загрузка...
-->
ШЛЯХИ ВИБОРУ ПОСТАЧАЛЬНИКА PDF Печать E-mail

ШЛЯХИ ВИБОРУ ПОСТАЧАЛЬНИКА
При виборі постачальника слід мати на увазі, що перш за все потрібно скласти специфікацію на постачальника, тобто визначити, якими можуть бути витрати при закупівлі, якість то-вару, що постачається, порядок постачань, обсяги виробництва постачальника, місце його знаходження. По-друге, виходячи з вимог до постачальника, варто вилучити тих, хто не задовольняє одному чи кільком вказаним критеріям, врешті, щоб у переліку залишилася обмежена кількість постачальників.
Необхідно, щоб рівень оцінки постачальників відповідав важ-ливості рішення. При цьому використовують відомості про їх ді-яльність з ділової преси, а також з бесід з підлеглими, з котрими вдається поспілкуватися, з контактів з клієнтами, котрих поста-чальники забезпечують. Важливо обрати найбільш суттєвий по-казник для оцінювання. Це може бути ціна, якість, витрати на до-ставку тощо.
Аналітичну роботу змінюють переговори з постачальниками. У взаємовідносинах з ними можливий неформальний обмін дум-ками та інформацією, що додає впевненості в подоланні трудно-щів. Тому переговори розглядаються як ключовий процес при організації закупівлі, хоча фірми, котрі ведуть переговори, не зо-бов’язані укладати угоду. При проведенні переговорів бажано додержуватись таких правил:
•    переговори мають поліпшувати взаємостосунки між сторонами;
•    створювати умови для отримання певних результатів.
Вибір постачальника може здійснюватись через конкурсні торги чи письмові переговори між постачальниками та спожи-вачами. Поширеною формою пошуку потенційних постачаль-ників є конкурсні торги (тендери). Вони проводяться у разі, ко-ли передбачається налагодження довгострокових зв’язків між постачальником та споживачем, і вигідні обом сторонам угоди. Постачальник одержує чітку уяву про умови роботи зі спожива-чем. Споживач, у свою чергу, з одного боку, вирішує проблему одержання пропозиції, що відповідає його вимогам, а з друго-го, — вибір найкращого постачальника. Організація конкурсних торгів є складною та багатоплановою роботою. Потрібно прове-сти відповідну рекламну кампанію, розробити тендерну доку-ментацію, оцінити пропозиції: тендерні пропозиції оцінюються у суворій відповідності з критеріями, що наведені у тендерній документації. Тендерний комітет звітує про оцінку пропозицій, обґрунтовуючи причини відхилення чи прийняття пропозицій. Переможцем конкурсних торгів визнається учасник, що подав найбільш вигідну, що відповідає кваліфікаційним вимогам, тен-дерну пропозицію.
Іншим варіантом процедури одержання пропозиції від по-
тенційних постачальників можуть бути письмові пропозиції
на постачання товарів. Ініціативу може взяти на себе і спо-
живач. Якщо ініціатором є постачальник, він розсилає потен-ційним покупцям своєї продукції пропозиції на постачання то-вару. На відміну від конкурсних торгів, де форми пропози-
цій суворо визначені, пропозиції постачальника можуть мати різні форму та зміст. Вони включають найменування товару, відомості про його кількість та якість, ціну та термін поста-
чання, вид товару та вид пакування, порядок приймання та зда-вання. Пропозиції, чи інакше оферти, можуть бути твердими
та вільними.
Тверді оферти надсилаються тільки одному покупцю із за-значенням терміну дії оферти, упродовж якого продавець не може змінити своїх умов. Відсутність відповіді протягом цього терміну означає відмову покупця від постачання і звільнює про-давця від запропонованої пропозиції. Якщо покупець приймає пропозицію, він надсилає продавцю у межах терміну дії оферти підтвердження прийняття пропозиції. Продавець може одержа-ти і контрумови покупця. Якщо контрагенти не досягають згоди упродовж терміну дії пропозиції, переговори продовжуються без урахування обов’язків продавця, що були їм взяті за умов твердої оферти.
Вільна оферта не передбачає жодних обов’язків продавця стосовно покупця. Її можна надсилати необмеженій кількості потенційних споживачів. За умов вільної оферти ініціатором переговорів виступає покупець. Він розсилає потенційним по-стачальникам комерційний лист чи запит, головною метою яко-го є одержання пропозиції (оферти). Запит містить усі необхідні реквізити (найменування товару, належна якість, умови та тер-міни поставки, платежу тощо), крім ціни, що з’являється у від-повіді-пропозиції.
Якщо покупець звертається до своїх постійних контрагентів, то замість запиту він може надіслати замовлення.
Оцінка пропозиції здійснюється у різний спосіб. Це може бути суворо регламентований процес чи більш вільна процедура. Ос-новним критерієм для відбору пропозицій може бути вища якість та мінімальна ціна.
Вартість придбання, окрім ціни продукції чи послуг, вклю-
чає також іншу вартість, що не має грошового виразу, тобто таку, як зміну іміджу організації, соціальну значущість діяль-
ності фірми, перспективи зростання та розвитку виробництва тощо.
Якість обслуговування передбачає якість продукції чи по-слуги та надійність обслуговування. Під надійністю обслуго-вування розуміють гарантованість обслуговування споживача потрібними йому ресурсами протягом заданого проміжку часу і незалежно від недопостачань, що можуть виникнути, а також порушень термінів доставки. Задоволення заяви споживача є оцінкою надійності.
Іншими критеріями, що впливають на вибір постачальни-
ка, є його знаходження на далекій відстані від споживача, тер-мін виконання замовлень, наявність у постачальника резерв-
них потужностей, його кредитоспроможність, фінансовий стан тощо.
Для прийняття рішення про вибір постачальника відповідно до перелічених критеріїв, необхідно зібрати відповідну інформа-цію. Відбираючи джерела інформації, якими можуть бути власні дослідження, консультації юридичних осіб, банки, фінансові ін-ститути, торговельні асоціації, інформаційні агентства, слід керу-ватися такими правилами:
1) не можна обмежуватися одним джерелом інформації;
2) як мінімум одне з використовуваних джерел має бути неза-лежним, тобто незацікавленим у можливих наслідках викорис-тання наданої інформації.
5.4. СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛОГІСТИЧНИХ
ЗАГОТІВЕЛЬНИХ СИСТЕМ
Впровадження організаційних механізмів координації, інтегруючих зусилля функціональних ланок, що раніше функціо-нували ізольовано, вимагає паралельного удосконалення управ-лінських координуючих процедур. Логістична система — це єди-ний план, котрий підпорядковує інтереси підрозділів якогось із підприємств цілі логістики. Логістичні системи поділяють на два види: «підштовхуючі» та «тяглові».
МРП (Materials requirements planning) належить до систем «підштовхуючого» типу. У «підштовхуючій» системі формуєть-ся перелік матеріалів, необхідних для виробництва певної кіль-кості готової продукції відповідно до прогнозу ринкової кон’юнктури. Після цього постачальник формує замовлення. Теоретично в системі «підштовхуючого» типу неминуче форму-вання поточних та страхових запасів, рівень яких, як свідчить досвід, може значно перевищувати рівень відповідних запасів при роботі за умов «тяглової» системи. Однак в умовах багато-номенклатурного виробництва формування таких запасів ви-правдано. Система МРП (деякі автори називають її МРП-1) до-сить поширена у США, де у середині 80-х років її використову¬вали чи передбачали використовувати більшість фірм з обсягом продаж понад 15 млн доларів на рік. МРП — планування потре-би в матеріалах розробляють для використання на виробничих підприємствах, коли підприємство має дикретний характер ви-робництва (збірки на замовлення, виготовлення на замовлення, виготовлення на склад, серійне виробництво). Тобто, коли для вироблюваної продукції мають значення відомості про матеріал і вид виробу, то використання МРП-системи є логічним та до-
цільним. Ці системи дуже рідко використовують у сервісних, транспортних, торговельних та інших організаціях невиробни-чого профілю.
МРП-системи базуються на плануванні потреб у матеріалах для оптимальної організації виробництва і мають своєю метою створення оптимальних умов реалізації виробничого плану випус¬ку продукції.
Основна ідея цієї системи в тому, щоб кожна одиниця ма-
теріалу або комплектуючих виробів, необхідних для вироб-
ництва, мала в потрібний час і в потрібній кількості основні елементи системи МРП, які складаються з інформації, програм¬ної реалізації алгоритмічної основи МРП та компонентів, що представляють результат функціонування програмної реаліза-ції МРП.
Набір машинних програм забезпечує узгодженість та оператив-не регулювання постачальницьких, виробничих, збутових функ-цій в масштабі фірми в режимі реального часу. Для здійснення цих функцій у системі МРП використовуються дані плану вироб-ництва (у спеціалізованій номенклатурі на визначений момент часу); файл матеріалів (формується на основі плану виробництва і містить специфіковані найменування необхідних матеріалів, їх кількість на одиницю готової продукції, класифікацію за рівнем); файл запасів (дані про матеріальні ресурси, необхідні для реалі-зації графіка виробництва, як наявні, так і замовлені, але ще не поставлені, дані про страхові запаси тощо).

