загрузка...
-->
Конспект уроку: Вимова наголошених і ненаголошених голосних, позначення їх на письмі. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів PDF Печать E-mail

 

Мета: поглибити знання учнів про правила вимови й позначення на письмі наголошених і ненаголошених голосних, формувати навички вимови й написання ненаголошених [е][и][о]в коренях слів; закріплювати навички визначення орфограми “сумнівний ненаголошений голосний” та вміння обrрунтовувати орфограму відповідним правилом; формувати вміння записувати слова фонетичною транскрипцією, обrрунтовувати особливості їхньої вимови; розвивати фонематичний слух, увагу, память.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Робота біля дошки. Записати слова. Поділити їх на склади та на частини для переносу. У виділених словах визначити орфограми. Записати ці слова фонетичною транскрипцією.

Підземелля, під’їзд, джміль, яма, армія, відряджати, об’їжджати, роз’яснення, пізнього, ранній, наввипередки, наддніпрянський, Закарпаття.

 

ІІ. Повідомлення теми і  мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

·       Як вимовляються в українській мові голосні звуки в наголошених складах?

·       Які звуки вимовляються виразно і в ненаголошених складах? ([а][у][і][о])

·       Як вимовляються ненаголошені голосні [е] та [и]?  Навести приклади.

·       Звук [о] перед наголошеним [у]? Навести приклади.

Зробити звуковий запис поданих слів (обовязково вказавши місце наголосу). Вказати голосні звуки, що вимовляються нечітко. Пояснити причину нечіткої вимови.

Голубити, розумничка, село, повернутися, зимовий.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 136 - 137).

 

V. Виконання  вправ на закріплення.

Прочитати вголос скоромовки, правильно вимовляючи голосні звуки. Які голосні у ненаголошених складах вимовляються чітко? Які – нечітко?

Босий хлопець

Сіно косить

Роса росить

Босі ноги.

 

От Кіндрат, так Кіндрат!

Зуб зламав об мармелад!

 

Всіх скоромовок не перемовиш, не перевискоромовиш.

Народна творчість.

Прочитати слова, голосні звуки вимовляючи відповідно до правил української орфоепії.

Олена, Олександр, кіт, брат, подруга, сестра, мати, батько, студент, університет, Володимир, спортсмен, музикант, художник, географ, геолог.

Фонетичний диктант. Записати слова (речення) фонетичною транскрипцією.

1. Зимовий, зелений, голубка, кожух, читати, крижаний, пенал, кочерга, медаль.

2. Де кисіль, там я сів, де пиріг, там я ліг. З кривого дерева крива тінь. Вбери в кожух пенька, то стане за панка.

Народна творчість.

Словниковий диктант. У кожному зі слів вказати сумнівний голосний, усно дібрати перевірне слово (за потреби скориставшись таблицею на с. 137). Позначити в словах орфограму «сумнівний ненаголошений голосний».

Вишневий, перезимувати, крижаний, небесний, зупинитися, зернистий, впливати, помиритися, висипаний, верхівка.

Подані  слова записати в колонку, підкреслити букву, що позначає сумнівний голосний. Дописати до кожного слова самостійно дібране перевірне  слово.

Червоний, липневий, глибокий, здивований, крикливий сивина, дверцята, медичний, випиляний, листуватися, записати, розумниця,  зупинити, впливати, сливовий, вишневий.

Записати слова, вставляючи пропущені букви. Змінити слова так, щоб сумнівний ненаголошений голосний випав.

Чов..н, груд..нь, січ..нь, віт..р, тижд..нь, хлоп..ць, зброєнос..ць, селез..нь, дур..нь, пал..ць, виш..нь.

Попереджувальний диктант.  Позначити в словах орфограму «сумнівний ненаголошений голосний».

1. Пливуть, пливуть кудись снігів тумани… (В. Сосюра.) Димок легкий, крило голубки в студенім небі пропливуть. (П. Воронько.) У долині село лежить, понад селом туман дрижить. (І. Франко.) Вже неминуче буде сніг з хвилини на хвилину. (М. Вінграновський.) Зима десант на білих парашутах висаджує. (Є. Гуцало.) Вітер снігом б’є в обличчя, засипає снігом дах. І ведуть між себе січу хуртовини у степах. (Н. Забіла.) Не зупиняйся, друже, в хуртовині, як і в житті. (П. Воронько.) Мете, мете метелиця, метелиця не та. Метелик за метеликом над квітами зліта. (А. М’ястківський.) Знов починається весна, знов починаються дива!.. (А. Костецький.) Шишки на тім’я кидають білиці. Мохи кошлаті, як зелений лев. Стоять дерева. На пахучій глиці  лежить туман од дихання дерев. (Л. Костенко.) Шелестять тополі на світанні. Скільки в тому шелесті краси! (П.Воронько.) Журавлі високі пролітають, ледве видно птахів із землі. Журавлів я з вирію стрічаю і прошу перо у журавлів. Хай з небес перо високе кинуть, хай мене благословлять крилом, щоб писалось слово журавлине журавлиним з вирію пером. (Є. Гуцало.)

2. Посіяла мати в своїй колисковій  зернини добра і тепла. (Б. Дегтярьов.) В материнській колисанці надлюдське терпіння. А любов така велична, що й кінця не знати. Як життя, вона одвічна і свята, як мати. Мати життям прикриває життя, коли в небезпеці її дитя. (П.Воронько.) Відро защебетало у криниці. (Є. Гуцало.) Зірка упала в криницю! Гляньте, лежить на дні!.. Ніхто не хотів подивиться. Люди такі чудні! (П. Воронько.) Перш ніж виплисти під місяцем на берег,  русалки дивляться в дзеркальних коропів. (Л. Костенко.) Дніпро блищить синьою хвилею, і човни по березі розкидані, а там і перевіз. За малу годинку перебігти можна, бо недалечко. (Марко Вовчок.)

Розподільний диктант. Слова із сполученнями –ере-, -еле- та зі сполученнями -ри-, -ли- записати в дві колонки.

Береза, криниця, кришити, пелена, кривавий, очерет, берег, глитати, обережний, глибокий, Берегиня, блищати, кривий, дерево.

Диктант із коментуванням. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією. Позначити в словах орфограму «сумнівний ненаголошений голосний».

Хвилюється широкий лан зелений. Мохнатий джміль із будяків червоних спиває мед. Бездумні роси на траві поблідлій  живуть життям  ритмічним і легким. Ластівка крилом розтинає тінь. Людські сни переписує місяць на широких небес полотно.

З тв. М. Рильського.

Навчальний диктант. Позначити в словах орфограму «сумнівний ненаголошений голосний».

1. Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю. Поринули весняні води, задзюрчали струмочки, заклекотали в ярах, розіллялись широкою повіддю. З-під снігу зазеленіла травиця й звеселила жайворонка. Звився жайворонок високо під чисте небо і заспівав про те, що мертва земля ожила знов, що сонце зраділо щастю землі і стало ласкавим. (За М. Коцюбинським; 48 сл.).

2. Березень. Ранок року. Після тривалого зимового сну прокидається жива природа. Серед дерев однією з перших відгукується на поклик і ласку весни білокора красуня береза Тому-то й перший весняний місяць назвали на Україні її ім’ям

Береза милує зір завжди. Та найкрасивіша вона напровесні, коли розвинуться ніжні зелені і ще липкі листочки. Береза - окраса нашого краю.

(За Г. Смиком; 52 сл.)

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання.

П. 18, вправа  376.

 

Яндекс.Метрика >