...
ТАРА ТА УПАКОВКА — ОДИН З ЕЛЕМЕНТІВ ЛОГІСТИКИ PDF Печать E-mail

ТАРА ТА УПАКОВКА — ОДИН З ЕЛЕМЕНТІВ ЛОГІСТИКИ
Тара — особливий вид промислових виробів, призна-чений для укладання і упаковки різних матеріальних ресурсів.
У тарі матеріали пред’являються до перевезень транспортним ор-ганізаціям та зберігаються у ній при транспортуванні і збереженні на складах.
Основне призначення тари:
1) гарантування проти пошкоджень від механічних дій (уда-рів, трясіння, бою), забруднення та псування матеріалів від впли-вів атмосферних опадів, температури, тобто збереження фізико-хімічних якостей матеріалів та їх кількості при переміщенні
і складуванні;
2) створення відповідних умов для виконання вантажно-розвантажувальних та транспортних операцій на усіх видах транспорту;
3) збереження зручностей при укладанні та збереженні мате-ріалів на складах;
4) краще використання складських об’ємів приміщень, ван-тажопідйомності транспортних засобів та збільшення їх про-дуктивності;
5) полегшення умов праці.
Упаковка — засіб або комплекс засобів, забезпечуваних за-хист продукції від пошкоджень, втрат, а зовнішнє середовище від забруднень. Упаковка сприяє раціональній організації процесу зберігання, реалізації та транспортування продукції. Крім функ-ціонального призначення упаковки, є й інший бік, котрий значно ближче покупцю, і який він приймає як знак марки. Упаковка має підтримувати ринкові позиції ринкової марки. Тому мають зна-чення форма, розміри, кольорова гамма, конструкція, шрифт, що використовується, екологічність та ін.
На практиці використовують різні види тари та упаковки.
Їх можна поділити на три основні групи: а) зовнішня тара; б) внутрішня (споживча) або первісна; в) цехова (обігова)
тара.
Зовнішня тара призначена для транспортування або збе-
рігання у процесі переміщення вантажів від виробника до спо-живача. До неї відноситься більшість видів дерев’яних, мета-левих, пластмасових та картонних ящиків, бочок, барабанів,
пляшок та ін.
Внутрішня, так звана споживча тара або упаковка переходить з розміщеним в неї товаром в повну власність споживача. До цього виду тари відносяться різні паперові обгортки, картонні коробки, ящики, банки, пляшки та ін. В основі ділення тари на зовнішню та внутрішню лежить і така економічна ознака, як перенесення вартості тари на виготовлений продукт. Вартість внутрішньої та-ри разом з розміщеним в ній продуктом переходить на вартість виготовленого продукту.
Цехова тара використовується для транспортування товарів до робочих місць, доставки і збереження сировини, напівфабри-катів і готової продукції. Як цехову тару застосовують дерев’яні суцільні і гратчасті ящики, металеві і пластмасові ящики, піддо-ни, а також коробки з гофрованого картону.
Виходячи з кількості обігів, котрі може здійснювати тара, во-на поділяється на разову та багатообігову. Під разовою тарою ро-зуміють таку тару, котра може обслуговувати тільки один оберт товару від постачальника або виробника до споживача.
Багатообігова тара здійснює декілька обігів, обслуговуючи процес просування товарів від виробника до споживача, та на-лежить поверненню постачальнику товару або тарозберігаю-чим організаціям відповідно до діючих домовленостей. До неї відносять більшість видів дерев’яної тари (ящики, бочки, бара-бани), текстиль¬ної тари (мішки), тари з полімерних матеріалів
(ящики, бочки).
Нині широко використовують розбірну тару, що складається та розбірно-складальну. Така тара займає мало місця в складено-му або розбірному вигляді і тому економічна при перевезеннях. Розрізняють товаробезликову та спеціалізовану тару. Товаро-
безликова тара не має специфічних якостей та особливостей і може бути використана після її звільнення від одних матеріалів для інших. Спеціалізована використовується тільки для пакуван-ня та транспортування певних матеріалів.
Важливою ознакою тари є її твердість. Розрізняють тверду, напівтверду та м’яку.
Найбільш ефективним видом тари є контейнери та пакети. Контейнер — це різновид багатообігової тари, наземна транспорт-на ємність, котра перевантажується за допомогою підйомно-транспортних засобів. Він призначений для перевезення різних видів вантажів. Види контейнерів різноманітні, найбільш поши-рені — металеві та дерев’яні вантажопідйомністю 3—5 т. Зважа-ючи на вантажопідйомність контейнери поділяються на малотон-нажні, середньотоннажні і багатотоннажні. Для більш ефектив¬ного використання контейнерів бажано в транспортних організа-ціях та у посередників створювати обмінні пункти та контейнерні площадки, котрі дозволяють здійснювати швидку зміну контей-нерів. На піддонах, як правило, формують пакет. Піддон має ви-гляд вантажної площадки з двома або одним настилом на ніжках. Експлуатуються зараз різні види піддонів (пласкі, стоєчні, ящичні). Всі вони являють собою допоміжне обладнання для укладання
на них штучних вантажів. Найбільш поширені пласкі піддони
у вигляді рівної прямокутної площадки. Вони можуть бути двох-
та чотирьохстінні, виконані з дерева, металу та синтетичних
матеріалів.
Стоєчні піддони на відміну від пласких мають невелику надбудову у вигляді чотирьох вертикальних стойок, розміще-них по кутах піддону та поєднаних між собою твердими зв’яз¬ками.
Ящичні піддони на відміну від стоєчних мають наземні або неназемні невисокі стінки, встановлені між вертикальними стойками.
Вибір типу піддону для пакетування і перевезення вантажу визначається умовами перевезень, видом матеріалу, партійністю, обладнанням складського господарства та наявністю відповідних вантажно-розвантажувальних механізмів.
Використання контейнерів та піддонів при перевезеннях сприяє кращому збереженню вантажів, підвищенню обігу транс¬портних засобів, скороченню термінів перевезення вантажів, зниженню витрат при перевезенні за рахунок механізації ванта-жно-розванта¬жувальних операцій. Краще використання склад-ських площ широкого спектру характеристик, котрі необхідно враховувати при використанні тари та упаковки, дає змогу зро-бити висновок, що вони є достатньо важливим елементом ло-
гістичної системи, котрий визначає ефективність, як самої си-
стеми, так і результативність сприймання товару споживачем.
Це значною мірою визначає методи, характер, об’єм та інтен-
сивність продажу товару.
Основні вимоги до упаковки залежать від врахування по-треб ринку, можливості уніфікації екологічної безпеки, враху-вання кліматичних особливостей та ін. Крім цього, важливи-
ми вимогами є пристосування до використання засобів меха-
нізації при транспортуванні, порівнянність витрат, дизайн та
форма упаковки, порівнянність з транспортними засобами, збе¬реження при транспортуванні, можливість повторного вико-
ристання.
Структура виробництва і споживання тари та упаковки у нашій країні свідчать як про важливе місце у даній сфері логі-стики, так і про необхідність перегляду ставлення до тари та упаковки.
Розрахунок потреби у тарі та таропакувальних матеріалах здійснюється відділом збуту підприємства. Цей розрахунок виконується на основі виробничої програми підприємства,
кількості та номенклатури продукції, котра буде вироблена,
і норм витрат тарних та пакувальних матеріалів на одиницю
тари.


© А. Г. Кальченко, 2003
ISBN 966-574-484-4    © КНЕУ, 2003

 

Яндекс.Метрика >