загрузка...
-->
Архітектура персонального комп`ютера (ПК) PDF Печать E-mail

Архітектура персонального комп`ютера (ПК)

Будь-який IBM-сумісний ПК включає в себе дві складові:
1.    Апаратне забезпечення: всі частини ПК та додаткові пристрої.
2.    Програмне забезпечення: операційні системи і прикладні програми.
Операційна система – це сукупність спеціальних програм, які здійснюють завантаження ПК і керують його роботою, аж до вимкнення живлення.
Прикладне програмне забезпечення – це програми або пакети програм, орієнтовані на вирішення конкретних задач.
Апаратне забезпечення має такі складові:
•    системний блок;
•    пристрої введення-виведення інформації.
Персональний комп`ютер - це не один електроний апарат (як, скажімо, телевізор), а невеликий комплекс взаємопов`язаних пристроїв, кожному з яких доручена визначена функція. Відомий вираз “конфігурація ПК” означає, що конкретний комп`ютер може працювати з різним набором зовнішніх пристроїв, - наприклад, з принтером, модемом, графопобудовувачем, сканером і т.д. Тим не менше, існує “мінімальна” конфігурація, т.т. мінімальний набір елементів, без яких робота з ПК не має сенсу. Цей набір з трьох елементів легко побачити на столі, де розташований персональний комп`ютер: 
•        системний блок;
•        дисплей (монітор);
•        клавіатура.
Серце машини і її мозок - системний блок, з яким з`єднані кабелями клавіатура та монітор. Системний блок і монітор незалежно один від одного підключаються до джерела живлення (як правило, 220 В).
Системний блок 
Системний блок розміщений у корпусі. Корпуси бувають двох типів:
•    горизонтальна стійка – desk top;
•    вертикальна стійка, які поділяють за розміщенням: mini-tower; midi-tower; big-tower.
Основним елементом системного блоку є материнська плата (Mainboard), на якій кріпиться більшість елементів системного блоку. 
На материнській платі розташовані:
1.    Процесор. Поряд з ним може знаходитись співпроцесор в моделях до 486 SX,  а в більш нових – співпроцесор вбудований в процесор. Процесор – велика інтегральна мікросхема, яка є основним елементом ПК і виконує такі функції:
•    арифметико-логічні операції;
•    узгоджує роботу всіх пристроїв ПК та керує ними;
•    лічильник команд.
В сучасних ПК процесор встановлюється на материнську плату в спеціальний роз`єм, що дозволяє в разі необхідності модернізувати ПК. Процесори розрізняються між собою разрядністью  і тактовою частотою. Найважливішими характеристиками ПК являються продуктивність (іншими словами, швидкодія роботи) і об`єм пам`яті для збереження даних.
Тактова частота - характеристика швидкодії процесора, вказує, скільки операцій в секунду виконує процесор. Тактова частота вимірюється в мегагерцах (Мгц). Герц - одиниця вимірювання частоти коливань, дорівнює одному коливанню в хвилину.

Тактова частота процесорів:

