...
Конспект уроку: ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ PDF Печать E-mail

Конспект уроку: ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Мета:     повторити відомості про діалектні слова, сфери їх уживання та
стилістичні особливості; навчити визначати її стилістичну роль у
мовленні; удосконалювати вміння стилістично доцільно вживати
лексичні засоби мови, уникати лексичних помилок у власному
мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного
дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до
краси та багатства рідної мови.
Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку.
ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників

Прочитати текст. Чи всі слова є зрозумілими? Пригадати, як називаються слова, що вживаються у певній місцевості.

Чорні ворони вкрили тоді Буковину. І не зеленою вже була вона, а червоною. Од крові людської почервоніла. Бо турки і татари посікли народ, вогнем спалили його оселі. Котрі люди уціліли, у гори відступили. А там, у темних і дрімучих лісах, село заснували.
...І загули турки, що в горах є гуцульське царство-государство. І рушили шукати його.
Цілий ботей турків вийшов на зруб-кичеру. Там постояли, відтак пустилися на худібку, яку випасав Івасик і Маринка.
— Івасику, любий! Біжи хутко в село і дай знати,— сказала Маринка.— А я, мо, забаламучу турків, поки паша фантерія до борони ся зрєхтує.
І Маринка тутки забігала по стежечках, поплюскуючи ніжками. То зупиниться на хвильку, набере повні груди гірського повітря, нап'ється водиці, то знову злітає, бо від тої водиці немов крильця виростали і страх пропадав, і летів до верхів, до хмар, до сонця, аби лиш ворога зупинити.
Івасик борзенько через чагарники, через малинники вибрався на плай, а далі блискавицею полетів до свого села, аби донести якнайпрудкіше сумне віданєчко.
Заки Івасик біг, Маринка заманила турків у другий бік кичери.
— Веди, бестіє, на дорогу,— покрикували отамани-султани. Та Маринка їх вела туди, де найгустіші зарості, де найглибші вершеді і холодні води... («Легенди та перекази»).

- Дати характеристику діалектизмам та словам, що містять додаткове до основного емоційне забарвлення.
Куди гониш, бісноватий?! —    ,
Світ вже смерком почорнів,
Сумненько пугач запів,
Ні там людей, ні там хати!
Блуд ту свище, туман грає,
В густі ліси заведе!..
Козак на се не зважас,
Гомонить си та й жене.
Станув, к землі припадає
Послухати, де дуднить,
Знов на верх ся вихопляє,
Бистрим соколом летить.
І щез стрілою в густій мряці,
Дудонь замовчає.
Може, ліг вже де в байраці.
Та й вовк доїдає.
(М. Шашкевич)

IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого
-    Указати, які різновиди діалектизмів (лексичні, фонетичні, словотвірні) можна виділити серед поданих нижче українських назв картоплі.
Бульба, бараболя, буля, бульмани, мандибурка, крумплі, ріпи, біб, картоплі, карчохі, картофель, картошка.
- Які діалектні назви на позначення продуктів харчування вживають у вашій місцевості?
Вибіркове письмо
-    Із наведених уривків виписати діалектизми (лексичні, фонетичні, словотвірні), пояснити їх значення. До виписаних діалектних слів, де можливо, дібрати синоніми з літературної мови.

Текст 1
Вийшов за село, глянув,— у млині світиться. Я на те світло й прямую. Ішов собі так, ішов, тільки став на гору бейкатися глядь, а світло кудись униз сунеться, сунеться і зовсім щезло, наче його хто собі в кишеню заховав. Темно зробилося, як під
кобеняком (кобеняк — вид чоловічого плаща), за два кроки поперед себе нічого не видко. Страх мене такий пройняв, що ногами з місця не зрушу (Г. Тютюнник).
Текст 2
Пита лукавець: — Як воно жиється?
— Нормально,— я підказую йому
(сказати «добре» — скаже «задасться»,
сказать «погано» — поясняй чому).
Гріх у житті одлежувать,
Жить хитро та облесно,
Бо хліб тоді не зле жувать,
Як він дістався чесно.                   (Д. Білоус)
-  Із поданих речень виписати в колонку діалектні слова. З'ясувати їх значення, користуючись довідкою та одинадцятитомним «Словником української мови» й «Словарем української мови» Б. Грінченка. Десять із виписаних слів увести у такий контекст, який виявив би їх функціонування в іншому (аніж той, з якого вони виписані) функціональному стилі.

