загрузка...
-->
Класифікація МІС PDF Печать E-mail

Класифікація МІС

Загальні положення
МІС – це спеціалізоване ППЗ, призначене для вирішення медичних завдань. Історично склалося так, що програми для потреб медицини отримали назву МІС. Виходячи з визначення поняття базової інформатики, інформаційна система – це система, у якій присутні інформаційні процеси (зберігання, передача, перетворення інформації). Під терміном "система" розуміють безліч взаємозалежних об'єктів, організованих певним чином в єдине ціле. Підсистема – система, що є частиною іншої системи. Таким чином, МІС – це ППЗ, призначене для керування різними процесами в охороні здоров'я, включаючи медичні апаратні засоби. МІС вирішують поточні й перспективні завдання охорони здоров'я та виконують комп'ютерну підтримку роботи медичних працівників різного рівня: керівників системи охорони здоров'я, лікарів, середнього медперсоналу. Основним завданням МІС є забезпечити оперативний доступ персоналу до актуальної інформації з робочого місця будь-якому фахівцеві закладу з урахуванням прав доступу.
Від найпростіших тестових діагностичних програм до потужних багатомодульних систем – такий шлях розвитку цього програмного забезпечення. Це і візуально-діагностичні комплекси, і автоматизовані програми професійного огляду, і комплекси, що моделюють лікувальний процес, і медичні інформаційно-пошукові системи в реєстратурі та з мережі Інтернет тощо.

Структура МІС
Будь-яка МІС – це система роботи з медичною інформацією, що може надходити в реальному часі або зберігатися в базі даних. Без бази даних не може обійтися жодна інформаційна система. Наявність бази даних дає змогу застосовувати стандартні процедури обробки файлів. МІС, як і кожен її автономний блок, складається з обов'язкових програмних модулів:
– модуля збирання інформації;
– бази даних;
– модуля обробки й аналізу даних;
– модуля управління документообігом;
– модуля управління медичними апаратними засобами.
Інтелектуальні інформаційні системи крім перерахованих модулів мають базу знань. Сучасні системи бувають різних масштабів: масштабу ЛПЗ, корпорації, міста, регіону, держави.
Сучасні МІС складаються з окремих блоків (підсистем), здатних працювати автономно або в сукупності з іншими блоками (підсистемами) через локальні чи глобальні мережі. ПК користувачів МІС (від одного до кількох) утворюють АРМ. За допомогою АРМ забезпечується доступ до інформаційної системи для кожного медичного працівника (лікаря, фельдшера, лаборанта, медичної сестри). Будь-яке АРМ спеціалізоване для виконання конкретних професійних завдань і роботи зі встановленою медичною документацією. Забезпечує роботу всіх блоків головний комп'ютер (центральний), який відповідає за виконання найважливіших і найвідповідальніших операцій і в такий спосіб виступає його основним обчислювальним ресурсом. Система забезпечує інформаційну підтримку всіх служб медичного закладу – від документообігу та фінансового обліку до ведення клінічних записів про пацієнта, інтеграцію з медичним обладнанням і підтримки прийняття рішень.
МІС включає: автоматизовані системи керування, медичні інформаційно-пошукові системи, медичні інформаційно-довідкові системи, медичні лабораторні інформаційні системи, системи передачі медичних даних, інтелектуальні інформаційні системи тощо.

Класифікація МІС
Класифікація МІС ґрунтується на ієрархічному принципі та відповідає багаторівневій структурі охорони здоров'я:
– базовий рівень (МІС для лікарів різного профілю);
– рівень закладу (поліклініка, стаціонар, диспансер, лікарня швидкої допомоги);
– територіальний рівень (МІС для профільних і спеціалізованих медичних служб і регіональних органів управління охороною здоров'я);
– державний рівень (МІС Міністерства охорони здоров'я).

МІС базового рівня. Системи цього рівня призначені для забезпечення прийняття рішень у професійній діяльності лікарів різних спеціальностей. Основна мета їх створення – комп'ютерна підтримка роботи лікаря-клініциста, гігієніста, лаборанта. За характером розв'язуваних завдань їх можна розділити на такі групи:
– медичні приладо-комп'ютерні системи; призначені для одержання повної, об'єктивної та швидкої інформації в діагностичному й лікувальному процесах за допомогою сучасних медичних комп'ютерних спеціалізованих комплексів (див. розділ 5);
– медичні інформаційно-довідкові системи; призначені для пошуку і видачі медичної інформації із запиту користувача. Бази даних і банки даних таких систем містять медичну довідкову інформацію різного характеру;
– автоматизовані системи діагностики захворювань і прогнозування результатів їх лікування – діагностичні програми й інтелектуальні інформаційні системи різних рівнів і різного призначення;
– АРМ; призначене для автоматизації технологічного процесу медичного працівника.


