

Застосування будь-яких засобів пізнання (приладів, обладнання, технічних засобів тощо) тільки розширює можливості наших органів чуттів. Наприклад, використання мікроскопа дозволяє бачити невидиме. Технічні засоби взагалі і навчання зокрема в пізнавальному процесі виконують роль знарядь праці викладача і студента, вони служать продовженням органів чуттів.

 

З наведених діаграм очевидно, що основними каналами прийому інформації в навчальному процесі є зоровий та слуховий канали. Відповідно основними формами представлення інформації є вербальна та візуальна. Основа вербальної форми представлення інформації - мова, слово, з допомогою яких викладач кодує інформацію і передає її слухачу. Це одна з головних форм, оскільки мова служить основним засобом спілкування. Однак це не найпродуктивніша форма подачі навчального матеріалу. Абсолютно очевидно, що візуальна форма представлення інформації є набагато продуктивнішою, оскільки пропускна здатність зорового каналу сприйняття інформації є набагато вищою за пропускну здатність слухового каналу (приблизно в 7,5 разу). Це пояснюється тим, що з 4 млн. нервових закінчень (волокон), які передають інформацію в людському організмі, близько 2 млн. припадає на зір і лише 60 тис. - на слух.

Однак найбільш ефективне сприйняття інформації забезпечує оптимальне поєднання вербальної та візуальної форм її подачі. Це також особливо важливо з огляду на потребу періодично переключати увагу аудиторії для стимуляції процесу запам’ятовування навчального матеріалу. Адже півторагодинні лекції стомлюють слухачів, а психофізіологічні особливості людини не дозволяють їй концентрувати увагу більше 15-20 хвилин. Ігнорування цих обставин у результаті призводить до суттєвого пониження уваги і, як наслідок, зниження рівня сприйняття навчальної інформації, особливо в другій половині лекції. Досвідчені викладачі легко вловлюють ознаки послаблення уваги аудиторії і використовують різні методичні прийоми для переключення уваги: розповідають цікавий випадок, наводять приклади з практики тощо. Але найбільш ефективним є переключення уваги за допомогою технічних засобів навчання.

Вищенаведені показники сприйняття та запам’ятовування навчальної інформації не враховують суб’єктивних факторів викладання. Зокрема, Ісаєв В.Н. і Високовіч Е.В. стверджують: якщо прийняти весь багаж знань і навичок викладача за 100%, то правильно викласти він зможе тільки близько 80% з огляду на час і особливості аудиторії. Слухач, у свою чергу, сприйме 50-60% - яким би розумним він не був, адже предмет вивчення для нього новий. Тільки близько 30% він правильно інтерпретує, а 10% запам’ятає і буде свідомо використовувати в подальшому. Таким чином, 90% інформації проходить повз слухача, можливо, і відкладаючись десь у підсвідомості (хоча це не факт). Отже, коефіцієнт корисної дії вербальної форми подачі навчальної інформації реально понижується до 10%. Ось чому для навчального процесу так необхідна наочність, візуалізація, схеми, графіки – все те, що є концентрацією інформації, а не її словесним виразом.

 

1.2 Місце і роль технічних засобів у пізнавальному процесі

 

Технічні засоби навчання (ТЗН) - можна розглядати як комплекс техніко-технологічних пристроїв, що покликані з допомогою відповідних методик інтенсифікувати та оптимізувати процес пізнання шляхом активізації, перш за все, візуальної форми подачі навчального матеріалу.

Вплив ТЗН на процес пізнання залежить від обраної моделі навчання та методичного підходу до викладу матеріалу. З точки зору інформаційного впливу викладача на слухача, можна виділити наступні моделі навчання.

 

 

 

Перші дві моделі є, певною мірою, класичними і широко застосовуються в сучасній практиці викладання. Продуктивність праці викладача і слухачів визначається в них лише вербальною формою подачі інформації і, як було зазначено вище, не може бути високою. Третя модель характеризується широким застосуванням ТЗН, які не об’єднуються в комплексну систему інформаційного впливу на слухача. Таку модель навчання також можна віднести до класичної. В ній роль викладача зводиться до традиційних функцій наставника.

Модель заняття з комплексним інформаційним впливом стала можливою з впровадженням у навчальний процес новітніх інформаційних технологій: мультимедійної проекції, інтерактивних дощок, комп’ютерно-програмних засобів інтенсивного вивчення предмета, комп’ютеризованих лінгафонних комплексів, перспективних технологій навчання через Інтернет (в т.ч. дистанційного навчання) тощо. Фактично мова йде про нову модель системи передачі-отримання знань, основаної, на відміну від систем традиційних, на зовсім інших психологічних і педагогічних аспектах. Викладач стає не наставником, а навігатором у світі інформації, що передбачає набагато більшу самостійність слухачів у пошуках і засвоєнні нових знань. Таким чином досягається високий рівень інтенсифікації навчального процесу.

