...
ЯКОСТІ ЛОГІСТИЧНИХ ЛАНЦЮЖКІВ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ PDF Печать E-mail

ЯКОСТІ ЛОГІСТИЧНИХ ЛАНЦЮЖКІВ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ
Є декілька визначень логістичного ланцюжка. До них також можна віднести і таке. Певним чином організовану сукуп-ність логістичних операцій, що забезпечують досягнення загаль-них цілей, ми називаємо логістичним ланцюжком. Ознаками ло-гістичних ланцюжків можна вважати:
•    системність, під якою розуміють, що кожна окремо взята операція не створює логістичного ланцюжка, а він виникає лише в певному стані логістичних операцій;
•    стійкість, тобто здатність логістичного ланцюжка зберігати-ся до повного виконання завдань її організації;
•    гнучкість, тобто змінність складу (ланок) ланцюжка з ураху-ванням зміни завдань і функцій;
•    адаптивність, тобто постійне настроювання елементів лан-цюжка на змінювану кон’юнктуру ринку;
•    ефективність, тобто логістичний ланцюжок, зберігається до тих пір, поки це вигідно всім її учасникам.
Основні переваги логістичних ланцюжків такі:
1) добровільне об’єднання ресурсів та зусиль суб’єктів розпо-дільчої логістики для досягнення загальносистемних цілей;
2) технологічне та організаційне узгодження логістичних опе-рацій для мінімізацій втрат неузгодженості;
3) економічна єдність вираження кінцевого результату функ-ціонування логістичного ланцюжка за кожною операцією і для кожного учасника;
4) спільне генерування ідей, що забезпечують підвищення ефективності розподільчої логістики.
Логістичні ланцюжки можливо класифікувати за такими ос-новними ознаками:
1) за кількістю ланок (операцій) — дво-, три-, багатоланкові ланцюжки;
2) за складом учасників — внутрішні, коли учасниками ланцюжка є тільки підрозділи підприємства, і зовнішні, тобто ланцюжки, ство-рювані як результат взаємодії економічно самостійних суб’єктів;
3) за часом дії — постійні чи довготермінові, періодичної дії та разові;
4) за ринками обслуговування — глобальні, регіональні та локальні.
Запропонована класифікація не може охопити всієї різноманіт-ності логістичних ланцюжків, тому зосередимо увагу лише на ви-значальній ознаці — кількості ланок і, головним чином, — на складі учасників логістичних ланцюжків.
Як уже зазначалося, за складом учасників логістичні ланцюж¬ки розподільчої логістики розподіляються на дво-, три- та бага-толанкові. Формально вони сходяться з каналами збуту або роз-поділу.
Найпростіший логістичний ланцюжок, що одержав назву «прямого збуту», включає тільки двох учасників: товаровироб-ника та споживача. Він є доцільним при значних обсягах спожи-вання чи при виробленні продукції на замовлення (як окреме, при створенні інвестиційного продукту). Роздрібна ланка між товаро-виробником та покупцем з’являється тоді, коли є невеликі заку-півлі масового товару масовим споживачем (товари широкого вжитку). Хоча, саме по товарах масового вжитку підрозділи роз-дрібної мережі рідко взаємодіють з товаровиробниками (за винят¬ком супермаркетів). Для них економічно вигідніше купувати товар у посередника, роль якого частіше всього виконує оптова ланка (торговельно-закупівельна база, оптовий склад тощо).
Ролі дилера, дистриб’ютора та торговельного представництва в логістичному ланцюжку часто визначаються ступенем їх само-стійності. Торговельне представництво частіш за все є дочірнім підприємством товаровиробника і має тим більшу економічну самостійність, ніж територіально віддалене від головного заводу. Дистриб’ютор відрізняється від дилера, крім масштабу продажу
і тим, що він не тільки перепродує товар, а й бере відповідаль-ність за операції фізичного розподілу, тобто зберігання, транспор¬тування, підготовку до споживання.
Окрім наведених учасників логістичних ланцюжків можливі й інші. При виборі варіанту логістичного ланцюжка слід керувати-ся такими критеріями:
•    повнота, своєчасність та комплектність виконання замов-лень споживачів;
•    мінімум межових витрат на одиницю приросту корисного ефекту збутової діяльності;
•    можливість відшкодування дефектних товарів і організація сервісу;
•    економічна вигідність для кожного учасника логістичного ланцюжка при збереженні конкурентоспроможності товару на ринку.
Цілісність логістичного ланцюжка розподільчої логістики — не що інше, як номінальна єдність інтересів всіх учасників. Реаль-но доводиться завжди підтримувати баланс інтересів на основі рі-зноманітних методів співпраці.
Методи співпраці між учасниками логістичного ланцюжка — мають бути правилом для вітчизняного бізнесу. Достатнього про-гресу співпраця досягає за умов довготермінових господарчих зв’язків за продукцією виробничо-технічного призначення, де тимчасові вчинки одного учасника можуть бути компенсовані в майбутньому, корисний ефект співробітництва може бути розпо-діленим між учасниками за принципом справедливості. Відсут-ність співпраці породжує конфлікти, що переростають у конфрон-тацію, а це веде до порушення цілісності логістичних ланцюжків розподільчої логістики.
Промисловим підприємствам, котрі виробляють готову про-дукцію, надають допомогу посередники в просуванні її на ринок, споживач узгоджує технології виробництва з її споживанням. При постачанні товарів, виробник узгоджує графіки поставок з посередником, а той, у свою чергу, параметри постачання зі спо-живачем. При ціноутворенні посередник підтримує конкуренто-спроможність цін.
При фінансуванні посередник провадить попередню сплату за продукцію, а споживач може виконувати комерційне кредитування. При просуванні товару посередник бере участь у рекламуванні.

 

Яндекс.Метрика >