...
Конспект: Склад. Наголос. Основні правила переносу. Ознайомлення з орфоепічним словником і словником наголосів. Орфоепічна помилка (практично) PDF Печать E-mail

Мета: поглибити знання учнів про склад і наголос, формувати вміння ділити слова на склади, визначити склади відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені, правильно наголошувати слова; дати поняття про орфоепічну помилку; виховувати повагу до народних звичаїв, усної народної творчості; формувати орфоепічні навички; розвивати мовлення, логічне мислення учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Попереджувальний диктант. Визначити й позначити в словах вивчені орфограми.

Народжуються і сивіють люди, минають століття. Проте прості речі передаються від предків до нащадків. У народі говорили: «Хата без рушника – сімя без дітей». По сьогодні рушники використовуються в народних обрядах. (З журн.; 30 сл.)

Словник.

Обряд – колективні діїї, що здійснюються з нагоди  важливих подій у житті людини, сім’ї, людської спільноти.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда.

·       Що називається складом?

·       Від чого залежить кількість складів у слові?

·       Який склад називається закритим, а який відкритим?

·       Який склад називається наголошеним?

ІV. Пояснення нового матеріалу.

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (стор. 130-131).

 

V. Виконання  вправ на закріплення.

Робота біля дошки. Записати слова, поділити їх на склади. Підкреслити відкриті склади однією лінією, закриті - двома. У виділених словах визначити орфограми.

Прочитати, сміються, пісня, надія, сімя, степ, дуб.

Поділити слова на склади і знайти «зайве» слово в кожному рядку.

1. Гуска, курка, півень, гусеня, качка, зяблик.

2. Ромашка, волошка, троянда, лілея, мак.

3. Коза, кінь, свиня, кицька, вівця.

4. Березень, квітень, травень, червень, липень.

Записати слова, погрупувавши їх за кількістю складів.

Дзьоб, льон, знання, життя, нагороджений, країна, район, безмежний, далекосяжний.

Прочитати прислівя. Переписати їх, поділивши  слова на склади. Визначити, у якому із прислівїв складів найбільше, в якому - найменше.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися. Хто спішить, той двічі  робить. Білі руки роботи бояться. Хто діло робить, а хто ґави ловить.

Народна творчість.

Робота з підручником. Виконання вправи 356 (усне).

Диктант. Записати слова, позначити в кожному місце наголосу.  Які слова мають подвійний наголос? (Їх підкреслено) Перевірити себе за словником. У яких словах наголос слугує для розрізнення значення слів? (Їх виділено курсивом). Чи можна неправильне наголошення слова вважати офроепічною помилкою?

Барвінок, читання, заголовок, запитання, Батьківщина, апостроф, дефіс, арахіс, атлас, документ,  шофер, заробіток, мабуть, якось, гаряче, далечина, загадка, дарунок, користь,  деревце, помилка, музика, маячити, назавжди,  яровина.

Для довідок.

БатьківщИна – рідна земля. БАтьківщина  – спадщина (як материзна).

Прочитати слова відповідно до норм української орфоепії. Що є предметом вивчення орфоепії? Виділені слова записати фонетичною транскрипцією (звернувши увагу на обовязкове позначення місця наголосу).

Випадок, український, донька (але дочка), перепустка, дрова, сільськогосподарський, квартал, листопад, котрий (котра, котре), щедрота, цемент, обіцянка,  каталог, ворота, центнер, фартух, спина.

Виразно прочитати загадки, відгадати їх. Виділені слова виписати, поділивши їх для переносу. Перевірити себе за таблицею (с. 131). Які з цих слів не можна переносити? Чому?

1. Не ходжу я, а скакаю, бо нерівні ноги маю. Через поле навмання перегнав би я коня. Я страшенний боягуз, всіх на світі я боюсь. 2. Бють мене старі й малі і в повітрі, й на землі. Та від цього не вмираю, тільки весело стрибаю.

Відгадки. Заєць. Мяч.

Словниковий диктант із завданням. Поділити слова для переносу. Перевірити себе за таблицею «При переносі» (с.131). Назвати у виділених  словах орфограми.

Майонез, подзвонити,  підземний, безхмарний,  роз’яснити, без’язикий, батько, український, третього, край, І. Я. Франко, безупинний, розорювати, відправник, відокремлений, розрісся, годинник, оббризкати,  нагримати, докласти, Д. В. Павличко.

 

VІ. Підбиття  підсумків  уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання.

П. 17, вправa 359.

 

Яндекс.Метрика >