...
Конспект 5 клас: Головні та другорядні члени речення. Тематичне тестування (тема: Словосполучення, речення) PDF Печать E-mail

Мета: систематизувати й узагальнити знання про головні й другорядні члени речення, формувати вміння визначати члени речення;  з’ясувати рівень засвоєння знань та сформованості вмінь з теми “Словосполучення, речення”; формувати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, удосконалювати навчики самостійної роботи, розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу.

Тип уроку: комбінований урок (систематизація й узагальнення знань;  перевірка й облік здобутих знань, умінь і навичок).

Обладнання: тестові завдання.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і  мети  уроку.

 

ІІ. Систематизація раніше засвоєного теоретичного матеріалу.

Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці “Другорядні члени речення” (с. 67).

 

ІІІ. Виконання  вправ  на застосування систематизованих знань.

Пояснювальний диктант. У записаних реченнях підкреслити головні й другорядні члени речення.

1. Я вірю в краще майбутнє рідного народу. (М. Заньковецька.) Мій край веселий, тополиний ще вирве з коренем бурян. (М. Сом.) Посміялась чужа доля з Перекотиполя. (Л. Глібов.)

2. Я вірю у велике  майбутнє  українського слова. (С. Васильченко.) Я дуже люблю звучну, барвисту й  таку м’яку народну українську мову. (Л. Толстой). Земля євшанна, тополина – то неповторний рідний край. (Д. Білоус.)

Словник.

Євшан – степовий запашний полин, ін. назва – татарське зілля, аїр.

Творча робота за варіантами.

І варіант. Скласти й записати речення, в яких у ролі означень виступали б слова  рідний,  наш, найперший.

ІІ варіант.  Скласти й записати речення, в яких у ролі обставин виступали б слова  навіки,  впевнено, без вагань.

Перевірка творчої роботи.

 

ІV. Повідомлення мети тематичної  перевірки і способів її проведення.

 

V. Пояснення вчителя щодо проведення тестування.

 

VІ. Виконання  тестових завдань.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ  ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

І  варіант1

1. Словосполучення і речення вивчає такий  розділом  науки про мову:

а) фонетика;

б) графіка;

в) синтаксис.

2. Словосполучення складається із

а) рівноправних слів;

б) головного й залежного слова;

в) слів, які виступають у реченні підметом і присудком.

3. До словосполучень не можуть належати:

а) поєднання іменників із прикметниками ( погожий день, щире слово);

б) поєднання іменників або займенників із прийменниками (після уроків, зі мною);

в) поєднання дієслів із прислівниками (працювати наполегливо, рухатися швидко).

4. Змістовий зв’язок встановлюється у словосполученні за допомогою

а) питання, яке ставиться від головного слова до  залежного;

б) питання, яке ставиться від залежного слова до головного;

в) питань, які ставляться окремо  до головного слова і до залежного.

5. Граматичний зв’язок між словами у словосполученні здійснюється за допомогою

а) питання, яке ставиться від головного слова до залежного;

б) питання, яке ставиться від залежного слова до головного;

в) закінчення або  закінчення і прийменника.

6. Речення  є

а) засобом вираження думки;

б) засобом називання предметів, їхніх ознак, дій;

в) поєднанням звуків,  з яким пов’язане певне значення.

7. Граматична основа речення складається

а) з підмета і означення;

б) з підмета і присудка;

в) з присудка та обставини.

8. З двох дієслів – неозначеної форми дієслова і змінюваного допоміжного дієслова (вчимося плавати, почало сутеніти) складається:

а) простий присудок;

б) складений іменний присудок;

в) складений дієслівний присудок.

9. Другорядні члени речення - це

а) підмет, присудок, обставина;

б) означення, додаток, обставина;

в) означення, обставина, присудок.

10. Членами речення не виступають слова таких частин мови:

а) іменники, дієслова;

б) прикметники, займенники;

в) прийменники, сполучники.

11. Спонукання до дії (наказ, прохання)  вражається

а) у розповідному реченні;

б) у питальному реченні;

в) у спонукальному реченні.

