...
Розробка тестуючих програм в середовищі Visual Basic PDF Печать E-mail

Розробка тестуючих програм в середовищі Visual Basic

ЗМІСТ
Вступ    3
1 Методика розробки і використання тестових завдань    5
2 Використання середовища Visual Basic для оперативного формування тестуючої програми    7
Автоматизація розробки прикладних програм    7
Поняття про Visual Basic    7
Розробка титульної сторінки засобами Visual Basic..........................8
Командні кнопки    11
Формування основного робочого поля    14
Копіювання форм    15
Підсумковий кадр    16
Висновок................................................................................................16
Список використаної літератури    18

Вступ
Одним з пріоритетних напрямків вдосконалення процесу навчання  є його інформатизація. Впровадження  обчислювальної техніки  активізувало дослідження проблеми її використання в навчальному процесі.
Ефективність процесу навчання з використанням нових інформаційних технологій навчання забезпечується раціональним досягненням дидактичних цілей. Суттєвою дидактичною особливістю навчання за допомогою ЕОМ є встановлення безпосередніх діалогів між студентом і машиною, або трикутника студент – комп’юте𠬬– викладач.
Досвід показує, що при вивченні окремих тем можна використовувати такі типи навчальних програм: демонстраційні, контролюючі, обчислювальні та дослідницькі. 
Будь-яка цілеспрямована діяльність людини втрачає свій сенс, якщо не здійснюється систематичний контроль результатів цієї діяльності. Основним структурним елементом контролю в навчальному процесі поряд з перевіркою всіх його складових є перевірка якості знань. Саме вона виступає необхідною умовою діагностики у навчанні, вихованні, розвитку індивіда. Тому не випадково питанню удосконалення технологій контролю знань учнів приділяється велика увага в педагогічній літературі.
Цілеспрямована систематична перевірка якості особистісних надбань учнів виступає необхідною умовою діагностики та прогнозування у навчанні, вихованні і розвитку індивіда. Вона сприяє удосконаленню змісту та методики викладання фахових предметів. Завдяки контролю створюється можливість цілеспрямовано керувати процесом навчально-пізнавальної діяльності.
Тестуючі програми, в яких закладено систему оцінювання знань, умінь і навичок студентів, можуть давати консультації студентам, вказувати на допущені помилки, виправляти відповідь і в разі потреби зробити аналіз наявних знань та умінь. Для здійснення якісного контролю і корекції знань комп’ютерною програмою можна передбачити багатоваріантність в межах заданого типу вправ, які в свою чергу, мають бути різнорівневими, що відповідає ідеї диференціації навчання. За допомогою таких програм можна проводити різнорівневий тестовий контроль.
Найважливіша вимога до перевірки знань – об’єктивність, що полягає в точному оцінюванні адекватно встановленим навчальними програмами критеріям. Гарантом об’єктивності в якійсь мірі виступає комп’ютер. Але методика його використання при контролі знань до кінця не розроблена.
Виникнення комп’ютерної техніки сприяло розвитку нового підходу до технологій оцінки знань. Комп’ютери дозволяють механізувати і активізувати облік успішності, забезпечити об’єктивність оцінювання. Особливо ефективно спрацьовують комп’ютерні технології при тестуючій перевірці.
Тест, як і програмоване завдання, не потребує для виконання великої кількості зусиль або складних обчислень. Він забезпечує однакові (стандартизовані) умови перевірки знань, умінь, навичок; в кожному кадрі тесту, крім завдань, дається правильна модель його виконання серед інших можливих моделей (це відповіді на питання, виконані малюнки, графіки і т.д.).
Розробка і використання тестових завдань є одним із найважливіших засобів об'єктивізації контролю у навчанні.