- Intel 8086/8088    4.77 - 10 МГц
- Intel 80286           6     -   25 МГц
- Intel 80386           16   -   40 МГц
- Intel 80486           33   -  133 МГц
- Pentium               75   -   160 МГц
- Pentium Pro         166  -   233 МГц
- Pentium ІІ        233 -   450 МГц
Поряд з процесорами фірми Intel значну частину ринку процесорів охоплюють фірми AMD та Cyrix. Процесори від AMD з кодовими назвами  K5 і K6 аналогічні моделям Pentium, Pentium Pro Pentium II. Процесор від Cyrix – M2 аналогічний Pentium ІІ. Ці процесори приваблюють користувачів нижчою ціною при майже однакових характеристиках, порівняно з аналогічними моделями Pentium. В зв`язку з високою концентрацією електронних компонентів, в сучасних мікропроцесорах використовують спеціалізовані системи охолодження (радіатори, вентилятори).
2.    Мікросхема BIOS (Basic Input Output System) – базова система введення-виведення. BIOS призначений для:
•    початкового завантаження ПК;
•    тесту всіх складових ПК на виявлення помилок;
•    виконання переривань BIOS.
Переривання – це зупинка роботи однієї програми, або пристрою ПК для виконання дій іншим пристроєм, або програмою. Кожне перпривання має свій номер (адресу) від 0 до 20 переривання BIOS, а 21 і вище – операційної системи.
BIOS повинен бути завжди активним, тобто на нього повинно постійно поступати живлення. Для цього на материнській платі є внутрішній аккумулятор, який здійснює живлення BIOS та таймера.
BIOS називають постійною пам`яттю ПК – ROM (Real Only Memory). В ньому знаходиться спеціальна програма CMOS Setup (CMOS – Complementary Metal-Oxide-Semeconductor) , яка містить інформацію про конфігурацію ПК та підпрограми автоматичного визначення конфігурації, встановлення паролів. В конфігурацію ПК входять параметри пристроїв апаратної частини.
В BIOS входить також підпрограма POST (Power-On Self Test), яка здійснює тестування всіх основних пристроїв апаратної частини в момент включення живлення (перед початком завантаження ПК_. У випадку виявлення серйозних помилок POST припиняє завантаження і видає код помилки і звукове повідомлення. Після закінчення POST-тесту BIOS здійснює пошук системного диску.
3.    Мікросхеми оперативної пам`яті (ОП). ОП (RAM – Random Access Memory) – це пам`ять, в яку можна помістити дані та програми з моменту їх запуску. З цією пам`яттю працює процесор. При запуску прикладної програми вона копіюється з носія інформації в ОП.
Програма, яка постійно знаходиться в ОП, (до моменту перезавантаження ПК_ називається резидентною.
ОП характеризується високою швидкодією та коротким часом доступу.
ОП реалізована на мікросхемах динамічної (DRAM – Dynamic RAM) пам`яті. Крім мікросхем динамічної пам`яті в ПК використовують статичну пам`ять (SRAM – Static RAM). Основними відмінностями між цими типами пам`яті є різниця в швидкодії, методах регенерації та зберіганя даних.
В сучасних ПК мікросхеми ОП об`єднуються по декілька і розміщуються на окремій платі SIMM. Модулі SIMM встановлюються на материнській платі у спеціальні роз`єми, які називаються слотами. Кількість їх 4, 6 або 8.
Пам`ять, розміщена на SIMMах, за адресацією логічно розбита на два основних типи: базова (Base) до 1 М і розширена (Exstendet-XMS) – вище 1М.
4.    Кварцовий тактовий генератор, призначений для створення тактових імпульсів, що поступають на процесор.
5.    Інші додаткові мікросхеми (chipset), що обслуговують процесор та інші складові.
6.    Спеціальні роз`єми, які містять контакти для шини керування, для шини даних та адресної шини, їх називають слоти розширення. В слоти розширення встановлюються додаткові плати (дочірні), які називають контролерами та адаптерами.
Контролер чи адаптер – це спеціальна плата або електрична схема, яка служить елементом зв`язку між між процесором і зовнішніми пристроями.
Плата контролера взаємодіє з ПК (процесор і RAM) через три основні шляхи:
•    Двонаправлені лінії запиту переривань;
•    Канали прямого доступу до пам`яті;
•    Порти вводу-виводу.
Порти (інтерфейси) – це стандартні канали, по яких відбувається передача даних між ПК і зовнішніми пристроями. Порти поділяються на послідовні (COM1 – COM 4, передача даних здійснюється побітно) і паралельні (LPT1 – LPT4?, передача здійснюється по 8 біт одночасно).
Послідовні порти використовуються для під`єднання повільних зовнішніх пристроїв (маніпулятор “миш”, плотер, модем…). До паралельних портів під`єднують принтери, деякі модеми…
В системному блоці розміщено також накопичувач для гнучких магнітних дисків, жорсткий магнітний диск, блок живлення, який перетворює зміну напругу від електромережі у постійну напругу величиною 5 В, 3,3 В, 2,5 В. живлення до материнської плати та всіх інших пристроїв подається за допомогою спеціальних кабелів, які закінчуються типовими роз`ємами. Вмикач живлення виведено на передню паенль системного блоку – кнопка  Power.
В сучасних ПК системний блок часто містить додаткові вбудовані елементи (внутрішні пристрої): дисковод для компакт-дисків (CD-ROM), звукові карти, відеоплати та ін.