МІС для ЛПЗ – це МІС, створені шляхом об'єднання всіх інформаційних потоків ЛПЗ в єдину систему, які забезпечують автоматизацію різних видів діяльності закладу. Найчастіше таку інформаційну систему формують поетапно, причому так, щоб її черговий інформаційний блок приносив конкретну користь і служив основою для наступного блоку.

МІС територіального рівня – це програмні комплекси, що забезпечують роботу автоматизованих систем керування органів охорони здоров'я на рівні території (міста, області, республіки), включаючи управління спеціалізованими та профільними медичними службами:
– адміністративно-управлінські підсистеми МІС підготовлені для роботи з організаційними завданнями, розв'язуваними керівниками територіальних медичних служб (обласних, міських, районних відділів охорони здоров'я);
– інформаційні системи для науково-дослідних інститутів (НДІ) та вищих навчальних закладів (ВНЗ) вирішують три основних завдання: інформатизації процесу навчання, науково-дослідної роботи й управлінської діяльності НДІ і ВНЗ;
– статистичні інформаційні системи, що здійснюють збирання, обробку й одержання по території (обласних, міських, районних відділів охорони здоров'я) зведених даних щодо основних медико-соціальних показників (див. розділ 1);
– комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного простору на рівні регіону.

Державний рівень. Автоматизовані системи керування Міністерства охорони здоров'я призначені для інформаційної підтримки служб державного рівня.
МІС ЛПЗ на сьогодні є найпоширенішим інформаційним продуктом. Вона складається з кількох підсистем:
– реєстраційно-статистичної, яка дає змогу реєструвати всі події і факти, що відбуваються в ЛПЗ. Така підсистема обмежує витрати часу на рутинну роботу персоналу, допомагає в оперативному управлінні, дає можливість одержувати всі види статистичних даних, необхідних для фінансового й економічного аналізу, а також організувати спільну роботу всіх служб і тим самим скоротити як тимчасові, так і фінансові витрати, пов'язані з помилками персоналу або пацієнтів. Має зворотний зв'язок. У реєстратурах поліклініки встановлюються програми "Розклад" і "Реєстратор", за допомогою яких налагоджено ведення електронних розкладів роботи лікарів, планування прийому із записом пацієнтів (очний і по телефону), організовується одночасний доступ усіх реєстраторів до єдиного банку вільних талонів до лікарів. У приймальному відділенні стаціонару також встановлюється програма "Реєстратор стаціонару", що дає змогу реєструвати всіх госпіталізованих пацієнтів. Усе це допомагає створити єдиний реєстр пацієнтів, які одержують медичну допомогу в клініці, незалежно від того, у якому ЛПЗ було проведено лікування і діагностику.
На наступному етапі налагоджують комп'ютерний облік усіх наданих пацієнту послуг – у стаціонарі, поліклініці, лабораторії, що дає можливість сформувати медичну статистику. У результаті кожний пацієнт отримує електронну історію хвороби, що містить усі відомості про перебіг захворювання, випадки госпіталізації, надані послуги і встановлені діагнози. У результаті можна буде одержувати весь комплекс медико-ста-тистичної інформації як стандартизованої, так і за довільними параметрами.
На останньому етапі реєстраційно-статистична підсистема підтримує основний технологічний цикл роботи ЛПЗ;
– лабораторної підсистеми – лабораторної інформаційної системи (ЛІС), серед функцій якої – управління всіма даними, що надходять із різних джерел (аналізатори, проведені вручну вимірювання, паперові документи), і об'єднання цих даних в єдину інформаційну базу даних клініко-діагностичної лабораторії. Підсистема забезпечує зв'язок практично з будь-якими автоматичними аналізаторами і дає змогу обмінюватися інформацією в режимі реального часу з будь-яким АРМ, що забезпечує миттєвий доступ до готових результатів. ЛІС дає можливість скоротити непродуктивні витрати лабораторії, позбутися рукописних журналів, відстежувати й оцінювати якість досліджень та одержувати всю необхідну звітну документацію;
– медичної підсистеми (електронна історія хвороби), яка дає змогу лікарям у зручній формі зберігати і передавати один одному матеріали, пов'язані з діагностикою та лікуванням пацієнта, допомагає в науковій роботі, створює підґрунтя для проведення лікарських консультацій по телемедичних каналах;
– формалізованої електронної історії хвороби – спеціалі-ованої бази даних, що містить відомості про пацієнта і повний у юридичному й медичному аспектах) набір документів про:ід лікувально-діагностичного процесу, у тому числі:
– паспортні дані хворого;
– сигнальну інформацію (непереносимість лікарських за-юбів, генетичні захворювання тощо);
– анамнестичні дані;
– остаточні діагнози, перенесені операції;
– результати лабораторних досліджень;
– результати інструментальних досліджень;
– диспансеризацію;
– анкету автоінтерв'ювання (скринінг) та ін. Електронна історія хвороби на Робочому столі має певну структуру: це папка, розділами якої є набори документів різного типу.
Наприклад, папка "Запис лікаря в приймальному відділенні" містить документи "Огляди", "Діагнози", "Щоденник", "Оперативні посібники" тощо. Папка "Призначення діагностичні" включає документи "Консультації", "Лабораторні дослідження", "Інструментальні дослідження", "Результати" тощо. Папка "Розділ відновного лікування" містить документи "Режим", "Дієта", "Лікувальні призначення" і т. д. Кожен документ або папка представлені у вигляді, зручному для перегляду. Електронна історія хороби може містити і спеціалізовані медкарти (стоматологічну, гінекологічну, санаторну книжку тощо).
Підрозділи (відділення функціональної діагностики, рентгенологічне відділення, клінічна лабораторія, ендоскопія) у локальному режимі реалізують уведення даних в електронні історії хвороб. Ці частини підсистеми мають бути підключені до комп'ютерних мереж для обміну медичними даними на основі прийнятих у світі стандартів (див. розділ 1);
– довідкової підсистеми, яка надає лікарям довідкову інформацію щодо ведення лікувальної діяльності (наприклад, довідники лікарських засобів, лікарські новинки, посилання на медичні сайти та ін.) Довідкова підсистема не залежить від перших трьох підсистем і може впроваджуватися в будь-який момент;
– аналітичної підсистеми, яка представляє інтегровану медичну й фінансову інформацію у вигляді, зручному для аналізу. Таким чином, вона допомагає керівництву приймати обґрунтовані довгострокові рішення та контролювати ефективність перетворень, які проводяться в ЛПЗ, удосконалювати стратегічне планування. Основою для роботи аналітичної інформаційної системи ЛПЗ є детальні персоніфіковані дані про склад і реальну вартість лікування кожного пацієнта. Ці дані підсумовують за кожним підрозділом, лікарем, кабінетом, профілями лікування, компаніями страхування і джерелами фінансування.
Забезпечення прав доступу. При створенні МІС дуже важливо забезпечити санкціонований доступ до інформації, що зберігається в інформаційній системі. Система має працювати за таким принципом: якщо у користувача немає прав на отримання певної інформації, то МІС має поводитися так, ніби ця інформація про пацієнта в базі даних відсутня.