1. Методика розробки і використання тестових завдань
При конструюванні тестів необхідно врахувати:
•    в тести потрібно включати поняття, уявлення, судження, які є важливими (основними) при вивченні курсу і охоплюють велику кількість ситуацій і проблем;
•    судження повинні бути вираженні просто і ясно;
•    використовувати потрібно ті терміни і слова, значення яких точні і визначені;
•    потрібно слідкувати за тим, щоб було достатньо аргументації для висновку про правильність або хибність альтернативи без звернення до спеціальних, побічних розмірковувань;
•    бажано робити так, щоб вірний висновок був достатньо правильним, а хибний – достатньо хибним; бувають твердження, які не можна віднести або до вірних, або до хибних, однак їх потрібно формулювати так, щоб їх правильність або хибність не були дуже очевидними;
•    кожне завдання тесту повинно виражати одну ідею, одну думку. Слід уникати комплексних положень, які включають кілька ідей;
•    не слід правильні речення, взяті з підручника, переробляти в невірні добавленням частини "не";
•    формулювати судження потрібно так, щоб беззмістовні фрази або речення не дозволяли спрощувати вибір вірної відповіді;
•    слід уникати таких слів, як "іноді", "звичайно", "часто" в правильних твердженнях і слів "завжди", "ніколи", "неможливо" – в хибних;
•    не слід підбирати завдання тільки на відтворення по пам'яті, або тільки на логічне розпізнання з метою розвитку мислення; повинна бути методично обґрунтована раціональність.
На прикладі конкретної програми тестів проілюструємо, як можна використовувати комп'ютер для застосування тестових завдань з олігофренопедагогіки.

2. Використання середовища Visual Basic для оперативного формування тестуючої програми
Автоматизація розробки прикладних програм
Для спрощення процесу створення власних програм є використання можливостей таких мов програмування, яким властиві інструменти візуального моделювання (Visual Basic, Delphi, Visual C та ін.). Вони призначені для автоматизації процесу розробки прикладних програм в середовищі Windows за рахунок використання стандартних програмних компонент. Крім цього, такі мови дозволяють будувати програму з окремих модулів.
Написання окремих модулів можуть здійснювати різні програмісти, що значно прискорює процес формування програми. Для навчаючих програм такими модулями можуть служити окремі кадри. З цим ми вже зустрічалися, коли розробляли навчаючі програми за допомогою середовища Power Point.
Написання навіть найпростіших навчаючих програм, в яких передбачаються логічні переходи або опитування у вигляді тестів не можна проводити в середовищі Power Point. Тут потрібно використовувати спеціальні мови програмування. Найпростішою з таких мов є, очевидно, Visual Basic.
Поняття про Visual Basic
Visual Basic є досить потужним програмним засобом, за допомогою якого можна реалізувати широкий спектр практичних задач.
Основні можливості мови Visual Basic такі:
    реалізація програмістом максимально гнучкого і зручного інтерфейсу для своєї програми-додатку, який може задовольнити навіть самого вишуканого користувача;
    обробка подій мишки та клавіатури, виведення на екран графічних зображень;
    використання стандартних діалогів;
    обробка файлів і каталогів на зовнішніх запам’ятовуючих пристроях;
    доступ до бази даних;
    широке використання можливостей Microsoft Office та ряд інших можливостей.
Запуск середовища Visual Basic стандартний як і для будь-якого додатку Microsoft Office. При першому запуску використовуємо клавішу “Пуск”. В розділі “Программы” вибираємо підрозділ “Microsoft Visual Basic 6.0”, а там – командний ярлик “Microsoft Visual Basic 6.0”. Після запуску відкриється діалогове вікно, в якому пропонується відкривати нову програму-додаток чи існуючу.
Якщо відкрити нову чи існуючу програму-додаток, то перед нами з’явиться інструментальне середовище, яке складається з п’яти робочих вікон: головного меню, панелі інструментів, вікна проекту, вікна властивостей-характеристик та робочого поля – вікна форми. Головне меню досить схоже на меню стандартних додатків Microsoft Office (Word, Excel і ін.). Панелі інструментів Visual Basic можна порівняти з панеллю інструментів графічного редактора. Вікно форми – це робоче поле куди наносяться зображення стандартних об’єктів. Щодо вікна проекту та вікна властивостей-характеристик, то про них краще говорити по ходу розробки конкретної програми-додатку, які в середовищі Visual Basic називають ще проектом, підкреслюючи при цьому, що в середовищі Visual Basic додатки не пишуть а проектують.
Розробка титульної сторінки засобами Visual Basic
Перше знайомство з Visual Basic доцільно розпочати з виконання конкретного практичного завдання не складного характеру. Таким завданням може служити побудова титульної сторінки тестуючої програми.
В верхній частині екрану можна розмістити назву міністерства та університету. Нижче піде надпис: “Тестуюча програма”. Після цього, зазвичай, вказують назву програми і ряд  інших надписів: відомості про авторів програми, керівника проекту, місто та рік розробки. Ці надписи є стандартними при розробці педагогічних програм, хоча деякі з них можна опустити.