Панель корпуса системного блока.
Кнопки:
Power (або 1-0) - включення живлення ПК.
Reset - перезавантаження ПК - натискається при зависанні ПК, коли він не виконує     ніяких дій і не реагує на натискання керуючих клавіш і клацання миші.
Turbo - перемикач тактової частоти прцесора, використовується зрідка.
Індикатори:
Turbo - індикатор режиму тактової частоти.
Power - індикатор включення живлення.
HDD (H. Disk) - індикатор звернення до вінчестера.
Ключ блокування клавіатури
LOCK - призначенний для заборони роботи на ПК без його володаря.
До системного блоку ПК можна підключати різні пристрої вводу-виводу інформації для розширення його функціональних можливостей.
Зовнішні пристрої. Більшість пристроїв розташовуються не в системному блоці комп’ютера і під’єднюються через спеціальні роз’єми, які знаходяться на задній стінці системного блока ПК. Такі пристрої називаються зовнішніми. Крім монітора і клавіатури, такими пристроями являються:
?      принтер (пристрій друку) - для виведення текстової і графічної інформації на друк;
?      мишка - пристрій, який полегшує введення інформації в ПК;
?      сканер - пристрій для введення в ПК данних з надруковнних документів, картинок,
фотографій, слайдів. Сканер працює аналогічно копіювальному апарату;
?      джойстік - маніпулятор, який використовується в основному для комп’ютерних ігор;
?      інші пристрої.
Внутрішні пристрої. Деякі пристрої можуть вставлятись в середину системного блоку, наприклад:
?      модем або факс-модем - призначений для обміну інформацією з іншими
комп’ютерами через телефонну мережу;
?      дисковод для компакт-дисків (CD-ROM) - забезпечує можливість читання данних з
комп’ютерних компакт-дисків та програвання аудіокомпакт-дисків;
?      стрімер - для збереження данних намагнітній стрічці;
?      звукова карта - для відтворення і запису звуків.




Пам’ять.

Функціонально пам’ять ПК поділяється на постійну і оперативну.
Дані в постійну пам’ять заносяться при її виготовленні. ПЗП  має об’єм 8-64 Кбайта. Як правило ці дані не можуть бути змінені, програми, які виконуються на комп’ютері мо -жуть тільки їх зчитувати. Такий вид пам’яті називається ROM (пам’ять тільки для читання) або ПЗП (постійний запом’ятовуючий пристрій).  Більшість сучасних мікросхем ПЗП у випадку необхідності дозволяють перезапис даних, що в них зберігаються на спеціальному пристрої - програматорі.
В ПЗП зберігаються програми для перевірки обладнання ПК, ініціювання завантажен- ня операційної системи (ОС) і виконання базових функцій по обслуговуванню пристроїв ПК. Оскільки більша частина цих програм пов’язана з обслуговуванням вводу-виводу вмістиме постійної пам’яті називають BIOS (базова система вводу-виводу). В BIOS міститься також програма налагодження конфігурації ПК - SETUP. Вона дозволяє встановлювати деякі характеристики пристроїв ПК (типи відеоконтролера,жорстких дисків і дисководів для дискет, режими роботи з оперативною пам’ятю, запит пароля при початковому завантаженні та інше).
Оперативна пам’ять (ОП) пристрій для тимчасового зберігання інформації (в процесі роботи комп’ютера), забезпечує швидкий доступ процесора до програми і данних, які обробляються. На початковому етапі роботи програма (або її частина) і робоча інформація з вінчестера завантажується (записується) в ОП. При роботі програми відбувається постійний обмін інформацією між ОП і процесором. Після закінчення роботи перетворена інформація записується на вінчестер (або інший носій інформації). Дані, що містяться в ОП зберігаються лише поки ПК включений. При виключенні ПК вмістиме ОП знищується. Інколи для ОП використовується позначення RAM (пам’ять з довільним доступом).
Одиниця вимірювання об’єма пам’яті - 1 байт. Один байт пам’яті зберігає одну букву або цифру. В пам’яті об’ємом 1 Мгабайт (1 000 000 000 байт) може зберігатись текст середньої книжки або біля 600 машинописних сторінок.
Об’єм ОП - суттєвий показник ефективності роботи ПК. При недостатньому розмірі ОП відбувається періодичний обмін інформацією з вінчестером, що робить роботу ПК дуже повільною.
Середні розміри ОП для різних типів ПК:

- Intel 80286                  1 - 2 Мбайт
- Intel 80386                       2 - 4 Мбайт
- Intel 80486                     4 - 8 Мбайт
- Pentium, Pentium Pro, Pentium II  8 – 16, 32, 64 Мбайт і більше
Від кількості встановленної в ПК ОП напряму залежить, з якими прграмами на ньому можна працювати. При недостатньому об’ємі ОП деякі програми або взагалі не будуть праювати, або будуть працювати дуже повільно.
Класифікація можливостей ПК в залежності від об’єму ОП:
1 Мбайт і менше - можлива робота лише в середовищі DOS;
4 Мбайт - можлива робота в середовищі DOS, Windows 3.1, Windows for Workgroups;
8 Мбайт - забезпечується комфортна робота в середовищі Windows 3.1, Windows for Workgroups. Можливе використання більш нових операційних систем Windows 95, OS/2 Warp;
16 Мбайт - забезпечується комфортна робота в операційних системах Windows 95, OS/2 Warp. Можливе використання Windows NT;
32 Мбайт - забезпечується комфортна робота з ОС Windows NT. Такий об’єм ОП  потребується для серверів локальних мереж, програм обробки відеозображень та деяких інших потужних прогам.
Для сучасних ПК ОП виготовляється в вигляді невеличких плат з мікросхемами - SIMM, які вставляються в спеціальні роз’єми на материнській платі.

Дисплей (монітор).

Монітор - пристрій відображення інформації. За допомогою монітора здійснюється контроль введення і обробки інформації, керування роботою програми. Монітор - основний пристрій виводу для ігр, прграм демонстрації слайдів, мультімедіа додатків.
В моніторах для побудови зображення використовується електронно-променева трубка. Зображення будується по крапках при проходженні пучка електронів рядок за рядком по екрану. В монітора є настройки: яскравість, контрастність, розміри екрану, що відображується, положеня екрану, що відображується.
Більшість сучасних моніторрів для зменшення втомленості очей мають знижений рівень випрмінювання. В характеристиках моніторів це позначається буквами LR - (Low Radiation).
Режими роботи моніторів.
На ІВМ-сумісних ПК відеоконтролери можуть працювати в різних режимах. В текстовому режимі екран монітору умовно розбивається на окремі частини - знакомісця, частіше всього на 25 рядків по 80 символів (знакомісць). В графічних режимах програма, яка працює з монітором виводить зображення  у вигляді прямокутної мережі крапок, колір кожної з яких вона може задавати окремо. В графічному режимі на екран можна виводити тексти, грфіки малюнки.
Характеристики моніторів:
•    кольоровість;
•    пропускна здатність;
•    розмір екрана;
•    кадрова частота.
Кольоровість.
Монітори бувають кольорові і монохромні (однокольорові). Монохромні монітори не обов’язково чорно-білі, бувають зелені, жовті. Вибір монохромного монітора може бути целесобразен при вирішенні деяких задач:
- математичні розрахунки;
- робота з текстом;
- ведення бухгвлтерських документів;
- прграми обслуговування баз данних (якщо вони не зорієетовані на роботу з кольоровими моніторами) та інше.
Кольорові монітори в залежності від класу і режиму роботи можуть забезпечити відтворення на екрані від 16 до 16800000 кольорів.
Пропускна здатність.
Пропускна здатність моніторів залежить від кількості крапок, що відображаються по вертикалі та горизонталі.
Типи та пропускна здатність моніторів для ІВМ-сумісних комп’ютерів.

Тип монітора    Текстовий режим    Графічний режим    Колір
MDA (Monochrome Display Adapter)    25 стрічок,             80 стовпчиків    ----------    монохромний
CGA (Color Grahics Adapter)    25 стрічок,             80 стовпчиків    640x200    кольоровий
(16 кольорів)
HGA (Hercules Grahics Cord)    25 стрічок,             80 стовпчиків    720x348    монохромний
EGA (Enhancel Grahics Adapter)    25,43 стрічок,             80 стовпчиків    640x350    кольоровий
(16 кольорів)
VGA (Video Grahics Array)    25,50 стрічок,             80 стовпчиків    640x480
320x200    16 кольорів
256 кольорів
SVGA (Super VGA)    25,50 стрічок,             80 стовпчиків    800x600,1024x768, 1280x1024,1600x1200    до 16.8 млн. кольорів