1. Леґінь був у червоних гачах, які носять гуцули у свято, у довгій домотканій сорочці. За широким чересом, оздобленим дорогими бляшками і прикрашеним дармовисами, стирчала різьблена мідна люлька, плечі закривав сердак, а в руках мав топірець з різьбленим топорищем (Ю. Федькович). 2. Мусимо так собі затямити: най буде спочатку важко, але маємо так робити, щоб швидко збудувати достатнє життє (Остап Вишня). 3. З тьмяно-золотястого туманного світла оселі до нього наближається хупава постать матері... принесла з городу прив'ялих чорнобривців, купчаків і паністки, розкидала по хаті... (М. Стельмах). 4. Тепер Іван був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню (М. Коцюбинський). 5. На старій, оброслій скрипухом березі зацокала вивірка. Ми повз вориння побігли до лісу (М. Стельмах). 6. У мисливця одразу позимніли не тільки очі, а й усе візькувате обличчя (М. Стельмах). 7. Сонце над обрієм — у дві коцюби — пі тепло, ні зимно (В. Бабляк). 8. «На добридень, ти, моя голубко!» — «На добридень, мій коханий друже!» — «Що ж за диво снилось тобі, любко?» (Леся Українка). 9. Вдягалось найкраще лудінє, писані кептарі, череси і табаківки, багато набивані цвяхом дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече (М. Коцюбинський). 10. Ага! От і скажи: чим прикривали своє грішне тіло Адам і Єва після іскушенія дияволом? Мій сусіда по парті, Гриць Вухналь, сьорбав носом, кліпав очима і нарешті бухнув: — Вони,— каже,— прикривалися рядном,— Олух царя небесного! Ступай в куток. Скажи ти! Це до мене. Я довго думав: — Лопухами! — кажу.— Бо мама казала, що ряден в раю не було (О. Ковінька). 11. От і братія сипнула у сенат писати (Т. Шевченко). 12. «Ну, чи з моєї теології і агрономії мала б ти користь, то ще питання, але з філософи — певно!» — подумав собі вуйко (Т. Бордуляк). 13. — Ну, чорта з два,— кинув він і підвів з викликом голову.— Хай спробують. Он Грицько з партизанами забігав поза онту ніч, то казав: «Ми як турнемо німців, то аж у Ірманії оглянуться» (А. Головко). 14. Вишневого кольору крислатий брилик набакир напрочуд личив їй, доповнював оте щось дитяче ще, хоч дівчині з лиця можна було дати двадцять три — двадцять чотири роки (I. Jle). 15. Еней в біді, як птичка в клітці, Запутався, мов рибка в сітку; Терявся в думах молодець (І. Котляревський). 16. Цієї зими я собі вишила дуже гарний ясик. Буде дитині під головку у колисочку.

Довідка. Леґінь — парубок, гачі — штани, черес — широкий шкіряний пояс, дармовис — підвіска, сердак — верхній теплий короткий сукняний одяг, хупава — красива, тендітна, чепурна, охайна, купчаки — повняки (трав'яниста декоративна рослина з запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору), кресаня — капелюх, вивірка — білка, вориння — загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців, позимніти — схолонути, візькуватий — вузький, коцюба — кочерга, лудінє — одежа, кептар — хутряна безрукавка, запаска — фартух, черлений — темно-червоний, гугля — біла свита, вуйко — дядько, бриль – крислатий головний убір, набакир — з нахилом набік, зсунувши на одне вухо, ясик — маленька подушечка.

Стилістичне редагування
- Встановити, чи вмотивоване використання діалектних слів у кожному з наведених речень. У яких випадках діалектизми створюють розмовний колорит? Пояснити значення виділених слів, навести їх відповідники у літературній мові.
- Виправити речення й записати їх.
1. Збори триватимуть зо дві години, не менше. 2. Коли Шевченкові було дев'ять років, помер йому батько. 3. І так мені банно (шкода), що не можу з вами здибатися, поговорити — мушу роботу пантрувати (стежити, доглядати), аби зима не застала.  4. Почекай на мене пару хвилин, я зараз звільнюся. 5. Він не шкодував себе, щоб врятувати свого ліпшого друга. 6. Тигр підскакував до дерева, щоб схопити хлопчика, який сховався між гіллям. 7. Вчора був студений день, а сьогодні уже тепліше. 8. Тато їх робив складальником у друкарні, а мама була швачкою. 9. Аби ти знав, який цікавий фільм ми виділи! 10. Коли вбивали одного, па його місце ставав інший, аби вирвати з корінням бур'яни. 11. Село уже рихтувалося ночувати, а до будинку, що розливав із вікон яскраве світло, йшли люди. 12. Уперед вивчи вірш напам'ять, а тоді підеш гуляти!
У. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок
Бесіда за питаниями
1.Дати визначення поняттю «діалектизм». Які є види діалектизмів?
2.Чи входять діалектизми до складу літературної мови?
3.У яких випадках доцільне вживання діалектної лексики?
4.У яких стилях неприпустимо використання діалектної лексики?
УІ. Підсумок уроку
УІІ. Домашнє завдання
-  Записати 10 діалектних слів, що вживаються у вашій місцевості. Створюючи для кожного з них у відповідних стилях літературної мови контексти, виявити стилістичні функції цих слів.

 

Яндекс.Метрика >