• Умовні позначення:
СЗ — стан запасів;
ОПП — основний виробничий план;
ВМ — відомість матеріалів;
ОЗ — операції з запасами;
ПГП — розробка плану-графіка постачання матеріалів до місць виробництва;
УЗ — управлінські звіти.
Як бачимо з рис. 32, інформацію для системи надають показники стану виробничих запасів, основний виробничий план (ОВП), кот-рий формується для поповнення запасів готової продукції для задо-волення замовлень споживачів. В системі МРП цей план деталізу-ється у розрізі матеріальних складових.
Відомість матеріалів (ВМ) являє собою номенклатурний пе-релік матеріалів та їх кількість для виробництва деталі або кін-цевої продукції. Разом із видом виробу ВМ забезпечує форму-вання повного переліку готової продукції, кількості матеріалів та комплектуючих для кожного виробу і опис структури готової продукції (вузли, деталі, комплектуючі матеріали та їх взаємо-зв’язок).
Формалізація процесу прийняття рішень у системі МРП здій-снюється різними методами дослідження операцій. Математичні моделі, інформаційне та програмне забезпечення дають змогу вирішити ряд завдань, пов’язаних із визначенням потреб у си-ровині та матеріалах, складанням графіка виробництва, пері-одично подавати до друку чи на дисплей вихідні форми. Таким чином, система МРП — це комп’ютеризований метод виявлення потреб у матеріалах на різних стадіях виробничого процесу. Рух матеріальних ресурсів розраховується у просторі та часі відпо-відно до потреб наступної стадії. Тому матеріал фактично по-стачається у той момент, коли, згідно з розрахунками, у ньому
є потреба.
Результатами роботи системи є:
•    розробка плану-графіка забезпечення матеріальними ресур-сами виробництва (кількість облікових одиниць матеріалів і комп¬лектуючих для кожного періоду часу);
•    коригування процесу забезпечення виробництва необхідни-ми матеріалами;
•    складання звітів, необхідних для управління процесом за-безпечення виробництва.
Крім того, в системі МРП здійснюється управління запасами, розрахунок потреб у сировині та матеріалах, формування замов-лень на закупівлю та інше.
Вадою системи є те, що необхідні матеріали «виштовхуються» працівниками на попередніх етапах виробничого процесу і над-ходять до наступних стадій у необхідній кількості, у потрібний час, у потрібне місце незалежно від того, чи потрібні вони там у такій кількості чи ні у цей конкретний момент. Проте, як свідчить досвід, незважаючи на цей недолік, використання системи МРП не знижує рівня запасів, не прискорює їх обіговість, не скорочує кількості порушень строків поставок.
У 80-ті роки в США та інших країнах набула широкого ви-користання система МРП-2, яку ряд американських фахівців розглядає як друге покоління системи МРП, що не обмежується завданням управління матеріально-технічним забезпеченням. Покоління систем у даному разі відрізняються одне від одного не лише своїм технологічним рівнем, як це властиво, наприклад, поколінням обчислювальної техніки, а й за гнучкістю управлін-ня та номенклатурою функцій. Система МРП-2 включає функції МРП (визначення потреби у матеріалах), а також функції управ-ління технологічними процесами. Функціональна схема МРП-2 зображена на рис. 33.