Сучасні комп’ютери оснащуються в основному моніторами SVGA.
Розмір крапки.
На якість зображення істотний вплив оказивает такий фізичний параметр монітора, як розмір крапки покриття екрана. Характеризується цей параметр відстаню між крапками. Для сучасних моніторів цей параметр змінюється від 0.32мм до 0.25 мм.
Кадрова частота (частота розгортки).
Кадрова частота впливає на стійкість зображення, відсутність мерехтіння. Рекомендується користуватись моніторами з частотою не менше 70-72 Гц.
Розмір екрана сучасних моніторів.
- 19 дюймів (23 см);
- 14 дюймів (35.5 см) - сучасний стандарт для робочого місця;
- 15 дюймів (38 см) - поступово замінюють 14-дюймові монітори;
- 17 дюймів (44 см) - стандарт для мультімедіа;
- 19 дюймів (49 см), 20 дюймів (51 см) і 21 дюйм (54 см) - монітори для роботи з видавничими, графічними, проектно-конструкторськими програмами і для створення мултимедіа.
Відеоконтролер.
Відеоконтролер (відеоадаптер, графічний адаптер, відеокарта, відеоплата) - пристрій, що забезпечує взаємодію процесора з монітором і реалізує той чи інший режим пропускання і кольоровості. Відеоконтролер вставляється в слот материнської плати і спеціальним кабелем з’єднюється з монітором. Відеоконтролери називаються по типах моніторів: MDA,  CGA, HGA, EGA, VGA, SVGA.

Відеопам’ять.
Відеопам’ять - оперативна пам’ть, яка розташована на відеоконтролері, в якій формується образ картинки з встановленним режимомпрпусканн і кольоровості. Мінімальний об’єм відеопам’яті, яка необхідна для роботи SVGA контролера 512 Кбайт, яка забезпечує 800x600, 256 кольорів. Для більшості робіт на комп’ютері з SVGA монітором достатньо відеопам’яті об’ємом 1 Мбайт. Сучасні відеоконтролери для роботи з графікой повині мати пам’ть більше 4 Мбайт і забезпечувати роботу з пропускною здатністю 1600x1200 крапок при реалізації 65 тис. кольорів і з пропускною здатністю 1024x768 крапок при реалізації 16.8 млн. кольорів.

Клавiатура.