Одним із чинників, що перешкоджають широкому впровадженню в педагогічну практику комплексної моделі в цілому або її окремих складових, є недостатня підготовленість педагогічного складу до роботи із сучасними мультимедійними та комп’ютеризованими технічними засобами навчання. Даний посібник покликаний певною мірою нівелювати цю проблему.

 

2. Сучасні технічні засоби навчання,  їх класифікація та особливості використання

Як уже зазначалось вище, сьогодні навчальний процес може бути забезпечений цілою гамою технічних засобів, які мають різні технічні характеристики, різну ефективність впливу на аудиторію, різні методики застосування. З певною мірою умовності їх можна згрупувати наступним чином:

Статичні проекційні засоби, які подають інформацію проектуванням на екран нерухомих світлових зображень. До них належать слайдопроектор “Діана – 207”, графопроектори (кодоскоп) “Lech –3”, “Polilux”, “3М”, “Panasonic” та ін. Найбільш поширеними є графопроектори. Графопроектор – це пристрій статичного проектування зображення з прозорої основи формату А4 на великий екран. Розрізняють три основні групи графопроекторів – стаціонарні (для невеликих аудиторій), портативні (переносні) і високої потужності (для великих аудиторій).

Графопроектор складається з корпусу (2), в якому розміщуються галогенна проекційна лампа (12), вентилятор (1).У верхній частині корпусу знаходиться прозоре скло (10), на якому розміщують об’єкт демонстрації, а під ним - збираюча лінза Френзеля (11), яка концентрує світловий потік так, щоби він рівномірно освітлював об’єкт (9). Потім світловий потік попадає на об’єктив (6), який змінює його напрям і скеровує на екран.

 

 

розширює перелік методик роботи із зображенням, забезпечуючи максимальну відповідність між тим, що розповідає лектор, і тим, що демонструється на екрані. Це дає можливість певною мірою динамізувати зображення.

Технічні особливості експлуатації графопроекторів полягають у використанні потужної лампи і необхідності її примусового охолодження. На панелі управління графопроектора змонтовано два окремих вимикачі: один вмикає вентилятор охолодження, інший – галогенну лампу.

Динамічні проекційні засоби, які подають інформацію проектуванням на екран динамічних світлових зображень. До них належать кінопроекційна апаратура, електронні (мультимедійні) проектори. На сьогоднішній день кінопроекційна апаратура як технічний засіб навчання використовується лише в стаціонарному варіанті у спеціально пристосованих приміщеннях. Завдяки своїм унікальним можливостям все більше використовуються електронні (мультимедійні) проектори. Нові цифрові технології, що застосовуються в них, дозволяють проектувати на екран великих розмірів (0,5-7,5м по діагоналі) зображення з екрана комп’ютерного монітора, з відеомагнітофона або цифрової відео- фотокамери. Управління проектором здійснюється дистанційно за допомогою пульта, що дає змогу викладачеві вільно переміщатися по аудиторії.

 

 

Інформація для проектування з комп’ютерного монітора на великий екран може бути статичною (текстова, таблична, графічна), яка готується за допомогою широко популярних комп’ютерних програм Microsoft Word, Microsoft Excel, Corel Draw, Adobe Photoshop та ін., презентаційною (текстово-графічна динамічно змінна в часі інформація із звуковим супроводом та відеофрагментами), яка підготовлена з допомогою програм Microsoft PowerPoint, Adobe Premire, анімаційною (мультиплікаційна), яка створена із застосуванням програм Macromedia Flash, Corel PhotoPaint та ін.

Стосовно викладання правових дисциплін статичною може бути текстова інформація, що відображає різні дефініції, які важко сприймаються на слух, розкриває суть правових норм, процесів тощо. В таблично-цифровому вигляді може подаватись інформація, яка аналітично підтверджує виклад навчального матеріалу, в графічному - та, що відображає організаційні структури, логічні залежності процесів, фотографічні зображення предметів, ознак, параметрів тощо.

В презентаційну інформацію доцільно подавати тексти лекцій, додаткових консультацій, які, з допомогою динамічно змінних фрагментів, синхронного озвучення та відео вставок, сприятимуть ефективності сприйняття нового навчального матеріалу. Такі методики створюють ефект реальної присутності на лекції, адже звуковим матеріалом може бути голосовий супровід викладача. Він, зокрема, може прослуховуватись слухачами, що не були присутні на лекції.