Визначення потреби в матеріалах передбачає розв’язання ря-ду завдань, зокрема таких, як прогнозування, управління запа-сами, управління закупівлями. При розв’я¬занні завдань прогно-зування прогнозуються потреби у сировині та матеріалах за пріоритетними та непріоритетними замовленнями, аналіз мож-ливих строків виконання замовлень та рівнів страхових запасів
з урахуванням витрат на їх утримання і якості обслуговуван-
ня замовників, ретроспективний аналіз господарчих ситуацій
з метою обрання стратегії прогнозування за кожним видом си-ровини та матеріалів (експоненціальне вирівнювання — ана-
ліз трендів тощо). При вирішенні завдань управління запасами здійснюється обробка та коригування усієї інфор¬мації про надхо-дження, рух й витрачання сировини та матеріалів, а також про зберігання, вибір індивідуальних стратегій поповнення та конт-ролювання рівня запасів у розрізі кожної позиції номенклатури сировини та матеріалів, контролювання швидкості й обіговості запасів, аналіз запасів за методом АВС, видача інформації про на-ближення запасів до критичного рівня, про наявність понаднорма-тивних запасів. Для розв’язання завдань, пов’яза¬них з управлін¬ням закупівлями, використовується файл замовлень, в який вво¬диться інформація про замовлення та їх виконання (порядковий номер та дата замовлення, код сировини та матеріалів, код поста¬чальника, очікувана дата постачання, кількість, ціна). Кінцева інформація може видаватися з різною періодичністю (наприк¬лад, щотижне-во) у розрізі постачальника, замовника, виду сиро¬вини та мате-ріалів із зазначенням додаткових даних (договірної і фактичної дати поставки, замовленої і фактичної кількості по¬ставки).
Система МРП-2 є ефективним інструментом внутрішньофір-мового планування, котре дозволяє втілити у практику логістич-ну концепцію інтеграції функціональних сфер бізнесу при управ-лінні матеріальним потоком.
Крім перелічених переваг, слід враховувати більш повне за-доволення споживчого попиту, що досягається шляхом скоро-чення тривалості виробничих циклів, зменшення запасів, ефек-тивнішої організації постачань, більш швидкої реакції на зміни попиту. Система МРП-2 забезпечує більшу гнучкість плану-вання і сприяє зменшенню логістичних витрат на управління запасами.
Система МРП є складовою системи МРП-2.

 

Яндекс.Метрика >