Клавіатура - пристрій вводу в ПК чисел, текста і для управління роботою програм. Сучасні комп’ютери обладнуються одним з двох основних типів клавіатур. Перший тип відповідає стандартній ІВМ-РС клавіатурі з кількість клавіш 84-86, другий тип клавіатури містить 101-102 клавіші. Насьогоднішній день віддають перевагу другому типу клавіатури.
Клавіатуру ПК можна розділити на 6 блоків:
1.        Алфавітно-цифрова клавіатура.
2.        Функціональні клавіші.
3.        Керуючі клавіші.
4.        Клавіші управління курсором.
5.        Мала цифрова клавіатура.
6.        Індикатори клавіатури.
Алфавітно-цифрова клавіатура.
Цей блок клавіатури в основному відповідає клавіатурі звичайної друкарської машинки. В ньому знаходяться клавіші з літерами, цифрами, спеціальними символами та розділовими знаками. Клавіші ПК використовуються для введення декількох значень.
Білі клавіші - введення літер, цифр, знаків. Велика довга клавіша - пробіл (Space). Червоні літери і знаки вводяться в російському та українському режимах роботи клавіатури.
Переключення з латинського на український режим роботи здійснюється натисканням клвіші AltGr. Чорні літери і знаки вводяться в стандартному (латинському) режимі роботи клавіатури. Червоні літери і знаки вводяться в українсьсому (російському) режимі роботи клавіатури.
Введення прописних (великих) і рядкових (маленьких) букв.
Звичайне натикання літерної клавіші - рядкові (маленькі). Натискання і втримування клавіші Shift і подальше натискання літерної клавіші - прописні (великі).
Натискання клавіші Caps Lock - загоряється індикатор Caps Lock - закріплення режиму введення прписних літер. Натискання клавіші Caps Lock - загасає індикатор Caps Lock - закріплення режиму введення рядкових літер.
Верхній ряд клавіш алфавітно-цифрового блоку.
Просте натискання клавіш - цифри і знаки, які написані в нижній частині клавіш. Натискання і втримування клавіші Shift і клавіші - чорні знаки, які написані в верхній частині клавіш. При переключенні на український (російський) режим - просте натискання клавіш - цифри і знаки написані в нижній частині клавіш. Натискання і втримування клавіші Shift і клавіші - червоні знаки написані в верхній частині клавіш. 
Функціональні клавіші.
Функціональні клавіші (10 або 12) розміщені або групами по 4 клавіші в один ряд вище алфавітно-цифрового блоку, або в два вертикальні ряди зліва від алфавітно-цифрового блоку. Функціональні клавіші позначаються символами F1...F12 і виконують управління роботою програм (виконання команд, встановлення режимів і т. і.). Призначення визначається конкретною програмою. F1 майже завжди викорисіовується для виклику довідкової інформації про програму (Help - “допомога”).
Керуючі клавіші.
Керуючі клавіші розміщені в кожній частині клавіатури.
? Enter - виконання обранної команди, запуск деякої операції, закінченя введення
рядка  або абзаца в текстових редакторах.
? Shift - введення прописних (великих) літер.
Caps Lock - включення/виключення режиму постійного введення прописних  
(великих) літер.                               
Tab - при введенні текста: перехід до наступної заданної позиції табуляції
(фіксованому відступу від края сторінки); при управлінні програмами: перехід до  
наступної позиції введення данних.
Ctrl, Alt - допоміжні клавіші, які використовуються тільки в комбінації з іншими
клавішами. При натисканні комбінації клавіш, клавіші Ctrl і Alt
натискаються спочатку і втримуються, а потім натискаються алфавітно-           
цифрові клавіші. Наприклад, Ctrl+Alt+Del - перезапуск ПК без відключення
живлення; Ctrl+Pause - переривання виконання програми або команди.
Esc - відмінення дії, вихід з режиму.
Print Screen - друк вмістимого екрану на прінтері.
Scroll Lock - включення режиму переміщення екрана відносно курсору при натисканні
клавіш управління курсором. Включення режиму відображується на
індикаторі.
Pause - тимчасова зупинка виконання прграми. Для продовження роботи - натиснути
Enter.
Num Lock - переключення режимів малої цифрової клавіатури. Включення режиму
відображується на індикаторі. 
Клавіші управління курсором.
Курсор - знак (прямокутник, вертикальна риска або знак підкреслення), який вказує позицію на екрані, в яку будуть вводитись символи з клавіатури.
Стрілочки ?, ?, ?,  ? - переміщення курсора відповідно на один символ (літеру в
тексті) вліво, вправо, вверх, вниз.
Home - переміщення курсору на початок рядка.
End - переміщення курсору на кінець рядка.
Page Up - перемістити вмістиме екрану на сторінку назад.
Page Down - перемістити вмістиме екрану на сторінку вперед.
Delete - знищення символа, на який вказує курсор (ппри набиранні тексту) або інших
виділенних об’єктів.
Insert - вставка тексту або інших об’єктів; переключення режиму вставки-заміни.
? Backspase - знищення останнього введенного символа або символа лівіше курсору.
Мала цифрова клавіатура.
Блок малої цифрової клавіатури розташований з правого боку. Використовується в двох режимах:
- цифрове набирання чисел;
- управління - дублюється робота клавіш управління курсором.
Для перерключення режимів використовується клавіша Num Lock.
Індикатори клавіатури.
Caps Lock - індикація включення режиму введення прописних (великих) літер; режим
переключаеться натисканням клавіші Caps Lock.
Num Lock - індикація режиму малої клавіатури; режим переключаеться натисканням
клавіші Num Lock.
Scroll Lock - індикація включення режиму переміщеня екрана відносно курсору при
натисканні клавіш управліня курсором; режим переключаеться
натисканням клавіші Scroll Lock.

Магнітні диски.