Анімаційна інформація застосовується для відтворення засобами мультиплікації послідовності прихованих процесів, залежностей тощо. З усіх вищенаведених вона, очевидно, є найбільш захоплюючою але вимагає й відповідно фаховості та трудовитрат при її підготовці.

У подальших розділах подаються методичні рекомендації щодо підготовки дидактичних матеріалів, які вміщують наведені види інформації.

Статичні та динамічні проекційні засоби в загальному називають візуальними ТЗН.

Звукотехнічні засоби, які записують та відтворюють тільки звукову інформацію. До них належать магнітофони, диктофони. У зв’язку з надзвичайно різноманітним типажем моделей на сторінках цього посібника не наводяться технічні особливості зазначених пристроїв. Зазвичай звукотехнічні засоби успішно використовують, зокрема, під час вивчення іноземних мов.

Комп’ютерно-програмні засоби (КПЗ), які автоматизують частково чи повністю процес навчання та контролю знань. До них належать навчальні системи, програмні тренажери, системи тестування та контролю, системи імітаційного моделювання, демонстраційні системи і ін. Сучасні КПЗ покликані замінити застарілі технічні засоби контролю знань, такі як “Огонек”, “В’ятка”, КИСИ-5 та ін. КПЗ, зазвичай, створюються на технічній базі кабінетів інформатики, комп’ютерно-лінгафонних класів. Існує значна кількість різноманітних комп’ютерних програм, що тією чи іншою мірою задовольняють сучасні вимоги до таких програмних продуктів.

З метою формування єдиних підходів до тестувань пропонується уніфікована комп’ютерна програма, яка може використовуватись не тільки для проміжних (модулів, колоквіумів та ін.), а також для завершальних тестувань (заліків, іспитів, захистів робіт тощо). Програма має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, не вимагає високої кваліфікації користувача, і, отже, її може опанувати кожен викладач.

Процес підготовки до комп’ютеризованого контролю (тесту) передбачає формування параметрів майбутнього тесту. Це, зокрема, вибір теми тестування, кількість рівнів складності і кількість запитань у рівні, критерії оцінки по кожному рівню і тесту у цілому, методи формування варіантів (упорядкований – питання для варіантів відбираються за порядком, випадковий – питання формуються на основі випадкових чисел). Окрім цього, інтерфейс програми підготовки передбачає введення шляху для зберігання бази даних питань та параметрів тесту, а також пароля, який дозволяє уникнути несанкціонованого доступу до можливостей тестуючої програми. Після визначення параметрів їх зберігають у базі даних натисканням на клавішу “Зберегти параметри” і починають формування тестових питань.

 

 

 

програмою передбачено до 12 відповідей на одне питання (кількість відповідей на кожне питання вказується в полі “К-сть відповідей”). Можливий варіант конструйованих відповідей (вірною є відповідь, що складається з декількох відповідей). Переміщення по базі даних запитань здійснюється за допомогою натискання на навігаційні кнопки у правій верхній частині інтерфейсу:

?- на перше питання;

?- на попереднє питання;

?- на наступне питання;

?- на останнє питання;

? - додати питання;

- знищити питання;

? - редагувати зміст питання;

? - зберегти відредагований зміст;

? - відмінити внесені при редагуванні зміни.

Після визначення параметрів та змісту питань тест вважається підготовленим. Інтерфейс власне тестуючої програми зображено на мал.

 

 

 

Візуально його можна поділити на інформаційну (назва тесту, зміст питання, варіанти відповідей, рівень складності, час до закінчення тесту, результат попередньої відповіді, інформація про програму (About…) і вибрану відповідь) та операційну (вибір відповіді, перехід до наступного питання) частини.

Після завершення тесту виводиться вікно результатів. Як видно на мал., у вікні зазначені загальна оцінка, аналіз відповідей по кожному рівню складності, витрачений час.

Вихід з програми тестування здійснюється натисканням клавіші “Закрити” із введенням відомого лише викладачеві пароля.

Перші практичні результати використання вищенаведеної програми показали її ефективність, високу стабільність роботи, швидке оволодіння правилами підготовки тестів та безпосереднього тестування.

Комп’ютерно-лінгафонні засоби, які дозволяють комп’ютеризувати частково чи повністю процес вивчення іноземних мов, використовуючи також і інтернет-технології.

Схематично вони можуть бути представлені як сукупність комп’ютерів, об’єднаних у локальну мережу та обладнаних засобами обробки звуку і мікрофонно-телефонними гарнітурами, як це відображено на.

