...
Реферат на тему: «Якість і конкурентоспроможність товару» PDF Печать E-mail

Фактори конкурентоспроможності.

Для успіху на ринку необхідно забезпечити конкурентноздатність новинки, про що звичайно піклується ще на стадії пошуку нових ідей. Конкурентноздатний товар повинен задовольняти запити покупця (потенційного споживача) на більш високому рівні, у більшій мірі відповідати його уподобанням, ніж товари конкурентів або попередні варіанти пропозиції да¬ної  компанії.   Ступінь  задоволення   запитів   покупців залежить від цілого ряду факторів, що і являють собою фактори конкурентоспроможності.

Розрізняють: технічні фактори, що характеризують технічний рі¬вень і якість товару.

Технічний рівень — це технічна досконалість продукту, ступінь втілення в ньому но¬вітніх науково-технічних досягнень. Якість визнача-ється параметрами (показниками), що відповідають певним властивостям товару (міцність,   швидкість, естетичні   характеристики,   безпека,   функціональність та ін.);

техніко-економічні фактори (надійність,  матеріало¬ємність, енергоємність, зручність монтажу і т.д.);

організаційно-комерційні фактори (ціна, умови пла¬тежу, терміни постачання, базисні умови контракту, ефективність маркетингу і реклами, рівень допро¬дажного   і   післяпродажного   сервісу,   сертифікація товару та ін.);

ділову   репутацію   виготовлювача   (постачальника)   і характер   міжособистісних  відносин   партнерів   (по¬купця   і   продавця),  що  нерідко перетворюються  па головні факторії успіху.

Таким    чином,    аналізуючи    конкурентноздатність новинки,    варто    залучити    якнайбільше    оцінюваних факторів,   їхній  добір   повинен  базуватися   на  знанні умов цільового ринку, запитів потенційних покупців, діяльності      і      пропозицій      конкурентів,      науково-технічних досягнень у галузі.

Необхідно відзначити, що серед факторів конкурентноздатності важливе місце займають вартісні параметри. На перший погляд здається, що насамперед ціна продажу повинна бути врахована в оцінці конкурентноздатності товару. Але практика показує, що на¬дійніше брати до уваги ціну споживання, що являє собою суму ціни продажу і усіх витрат покупця (користувача) протягом терміну експлуатації (використання) товару. Вони залежать і від рівня якості товару, і від його надійності, і від вартості експлуатації інших витрат, у той час як ціна продажу далеко і завжди прямо пов'язана з рівнем якості і може бути як завищеною, так і заниженою, що обумовлено ціновою політикою компанії.

Модель ціни споживання готового споживчого виробу може включати: ціну продажу, транспортні витрати, вартість налагодження, вартість упакування і збереження, витрати покупця з навчання персоналу, витрати на відходи у процесі експлуатації, витри обслуговування, вартість палива (енергії), витрати на ремонт і придбання запасних частин, податки, витрати на утилізацію, вартість страховки.

Ціна споживання сировинного товару складається з ціни придбання і ціни утилізації. Ціна придбані включає ціну продажу і накладні витрати, не пов'язані з переробкою сировини. Ціна утилізації включає вартість енергії, допоміжних матеріалів, заробітну плату персоналу, вартість амортизації.

Установлено, що зниження ціни продажу, як правило, не призводить до підвищення рівня конкурентноздатності, якщо співвідношення ціни продажу і ціни споживання знаходиться в межах 0,05-0,2.

Таким чином, товар буде привабливим для споживача низькою ціною споживання (тобто своєю надійністю, високими експлуатаційними характеристиками та ін.), навіть якщо він дорожчий конкуруючий, але споживає менше електроенергії, вимагає ремонту протягом 10-12 років і т.п. (наприклад, телевізор).

 

Якість – як фактор конкурентноздатності товару.

Якість - це, безперечно, визначальний фактор. Якщо не забезпечена належна якість, то далеко не завжди можна конкурувати за рахунок інших складо¬вих  конкурентноздатності. Але при належній якості на перше місце виходить організаційно-комерційні скла¬дові і, насамперед, ефективність маркетингу (цінова і комунікаційна політика, ефективність каналів збуту, ринкові стратегії і т.д.).