АРМ фахівця. ПК користувачів даної МІС (від одного до кількох) утворюють АРМ. АРМ включає Робочий стіл та електронні документи фахівця. Робочий стіл має єдиний уніфікований інтерфейс. Робочий стіл – це організований користувачем набір об'єктів, на доступ до яких користувач має право. Робочий стіл забезпечує організацію уніфікованого робочого місця зі здатністю конфігурувати під конкретного користувача.
АРМ надає користувачам такі можливості:
– робота в уніфікованому інтерфейсі (Робочий стіл) з будь-якими типами медичних електронних документів;
– доступ до документів і керування правами доступу до них;
– можливість розсилання медичних електронних документів на Робочі столи користувачів;
– можливість організації документів на своєму Робочому столі;
– уведення і зберігання даних лабораторних і діагностичних досліджень.
Медичний фахівець у своїй роботі за АРМ працює з різними медичними документами. Ці величезні потоки інформації специфічні за призначенням і належать до різних підсистем в інформаційній системі. Структурно дані про пацієнта діляться на текстові (описові протоколи лікарів), графічні (рентгенівські знімки, знімки УЗД), лабораторні (дані, отримані з апаратів лабораторної діагностики). Найпоширеніші дані – це текстові, у яких переважно міститься вся інформація про пацієнта. На основі цих даних формується електронна історія хвороби. Реально це оформляється у вигляді затверджених Міністерством охорони здоров'я документах, таких як протокол огляду лікарем пацієнта, анамнез життя, анамнез хвороби, протокол консультаційного огляду фахівця, протокол операції, етапний епікриз, виписний епікриз тощо.
Для прискорення роботи з уведення медичних даних розроблено систему шаблонів, що дає змогу медичному працівникові заздалегідь приготувати безліч призначень, необхідних для регулярної роботи. АРМ медичного працівника може бути в реєстратурі, лабораторії, у кабінеті медичної статистики, діагностичних кабінетах та кабінетах лікарів.
Для збереження графічних і лабораторних даних та обміну ними МІС оснащено блоком обміну стандартами медичних даних (HL7, DICOM, SNOMED, МКХ-10, UMLS, PRA, OpenEHR).
МІС ЛПЗ може включати й інші підсистеми. Розроблено концепцію єдиного інформаційного простору ЛПЗ, яка, у першу чергу, має на увазі прозорість медичної інформації, що стосується конкретного пацієнта, незалежно від того, у якому ЛПЗ цю інформацію було введено в інформаційну систему.

 

Яндекс.Метрика >