Обмежимось, наприклад, лише такими надписами: “Курсова робота”, “Тестуюча програма”, плануючи  в перспективі використати цю сторінку як титульну цілому пакету тестуючих програм.
У Visual Basic текстову інформацію на форму виводять, як правило, за допомогою двох інструментів: поля надпису та текстового поля. Перший інструмент використовують для виведення стабільної інформації, а другий – змінної.
Наведемо курсор мишки на інструмент “поле надпису” (він зображений великою буквою А) і натиснемо ліву клавішу мишки. Після переведення курсору на форму його зображення зміниться із “стрілки” на “хрестик”. Натиснемо ліву клавішу мишки і, не відпускаючи її, протягнемо курсор по діагоналі зліва направо вниз. Якщо відпустити ліву клавішу мишки, то з’явиться зображення сірого прямокутника, на якому з’явиться надпис “Метка1”. Навколо  цього прямокутника розміститься 8 точок-маркерів. За їх допомогою можна змінювати положення та розміри прямокутників.
В вікні властивостей виберемо властивість “Caption” і змінимо значення  з “Метка1” на “Курсова робота”. Після цього виберемо властивість “Font”. Справа з’явиться кнопка із зображенням трьох крапок. Натиснувши на неї, відкриємо стандартне вікно Windows зміни шрифтів. Виберемо, наприклад, Times New Roman з розміром в 26 пікселів.
Для подальшого редагування зображення тексту скористаємося можливістю змінювати колір літер та колір фону. Для цього служать  характеристики ForeColor та BackColor.
Надпис “Курсова робота”, очевидно, потрібно розмістити по центру форми. Для цього проведемо таку послідовність дій:
-    В вікні головного меню вибираємо розділ “Форматировать”;
-    На панелі, що відкриється вибираємо пункт “В центре формы”;
-    Вибрати підпункт “Горизонтально”;
Крім цього потрібно вирівняти текст всередині самого прямокутника, тобто всередині об’єкту “Метка1”. Це можна зробити за допомогою характеристики “Alignment”. Вона забезпечує вирівнювання тексту по лівому краю, по правому краю або по центру.
Для виведення надпису “Тестуюча програма ” знову наводимо курсор мишки в панелі інструментів на зображення мітки, натискуємо ліву клавішу, переводимо курсор на форму і т.д. Тобто повторюємо цілий ряд дій описаних вище, які стосувалися першого надпису.
Не важко помітити, що коли мишкою натиснути на зображення форми, то в вікні характеристик будуть відображатися властивості форми, а якщо на якійсь мітці, то властивості цієї мітки. Якщо активізувати за допомогою клавіші Ctrl декілька об’єктів одночасно (наприклад, в попередньому випадку одночасно активізованими були “Метка1” і “Метка2”), то в вікні характеристик будуть відображатися лише спільні характеристики та їх спільне значення.
Оскільки сторонні вікна та зображення не прикрашають титульної сторінки, а лише відволікають увагу під час виконання програми, то бажано, щоб зображення першої робочої форми закривало весь екран. Для цього необхідно провести послідовність таких дій над властивостями форми:
1.    Змінити значення характеристики Caption на “пусто”.
2.    Змінити значення характеристики CtrlBox на “нет”.
3.    Змінити значення характеристик Left та Top на 0.
4.    Змінити значення характеристики Width на 12000.