12. Залежно від того, виражають чи не виражають речення емоційні переживання мовця, вони поділяються

а) на розповідні та окличні;

б) на окличні і неокличні;

в) на окличні і спонукальні.

 

ІІ варіант 1

1. Словосполучення складається

а) з двох рівноправних слів;

б) з головного й залежного слова;

в) з поєднання  слів самостійної та службової частин мови.

Скласти й записати словосполучення дієслово+прислівник (напр.: читати виразно; писати грамотно).

2. Речення

а) виражає закінчену думку;

б) поєднує в собі  два слова: головне і залежне;

в) називає  предмет, явище або процес.

Скласти й записати  поширене речення, підкреслити в ньому всі члени речення.

3. За метою висловлювання речення бувають

а) розповідні, питальні, окличні;

б) розповідні, спонукальні, окличні;

в) розповідні, питальні, спонукальні.

Скласти (пригадати) й записати спонукальне  речення (напр.: Будь не примітливий, а привітливий. (Нар.творч.).

4. Граматична основа речення складається

а) з головних членів речення: підмета і присудка;

б) з одного головного і одного другорядного члена речення;

в) з другорядних членів речення, найбільш важливих для розуміння змісту речення.

Скласти й записати речення, підкреслити в ньому граматичну основу.

5.  Додатком у реченні На сопілці соловейком виграва Іванко (П. Зуб.) є слово2

а) Іванко;

б) на сопілці;

в) соловейком.

Скласти й записати речення за схемою:  означення – підмет – присудок – обставина (напр.: Білесенькі сніжиночки спустилися згори).

6. Словосполученням є таке поєднання слів:

а) опадає листя;

б) берези і липи;

в) улюблена пора року.

Скласти й записати непоширене словосполучення із словом  співати (напр.: співати  колядку).

 

ІІІ варіант

1. Непоширеним є словосполучення, яке

в) складається з двох  самостійних слів.

б) складається з трьох і більше самостійних слів;

в) складається не менш як з чотирьох самостійних слів.

Скласти й записати непоширене словосполучення (напр.: дотепне слово;  дісталися  швидко).

2. Головні члени речення, це

а) підмет і додаток;

б) підмет і присудок;

в) присудок і обставина.

Скласти й записати поширене речення, підкреслити в ньому головні  члени речення (напр.: Вишиваю вишиваночку я для братика Іваночка (В. Гринько).

3. Складений іменний присудок складається

а) з двох дієслів – неозначеної форми дієслова і  змінюваного допоміжного дієслова) (вмію  вишивати);

б) з іменної частини (іменника, прикметника, займенника) і допоміжного дієслова-зв’язки) (стану лікарем);

в) з одного слова.

Скласти (пригадати) й записати речення із складеним іменним присудком (напр.: Рік  був  щасливий).

4. Обставина - це

а) головний член речення, що означає предмет і відповідає на питання хто? що?

б) другорядний член речення, що означає ознаки дії і відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли?  чому?

в) другорядний член речення, що означає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?

Скласти (пригадати) й записати речення, в якому  слово щедро  виступало б обставиною (напр.: Де господар добре робить, там і поле щедро родить. (Нар. творч.).

5. Присудок у реченні Словом можна зцілити людину є

а) складеним іменним;

б) складеним дієслівним;

в) простим.

Скласти й записати речення із складеним  дієслівним присудком, присудок підкреслити (напр.: Кожна українка може вишити  гарний рушник).

6. Речення  Небеса блакитні сяють з глибини (Д. Павличко.) є

а) розповідним, неокличним;

б) розповідним, окличним;

в) спонукальним, окличним.

Скласти (пригадати)  й записати  спонукальне окличне речення (напр.: Як той дуб, ти гордо стій! (Б. Грінченко.)

 

VІІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано й здано).

 

VІІІ. Підбиття підсумків уроку.

 

ІХ. Домашнє завдання.

Повторити п. 6 –9.

 

Яндекс.Метрика >