 

 

 

Схема найпростішої локальної мережі лінгафонно-комп’ютерного класу

Важливим елементом таких навчальних систем є програмне забезпечення. Умовно його можна поділити на системне програмне забезпечення (СПЗ), обслуговуюче програмне забезпечення (ОПЗ), тематичне (прикладне) програмне забезпечення (ТПЗ).

Системне програмне забезпечення призначене для забезпечення функціонування кожного робочого місця та мережі в цілому. Розгляд його виходить за рамки даного посібника. До того ж СПЗ достатньо широко висвітлено в спеціальній літературі.

Обслуговуюче програмне забезпечення покликане забезпечити активний контроль з боку викладача за роботою слухачів на робочих місцях. У даному випадку “активний” означає, що викладач може не тільки дистанційно контролювати процес освоєння навчального матеріалу, а й втручатися та спрямовувати його в потрібному напрямку. Це досягається, зокрема, використанням програмних засобів РСAnyWhere виробництва фірми Symantec Corporation або відповідних апаратних засобів.

У загальному це виглядає наступним чином. На екрані викладацького монітора відображено ряд піктограм відповідно до кількісті робочих місць слухачів

Викладач двічі натискає на ліву клавішу мишки на піктограмі відповідного робочого місця, і на викладацькому моніторі з’являється зображення монітора вибраного робочого місця. Одночасно на екран викладацького монітора можна вивести декілька зображень моніторів робочих місць. Їх кількість визначається пропускною здатністю мережі. Всі зміни на моніторах робочих місць синхронно відображаються на моніторі викладача. Таким чином здійснюється контроль за роботою слухачів. При потребі втрутитись у процес навчання на конкретному робочому місці викладач лівою клавішею мишки активізує відповідне вікно. Одразу після цього всі команди, зроблені викладачем у межах вибраного вікна, будуть передані на відповідний комп’ютер і виконані. Отже, фактично має місце віддалене візуальне керування робочим місцем слухача.

Оскільки програма РСAnyWhere не передбачає звуковий супровід то для звукового управління роботою слухача< використовуються апаратні або програмні засоби, наприклад NetMeeting , що входить в стандартний набір програм операційної системи Windows 98/ Me /2000/ XP . Для цього на екрані монітор f викладача розміщено ряд піктограм також відповідно до кількості робочих місць слухачів.

Викладач двічі натискає на ліву клавішу мишки на піктограмі відповідного робочого місця, і на викладацькому моніторі з’являється вікно програми  NetMeeting з переліком абонентів, підключених до голосового зв’язку. Для прикладу, на мал.. показано екран монітора з вікном NetMeeting, в якому зареєстровані два абоненти з умовним мереженим іменем LingTeach

LIVS (комп’ютер викладача) і Ling02 LIVS (друге робоче місце слухача). При цьому на робочому місці слухача лунає дзвінок і на екрані виводиться повідомлення про те, хто виходить на зв’язок, як це показано на мал. Можливий також виклик викладача з робочого місця слухача.

Таким чином, вищезазначені програмні засоби забезпечують дистанційний аудіовізуальний контроль за роботою слухача на робочому місці. Слід зазначити, що ця технологія може застосовуватись не тільки для комп’ютеризованого вивчення іноземних мов, але й для будь-яких інших навчально-тестових програм. При цьому можна використовувати й інші можливості програми NetMeeting (конференції, загальну малювальну дошку, загальну письмову дошку тощо).

Список використаної літератури

 

1.      Герасимов В.П. Использование научно-технических средств преподавания юридических дисциплин. — М., Изд-во Московского университета, 1976.

2.      Проблеми підвищення рівня підготовки кадрів для органів внутрішніх справ. Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1993.

3.      Активные методы обучения и программирование: проблемы, возможности, перспективы: Межвузовский сборник научных трудов. – К., 1993.

4.      Изготовление наглядных пособий с использованием компьютерной копировальной техники. Методика их использования. – К., 1999.

5.      Семенюк Э.П. Информационный подход к познанию действительности. – К.: Наукова думка, 1988.

6.      Ожогин В.Я. Технические средства в учебном процессе. Информационные свойства и эргонометрические  особенности применения. – К.: Вища школа, 1984.

7.      Исаев В.Н., Высокович Е.В. Класс будущего. Инструменты формирования личности. // Компьютеры и программы, №7-8,  2001.

8.      Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих  закладах освіти. – К.: ВВП “Компас”, 1997.

9.      Орлов П.И., Струков В.И., Горелов Ю.П. Методические аспекты дистанционного обучения: визуализация информации. Учебно-методическое пособие. – Х.: Изд-во Университета внутренних дел, 2000.

 

 

Яндекс.Метрика >