5.    Змінити значення характеристики Height на 9000.
Командні кнопки
Природно, що після знайомства з титульною сторінкою в студента повинна бути можливість вказати програмі про необхідність переходу на наступний кадр програми. Найбільш простим шляхом є використання кнопок з вказівками на необхідні дії. Для цієї мети можна використати елемент управління Command Button (кнопка управління).
При запуску тестуючої програми відкривається титульна сторінка. Після ознайомлення з нею, очевидно, що може виникнути бажання продовжити роботу в одному із трьох напрямків:
1.    Може виявитися, що випадково було завантажено не ту програму. Тому є потреба відразу ж завершити роботу програми або як говорять “вийти з програми”. Для цього можна використати окрему клавішу і зробити на ній надпис “Вихід” або “Вихід з програми”.
2.    Користувач може вперше зустрічатися з подібного роду програмами і є необхідність пояснити йому як користуватися програмою. Отже, є потреба розмістити окрему командну клавішу з надписом “Інструкція” на ній.
3.    Потрібно перейти на нову форму, тобто завершити роботу з титульною формою і продовжити роботу програми з новою формою. Для цього також потрібна окрема командна клавіша, на якій можна помістити надпис “Продовження роботи”, або “Далі” або “Наступний кадр”.
Для побудови зображення командної клавіші слід вибрати на панелі інструментів об’єкт Command Button і традиційними методами нанести його на форму, підібравши відповідним чином розміри зображення клавіші.
Після цього характеристиці Caption присвоюється значення відповідного надпису. Необхідно вибрати значення “Графический” для характеристики Style. Це дозволить автоматично відцентрувати надпис на клавіші і використовувати кольорову палітру для фарбування фону клавіш. На жаль колір надпису змінювати не вдається. Використовувати різного роду графічне оздоблення клавіші, а отже і змінювати колір надпису, можна за допомогою об’єкту Image.
При натисненні на командній кнопці викликається подія Click. Для  виконання певних дій при натисненні на кнопці в процедурі обробки події Click необхідно помістити відповідний код. Таким чином, ми вперше підійшли до необхідності використання процедур, які описують поведінку програми в залежності від тої чи іншої події. Однією з найпростіших подій є натиснення клавіші мишки при наведеному її курсорі над зображенням якого-небудь об’єкту (Click).
При фіксації курсору на кнопці “Вихід” робота програми повинна закінчитись. Процедура для події Click у даному випадку тривіальна і містить лише одну BASIC-директиву End. Щоб помістити цю директиву в процедуру події Click потрібно виконати подвійне натискування лівої клавіші мишки на зображення відповідної кнопки. Після цього відкриється вікно кодової частини програмного продукту (до цього часу ми працювали лише з вікном візуальної частини, яке фактично і є робочим полем). У вікні кодової частини ми побачимо два рядки тексту. Це – заголовок процедури. Посередині розміститься курсор. Саме там потрібно набрати BASIC-директиву End. Якщо ця командна кнопка мала ім’я “Command1”, то відповідна процедура повинна мати вигляд:




Сам виклик процедури під час виконання програми проводиться за допомогою фіксації курсору на полі кнопки і натиснення лівої клавіші мишки (на жаргоні – “натиснути кнопку”).
Виклик кадру інструкції фактично означає показати на екрані монітору  зображення іншої форми, на якій буде розміщений текст інструкції. Якщо форма кадру-інструкції має ім’я “Форма2”, то цю операцію виконає BASIC-директива Форма2.Show. Вважаємо, що кнопка  інструкції має ім’я “Command2”. Тоді відповідна процедура матиме вигляд:



Очевидно, що по завершенні знайомства з інструкцією потрібно повернутися назад до титульної форми. Це забезпечить аналогічна процедура, але розмістити її потрібно в кодовій частині форми 2.
Аналогічні дії по написанню кодової частини необхідно провести і при аналізі події натиснення клавіші “Продовження роботи”, але тут після знайомства з наступною формою уже немає потреби повертатися назад до форми 1 тобто до титульної сторінки, яка все ще зберігається в пам’яті комп’ютера.
Формування основного робочого поля
Особливу увагу необхідно звернути на формування першого робочого кадру програми. Він служитиме основою для побудови інших кадрів програми.
Основне робоче поле повинно містити заспокійливі кольори, які б налаштовували на спокійний, вдумливий робочий стан. Тут не доцільно використовувати яскраві кольори, які б  викликали зайве дратування.
В верхньому рядку (зліва або справа) помістимо текст “Завдання1”. Не доцільно його розміщувати по центру, бо тоді цей текст буде привертати до себе зайву увагу, а він все-таки є другорядною інформацією. Колір цього запису також  не повинен відволікати увагу.
Нижче ми розмістимо тест питання. Його колір, розташування, оформлення та стиль повинні бути такими, щоб відразу привертали до себе увагу. Тут можна використати жирний шрифт, відносно яскраві кольори, оформлення з допомогою рамок тощо. Безумовно, що текст потрібно відцентрувати.
Відразу ж після тексту питання потрібно помістити текст варіантів відповіді. Щоб зосереджувати увагу  на всіх варіантах одночасно, потрібно їх також об’єднати спільною рамкою і можливо навіть зробити дещо світлішим фон в цій рамці. Кожен окремий варіант відповіді можна також виділити, помістивши його в окрему рамку. Рамку навколо окремого варіанту відповіді доцільно встановлювати і для того, щоб можна було виділяти відповідь (шляхом зміни кольору), коли ми наведемо на неї курсор мишки.
В нижній правій частині екрану вважаємо за потрібне розміщення командної клавіші виходу з програми. Немає потреби формувати клавішу переходу на наступний кадр, оскільки перехід відбувається автоматично після того як ми вибрали один із варіантів відповіді, навівши на нього курсор мишки і натиснувши ліву її клавішу. Кольори командних клавіш повинні майже співпадати з фоном робочого поля.
Копіювання форм
Лише після повного завершення  формування зображення робочого вікна і його кодової частини рекомендуємо приступати до формування наступних кадрів тестуючої програми. Кожен з цих кадрів краще подати у вигляді окремих форм.
Оскільки всі робочі кадри дуже схожі між собою, то для прискорення процесу побудови контролюючої програми рекомендується скористатися можливістю копіювання форм. Нехай, наприклад, перше робоче вікно (форма) мало ім’я “Форма4”. Тоді копіювання форм можна провести  в такій послідовності:
1.    Спочатку ім’я форми потрібно змінити на нове. Як показала практика, Visual Basic 6.0 при копіювання форм не любить стандартних назв форм. Тому краще дати ім’я новій формі відмінне від стандартного, наприклад, “f2”. Бажано давати імена латинською символікою і задавати індекси по яких легко визначити  до якого питання тести відноситься дана форма.
2.    В головному меню вибрати розділ “Файл”, де виділяємо команду “Зберегти форму як...”.
3.    Відкриється стандартне  вікно “Збереження файла”. Рекомендуємо дати ім’я новому файлу “f2”.
4.    Тепер в нашому проекті буде присутня нова форма і потрібно приєднати стару форму. Для цього в головному меню вибираємо розділ “Разработать” і натискуємо курсор мишки на команді “Добавить форму”.
5.    Відкриється стандартне вікно приєднання форми, в якому потрібно вибрати розділ “Существующие” і тоді в вікні файлів вибрати ім’я необхідної форми.
Тепер в нашому проекті одночасно присутні Форма1 та її копія f2. Форму f2 можна редагувати під потреби другого кадру тестуючої програми. Зауважимо, що скопіювалося не лише зображення, але й кодова частина і редагувати можна обидві складові другого кадру.
Підсумковий кадр
Аналіз виконання контрольного тестування можна розбити на частини: оголошення результатів виконаної роботи, повідомлення про невірно розв’язані завдання (якщо такі є) та інформування про допущені помилки при розв’язувані того чи іншого завдання. На першому етапі можна повідомити студента про кількість завдань, які йому були дані, число вірно розв’язаних та число невірно розв’язаних завдань. Якщо він правильно розв’язав всі завдання, то на цьому аналіз контрольного тестування необхідно завершити.
“Продовження роботи” фактично означає перехід до другого етапу цього аналізу. Для його моделювання  передбачено окрему форму, на якій розміщено інформацію в три колонки.
В першій колонці записано номера завдань. В другій – навпроти кожного номера повідомляється правильно чи невірно розв’язано дане завдання. В третій колонці навпроти номера завдання, яке розв’язано невірно, розміщується командна клавіша, що забезпечує перехід до третього етапу аналізу розв’язку даного завдання.
Внизу форми розміщені стандартні командні клавіші. Головна ж складова кодової частини складається з двох процедур: процедури завантаження форми та процедури натиснення командної клавіші в третій колонці.