Жорсткий диск (вінчестер).
Накопичувач  на ЖМД (вінчестер) для ОС являє собою не що інше, як дуже велику (по ємності) дискету. Вінчестер - накопичувач інформації, якфй забезпечує швидке завантаження в ОП робочих програм і данних. Він призначений для постійного збереження інформації, що використовується в роботі з ПК, а саме:
- програм ОС;
- редакторів документів;
- пакетів програм, які часто використовуються;
- трансляторів з мов програмування;
- і т.д.
З всіх пристроїв збереження данних жорсткі диски забезпечують найбільш швидкий доступ до данних,високу швидкість читання та запису данних.
Жорсткі диски є практично в усіх сучасних крмп’ютерах типа ІВМ РС. Можливе встановлення і декількох жорсткіх дисків.
Характеристики вінчестера.
•    ємність - скільки інформації вміщається на диску;
•    швидкодія - час доступу до інформації і швидкість читання ізапису інформації;
•    інтерфейс - тип контролера, до якого повинен під’єднюватись жорсткий диск.
Ємність диску.
Основна характеристика жорсткого диску - його ємність, т.т кількість інформації, яка розміщена на диску. Ємність вінчестера вимірюється в Мегабайтах і складає від 10 Мбайт (на старих моделях) до 1-4 Гбайт.
Вимоги до об’єму вінчестера:
•    ПК 286, який працює в режимі “друкарської машинки”: набір, редагування текстів - 20 -40 Мбайт;
•    Пк 286 - ведення бухгалтерії і робочої документації малого бізнесу - 40 -80 Мбайт;
•    ПК 386 - 486 -робота з сучасними програмами - 120 - 270 Мбайт;
•    ПК 486 - робота з сучасними графічними, видавничими, мультимедіа програмами - 270 - 540 Мбайт;
•    ПК 486 - Pentium - професійна робота з сучасними графічними, видавничими, мультимедіа, проектно-конструкторськими програмами - 540 Мбайт - 1 Гбайт.
Швидкість роботи диску.
Швидкість роботи диску характеризується двома показниками: часом доступу до данних на диску та швидкістю читання/запису данних на диску. Типовий час доступу в сучасних дисків - біля10-12мс.
Швидкість читання/запису (прпускна здатність вводу-виводу) залежить не тільки від диску, а і від його контролера, швидкодії процесора і т. і.
Інтерфейси дисків.
Для підключення вінчестерів до материнської плати використовуються контролери: IDE, EIDE, SCSI.
Дискети.
Для збереження інформації і перенесення її між комп’ютерами використовуються дискети. Зчитування інформації з дискети і запис на неї здійснюється спеціальними пристроями: - дисководами (накопичувачами на ГМД). НГМД можна класифікувати по розміру дискет, що використовуються. Найбільш розповсюджені дискети розміром 5.25 і 3.5 дюйма. Для кожного з цих типів дискет існують різновидності із збільшеною щільністю запису: DD - подвійна щільність запису,  НD - висока щільність запису, ЕD або 2HD (для дискет розміром 3.5 дюйма) - особливо висока щільність запису, які порівняно з з дискетами типа НD володіють в два рази більшим об’ємом пам’яті.
Дискети і жорсткі диски являють собою довготривалу пам’ять ПК. Дані, які заносяться на дискети, зберігаються та безмежно довго, а інформація, яка знаходиться в ОП комп’ютера втрачається при виключенні комп’ютера.
Недивлячись на різноманітність форматів та розмірів, всі дискетні накопичувачі працюють за одним і тим же принципом:
- запис даних на дискету здійснюється по концентричних колах (доріжках або треках)
Доріжки розташовані паралельно (концентрично). Розташовані поруч доріжки не дотикають- ся одна одної;
- сектори являють собою ділянки кола. Число цих ділянок лежить в межах від 8 до 15 в дискетах розміром 5.25 дюйма і від 9 до 18 в дискетах розміром 3.5 дюйма. В кожному секторі можна записати не більше 512 символів;
- розрізняють дискети з одностороннім і двостороннім записом (SS- односторонні,DS-двосторонні);
- об”єм дискети обчислюється слідуючим чином:
об”єм=сторони*доріжки*сектори*символи/сектори.
В таблиці наведені найбільш розповсюджені формати дискет.
Діаметр    Об’єм    Сторони    Доріжки    Сектори
5.25 дюйма    160 Кбайт    1    40    8
5.25 дюйма    320 Кбайт    2    40    8
5.25 дюйма    360 Кбайт    2    40    9
5.25 дюйма    1.2 Мбайт    2    80    15
3.5 дюйма    720 Кбайт    2    80    9
3.5 дюйма    1.44 Мбайт    2    80    18
3.5 дюйма    2.88 Мбайт    2    80    36

Дисководи.
Дисковод - пристрій для запису на дискету і зчитування з дискети інформації. Дисководи так само, як і дискети називаються “п’тидюймовими” і “трьохдюймовими”. П’ятидюймові дисководи - для дискет ємністю 360 Кбайт і 1200 Кбайт. Трьохдюймові дисководи - для дискет ємністю 720 Кбайт і 1.44 Мбайт.
На дисководі знаходиться світлодіод, який загоряється при запису і зчитуванні інформації. Дискету не можна виймати поки горить світлодіод. Більшість сучасних ПК оснащуються лише трьохдюймовим дисководом.
Захист інформації на дискетах.
Для того щоби зберігти інформацію, яка записана на дискетах від випадкового знищення, можна заборонити запис на дискети:
- в п’ятидюймових дискет заклеюється спеціальний проріз;
- в трьохдюймових дискет існує спеціальний перемикач (WRITE ENABLE - запис дозволений, WRITE PROTECT - захист запису).