Що стосується якості, необхідно мати на увазі, що з погляду маркетингу це не найвищий у світі технічний і рівень або новинка, що не має аналога. Якісний товар насамперед задовольняє запити і перевагу цільового споживача краще, ніж конкуруючий аналог, причому при більш раціональних (або низьких) витратах.

Фірми досягають конкурентних переваг щодо яко¬сті шляхом   системного  керування якістю   продукції.

Принципи   сучасних   систем   керування   якістю  базуються на маркетингових дослідженнях, що є основним джерелом інформації про особливості макро- і мікро-середовища діяльності фірми, ситуацій на цільовому ринку, його товарну і фірмову структуру, про товарну політику конкурентів, а головне — про запити спожи¬вачів, їхні уподобання, особливості і традиції спожи¬вання, понеділкові відмінності і т.д. Отримана інфор¬мація необхідна для інноваційного процесу, а також для   розробки   й   оптимізації  товарного   асортименту, керування життєвим циклом товару, коригування то¬варних стратегій і т.д.

В умовах переходу України до відкритої ринкової економіки боротьба за споживача на внутрішньому і зовнішньому ринках вимагає створення і виробництва дійсно конкурентноздатних товарів. У цьому зв'язку виникає проблема пошуку економічно раціональних рівнів конкурентноздатності товарів і витрат на їх досягнення. Все це підвищує роль управління в цілеспрямованому впливі на якість, а через неї - на конкурентноздатність продукції. В цьому плані країни з ринковою економікою, особливо Японія, нагромадили великий позитивний досвід управління якістю на фір¬мовому рівні і ДОСЯГЛИ В даній сфері вражаючих успі¬хів. Проте, як показала вітчизняна і світова практика, ні управління якістю, ні запровадження всеохоплюючого тотального контролю, який здійснюють державні органи і підприємства, самі по собі не можуть карди-нально вирішити дану проблему, якщо вони не поєд¬нуються з ринковим контролем.

Десятиріччями у нас витрачались великі кошти па пошук способів і методів підвищення якості, був посилений вихідний контроль. На ряді підприємств і об'єднань були створені системи комплексного управ¬ління якістю. З-поміж них можна назвати львівську КСУЯП (комплексна система управління якістю продукції), дніпропетровську КСУЯП і УВРС (комплексна система управління якістю продукції та ефективним використанням продукції). Однак всі вжиті заходи і спроби кардинально вирішити проблему якості в умовах командно-адміністративної економіки закінчилась невдало, оскільки не був задіяний надійний та випро¬буваний сторіччями метод - оцінка якості самими по¬купцями на ринку в умовах конкуренції між товаро¬виробниками.

В умовах  достатності  товарів  і  послуг на  ринку, перевищені у цілому їх пропозиції над попитом покупець у повній мірі реалізує своє право вибору, зро¬зуміло, вибираючи той товар, який, з його точки зору, має найкраще співвідношення споживацьких власти¬востей і ціни в той чи інший момент.

Інакша ситуація існує в умовах дефіцитної еконо¬міки. Споживач змушений задовольнитися лише тим, до чого він має доступ. Вимоги до якості різко знижу¬ються. "Природний" регулятор і критерії оцінки якості - попит і уподобання покупців - перестає "працюва¬ти", здійснювати необхідний вплив на виробництво, підтримання мінімально необхідної для реалізації про¬дукції якості її виготовлення. Якість вимагає великих витрат і зусиль, своєчасного оновлення технічної бази виробництва. Але якщо абияк виготовлена продукція все одно розпродується, у виробника зникає стимул докладати "зайвих" зусиль.

В умовах конкурентного ринку діяльність будь-якої господарської одиниці обов'язково проходить подвій¬ний контроль. Звичайний контроль здійснюється кон¬курентами, але не безпосередньо, а через кінцеві ре-зультати ринкової діяльності. Остаточну оцінку цій діяльності дає в кінцевому підсумку споживач. Конку¬ренція - найефективніший і дієвий метод економічно¬го контролю, якому немає рівних. Такий контроль є найдешевшим для суспільства, він не тільки створює умови забезпечення покупців товарами необхідної якості. Це важлива динамічна сила, яка постійно під¬штовхує виробника до скорочення витрат виробницт¬ва і зниження ціп, збільшення виробництва і збуту, боротьби за покупця, покращення якості продукції.

 

 

Яндекс.Метрика >