Висновок
В цій роботі досліджується як використовувати основні об’єкти Visual Basic при побудові тестуючих програм засобами Visual Basic. Відповідно до затрат часу по їх побудові пропонується текст розділити на три рівні складності і відповідно до цього розглядається технологія побудови програм.
Завданням для курсової роботи полягало в розробці працюючої тестуючої програми з олігофренопедагогіки засобами Visual Basic, яка складається з 38 запитань. Розроблена програма містить 42 форми, зокрема з них: 38 форм, які містять запитання та відповіді; титульна форма на якій міститься назва програми; інструкція, де розміщена інформація як працювати з даною програмою; дві останні форми – підсумкові, які показують інформацію про кількість вірно виконаних завдань тесту, а також надають можливість при невірній відповіді на будь-яке запитання повернутися до відповідної форми в режимі перегляду і подивитися, яка ж відповідь вірна (вона буде виділеною).
Для переходу до наступного запитання необхідно вибрати відповідь на дане запитання і автоматично відбудеться перехід до наступного запитання, при необхідності можна вийти з програми натиснувши кнопку “Вихід”.
Для обробки результату тестування використовується кодова частина форми, в якій вказується номер мітки з вірною відповіддю. В підсумковому кадрі підраховується кількість правильних і неправильних відповідей, в розширеному аналізі дається детальна інформація проте, на які запитання дана вірна відповідь, а на які ні.



Список використаної літератури
1.    Браун С. Visual Basic 6: учебный курс / Пер. с англ.; – СП.б: ЗАО “Издательство “Питер”, 1999. – 576 с.
2.    Михаэль Райтингер, Геральд Муч Visual Basic 6: полное руководство: пер.с нем. – К.: Издательская группа BHV, 2000. – 720с.
3.    Мур Мишель, Фернандес Джуди Н. Изучи сам Visual Basic 4 сегодня / Пер. с англ., Худ. Обл. М.В.Драко. – Мн.: ООО «Попурри», 1997. – 528с.
4.    Полька Н.С. Про державні санітарні правила та норми влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. – №2. – с.42-47.
5.    Хайнц-Герд Райманс Вводний курс Visual Basic. Пер. с нем.– Киев Торгово-издательское бюро BHV 1993.–272c.
6.    Visual Basic 6.0: Пер. С англ. – СПб.: БХВ – Санкт-Петербург, 2000. – 992 с.: ил.

 

Яндекс.Метрика >