Порти вводу-виводу.

Паралельні і послідовні порти вводу-виводу використовуються для підключення до ПК зовнішніх пристроїв. Паралельні порти здійснюють обмін данними з зовнішніми пристроями одночасно (паралельно) по 8 дротах (плюс керуючі дроти). ПК можуть обслуговувати до трьох паралельних портів - LPT1, LPT2, LPT3. Передача інформації через паралельний порт здійснюється швидше, ніж через послідовний, але існує обмеження на довжину кабеля, який з’єднює порт з зовнішнім пристроєм - не більше 1.5 метрів. Через паралельні порти підключаються прінтери, сканери, плоттери.
Послідовні порти здійснюють обмін данними з зовнішніми пристроями по 1 дроту (плюс керуючі дроти). ПК можуть обслуговувати до 4 послідовних портів - СОМ1, СОМ2, СОМ3, СОМ4. Передача інформації через послідовні порти іде повільніше, ніж через паралельний, але довжина кабеля, який З’єднює порт і зовнішній пристрій може бути більше 30 метрів. Через послідовний порт підєднюються миша, плоттер, зовнішній модем, віддалений прінтер та т. і.
Принтер.

Принтер - пристрій виведення на папір (або спеціальну плівку)текстової та графічної інформації. Основний пристрій виведення результатів роботи для більшесті сфер застосування ПК: робота з текстом, ведення ділової документації, бухгалтерія, видавнича справа.
Основні характеристики принтерів.
Якість друку характеризується кількістью крапок, які принтер може “поставити” на одиницю довжини (dpi - крапок на дюйм):
- низьке - до 200 dpi;
- середнє - 300 dpi;
- високе - 600 dpi та більше.
Якість друку в основному залежить від способу перенесення зображення на папір, т. т. від типу принтера.
Швидкість друку принтерів залежить як від способу і якості друку, так і від конкретної моделі принтера і може бути від декількох хвилин на сторінку до десятків сторінок в хвилину.
Форма листа, на який здійснюється друк.
А4 - стандартний лист паперу (210х297 мм)
А3 - розгортка з двох стандартних листів (297х420 мм)
Кольоровість друку. Всі типи принтерів в якійсь мірі можуть відтворювати колір. Якість кольорового друку варьює від можливості друкувати текст двома кольорами до фотографічного відтворення кольорового зображення.
Типи принтерів.
•            матричні;
•            струйні;
•            лазерні.

Матричні принтери.
Принцип дії. Зображення на папері формується з крапок, які отримуються натисканням голки по фарбуючій смужці. Голки (від 9 до 48) закріплені в друкуючії голівці, яка переміщується вдоль рядка. Якість друку залежить від кількості голок і кількості проходження головки принтера при друці однієї сторони.
Струйні принтери.
Принцип дії.  Друк здійснюєть мікрокаплями чорнил, які викидаються з друкуючої голівки через маленький отвір (сопло). Головка принтера може мати від 12 до 64 сопел. Резервуар для чорнил (картрідж) закріплюється на на головці принтера. Принцип переміщення головки і паперу такий самий, як і вматричних принтерів. Якість друку наближена до якості лазерних принтерів.
Лазерні принтери.
Принцип дії. Принцип створення зображення в лазерних принтерах приблизно такий, як і в копіювальних апаратах. Особливість лазерних принтерів - висока якість і швидкість друку.
Мишка.

Мишка - пристрій вводу керуючої інформації, перетворює направлення і швидкість переміщення кісті руки в керуючі сигнали. Приктично незаміна при роботі з графічними прграмами. В роботі частіше всього використовується одна ліва клавіша, в деяких програмах для виконання додаткових функцій заєна і права клавіша.
Мишки бувають: механічні (направлення і швидкість руху мишки передається через кульку на два датчики) і оптичні (направлення і швидкість руху мишки визначається двома парами світлодіод-фотодетектор при аналізі відображення світла від спеціального ковріка)

 

Яндекс.Метрика >